Вступ – короткий історичний нарис 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вступ – короткий історичний нарис



Вступ – короткий історичний нарис

Медична служба цивільної оборони,

Її призначення та завдання

 

У випадку виникнення надзвичайної ситуації діяльність медичної служби цивільної оборони має ряд особливостей, які впливають певним чином на організацію й проведення заходів медичного забезпечення населення. Основними з них є:

— масовість, одномоментність виникнення втрат серед населення, різноманітний характер й тяжкість уражень, поява нової патології;

— порушення роботи медичних установ і втрати серед особового складу медичної служби цивільної оборони;

— руйнування будівель і споруд в містах й населених пунктах, що ускладнюють розгортання та роботу медичних формувань і установ;

— можливі зараження великих територій, продовольства і води радіоактивними, отруйними речовинами, бактеріальними засобами або сильнодіючими отруйними речовинами;

— можливе підвищення епідемічної напруженості в зв’язку з евакуаційними заходами цивільної оборони і складність санітарно-епідемічної обстановки в осередках масового ураження;

— складність управління силами та засобами служби під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Вказані можливі умови діяльності медичної служби цивільної оборони при надзвичайних ситуаціях знаходять своє відображення в принципах її організації та основах лікувально-евакуаційного забезпечення ураженого населення.


 

 

Основними принципами

організації медичної служби цивільної оборони (МС ЦО) є:

1. МС ЦО організовується на базі існуючих органів та установ охорони здоров’я (територіально-виробничий принцип).

2. В МС ЦО створюються формування, здатні працювати в будь-якому осередку ураження, що дає можливість здійснювати широкий маневр формуваннями для роботи в осередках без суттєвої перебудови (принцип універсалізму підготовки).

3. Кожне формування й установа призначаються для виконання певного, властивого їм, переліку заходів чи функцій в системі МС ЦО – надання медичної допомоги, лікування уражених, проведення протиепідемічних заходів і т.п. (принцип функціонального призначення).

4. Для надання першої медичної допомоги ураженим та хворим залучається саме населення шляхом створення санітарних постів і санітарних дружин й навчання усього населення прийомів та способів надання само- і взаємодопомоги.

В основу лікувально-евакуаційного забезпечення в МС ЦО покладено систему двоетапного лікування уражених й хворих у поєднанні з евакуацією за призначенням, при цьому передбачається маневр силами і засобами служби, а також евакуаційними потоками уражених відповідно до обстановки. В МС ЦО передбачені наступні види медичної допомоги: перша медична, перша лікарська, кваліфікована і спеціалізована медична допомога.

МС ЦО – спеціальна організація в системі охорони здоров’я, призначена для медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях, а також в районах стихійних лих та великих аварій.

На МС ЦО покладаються наступні основні завдання:

Ÿ своєчасне надання усіх видів медичної допомоги ураженим (хворим) та їх лікування з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я і працездатності, зниження інвалідності й смертності;

Ÿ попередження виникнення і розповсюдження масових інфекційних захворювань серед населення, а у випадку їх виникнення – якнайшвидша локалізація і ліквідація;

Ÿ усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, охорона здоров’я особового складу невоєнізованих формувань і закладів ЦО.

Для виконання покладених завдань МС ЦО проводить на протязі спокійного періоду планування заходів медичного захисту населення; підготовку органів управління служби; створення, оснащення і навчання невоєнізованих медичних формувань; підготовку медичних закладів до роботи при виникненні надзвичайної ситуації; відпрацювання питань взаємодії з іншими службами ЦО та військово-медичною службою; навчання усього населення прийомів і способів надання першої медичної допомоги при пораненнях й пошкодженнях та інше.

 

Принципи захисту населення

При надзвичайних ситуаціях

 

Під час організації захисту населення в НС необхідно керуватися такими принципами, як:

1. Завчасна підготовка та здійснення захисних заходів.

Цей принцип передбачає завчасне придбання, нагромадження та підтримування в постійній готовності засобів захисту, підготовку формувань та їх оснащення, навчання населення способів захисту та самозахисту, дій у надзвичайних ситуаціях, надання само- та взаємодопомоги.

2. Диференційний підхід до визначення характеру, обсягу та термінів проведення захисних заходів.

Визначається залежно від конкретних умов (ймовірність землетрусів, повеней, наявність хімічно-, пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів тощо).

