Прийняття рішення щодо характеру випадку

АЛГОРИТМ

Організації надання медичної допомоги у масових випадках

Визначення понять.

1) одиничні випадки – інциденти, в яких наявний один постраждалий і виїзна бригада ШМД може надати йому медичну допомогу в повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі;

2) численні випадки – інциденти з більш, ніж одним постраждалим, і вимагають проведення медичного сортування, проте всім особам, в яких стан життя знаходиться під загрозою ("червона" група), надається екстрена медична допомога в повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі наявними силами і засо­бами ШМД даного регіону;

3) масові випадки – інциденти з більш, ніж одним постраждалим, які вимагають медичного сортування і необхідності вжити певних медичних компромісів, оскільки кількість постраждалих, які потребують екстреної медичної допомоги ("червона" група), перевищує можливості рятувальних служб, присутніх на місці події.

2. Мета дій рятувальних служб у масових випадках - врятувати життя якомога більшій кількості постраждалих на основі спадкоємних принципів надання допомоги рятувальниками МНС і медичними працівниками.

Поняття про медичне сортування (triage)

Медичне сортування – є основою для вирішення головної проблеми медицини катастроф: невідповідності між кількістю постраждалих, які вимагають негайної медичної допомоги і кількістю медичних працівників, які можуть її надати. Воно є основним засобом для визначення події як "масова" і дозволяє визначити пріоритети у черговості надання медичної допомоги відпо­відно до розвитку сучасної науки, проте не створює "черги". Принципи і технологія медичного сортування повинні бути простими, якісними і корисними й відомими усім учасникам рятувальних дій. Вирішальні рішення у медичному сортування залишаються моральною проблемою лікаря.

Дії медичних працівників, які першими прибули на масовий випадок

Перший лікар, що прибув на місце події (чи особа, компетентна у медичному рятуванні більше, ніж лікарі бригади ШМД) повинен взяти на себе обов'язки координатора медично-рятувальних дій і постійно співпрацювати з рятувальниками МНС, зокрема з керівником рятувальної операції. Доцільно, щоб такий медичний працівник одягнув поверх своєї уніформи жилет з написом "Координатор". Всім стане зрозуміло до кого звертатися з усіх медичних питань, які виникнуть у ході рятувальної операції.

АЛГОРИТМ

Організації надання медичної допомоги у масових випадках

Визначення понять.

1) одиничні випадки – інциденти, в яких наявний один постраждалий і виїзна бригада ШМД може надати йому медичну допомогу в повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі;

2) численні випадки – інциденти з більш, ніж одним постраждалим, і вимагають проведення медичного сортування, проте всім особам, в яких стан життя знаходиться під загрозою ("червона" група), надається екстрена медична допомога в повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі наявними силами і засо­бами ШМД даного регіону;

3) масові випадки – інциденти з більш, ніж одним постраждалим, які вимагають медичного сортування і необхідності вжити певних медичних компромісів, оскільки кількість постраждалих, які потребують екстреної медичної допомоги ("червона" група), перевищує можливості рятувальних служб, присутніх на місці події.

2. Мета дій рятувальних служб у масових випадках - врятувати життя якомога більшій кількості постраждалих на основі спадкоємних принципів надання допомоги рятувальниками МНС і медичними працівниками.

Прийняття рішення щодо характеру випадку

Первинне рішення щодо характеру випадку приймає диспетчер станції ШМД, який одержав повідомлення від свідків події чи рятувальних служб, які прибули першими.

Кінцеве рішення приймає керівник першої бригади ШМД, яка прибула на виклик і обіймає нас себе процедуру медичного сортування, оскільки масовість події залежить не стільки від числа постраждалих, скільки 1) від наяв­них медичних сил і засобів, які можуть бути залученими для ліквідації, 2) їх співвідношення із числом постраждалих, віднесених до "червоної" групи.

Тому на першому етапі при виявленні більше, ніж одного постраждалого випадок кваліфікується як численний, а після проведення медичного сортування і виявлення усіх "червоних" він може змінити свій характер істати масовим, або продовжувати залишатися численним.

4. Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при
численних і масових випадках

У численному випадку надання протокольної медичної допомоги "червоним" на догоспітальному етапі здатні забезпечити виїзні бригади ШМД даної територіальної зони обслуговування, які відповідно до плану медичного забезпечення численних випадків, можуть бути залучені для надання екстреної медичної допомоги. Орієнтовною цифрою є 50 % від числа бригад, які обслуговують дану територію. Ці бригади при заступанні на чергування повинні знати, що у випадку одержання загального по всіх каналах зв'язку для всіх служб сигналу "численний випадок", вони, завершивши поточний виклик або передавши його іншій бригаді, виїжджають до зони численного випадку. Таке поводження є більш пріоритетним, ніж одержання безпосередньої команди від диспетчера станції ШМД, оскільки загальний виклик може здійснити будь-яка рятувальна служба, яка першою прибула на місце події, що зумовлює значну економію часу.

В залежності від ситуації з викликами, старший лікар зміни або керівництво станції ШМД може направити до зони численного випадку додаткові бригади ШМД (понад 50 %), проте не у збиток якості медичного обслуговування населення регіону.

У випадку визначення ситуації, як "масовий випадок", для надання медичної допомоги залучаються бригади постійної готовності першої черги виїзні бригади ШМД інших територіальних зон обслуговування, які відповідно до плану медичного забезпечення регіону можуть бути надавати медич­ну допомогу за межами зони обслуговування. У цьому випадку, для них передбачається додаткове страхування життя та матеріальне заохочення. Відпо­відно до існуючих нормативів, бригада постійної готовності першої черги повинна мати наявні матеріально-технічні засоби для автономної діяльності протягом трьох діб і надання екстреної медичної допомоги не менш як десятьом "червоним". Якщо на місці події їм організовується логістичне супроводження, бригада може мати стандартний перелік засобів для надання медичної допомоги, а також не дбати про харчування й умови побуту.

Залучення бригад постійної готовності першої черги здійснюється в оперативному режимі Територіальним центром екстреної медичної допомоги і медицини катастроф після одержання підтвердження про масовий випадок від диспетчера, старшого лікаря зміни або керівництва станції ШМД, на території обслуговування якої стався інцидент.