Фактори, що визначають умови праці. Оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальному обмеженню впливу несприятливих виробничих факторів. Оцінка умов праці проводиться на підставі “Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та напруженості трудового процесу”. Враховуючи принципи Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляють на 4 класи: 1 клас – оптимальні умови праці – такі умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівника, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. 2 клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонування стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працівників і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах. 3 клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираження змін в організмі працівника поділяються на чотири ступені. 4 клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створюють високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтва, загрози для життя. Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційному аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого процесу (ФВП) і трудового процесу (ФТП). Трудовий процес визначають показники важкості та напруженості праці. Під терміном “важкість праці” розуміють ступінь залучення до роботи м’язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему і оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режим праці.

27 прилади визначення метеорологічних умов оцінка параметрів мікрокліматичних умов у виробничих приміщеннях (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, барометричний (атмосферний) тиск, теплові випромінювання).
Необхідні прилади: термометри, парні термометри, термометри, термографи, гігрометри, психрометри, гігрографи, кататермометри, анемометри, термоанемометри, барометри, барографи, актинометри, секундоміри.Вимірювання температури повітря у виробничих приміщеннях проводиться за допомогою звичайних ртутних термометрів або термоанемометрів. При вимірюванні температури повітря необхідно термометри захистити екраном від холодних або гарячих поверхонь які можуть впливати на його показники Вимірювання швидкості руху повітря
Проводиться за допомогою кататермометрів (V <0,5 м/с), аномометрів: крильчастого (V=0,1....10 м/с) та чашкового (V=1...20 м/с), а також термоанемометрів (V=0....5 м/с). Для вимірювання температури повітря (від 100 до 600), швидкості його руху (від о до 5 м/с) і напряму повітряних потоків використовується напівпровідниковий термоанемометр типу ЭА – 2М.Вимірювання теплових випромінювань проводять актинометром типу ЛІОП, розрахованим на енергію випромінювання від 0,2 до 20 кал/см2 за хвилину.
Принцип дії актинометра базуються на неоднаковій поглинаючій здатності почорнених і блискучих смужок алюмінієвої пластини.
Вимірювання атмосферного тиску проводять за допомогою барометрів та барографів. Найбільш точним вважаються ртутні барометри, але вони, як правило, достатньо чутливі до теплової дії.