Типи запитів до консультанта від клієнта в період дорослості.

Мета професійної консультативної діяльності практикуючого психолога- змінити особистість та образ світу замовника (клієнта, пацієнта), що сприятиме покращення соціальної адаптації, самопочуття, розв’язанню конфліктних ситуацій взаємодії. Основним критерієм ефективності проведеної консультації, можна вважати, наявність таких суттєвих особистісних перемін,які супроводжуються емоціями радості, задоволенням, натхнення, покращення емоційного фону світовідчуття, самопочуття. Консультативну практику психолога з віковою категорією дорослих клієнтів можна вважати чи не найбільш складним видом психологічної допомоги, оскільки досягнути особистісних та світоглядних перетворень завжди не просто.

Серед основних суб’єктивних причин виділено три. По-перше, дорослість, на відмінну від інших періодів життя - найдовший часовий відрізок, від 24 до 64 років (згідно періодизації Е.Еріксона), коли відбувається остаточне утворення особистісної та професійної ідентичності. По-друге, психолог спілкується з людьми різного інтелекту, професії, життєвого досвіду, що вимагає неабиякої професійної компетентності. По-третє, ускладнюється формулювання психологічного запиту, проблеми, котра маскується за допомогою механізмів психологічного захисту різного виду.

Психологічні проблеми дорослих. Дорослі, як найпоширена вікова вибірка суспільства віком від 24 до 64 років (за Е. Еріксоном), здебільшого звертаються до психолога із запитами – допомогти розв’язати конфлікти (сімейні, професійні, міжособистісні, внутрішньо-особистісні, в системі «батьки – діти», «дорослі - дорослі», фантомні), вирішити проблеми втрати здоров’я при неврозах, аддиктивній поведінці (алкоголізм, ігроманія, тютюнокуріння, комп’ютерна, ігрова, інтернет, харчова та інші залежності), визначити діагноз і встановити, чи можна за певних умов вважати поведінку адекватною.

Запити і мотиви клієнтів

Перша заява клієнта завжди звучить як скарга, яка відображає страждання і внутрішню картину проблеми. Крім того, в кожній скарзі міститься запит («позбавте», «поясніть», «допоможіть» тощо). Структурна композиція скарги представляє опис страждання і запит. В.К. Лосівби і А.І. Луньков визначають запит як явно виражену людиною прохання, перше словесне формулювання ним своїх труднощів, у вирішенні яких він очікує знайти допомогу у психолога. Запит може бути неконструктивною та конструктивним.

До неконструктивним запитам В.К. Лосєва і А.І. Луньков відносять запит з граничним узагальненням і маніпулятивний запит.

• Запит з граничним узагальненням. Клієнт формулює свої труднощі, виходячи з установки не на вирішення проблем, а на їх уникнення («Я хочу всім подобатися», «Мені потрібно, щоб моя дитина завжди мене слухався», «Хочу, щоб він вчився краще за всіх у школі»). Форма уникнення, яку обирає клієнт, - перфекціонізм, тобто прагнення до першості завжди і у всьому, відповідність ідеалізованим, нереальним нормам. Перфекціонізм виступає як прагнення до досягнення, але на глибинному рівні висловлює тривожність і мотивацію уникнення невдачі. На нашу думку, виконання цього запиту у повному обсязі (завжди, у всьому і пр.) нереально, потрібно чітко і гранично ясно пояснювати клієнтам можливості консультування і працювати над трансформацією запиту в конструктивні форми.

• Маніпулятивний запит. Клієнт формулює свої труднощі як потреба змінити когось, він жадає допомоги в управлінні кимось без його згоди («зробіть так, щоб він мене полюбив» та ін.) Такий запит, як мінімум, неетичний. Консультант слід тактовно і однозначно відмовитися. Виняток, на думку Лосевой і Лунькова, становить запит батьків щодо дитини з важкими поведінковими і психічними порушеннями.

До конструктивних запитам ці автори відносять запит про допомогу в саморозвитку; запит про зняття симптому; запит про трансформації; запит про інформацію; запит про допомогу в самопізнанні (Луньков).

• Запит про інформацію. Клієнт запитує інформацію про кордони норми, про можливості психологічного зміни і його прогнозі, про варіанти подальшого розвитку ситуації.

• Запит про допомогу в самопізнанні. Клієнт цікавиться виявленням у себе певних здібностей; намагається розібратися у своїй ролі з приводу того, що відбувається з ним; потребує допомоги по самопринятию і саморозумінню.

• Запит про допомогу в саморозвитку. Клієнт досить повно усвідомлює свою проблему і чітко її формулює. Як правило, в цих випадках він формулює свою потребу в допомозі конкретно («допоможіть навчитися спілкуватися», «допоможіть покращити пам'ять», «навчіть управляти своїми емоціями» і т. д.).

• Запит про трансформації. У таких випадках у клієнта виявляється потреба почати жити як би «з чистого аркуша». Він намагається знайти новий сенс життя, відокремити в собі своє справжнє від чужого і наносного. Це запит про допомогу у звільненні від колишнього життєвого сценарію, запит на досягнення особистісної цілісності.

• Запит про зняття симптому. Клієнт формулює свої труднощі через опис певних симптомів. Він скаржиться на емоційні і когнітивні порушення, описує комунікативні труднощі, енергетичні проблеми. Досить докладно наводить опис психосоматичної симптоматики.

В даний час, загальновизнано наступне положення, що зрозуміти особистість неможливо поза ситуації, в якій вона знаходиться, оскільки між людиною і умовами його життя існує нерозривний зв'язок. У зв'язку з цим більш докладно зупинимося на критичних ситуаціях, в яких опиняється людина.

Проблеми, що відносяться до роботи консультанта, можна назвати «життєвими» проблемами, або «нормативними» труднощами, - це ті індивідуальні обставини, випадки, епізоди в житті, які залишають більш глибокий слід в душі людини, ніж він би хотів. Причинами частого звернення до консультанта може бути як дріб'язкова справа, так і безвихідна, за словами клієнта, ситуація.

• По-перше, звернення до консультанта може бути обумовлене підозрілістю клієнта, зайвою увагою його до свого здоров'я, внутрішніми проблем. Наприклад, пенсіонери без родичів і друзів, яким необхідно увагу до себе.

• По-друге - знання про себе необхідні для виправдання своїх невдач і успіхів. Наприклад, підрахунки біоритмів дозволяють спокійно ставитися до спадів самопочуття, активності, настрою. Загадковість небажаних явищ власного життя і діяльності насторожує, вимагає пояснення і виправдання.

• По-третє - коли виникають кризи, спади, конфлікти, протиріччя між «хочу» і «можу», «хочу і потрібно, очікую і претендую». Причому, звертаючись, часто очікують рада, готовий рецепт, ясно і просто розпорядчий конкретні дії, необхідні для подолання труднощів в особистому житті.

• По-четверте - це необхідність виговоритися, що не вдається здійснити в повсякденному житті.