Хід роботи над професійно-орієнтованим завданням

ХІД РОБОТИ над ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНим ЗАВДАННЯм

І. етап первинного аналізу проблеми

Категоріально-термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога

Ви працюєте психологом у одній із загальноосвітніх шкіл міста. Новопризначений класний керівник 5 Г класу Марія звертається до мене: «Переважна кількість дітей не слухає моїх «активістів», не сприймає їх серйозно, тому я маю контролювати все сама. З дорученнями справляються неквапливо, мені здається, що вони просто соромляться чи надто вагаються, деякі надто активні. Допоможіть мені розібратись у цій проблемі, порадьте заходи, вправи, що будуть корисними для згуртування класу, щоб кожен міг себе виявити, відчути інтерес до справ у класі.».

Клієнт: Доброго дня. В моєму класі великі проблеми, і я не знаю що з цим робити. Допоможіть дати раду з моїми дітьми у класі.

Психолог: Що саме Вас непокоїть? Які виникли проблеми?

К.: Дуже важко працювати в класі, в якому учні з моїмидорученнями справляються неквапливо, мені здається, що вони просто соромляться чи довго вагаються, деякі надто активні. Є декілька учнів, яких я назначила бути відповідальними за клас, на кшталт «активістів», проте решта учнів не сприймає їх серйозно, тому я маю контролювати все сама. Я хочу, щоб всі учні класу приймали активну участь, були більш згуртованими. Ви можете провести якісь вправи, які зможуть виправити ситуацію серед учнів?

П.: Ми маємо з Вами визначитись, що саме Вам не подобається погане та повільне виконання учнями Ваших доручень чи не згуртованість класу? Або те, що до активістів класу ніхто не прислухається?

К.: Напевно, усе це разом. Я хочу, щоб кожен учень відчував інтерес до справ у класі, не були байдужими.

ІІ. Планово-підготовчий етап

Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін та проходженні практик

Дисципліна	Модуль	Тема	Зміст питань
Загальна психологія	Спілкування	Міжособові стосунки в групах і колективах	Інтеграція в групах і колективах
Педагогічна психологія	Психологія виховання та самовиховання	Формування особистості в колективі	Особливості організації та діагностики виховного пливу у процесі педагогічної взаємодії
Соціальна психологія	Спілкування	Соціальна психологія груп і міжгрупової взаємодії	Феномен групи з погляду соціальної психології
Вікова психологія	Особливості розвитку у вікові періоди	Особливості психічного розвитку підлітка	Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з однолітками та дорослими

Консультація з фахівцями

Для вирішення проблеми немає необхідності консультуватися з фахівцями., проте э можливість провести бесіду з попереднім класним керівником

Фахівець	Обгрунтування необхідності бесіди	Перелік питань
Попередній класний керівник	Отримання інформації про стан взаємодії та поведінки в класі в минулому	- Яка була поведінка за попередніх активістів класу? - Які були відносини між учнями? - Чи спостерігали Ви лідерські здібності у теперішніх активістів класу?

2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів

Етап роботи	Методи та процедури	Необхідні ресурси
Планування дослідження	- Підготовка бланків опитування - Призначення часу дослідження	Література з описом процедур планування дослідження
Проведення дослідження	- зустріч в призначеному місці та в призначений час; - проведення інструктажу	- бланки для заповнення. - інструктаж
Аналіз результатів дослідження	- занесення результатів до зведеної матриці: - обчислення необхідних показників. - формування груп досліджуванихвідповідно до при поєднанні відповідниз показників.	Знайомство з процедурою обробки. Обчислення необхідних показників. Диференціація учнів на групи, відповідно до показників.
Підготовка до консультації класного керівника	-Зазначення загальних тенденцій комунікативної взаємодії в класі -Надання рекомендацій класному керівнику -Вирішення питань, щодо організації та проведення тренінгу	Презентація результатів дослідження. Рекомендації щодо врахування індивідуальних особливостей школярів
Проведення тренінгу	-Спостереження - Програма тренінгу	Аналіз літератури
Підведення підсумків	-Аналіз змін, що відбулися у взаємодії вчителя з активом класу, та активу класу і іншими учнями - відгуки класного керівника	Презентація очевидних змін, що відбулися внаслідок цілеспрямовано втручання психолога у справи класу та запит класного керівника

Бланк опитувальника

№	Прізвище	Рівні спілкування
Д	Т	Н	К

 

 

Підготовка матриці

№ п/п

Рівень спілкування

Суб’єктивний коефіцієнт комунікабельності (СКС)

Д

Т

Н

К

Рівень спілкування

Д*

Т*

Н*

К*

Об’єктивний коефіцієнт комунікабельно-сті (ОКС)

Середній коефіцієнт комунікабельності у групі (М)

IIІ. ЕТАП ВИКОНАННЯ

Збір емпіричних даних.

У призначений час проводимо групове опитування, попередньо у бесіді пояснивши наявність рівнів спілкування між людьми.

Заповнюємо бланки опитування та домовляємось про наступну зустріч.

Зібравши бланки отримані дані заносимо до таблиці.