3. Комплексність проведення захисних заходів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Перевага повинна надаватися розумному поєднанню таких заходів захисту, які найповніше будуть відповідати обставинам, що склалися.

Основними способами захисту населення є:

Ø використання засобів індивідуального та медичного захисту;

Ø укриття населення у захисних спорудах;

Ø евакуація та тимчасове переселення населення під час природних катастроф, аварій на АЕС, ХНО тощо.

Шлангові протигази

Шланговий самовсмоктувальний протигаз типу ПШ-1 - це апарат ізолюючого типу, який використовують для захисту органів дихання людини в атмосфері з нестачею кисню або за наявності високих концентрацій ОР. Принцип його дії полягає у тому, що повітря для дихання всмоктується із незабрудненої ОР зони на певній відстані від працюючого. Діє шляхом самовсмоктування повітря.

Найраціональнішим є використання такого протигазу під час проведення робіт з ремонту та очищення усередині різноманітних ємкостей (цистерн, сховищ, баків тощо).

Під час роботи у шланговому протигазі дихання людини повинно бути спокійним та глибоким.

У разі появи стороннього запаху під маскою необхідно негайно вийти із загазованої ОР зони.

Респіратори

Респіратори призначені для захисту органів дихання від аерозолів, пилу, РР, бактеріальних засобів. Респіратор Р-2 для дорослих являє собою фільтрувальну напівмаску. Забезпечує можливість перебування в ньому до 12 год. та багаторазового використання. Респіратор Р-2ДІ (для дітей) забезпечує безупинне користування ним протягом 4 год.

 

Засоби захисту шкіри

Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, взуття та спорядження від попадання на них крапельно-рідинних ОР (СДОР), РР, збудників інфекційних захворювань. Вони поділяються на табельні та підручні. Табельні засоби захисту шкіри можуть бути фільтрувальними (повітропроникні) та ізолюючими (повітронепроникні).

Захисний одяг з фільтрувальних матеріалів призначений для постійного та періодичного носіння. Його основу складає бавовняне обмундирування, оброблене спеціальною хімічною речовиною.

Комплект фільтрувального одягу ЗФО-58 складається з бавовняного комбінезону, обробленого розчином спеціальної пасти, що затримує пари СДОР (адсорбційного типу) або нейтралізує їх (хемосорбційного типу).

Комплект ЗЗК складається з плаща, захисних панчіх та рукавичок. Як правило, він використовується з імпрегнованим одягом (обмундируванням) та білизною.

Легкий захисний костюм Л-1 виготовляється з прогумованої тканини та складається із сорочки з капюшоном, штанів, які зшиті разом з панчохами, двопалих рукавичок та підшоломника.

Ізолюючі засоби захисту призначаються для роботи в зонах з високою концентрацією ОР (СДОР), а також використовуються під час виконання дегазаційних, дезактиваційних та дезінфекційних робіт.

Для захисту від ОР (СДОР) можна використовувати підручні засоби захисту шкіри (предмети особистого, побутового, спортивного, виробничого та іншого одягу і взуття з додатковими засобами герметизації). Треба мати на увазі, що перебування в ізолюючому захисному одязі через порушення теплообміну обмежене в часі, особливо у спекотну пору року.

Колективні засоби захисту

Сховища – це захисні споруди герметичного типу, призначені для захисту людей від усіх уражаючих чинників ядерного вибуху, а також від СДОР, ОР та бактеріальних засобів.

У надзвичайних ситуаціях мирного часу сховища забезпечують захист людей від дії високих температур, отруєння продуктами горіння, ураження СДОР та іонізуючим випромінюванням.

Сховища мають основні та допоміжні приміщення.

До основних належать відсіки для укриття, пункти управління, медичні пункти. У сховищах для лікувальних закладів розгортаються операційно-перев’язувальний блок, передопераційна, стерилізаційні приміщення тощо.

До допоміжних приміщень належать фільтрувально-вентиляційні приміщення, приміщення для дизель-генераторів, електрощитові, приміщення для зберігання паливо-мастильних матеріалів, продовольства, санітарні вузли, тамбур-шлюз, тамбур.

Для пропуску людей сховище повинно мати входи та аварійні виходи. Якщо висота приміщень становить 2,25-2,9 м, влаштовуються двоярусні нари, якщо висота 2,9 м і більше – триярусні.

