Радіозахисне харчування в умовах радіаційного забруднення

 

1. Харчування є одним з найважливіших чинників, котрі визначають здоров’я людини. В умовах радіоактивного забруднення навколишнього середовища радіозахисне харчування є ефективним способом обмеження внутрішнього опромінення людини.

2. Для більшості населення основним шляхом надходження радіонуклідів в організм є шлунково-кишковий тракт. Радіонукліди, потрапляючи в організм людини із харчовими продуктами й водою, формують додаткове дозове навантаження і тим самим впливають на стан її здоров’я.

3. Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на 3-х основних положеннях:

ü максимально можливому зменшенні надходження радіонуклідів в організм з їжею і водою;

ü гальмуванні процесів адсорбції й накопичення радіонуклідів в організмі;

ü дотриманні загальних принципів раціонального харчування.

 

Зверніть увагу! Загальні принципи раціонального харчування передбачають: 1) чітку відповідність між енергоспоживанням і енерговитратами людини; 2) достатнє споживання всіх необхідних організму сполук в оптимальному співвідношенні; 3) максимальну урізноманітненість харчування; 4) дотримання правильного режиму харчування.

 

4. Для зменшення надходження радіонуклідів із їжею вдаються до складання таких харчових раціонів, які містять мінімальну кількість радіаційно забруднених продуктів.

5. Основне джерело постачання організму білками — м’ясо та м’ясопродукти. При радіозахисному харчуванні надають перевагу м’ясу кроля, птиці, а також яловичині, оскільки воно містить менше жиру, який гальмує процес травлення.

6. Важливим джерелом постачання повноцінних білків, незамінних амінокислот (метіоніну, лізину та ін.) є крупи, особливо — вівсяна й гречана. При організації радіозахисного харчування доцільно вживати страви з вівсяної та гречаної круп і на вечерю, і на сніданок.

7. Важливе місце у радіозахисному раціоні посідають молочні продукти; при цьому слід надавати перевагу сиру, оскільки при його виготовленні більшість радіонуклідів лишається у молочній сироватці.

8. При організації радіозахисного харчування бажано щоденно вживати страви з морської риби та інших продуктів моря: по-перше, вони менше, ніж прісноводна риба, забруднені радіонуклідами; по-друге, риба засвоюється легше, ніж м’ясо, бо вона практично не має сполучної тканини.

9. У щоденному радіозахисному раціоні повинна бути картопля — важливе джерело калію й аскорбінової кислоти: добове споживання картоплі для дорослої людини повинно становити 350-400 г.

10. Істотною і мало замінною частиною радіозахисного раціону є овочі та фрукти. З цих рослинних продуктів організм отримує аскорбінову кислоту, каротин, пектинові речовини, органічні кислоти, значну кількість мінеральних речовин, особливо — солей Калію і мікроелементів.

11. Особливе місце при радіозахисному харчуванні посідають пряні овочі — цибуля, часник, петрушка, кріп, хрін. Завдяки фітонцидам, ефірним оліям, глікоалкалоїдам, аскорбіновій кислоті, каротину, що містяться у цих продуктах, вони не тільки вбивають гнильні мікроби, а й підвищують стійкість організму до інфекцій та інших шкідливих факторів навколишнього середовища.

 

Зверніть увагу! 1) у 100 грамах листя петрушки міститься близько 200 мг аскорбінової кислоти — 3 добові норми дорослої людини; 2) зелень кропу порівняно з лимоном багатша на аскорбінову кислоту більше, ніж утричі; 3) хрін, цибуля, часник петрушка, кріп, окрім аскорбінової кислоти, містять також лізоцин, фітонциди, леткі ефірні олії, глікоалкалоїди, котрі виявляють значну протимікробну, зміцнювальну та радіозахисну дії.

 

12. При радіозахисному харчуванні загальне добове споживання овочів має бути не меншим, ніж 400-500 г, причому не менше від чверті цієї кількості має займати морква.

13. Пряні овочі слід споживати у кількості не менше 50 г на добу — більше, ніж при звичайному харчуванні.

14. При радіозахисному харчуванні корисним є вживання бобових (гороху, квасолі) — джерела повноцінного білка, метіоніну, цистину, а також Магнію, який потрібен організму для якнайкращого засвоєння Кальцію.

15. Фрукти та ягоди також є обов’язковою складовою щоденного радіозахисного раціону. Яблук (важливого джерела пектинових речовин, харчових волокон, аскорбінової кислоти, легкозасвоюваного заліза та органічних кислот) слід уживати не менше ніж 150-200 г на день. Слід активно вживати у їжу абрикоси, сливи, персики, вишні (вони містять багато пектину – природного адсорбенту, а також каротину, аскорбінової кислоти та органічних кислот), віддаючи їм перевагу порівняно з ягодами, які ростуть поблизу поверхневих шарів ґрунту і тому у десятки разів сильніше забруднені радіонуклідами.