№ п/п

Рівень спілкування

Суб’єктивний коефіцієнт комунікабельності (СКС)

Д

Т

Н

К

Т

Д

Т

Н

Т

Д

Т

Н

Т

Д

Т

Н

Д

Т

К

0,9

Д

Д

Н

Д

Т

Н

Т

Д

Т

Д

Н

Т

Д

Т

Н

-

Д

Т

Д

Т

Н

Д

Т

Д

Н

Д

К

Д

Т

Н

К

0,9

Д

Т

Д

К

Т

Н

Д

К

Т

Д

К

Т

Н

Д

К

0,7

Н

Т

К

Д

Т

Н

Т

Д

Т

Н

К

Т

Н

Д

Д

0,9

Д

Д

Н

Т

К

К

Т

Д

Т

К

Т

К

Т

Т

Н

0,7

Т

Т

Д

Д

Д

Т

Н

Н

К

Н

Д

Т

Н

Т

Н

0,9

Т

Н

Д

Т

К

Н

Н

Т

К

Д

Т

К

Т

Н

Д

0,8

Н

Д

Н

Н

Т

Д

Н

Т

К

Т

Н

Т

Д

Н

Т

0,9

Н

Т

Д

Т

Т

К

Н

Д

Т

Н

Т

Д

Т

Т

Н

0,9

Н

Т

К

Н

Т

Н

Д

Н

К

К

К

Т

Н

Д

Н

0,7

К

Н

Т

Т

Т

Н

Д

Н

К

Н

Т

Д

Т

Н

Т

0,9

Т

Д

Т

К

Н

Т

Д

Т

Н

Т

Д

К

Н

Т

Д

0,9

Т

Т

Д

Т

Н

К

Н

Т

Д

Т

Т

Т

Н

Н

Н

0,9

Д

Т

К

К

Т

Н

Д

Н

К

Н

Т

Д

Н

Н

Т

0,8

Т

К

Н

Д

Т

К

К

Н

К

К

К

Т

Т

Н

Д

0,6

Рівень спілкування

Д*

-

Т*

-

Н*

К*

-

-

-

Об’єктивний коефіцієнт комунікабельно-сті (ОКС)

0,9

0,9

0,8

0,9

0,8

0,8

0,9

0,7

0,7

0,9

0,7

0,9

0,8

Середній коефіцієнт комунікабельності у групі (М)

Дані дослідження особливостей спілкування в класі та комунікабельності як риси особливості школяра.

СКС=(Д+Т+Н)/n-1

СКС1=(4+7+3)/15=0,9

СКС2=(6+5+4)/15=1

СКС3=(6+4+3)/15=0,9

СКС4=(5+4+2)/15=0,7

СКС5=(4+5+4)/15=0,9

СКС6=(3+6+2)/15=0,7

СКС7=(4+5+5)/15=0,9

СКС8=(3+5+4)/15=0,8

СКС9=(3+5+6)/15=0,9

СКС10=(3+7+4)/15=0,9

СКС11=(2+3+6)/15=0,7

СКС12=(2+6+5)/15=0,9

СКС13=(4+6+3)/15=0,9

СКС14=(2+7+5)/15=0,9

СКС15=(3+4+5)/15=0,8

СКС16=(2+4+3)/15=0,6

ОКС=(Д*+Т*+Н*)/n-1 ∑Д= 56 ∑Т=71 ∑Н= 64

ОКС1=(4+5+5)/15=0,9

ОКС2=(3+9+2)/15=0,9

ОКС3=(2+7+3)/15=0,8

ОКС4=(6+4+3)/15=0,9

ОКС5=(2+7+3)/15=0,8

ОКС6=(1+6+5)/15=0,8

ОКС7=(6+0+7)/15=0,9

ОКС8=(2+5+8)/15=1

ОКС9=(3+5+2)/15=0,7

ОКС10=(3+7+0)/15=0,7

ОКС11=(4+3+6)/15=0,9

ОКС12=(2+6+2)/15=0,7

ОКС13=(3+7+3)/15=0,9

ОКС14=(3+7+5)/15=1

ОКС15=(6+4+5)/15=1

ОКС16=(3+6+3)/15=0,8

Мгр =(∑Д+∑Т+∑Н)/n(n-1) =(56+71+64)/16(16-1)=191/240= 0,8 - середній коефіцієнт комунікабельності

 

Визначаємо домінуючий тип спілкування у 5-г класі у відсотках:

Т=31%

Н=28,1%

Д=24,6

К=16,3%

 

ІV. звітно-підсумковий етап

Тренінгове заняття

Наша група на заняттях.

Опис вправи.

Учасники сидять в кругу. Кожний з них отримує аркуш паперу та, задумує будь який цілісний малюнок на тему «Наша група на заняттях» і малює його, але не повністю, тільки одну із головних деталей, по якій можливо здогадатися як який малюнок планується(2-3хв). Потім кожний учень передає свій малюнок сусіду з права, а сам отримує інший малюнок. На отриманих малюнках домальовується ще по одній деталі час для до малювання однієї деталі 30 сек, після чого за командою ведучого папір знову передається сусідам на право и так далі. Так продовжується до тих пір, поки кожен не пройде повне коло і хзнову не повернеться до того, хто його малював.

