Порядок версифікаційного аналізу вірша

 

– див. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч. ІІІ: Версифікація / Уклала Галина Білик. – Полтава, 2009. – С. 89–91.

Завдання

Зробіть повний версифікаційний аналіз (письмово) самостійно дібраних віршів різних систем віршування: по 2 силабо-тонічних, силабічних, тонічних (або перехідних до тонізму), верлібри (усього 8, можна по 1-й строфі розбирати).

Практичне заняття № 10 (2 год, 5 балів)

Тема. Теорія жанру.

Мета: актуалізувати відомості про жанрову природу художньої літератури, поглибити розуміння основних понять генерики, набути вміння робити жанровий аналіз твору.

 

План

1.Проблема жанрового структурування літератури, основні поняття генології, їх співвіднесеність.

 

2.Лірика як літературний рід: види, жанрові різновиди.

3.Епос як літературний рід: види, жанрові різновиди.

4.Драма як літературний рід: види, жанрові різновиди.

5.Суміжні змістоформи і проміжні утворення.

 

Питання для дискусії

1. Як ви розумієте поняття «жанровий синкретизм»? Прокоментуйте, спираючись на знання літературного процесу.

2. Чим зумовлене домінування того чи того жанру в конкретний історичний момент (культурний період)?

3. Як поясните традиційність («вічність») окремих жанрів? Яких?

4. Чи можна говорити про улюблений жанр письменника? Аргументуйте свою позицію.

5. Вмотивуйте свій улюблений літературний жанр.

Література

1. Безпечний Іван. Теорія літератури. – К.: Смолоскип, 2009. – С. 231–335.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є.Теорія літератури. – К., 2001. – С. 251–341.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури: навч. пос. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – С. 226–231.

4. Короткий тематичний літературознавчий словник. Ч.ІІ: Генезис та генерика літератури / Укл. Г. Білик. – Полтава, 2008.

5. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 2003. – С. 55–137.

6. Тимофеев Л.Основы теории литературы. – М., 1976. – С. 343–392.

7. Хализев В.Теория литературы. – М., 1998. – С. 294–344.

 

 

Індивідуальна робота № 9 (3 год, 5 балів)

Тема. Жанровий аналіз твору.

Мета: формувати вміння робити генеологічний аналіз твору, описувати й характеризувати жанровий компонент.

 

Порядок жанрового аналізу твору

1. Рід, родові ознаки.

2. Вид, видові ознаки.

3. Жанрова форма (якщо вирізняється), її ознаки.

4. Жанровий різновид, його ознаки.

5. Висновок про традиційність, модерність чи авангардність жанру.

Завдання

Зробити (письмово) повний жанровий аналіз усіх запропонованих творів:

· І. Котляревський, «Енеїда»;

· Т. Шевченко, «Великий льох»;

· М. Хвильовий, «Я (Романтика)»;

· О. Довженко, «Україна в огні»;

· П. Загребельний, «Диво»;

· Л. Костенко, «Записки українського самашедшого»;

· М. та С. Дяченки, «Олена і Аспірин».

 

Практичне заняття № 11 (2 год, 5 балів)

Тема. Літературно-художній напрям.

Мета: виробити уявлення про стильову домінанту як основу художнього напряму (мистецької епохи), про структуру і типологію літературного напряму.

 

План

1. Поняття літературно-художнього напряму, його природа, структурні компоненти.

 

2. Еволюція художньої свідомості від давнини до сьогодні: основні етапи.

 

3. Літературні напрями ХУІ–ХУІІІ сс.: бароко, класицизм, сентименталізм.

4. Романтизм і його течії.

5. Реалізм і його течії.

6. Символізм.

7. Модернізм і його напрямки.

8. Постмодернізм.

Питання для дискусії

1. Як формується і як, коли розпізнається напрям у мистецтві й літературі?

2. Україна і світовий стильовий розвиток: спільне, відмінне, особливе.

3. Проблема просвітницького реалізму, передромантизму, екзистенціалізму, соцреалізму в літературознавстві.

 

Література

1. Безпечний І. теорія літератури. – К., 2009. – С. 342–373.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. – С. 341–460.

3. Іванишин В. Нариси з теорії літератури. – К., 2010. – С. 205–225.

4. Наливайко Д. Искусство: течения, направления, стили. – К., 1980.

 

 

Індивідуальна робота № 10 (3 год, 5 балів)

Тема. Стильовий аналіз твору.

Мета: навчитися зауважувати стильові домінанти твору, розпізнавати типологію напряму.