Центральна частина села Великі Кліщі у 1950-х роках ХІХ століття

За три роки мого перебування у Великих Кліщах я не встигла вивчити все село. Я сиділа дома, вчила уроки, читала книжки. Інколи до мене приходила однокласниця Єсипчук Надія Василівна, разом робили уроки. Один раз я навіть у неї ночувала, коли її батьки їздили кудись на Храм. Лише один раз за три роки я ходила з дівчатами в ліс по чорниці.

Перед тим, як почати опис нашого життя на новому місці, варто хоч коротко описати центральну частину села Великі Кліщі, де ми жили: я – 3 роки, а мама жила у Великих Кліщах 12 років. Наше найближче оточення, а саме, центр села ще до Чорнобильської аварії зазнав змін.

Почну з опису школи і вчителів та учнів свого класу і продовжу опис будинків, близьких до центру села, спочатку на лівій строні вулиці до центру села, а потім – на правій.

Шкільний двір був чималий. Коли стояти на дорозі обличчям до шкільного двору, то основний корпус був ліворуч у дальньому куті двору. Саме в цьому корпусі з 1 вересня 1951 року деякий час ми вчилися у 8 класі, бо нова будівля над дорогою ще не була готова прийняти учнів.

1 вересня 1951 року у 8-ий клас прийшло багато учнів, і в класній кімнаті на деяких партах, розрахованих на двох учнів, сиділо троє. Дирекція вирішила влаштувати конкурс, і наступного дня була контрольна роботу з математики. Точних результатів не знаю, але після цього не було вже переповнених парт і почалися заняття. В основному корпусі ми вчилися у другу зміну, певно, ще з місяць, а в цей час у дворі над дорогою закінчувалося обладнання нового приміщення для навчання 8-класників.

с. Великі Кліщі. Школа. Фото 1950-х років. Директором школи у 1951-1952 та 1952-1953 навч. роках був Завалій Федот Ілліч.

Запам'яталося, як у головному корпусі школи на останніх уроках запалювали гасові лампи, які висіли на стіні, що відділяла клас від коридора. Лампи дуже гарно освітлювали клас. Мене ще тоді вразив той факт, що лампи заповнювалися керосином щодня. Тоді ще ніде не було електрики, тому я знала ціну гасового освітлення. Електрика з'явилася років через 3.

Згодом у дворі було обладнано ще одне приміщення, бо школа "росла": число учнів збільшувалось кожного року на один клас. Ріст школи припинився, коли в школі стало 10 класів.

Шкільне приміщення біля дороги, де я вчилася у 8-10 класах. Фото 1984 року. Вікна нашого класу ліворуч частково закриті ґанком

У шкільному дворі над дорогою ліворуч (коли стояти на вулиці обличчям до школи) були господарські приміщення. Була кухня, де готували їжу, можливо, і для тих, хто жив у гуртожитку. Чим школа багата – вчителями та учнями. Тож подаю відповідні списки.

Список вчителів, які вчили нас у 8 – 10 класах, та відповідні предмети

Єсипчук Галина Василівна, класний керівник, історія

Куца Ольга Власівна, математика

Аврамчук Микола Тимофійович, українська мова і література

Шинкаренко Степанида, російська мова і література

Голуб Клавдія Ароновна, російська мова і література (10-й клас)

Завалій Федот Ілліч, директор школи, хімія, логіка