Обоговорення

Учасники демоструюють малюнки та коментують, які думки і відчуття вони отримали підчас заняття вони з початку хотіли виразити з їх допомогою, наскільки в результаті отриманий малюнок відповідає початкомим уявленням і що вийшло кінцевому результаті.

Спостережливі марсіани

Опис вправи

Учасники об’єднуються у групи по 4-5 чоловік. Кожному учаснику дається завдання згадати будь-який конфлікт, свідком якого він був, і коротко (0,5- 1 хв. на людину) описати його іншим членам своєї групки. Потім дається 3 хвилини на внутрішньо групове обговорення того, який із цих конфліктів учасникам найбільш цікавий і стане предметом наступного обговорення. Коли конфлікт обраний, той учасник який надав приклад, протягом 3-4 хвилин розповідає про нього в подробицях (якщо він не знає всіх деталей цього конфлікту, то допустимо додати їх за допомогою уяви).

Потім учасникам дається наступна інструкція «Уявіть собі, що марсіанські вчені, спостерігаючи за життям землян в телескоп, навели його саме на цих конфліктуючих людей. Марсіанська техніка така, що дозволяє побачити людей не тільки під відкритим небом, але і в будь-якому іншому місці, а також можуть чути і всі розмови. Що роблять ці люди,марсіанські вченні не знають. Але вони уважно спостерігають все що відбувається, і стараються якось пояснити все те що відбувається для себе.

Опишіть будь-ласка:

Що саме розгледіли марсіани у свій телескоп? Що їх найбільше здивувало?

Як би вони могли б пояснити для себе причину побаченого?

(Притому, що вони не знають не тільки того, чому розпочалося все це, але навіть що таке «конфлікт» в розумінні землян).

Які висновки були б зроблені марсіанськими вченими на основі цих спостережень над людьми, які їхні повсякденні особливості, рівень інтелекту?»

Ці питання обговорюються в командах протягом 5-7 хвилин. Потім представник від кожної команди (як правило той учасник чий приклад розглядався) виступає перед зальною аудиторією, проте що за конфлікт став предметом обговорення і яким він виглядає в очах «марсіанських вчених».

Обговорення

Чим відрізняється погляди на конфлікт тих людей, які в нього втягнуті і тих хто спостерігав випадково?

Чому люди які конфліктують починають виглядати смішно?

Якими якостями потрібно володіти, для того щоб триматися в конфлікті достойно?

Наскільки ви згодні з твердженням, що найкращий спосіб вийти з конфлікту – це відшукати можливість взагалі не вступати в нього?

 

Пошта

Опис вправи.

Учасники сидять в кругу. Кожен із них і вибирає для себе назву міста, повторяти неможна. Для того щоб учасники запам’ятали, хто яке місто обрав, рекомендується говорити їх таким чином: спочатку кожен повторяє назви міст, які обрали попередні три учасники, а лише потім озвучує своє назву свого міста.

Коли назви міст обрані, розпочинається гра. Один із учасників виходить в центр круга і говорить: «Відправляю лист з (назва міста, вибраного будь ким із учасників) в (назва міста ще одного міста)». Ті, назви чиїх міст назвали повинні швидко встати зі своїх стільців і помінятися один з одним місцями. Завдання ведучого – встигнути зайняти місце будь-кого з них. Якщо це вдалося – той учасник чиє місце заняте, стає новим ведучим і продовжує гру, називаючи нову пару міст. Гра продовжується 3-5 хвилин, потрібно постійно підтримувати гру в швидкому темпі.

Обговорення

Кого, із учасників, можна вважати результативними учасниками і якими якостями вони володіють?

 

Класний керівник був присутній на тренінговому занятті і зазначив про його позитивний вплив на співпрацю та взаємодію між учнями.

 

Програма саморозвитку

Складові навчально-професійних умінь та професійно важливі якості, які потрібно було б розвинути	В чому полягали труднощі	План заходів для саморозвитку	Терміни	Критерії самоконтролю
Логічність мислення	Під час проведення консультативної бесіди я відчула, що мені бракує логічності у викладі дослідницького матеріалу; важко переконувати клієнта у правильності своїх суджень.	Виконувати вправи на розвиток логічності мислення.	Березень 2016р.	Вміти застосовувати правила правильної побудови умовисновків при веденні суперечки з побутових та професійних проблем.
Хвилювання	Під час проведення тренінгу через брак досвіду і знань почувалась нервово, невпевнено	Приділяти більше часу практичним діям у консультуванні, проводити рефлексію	постійно	Контроль емоцій, впевненість у своїх діях
Вміння бачити та контролювати всі процеси, що відбуваються в групі під час тренінгу	Важко було тримати всіх дітей в полі зору, коли говорить хтось один	У процесі роботи в психокорекцій ній групі спостерігати за вмінням керівника групи контролювати всі групові процеси.	постійно	Розуміння процесів, що відбуваються в групі

 

ХІД РОБОТИ над ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНим ЗАВДАННЯм