Натовп як соціальна небезпека

 

1. Люди у натовпі („народ, що вийшов на вулиці”, за визначенням французького соціолога і психолога CIC ст. Гюстава Лебона) являють собою небезпеку як для окремої особи, що знаходиться поза цим натовпом, так і для окремих груп людей. Гюстав Лебон (1841—1931) — французький соціальний психолог, автор теорії "масового суспільства" — у своїх працях ототожнював народ із натовпом, провіщаючи наступ "ери мас" і пов'язаний із цим занепад цивілізації.

2. Натовп — особлива спільнота людей, поведінка яких майже не залежить ані від освітнього, ані від культурного рівня людей, що утворюють натовп.

3. Прийнято виділяти 4 основні різновиди натовпу:

1) випадковий — група людей, увагу яких привернула певна подія, наприклад, ДТП;

2) експресивний — група людей, згуртована прагненням спільно висловити свої почуття: радість на весілля, горе на похоронах, солідарність на мітингу або на маніфестації;

3) конвенційний — група людей, котрі є учасниками масових розваг (глядачі, болільники): їх об’єднує цікавість до дійства, на яке вони реагують згідно із традиційними ритуалами і нормами (звідси й назва — конвенційний, тобто такий, що передбачає угоду);

4) діючий, у тому числі агресивний (наприклад, самосуд натовпу над злочинцем, спійманому на „гарячому”), панічний (масова втеча людей від небезпеки), корисливий (пограбування магазинів, фінансових установ тощо під час стихійних лих, мародерство), повстанський (коли люди стихійно об’єднуються проти утисків, сваволі властей тощо).

4. Особливістю натовпу є те, що він позбавлений ієрархічного поділу — всі люди в середині великої групи людей є рівними, відмінності між ними знівельовані.

5. У натовпі люди розташовані настільки щільно, що це дає їм змогу підтримувати між собою зоровий і слуховий контакт, відчуваючи при цьому реакції одне одного на зовнішні стимули (наприклад, на слова промовця під час мітингу).

6. Взаємний вплив людей у натовпі сприяє створенню єдиного настрою („колективної душі”, за Г.Лебоном). Відчуваючи свою єдність і силу, натовп може швидко радикалізуватися, змінюючи характер і спрямованість своїх дій.

7. Психіка людини у натовпі зазнає великих змін: людська особистість помітно нівелюється, і те особливе й неповторне, що є у кожному з нас, відходить на задній план.

8. Втрачаючи індивідуальність, люди у натовпі починають однаково думати й відчувати, виявляють схильність до однакових рішень і впливів — вони нібито стають однією істотою з над індивідуальними психічними рисами та властивостями.

9. Але поступаючись індивідуальністю, людина у натовпі відчуває захищеність від зовнішнього світу, якої їй, можливо, бракувало у звичайному житті.

Зверніть увагу! Отримане у натовпі відчуття цілковитої безпеки часто веде до безвідповідальної поведінки людини, котра сприймає отриманий захист як дозвіл на безкарність і вседозволеність.

10. Особливості мислення натовпу полягають у простоті, лаконічності й завершеності логічних категорій, якими він (велика група людей) оперує.

11. Натовп потребує цілісних образів і тверджень, які сприймаються „на віру”, не потребуючи аргументації.

12. Люди, об’єднані у натовп, нерідко виявляють здатність на такі самопожертви і героїзм, яких вони поодинці не виявляють ніколи.

13. Людина, що опинилася поза натовпом, як правило, не може йому протистояти (ані у фізичному плані, ані психічно). В цьому випадку натовп являє собою велику небезпеку здоров’ю людини (як фізичному, так і психічному).

14. Ризик фізичного пошкодження виникає при великій щільності натовпу, особливо, коли той починає рухатися (панічна втеча). При падінні людини у щільному натовпі, що рухається, імовірність бути затоптаним різко зростає, оскільки самостійно піднятися на ноги майже неможливо.

15. Ризик деформування психічного здоров’я зростає за умови недостатньо глибоких власних переконань і невисокого рівня самосвідомості, коли людина систематично „розчиняється” у натовпі.

