Основні прийоми та напрями здійснення бюджетного контролю

Стадії контролю	Повноваження в сфері контролю за видатками	Основні прийоми та способи контролю
Попередній	контроль за відповідністю бюджетної політики національним інтересам, а не інтересам політичної кон’юнктури; реальність цілей бюджетної політики та створення умов для їх досягнення; економічна оцінка доцільності та ефективності показників бюджетних програм, їх відповідність державним пріоритетам; аналіз попередніх періодів, рекомендації та виявлення резервів; контроль встановлених норм соціального забезпечення.	Аналіз, оцінка, обстеження, висновки та рекомендації
Поточний	контроль за доведенням бюджетних призначень та затвердженням кошторисів бюджетних установ; контроль на стадії укладання угод та прийняття фінансових зобов’язань; контроль при здійсненні платежу з бюджетних рахунків; поточна перевірка ефективності використання бюджетних ресурсів.	Відстеження, аналіз, оцінка, документальна та бухгалтерська перевірка, огляд
Подальший	перевірка достовірності звітних даних, балансів, та законності здійсненних операцій; оцінка виконання правових норм та дотримання встановлених положень; оцінка результатів ефективності бюджетних програм та діяльності уряду; аналіз фактичного споживання та рівень надання бюджетних послуг; контроль ефективності використання державної та муніципальної власності.	Аудит, комплексні та тематичні перевірки, ревізії, аналіз, загальна бюджетна оцінка

 

Залежно від суб'єктів, які ініціюють і здійснюють контроль, розрізняють державний, муніципальний, відомчий, внутрішній і громадський бюджетний контроль.

Склад органів бюджетного контролю залежить від структури фінансового апарату держави, яка, у свою чергу, визначається державним устроєм і функціями державних органів, закріплени­ми в Конституції країни.

За ознаками ініціювання і здійснення державного контролю виділяють суб'єкти, що здійснюють загальний і спеціалізований бюджетний контроль. До суб'єктів загального контролю нале­жать ті органи державної влади й управління, які є ініціаторами і виконавцями контролю, у тому числі і в бюджетній сфері. Здійснення специфічних контрольних повноважень ними делегуються підпорядкованим їм спеціалізованим структурам. Наприклад, функції зі здійснення постійного контролю за використанням коштів державного бюджету парламент України делегував Раху­нковій палаті. Уряд, у свою чергу, делегував функції зі здійснен­ня поточного контролю за видатками державного бюджету Міні­стерству фінансів і Державній казначейській службі, а подальшого — Державній контрольно-ревізійній службі. Функції фіскального контролю за діяльністю платників податків главою держави покладена на Державну податкову службу.

Основна особливість державного бюджетного контролю полягає в тому, що він є позавідомчим, проводиться стосовно будь-якого суб'єкта незалежно від його відомчої належності і підпорядкування.

Верховна Рада України проводить державний бюджетний ко­нтроль під час визначення основних напрямів бюджетної політи­ки, розгляду проекту Державного бюджету на новий бюджетний рік, внесення змін та доповнень до затвердженого бюджету, роз­гляду і затвердження звіту про виконання Державного бюджету за минулий бюджетний період, прийняття законодавчих актів щодо виконання бюджету.

Комітети Верховної Ради України беруть участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням Державного бюджету в час­тині, що віднесена до компетенції комітетів, з метою забезпечен­ня доцільності, економності та ефективності використання бю­джетних коштів. Одним із провідних є Комітет з питань бюдже­ту, який забезпечує контроль за відповідністю поданого Кабіне­том Міністрів України проекту закону про Державний бюджет Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджет­ний період та підготовку відповідного висновку, заслуховує звіти про стан виконання Державного бюджету України, в тому числі звіти розпорядників бюджетних коштів, здійснює контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету та дотриманням бюджетного законодавства.

Рахункова палата, як конституційний орган парламентського кон­тролю, проводить ревізії і перевірки витрачання коштів Державного бюджету України і державних позабюджетних фондів в апараті Вер­ховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному бан­ку України, Фонді державного майна, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах і в організаціях неза­лежно від форми власності. До її функцій віднесено також здійснення контролю за законністю і своєчасністю руху бюджетних коштів в уповноважених банках та кредитних установах України.

Утвердження правових засад місцевого самоврядування і роз­ширення сфери відповідальності територіальних громад, органів та посадових осіб за вирішення місцевих справ дають підставу ви­ділити такий вид бюджетного контролю, як муніципальний.

Об'єктом муніципального бюджетного контролю є місцеві бюджети, фінансова діяльність бюджетних установ, підприємств і організацій комунальної власності, що використовують бюдже­тні кошти. Контроль за відповідністю бюджетному законодавст­ву України показників затверджених бюджетів, бюджетного роз­пису та кошторисів бюджетних установ здійснюється:

Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповід­ними місцевими радами;

Радою міністрів Автономної Республіки Крим - стосовно бюджетів міст республіканського значення та районних бюджетів Автономної Республіки Крим;

- обласними державними адміністраціями - стосовно ра­йонних та міських (міст обласного значення) бюджетів;

- міськими державними адміністраціями в містах Києві та Севастополі - стосовно районних у цих містах бюджетів;

- районними державними адміністраціями - стосовно міських (міст районного значення), сільських, селищних та їх об'єднань бюджетів;

- виконавчими органами міських рад — стосовно бюджетів районів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.

