Організація ЕМД під час дорожньо-транспортних катастроф

Своєчасність надання АМД багато в чому залежить від місця катастрофи. Якщо вона відбулася в населеному пункті або поблизу нього, представники служби ДАІ мають можливість негайно викликати БШМД.

При ДТП далеко від населених пунктів надання ЕМД, як правило, затримується і залежить від відстані до лікувальної установи, готовності БШМД до негайного виїзду до місця події. У фазі ізоляції основою порятунку життя потерпілих в автокатастрофі є перша медична допомога в порядку само- і взаємодопомоги, а також організація транспортування потерпілих до найближчої лікувальної установи.

Смертність серед потерпілих в автокатастрофі збільшується на 0,5 % протягом кожної години відстрочки хірургічного втручання. Тому кількість лікарських бригад, спрямованих на місце події, має складати одну бригаду на 1-2 потерпілих.

Основна мета ЕМД на місці події — порятунок життя потерпілого і швидка його евакуація до лікувальної установи.

При значній кількості потерпілих (10-15):

— лікар БШНМД проводить їх сортування, визначає черговість і засіб евакуації;

— один середній медичний працівник за вказівкою лікаря здійснює невідкладні заходи по наданню ЕМД, в першу чергу тим, кому загрожує недолстатність кровообігу та дихання;

— другий середній медичний працівник заповнює первинну медичну карточку;

— третій середній медичний працівник виділяється для супроводження евакуйованих потерпілих.

Якщо потерпілих більше 15 схема роботи лікарських бригад може бути змінена:

1) на місці збору потерпілих працюють дві сортувальні бригади, основним завданням яких є:

— визначення попереднього діагнозу;

— визначення ступеня важкості потерпілих;

— заповнення первинної медичної карточки.

2) невідкладні заходи проводять працівники інших БШМД;

3) після реєстрації у первинній медичній карточці інформації про проведені заходи потерпілого готують до евакуації в лікувальну установу;

4) у супроводі середнього медпрацівника проводять евакуацію потерпілих;

5) при надходженні уражених до лікувальної установи, там здійснюється їхнє сортування із виділенням таких груп:

— особи з порушенням життєво важливих функцій організму;

— особи у тяжкому стані й помірнорго ступеня тяжкості;

— легко потерпілі;

— особи, які не погтребують стаціонарного лікування

6) надання невідкладної лікарської допомоги розпочинають в приймальному відділенні і продовжують у лікувальних відділеннях, а легко потерпілим — у поліклініці.

Організація ЕМД під час катастроф на річковому і морському транспорті.

Питання надання допомоги і порятунку потерпілих на морі регламентовані міжнародними конвенціями, головним принципом яких є принцип порятунку без дискримінації. Кожний капітан будь якого плавзасобу зобов’язаний, якщо немає серйозної небезпеки для його судна, екіпажу та пасажирів, надавати допомогу будь-якій особі на морі, навіть ворогу. Невиконання цього обов’язку тягне за собою покарання винного відповідно до Міжнародного законодавства та законодавства його держави.

Будь-яка катастрофа на воді характеризується ізольованістю потерпілих, незначною кількістю рятувальних засобів і сил ЕМД, можливістю виникнення паніки серед людей, що терплять лихо.

Під час організації ЕМД потерпілим у стадії ізоляції перша медична допомога має бути надана в порядку само- і взаємодопомоги, також медичним персоналом судна. На судні або на березі організовують пункт збору потерпілих, де надаєтьсяневідкладна лікарська допомога із використанням основних принципів ЛЕЗ. Для евакуації може бути використаний водний, повітряний, автомобільний чи залізничний транспорт.

Під час надходження потерпілих до лікувальної установи завдання ЕМД і пиьтання лікування вирішуються за планом роботи в НС.