16. Значному зниженню вмісту радіонуклідів у продуктах, із яких складається добовий раціон людини при радіозахисному харчуванні, сприяє їх правильна технологічна й кулінарна обробка.

17. При радіозахисному харчуванні технологічну обробку продуктів і харчової сировини починають із їхньої механічної очистки, видаляючи з поверхні продуктів землю, забруднену радіонуклідами. Механічна обробка м’ясної сировини полягає у видаленні забруднених ділянок і видаленні сполучної тканини.

18. Після механічної очистки всі продукти старанно промивають теплою, краще проточною, водою. При промиванні овочів і фруктів іноді доцільно використати лужний розчин (наприклад, розчин питної соди), після чого добре промити їх чистою теплою водою.

 

Зверніть увагу! Перед миттям капусти, ріпчастої цибулі, часнику тощо у них обов’язково видаляють верхнє листя, оскільки саме в ньому концентрується до 50% радіонуклідів.

 

19. Наступним після промивання етапом обробки є вимочування продуктів у чистій воді (тривалість вимочування становить, як правило, 2-3 години). Ця процедура є особливо ефективною для свіжих і сухих грибів та лісових ягід.

20. Єдиним доцільним способом термічної обробки продуктів і харчової сировини в умовах підвищеного забруднення їх радіонуклідами є варіння: при відварюванні значна кількість радіонуклідів (разом із шкідливими хімічними речовинами) переходить у відвар:

 

 

Продукти	буряк	капуста	горох	щавель	гриби
Відносна частка радіоактивного Цезію-137, що переходить у відвар при 5-10-хвилинному варінні	до 60%	до 80%	до 45%	до 50%	до 85%

.

Зверніть увагу! На ступінь виходу радіонуклідів із продуктів харчової сировини у відвар (бульйон) суттєво впливає сольовий склад і кислотність (рН) води.

 

21. При використанні у радіозахисному раціоні риби слід мати на увазі, що: 1) прісноводна риба містить значно більше радіонуклідів, ніж риба морська; 2) хижі види риб накопичують більше радіонуклідів, ніж планктоноїдні; 3) у процесі кулінарної обробки риби з лускою, нутрощами і зябрами видаляється близько 16% радіонуклідів, а з решти 84%, що залишилася, приблизно ½ міститься у кістках, плавниках та інших неїстівних тканинах; 4) під час варіння риби у солоній воді з тушки риби у відвар переходить до 70% радіонуклідів.

22. Ступінь переходу радіонуклідів у відвар при варінні залежить від особливостей кулінарної обробки: характеру і ступеня подрібнення продуктів, мінерального складу води, тривалості варіння тощо.

23. Кухонна сіль у кількості, що забезпечує нормальні смакові якості продуктів, збільшує ступінь переходу радіонуклідів у відвар. Наприклад, у нормально підсоленій воді (6 грамів солі на 1 літр води) при варінні очищеної від лушпиння картоплі з неї у відвар переходить 45% радіонуклідів, а у не підсолену воду — лише 7%.

24. Використовувати у їжу розсіл квашеної капусти так само, як розсіл, утворений при засолюванні огірків, помідорів, кавунів, яблук, грибів тощо, недоцільно.

25. Основним технологічним засобом, спрямованим на зниження вмісту в молочних продуктах радіонуклідів, є переробка цільного (незбираного) молока у жирові і білкові концентрати. Доцільність такої переробки зрозуміла з поданих нижче даних:

 

 

Молочні продукти	Незбиране молоко	Домашній та інші сири	Сметана	Масло
Відносна частка радіоактивного Цезію-137 у продукті	100%	10-21%	до 9%	до 1,5%

 

26. Пташині яйця також містять у собі радіонукліди, причому основна їх частина концентрується у шкаралупі (50-80%) і лише 15-50% їх знаходиться у білку та жовтку (в жовтку їх у 20-50 разів більше, ніж у білку).

27. Найбільше радіонуклідів міститься у грибах, тому при готуванні грибів їх треба промивати у проточній воді, вимочувати і проварювати (бажано двічі, кожного разу зливаючи відвар).

28. Алкоголь не має специфічних радіозахисних властивостей і не є радіопротектором.

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Правильне радіозахисне харчування є найважливішим фактором, який сприяє нормалізації в організмі процесів, що змінюються внаслідок дії на людину радіоактивних випромінювань.