Суб'єктами муніципального бюджетного контролю є також тимчасові контрольні комісії, рішення про створення та порядок роботи яких приймають органи місцевого самоврядування відпо­відно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Украї­ні». Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної ко­місії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти і експерти мають право на здійснення контрольних заходів у міс­цевих органах самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що стосуються забезпечення дотримання законності, ефективності й економності використання бюджет­них коштів, а також повноти і своєчасності виконання зобов'я­зань перед місцевими бюджетами.

Місцеві ради можуть делегувати власні повноваження на здій­снення бюджетного контролю з питань, які належать до їхньої компетенції, структурним підрозділам відповідного рівня суб'єк­тів державного фінансового контролю центральних органів вико­навчої влади.

 

Суб'єктами відомчого бюджетного контролю є контрольно - ревізійні підрозділи галузевих міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади. Відомчий контроль поши­рюється на підпорядковані підприємства, організації та установи. До функцій відомчого контролю належать: перевірка законності господарських і фінансових операцій, контроль за ефективністю використання матеріальних ресурсів, придбаних за бюджетні ко­шти; перевірка збереження і цільового використання бюджетних коштів; правильність ведення бухгалтерського обліку, а також достовірність фінансової звітності; контроль за обґрунтованістю бюджетних запитів бюджетних установ, дотриманням бюджет­ної, кошторисної дисципліни, своєчасністю і повнотою виконан­ня зобов'язань перед бюджетом.

Внутрішній контроль

Внутрішній бюджетний контроль проводиться керівниками підприємств (установ, організацій), їх головними бухгалтерами і фахівцями в момент вчинення й оформлення господарських опе­рацій, що дає можливість вчасно виявити недоліки в роботі й ужити заходів до їх усунення. Керівник бюджетної установи від­повідає за організацію ефективної системи внутрішнього контро­лю за фінансовою та господарською діяльністю цієї установи. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за ор­ганізацію і стан внутрішнього контролю як у своїх закладах, так і в підвідомчих бюджетних установах. Надзвичайно важлива роль у здійсненні внутрішнього контролю належить головному бухга­лтеру і керівникам функціональних відділів бухгалтерій. Безпо­середньо на головного бухгалтера покладена відповідальність за правильну організацію системи бюджетного обліку і контролю, цільове й ефективне використання бюджетних коштів. Контроль має дискретний характер (від лат. diskretus — відокремлений, ві­дособлений, перервний).

Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється внутрішній фінансовий контроль, який повинен забезпечувати:

• постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю;
• оцінку діяльності на відповідність результатів встановленим завданням та планам;
• інформування безпосередньо керівника бюджетної установи про результати кожної перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ.

Внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю.

Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за організацію і стан внутрішнього контролю та аудиту як у своїх закладах, так і в підвідомчих установах. Організація ефективної системи внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю установи покладається на її керівника.

Громадський бюджетний контроль здійснюється громадянами країни та об'єднаннями громадян. Наявність розвинутої системи зв'язку з громадськістю дає змогу врахувати зауваження і пропо­зиції спеціалістів у процесі складання і виконання бюджету.

Громадський бюджетний контроль може здійснюватись гру­пами спеціалістів, які створюються при парламентських коміте­тах і комісіях Рад народних депутатів, а також безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях на основі добровіль­ності й безоплатності.

Зовнішній контроль

Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюються Рахунковою палатою — в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України — відповідно до його повноважень, визначених законом.

В основу класифікації форм бюджетного контролю покладено способи його здійснення. Звідси під формою бюджетного кон­тролю розуміють способи конкретного вираження та організації контрольних дій на кожному етапі бюджетного процесу, спрямо­вані на виконання функцій контролю в процесі формування, роз­поділу і використання бюджетних коштів. До форм бюджетного контролю належать: експертиза, перевірка, ревізія, аудит і моніторинг.

Експертиза — це дослідження якого-небудь питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповід­ному явищу. Наприклад, Рахункова палата наділена правом про­водити експертизу проектів Державного бюджету України, а та­кож проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших доку­ментів, що стосуються питань Державного бюджету і фінансів України. За результатами експертизи готують експертний висновок.

Перевірки здійснюються з метою докладного вивчення окре­мих питань складання і виконання бюджету, реалізації бюджетних програм, ефективності управління коштами бюджету. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Ревізія як форма бюджетного контролю — це система контро­льних дій, спрямованих на всебічну перевірку діяльності учасни­ків бюджетного процесу з метою встановлення законності опера­цій з мобілізації, розподілу або використання бюджетних коштів, виявлення винних у бюджетних правопорушеннях посадових і матеріально відповідальних осіб і спричинених порушеннями фі­нансових втрат. Фактично ревізія складається з комплексу взає­мопов'язаних перевірок питань фінансово-господарської діяль­ності підконтрольних суб'єктів, спрямованих на виявлення об­ґрунтованості, доцільності та економічної ефективності бюджет­них витрат.