16. Щільність натовпу може бути виражена формулою: D= ; люд/м²

де N – кількість людей, які знаходяться на площі, люд.;

F – площа, яку займає натовп, м².

17. Кількість людей N, що можуть розміститися на певній площі, залежить від їхньої комплекції, виду одягу (зимовий чи літній), наявності сумок, рюкзаків, валіз тощо. В середньому вважають, що доросла людина в літньому одязі має площу горизонтальної проекції f=0,10 м²; в зимовому одязі – 0,125 м²; з дитиною на руках – 0,285 м²; з легким пакунком – 0,235 м²; дитина має площу горизонтальної проекції 0,04-0,06 м².

Якщо склад людей у натовпі неоднорідний, то площі горизонтальних проекцій їх різні і тоді формула для визначення щільності натовпу буде мати вигляд:

D= ; м²/м²

де N_i та f_i – відповідно кількість людей певної категорії (люд.) та площа горизонтальної проекції людини цієї категорії; м²/люд.

ПРИКЛАД. Визначити щільність розміщення 250 людей влітку на пероні залізничної станції довжиною L=40 м і шириною b=3 м, якщо відомо, що 10% з них діти, а 75% дорослих мають в руках сумки.

РОЗВ`ЯЗАННЯ. 1). Кількість людей, котрі мають у руках сумки, становить N₁ = 0,75∙250 = 187,5≈187 осіб, площа горизонтальної проекції кожного f₁ = 0,235 м²/люд.

2). Кількість дітей на пероні становить N₂ = 0,1∙250 = 25 осіб, площа горизонтальної проекції кожної дитини в середньому f₂ = 0,05 м²/люд.

3). Решта людей – дорослі, без пакунків, їх кількість N₃ = 250-187-25 = 38 чол., а площа горизонтальної проекції кожного f₃ = 0,10 м²/люд.

4). Щільність натовпу на пероні становить:

D= м²/м².

 

18. Дослідженнями встановлено, що щільність розміщення людей в натовпі може змінюватися в широких межах: від величини, близької до нуля і до 1,14-1,15 м²/м² (11-12 осіб/м²). В теорії руху людського потоку щільність виступає критерієм комфортності руху.

19. Дослідженнями встановлено, що при щільності D= 0,05 м²/м² (0,5 люд/м²) і менше, людина має повну свободу руху як за напрямком, так і за бажаною швидкістю.

20. При щільності D= 0,05-0,15 м²/м² (0,5-1,5 люд/м²) людина не може вільно змінювати напрямок свого руху і вимушена рахуватися зі швидкістю руху оточуючих її людей.

21. При щільності вище за D= 0,15 м²/м² людина починає відчувати, що їй заважають люди, які йдуть поруч. При подальшому збільшенні щільності зіткнення людей одне з одним частішають настільки, що практично люди починають рухатися суцільно, одним потоком.

22. При щільності, що наближаються до D= 1 м²/м² (10 люд/м²) з’являється постійний силовий тиск людей один на одного, внаслідок чого змінюється форма горизонтальної проекції людини і вільний простір між людьми зникає.

23. При щільності вище за D= 1 м²/м² люди так сильно стискають одне одного, що змінюється не лише їх форма, а й зменшується площа їхньої горизонтальної проекції (наприклад, у переповнених тролейбусах, автобусах). При такій щільності силовий вплив людей один на одного настільки великий, що частина людей (переважно, малої маси) може не торкатися ногами землі і їх зносить загальним потоком людей, які рухаються.

24. Щільності порядку 1,15 м²/м² (11-12 дорослих людей у легкому одязі на 1 м² площі) вважають фізично граничними. При такій щільності силовий вплив може досягати величин, які викликають серйозні фізичні пошкодження людського організму і закінчуються смертельними наслідками.

25. При плануванні евакуаційних заходів і організації людських потоків в обмеженому просторі в місцях масового зосередження людей (станції метрополітенів, стадіони, кінозали, підземні переходи тощо) важливо знати максимальну швидкість руху людей у натовпі залежно від його щільності. Це та максимальна швидкість, при якій людина може рухатися в натовпі, витримуючи тиск з боку оточуючих, і не падаючи при цьому.

 

Таблиця 8.1