Повітропостачання сховищ забезпечується за трьома режимами.

Режим 1 – чистої вентиляції. За такого режиму фільтрувально-вентиляційна система сховища очищує повітря від радіоактивного та іншого пилу (в протипиловому фільтрі).

Режим 2 – фільтро-вентиляції. Зовнішнє повітря у фільтрах-поглиначах очищується від ОР та деяких СДОР, бактеріальних засобів і пилу.

Режим 3 – регенерації. Є основним режимом захисту під чач аварій на ХНО. Якщо зовнішнє повітря значно загазоване шкідливими речовинами та продуктами горіння, проводиться регенерація внутрішнього повітря, одночасно створюється надмірний тиск повітря всередині сховища. Якщо неможливо провести регенерацію повітря у сховищі, подача кисню здійснюється із балонів.

Кількість повітря на одну людину, яке подається, встановлюється залежно від температури повітря: у разі режиму 1 – 8-13м3/год., у разі режиму 2 – 2-10м3/год. Сховища повинні мати електропостачання від міської електромережі, а на випадок аварії – автономне. Система водопостачання та каналізації сховищ підключається до міської мережі. На випадок аварії міських мереж у сховищі передбачаються ємкості для аварійного запасу питної води з розрахунку 3 л на одну людину на добу, а також автономні приймачі фекальних вод.

Сховище повинно мати телефонний зв’язок з пунктом управління та гучномовці, підключені до міської та місцевої радіотрансляційних мереж.

За захисними властивостями сховища поділяються на 4 класи:

1 клас – витримує тиск ударної хвилі до 5 кг/см2;

2 клас – витримує тиск ударної хвилі до 3 кг/см2;

3 клас та 4 – витримують тиск ударної хвилі до 2 кг/см2 і до 1 кг/см2;

За ємкістю на: малі – до 600 осіб;

середні – від 600 до 2000 осіб;

великі – більше 2000 осіб.

За місцем розташування: вбудовані та окремо розташовані.

За забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням (ФВО): промислового типу та спрощені.

За часом забудови: ті, які збудовані завчасно та швидкозбудовані (будуються при загрозі нападу противника).

Сховища повинні забезпечувати створення необхідних санітарно-гігієнічних умов. Основними показниками цих умов є: наявність чадного газу, температура та вологість повітря. В сховищах повітря повинно мати чадного газу не більше 1% (гранично допустима концентрація – ГДК – 3%), відносну вологість не більше 70% (ГДК – 80%) і температуру, не вище 23°С (ГДК – 31°С).

Приміщення сховищ поділяються на основні і допоміжні. До основних відносять: приміщення для укриття людей та тамбури-шлюзи. До допоміжних – фільтровентиляційні камери (ФВК), санітарні вузли, захищені дизельні електростанції, захищені входи і виходи, медичні кімнати, комори для продуктів та води, аварійні виходи. Аварійний вихід влаштовується у вигляді підземної галереї розміром 90 х 130 см з виходом на територію, яка не завалюється (половина висоти споруди плюс три метри) через вертикальну шахту, яка закінчується оголовком.

В невеликих містах і населених пунктах, сільській місцевості, тобто в заміській зоні, основну небезпеку буде представляти радіаційне забруднення місцевості, тому для захисту місцевого населення, яке евакуйоване з міст, готуються протирадіаційні укриття.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) – захисні споруди, які забезпечують захист людей від уражаючої дії іонізуючого опромінення, світлового опромінення і частково від ударної хвилі.

За ступенем захисту ПРУ поділяються на 3 групи:

1 група – послаблює дію гама-опромінення в 100-200 разів;

2 група – послаблює дію гама-опромінення в 50-100 разів;

3 група – послаблює дію гама-опромінення в 20-50 разів.

В протирадіаційних укриттях передбачається природна або механічна вентиляція, енерго- та водопостачання від загальної мережі. При відсутності водоводу необхідно мати запас води з розрахунку 2 літри на одну людину на добу.

Прості укриття – споруди, які забезпечують захист людей від малопотужних механічного характеру ушкоджуючих факторів, іонізуючого опромінення, деяких сильнодіючих отруйних речовин. До них можуть бути віднесені підвальні та напівпідвальні приміщення, траншеї, щілини.

Вступ – короткий історичний нарис



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 61; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.202.128.177 (0.034 с.)