Формування державної служби медицини катастроф

Насиченість України хімічно-, вибухо- та пожежонебезпечними об’єктами, а також фізико-географічні особливості території створюють передумови для виникнення різних НС з ураженням населення. Такі обставини стали поштовхом для утворення в Україні Державної служби медицини катастроф (ДСМК), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997р. за № 343 “Про утворення державної служби медицини катастроф” та затвердженими цією Постановою “Положенням про державну службу медицини катастроф” та “Положенням про координаційні комісії державної служби медицини катастроф”.

Служба функціонально об’єднує призначені для ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій сили і засоби Міністерства охорони здоров’я, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту, системи охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, областей України, міст Києва та Севастополя (див. схему).

Організаційно-методичне керівництво ДСМК покладається на Міністерство охорони здоров’я України. Воно визначає за погодженням із зацікавленими міністерствами, відомствами та органами державної влади склад служби.

Основні завдання ДСМК:

1. Взаємодія медичних сил, засобів та лікувальних закладів у сфері медичного захисту населення на території України у разі виникнення екстремальних ситуацій.

2. Прогнозування медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій та розробка рекомендацій щодо проведення конкретних скоординованих заходів для зниження їх негативного впливу.

3. Ліквідація медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій.

ДСМК відповідно до покладених на неї завдань:

Ø надає потерпілим в екстремальних ситуаціях безплатну екстрену медичну допомогу на догоспітальному і госпітальному етапах;

Ø організовує і проводить комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах, де трапилися НС;

Ø координує роботу, спрямовану на забезпечення готовності лікувальних закладів, системи зв’язку й оповіщення медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;

Ø забезпечує збереження здоров’я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків екстремальних ситуацій;

Ø здійснює збирання, аналіз, облік і надання інформації про медико-санітарні НС;

Ø забезпечує створення та раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;

Ø бере участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у разі виникнення НС;

Ø проводить науково-дослідну роботу, пов’язану з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги ураженим під час різних НС;

Ø бере участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини катастроф.

Сили ДСМК представлені органами управління, закладами та формуваннями.

Органи управління. Керівництво наданням екстреної медичної допомоги під час ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф здійснює:

на державному рівні – Міністерство охорони здоров’я України;

на територіальному рівні – Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласні, а також Київське і Севастопольське міські управління охорони здоров’я.

Для координації дій медичних сил і засобів, що входять до складу ДСМК, створюють міжвідомчі координаційні комісії державного і територіального рівнів.

Керівництво наданням медичної допомоги у разі катастроф здійснюють оперативні групи, що призначаються на державному рівні міністром охорони здоров’я України, на територіальному – керівником охорони здоров’я відповідної адміністративної території.

До органів управління потрібно віднести також територіальні центри екстреної медичної допомоги, на які покладено функції управління ДСМК адміністративної території.