Щодо державного бюджету чр на 2010 Р.

Зміст

Центральна та східна Європа
Румунія
Республіка Польща
Чеська Республіка
Словацька Республіка
Литовська Республіка
Естонія
Угорщина
Республіка Македонія
Західна Європа
Федеративна Республіка Німеччина
Велика Британія
Греція
Іспанія
Італія
Нідерланди
Франція
Близький та Середній Схід
Ізраїль
Ліванська Республіка
ОАЕ
Туреччина
Сирія
Азія
Китайська Народна Республіка
Японія
Африка
Лівія
Марокко
Єгипет
Північна і Південна Америки
Сполучені Штати Америки
Федеративна Республіка Бразилія
Мексиканські Сполучені Штати
Аргентинська Республіка

Вплив економічної кризи на розвиток провідних країн світу

 

Центральна та Східна Європа

Румунія

Наслідки світової фінансової та економічної кризи особливо гостро позначились на соціальному та економічному становищі Румунії, в першу чергу через зростання дефіциту платіжного балансу та державного бюджету країни, зниження обсягів виробницва майже в усіх галузях економіки та зростання безробіття. Ці аспекти збільшили вразливість економіки Румунії, а уповільнення структурних реформ консервує на низькому рівні продуктивність праці та зменшує спроможність економіки країни реагувати у складних ситуаціях.

Згідно з даними Національного банку Румунії та Національного інституту статистики протягом 2009 року ц.р. спостерігалась негативна тенденція стосовно основних макроекономічних показників Румунії, зокрема:

Обсяг ВВП за 2009 рік склав 491,3 млрд. лей (115,9 млрд. євро), що на 7,1% нижче у порівнянні з 2008 роком. З точки зору формування ВВП, його зниженню сприяли майже усі галузі економіки, зокрема у порівняні з 2008 роком обсяг сільського господарства склав - 99,6%, промисловості - 95,7%, будівельної галузі - 86,4%, торгівлі та транспорту - 88,8%, фінансові послуги - 94,2%, інших видів послуг - 99,7 %, податки (87,6%).

Обсяги промислового виробництва за 2009 рік зменшились на 5,5% у порівнянні з 2008 роком, у тому числі металургії (-35,9%), електричного обладнання (-24,5%), виробництві текстильних товарів (-22,0%), хімічних товарів (-16,0%), фармацевтичних товарів (-16,9%), меблів (-14,5%), паперу та виробів з паперу (-10,2%). Водночас, зафіксовано зростання обсягів виробництва електричного обладнання (+16,1%), транспортних засобів (+10,7%), поліграфічної продукції (+5,6%).

В енергетичному секторі у 2009 році було вироблено 30,6 млн. тон вугілля, при тому, що 1,2 млн. тон було імпортовано, нафти – 4,3 млн. тон (6,9 млн. тон – імпортовано), природного газу - 12,9 млрд. м3 (2,0 млрд. м3 - імпортовано), електроенергії - 57,4 млрд. кВт/год (0,7 млрд. кВт/год - імпортовано).

Рецесія у промисловому виробництві призвела до уповільнення темпів зовнішньоекономічної діяльності підприємств Румунії. За 2009 р обсяг зовнішньої торгівлі Румунії становив 67 810,4 млн. євро. Загальний обсяг експорту за цей період склав 29 036,0 млн. євро та зменшився на 13,9% відносно 2008 р. Обсяг імпорту знизився у цей самий період на 32,3% і становив 38 774,4 млн. євро. Дефіцит зовнішньоторговельного балансу Румунії склав 9 738,4 млн. євро.

Індекс споживчих цін у грудні ц.р. порівняно з попереднім місяцем знизився на 0,2%, індекс цін виробників промислової продукції збільшився на 0,3%.

Рівень інфляції у 2009 р. досяг позначки 4,74%.

Середній рівень заробітної плати по країні у грудні 2009 р. склав 2023,0 лей (479,0 євро), що на 0,8% нижче, ніж у грудні 2008 р.

Кількість зареєстрованих безробітних у грудні минулого року порівняно з відповідним періодом 2008 року збільшилась на 306,0 тис. осіб та на 31.12.2009 р. становила 709,4 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття за цей період становив 7,8% працездатного населення (4,4% у грудні 2008 р.). Водночас, представники профспілок прогнозують, що кількість безробітних у 2010 році може перевищити мільйон осіб.

Обсяг іноземних інвестицій за 2009 р., становив 4,8 млрд. євро (за 2008 р. - 9,3 млрд. євро). Структура іноземних інвестиції (1990-2008 рр.): 40,7% - промисловість, 23,3% - послуги, 14,0% - торгівля, 7,8% - будівництво, 6,5% - зв’язок, 7,7% - інші види діяльності. Міжнародні рейтингові агентства Standard and Poor's та Fitch виключили наприкінці 2008 року Румунію зі списку рекомендованих для інвестування країн, що викликало серйозне занепокоєння стосовно перспективи іноземних інвестицій.

Зовнішній борг Румунії станом на 31 грудня 2009 р. сягнув 64,2 млрд. євро (станом на 01.01.2009 р. цей показник становив 50,8 млрд. євро).

Загальний обсяг золотовалютних резервів Національного Банку Румунії станом на 31.12.2009 р. склав 30,9 млрд. євро (валюта – 28,3 млрд. євро, золото – 2,6 млрд. євро (103,7

Протягом останнього часу румунською стороною вживаються активні заходи з подолання негативних наслідків економічної кризи та реалізації антикризових заходів. Після формування нового уряду та затвердження нової програми урядування, базові пріоритети виходу країни з рецесії залишились незмінними. Основний акцент ставиться на стимулювання розвитку бюджетоутворюючих та експортноорієнтованих галузей промисловості. Водночас на найближчі два роки заплановане значне зменшення бюджетних видатків як на утримання державних установ, так і на реалізацію інвестиційних проектів.

З огляду на це, програмою урядування на 2009-2012 рр. у економічній сфері передбачається реалізацію низки заходів із забезпечення умов відновлення економічного зростання та забезпечення стабільності у всіх галузях. Зокрема, Уряд планує утримати рівень податків на доходи та прибутки, а також рівня ПДВ в існуючих межах, відповідно 16% та 19% протягом зазначеного терміну. Здійснюватиметься прозора фінансова політика з метою покращення умов функціонування ділового середовища.

Антикризові заходи уряду на 2010-2012 р. базуються на необхідності дотримання взятих на себе зобов’язань перед міжнародними фінансовими організаціями та забезпечення умов відновлення економічного розвитку країни. Зокрема, Уряд дотримуватиметься реалізації основних пріоритетів з метою забезпечення економічного зростання країни, з яких в якості базових визначені:

• ефективний контроль витрат на управління для забезпечення умов виконання фінансових пріоритетів у 2010 році та недопущення зменшення видатків на інвестиції;

• продовження процесу консолідації фінансового сектору та здійснення структурних реформ починаючи з січня 2010 року для забезпечення умов приєднання з 1 січня 2015 року до зони євро;

• значне збільшення обсягів залучення фондів ЄС;

• впровадження, в рамках скорочення бюджетних витрат, тимчасових заходів з підтримки промислового сектору економіки;

• забезпечення захисту соціально-незахищених верств населення та орієнтування на інвестування у соціальну сферу, зменшення витрат на утримання державних підприємств.

Республіка Польща

Наслідки світової фінансової кризи відчутно вплинули на економічну ситуацію в Республіці Польща. У 2009 році економіка Польщі розвивалась повільнішими темпами у порівнянні з 2008 р.Після поступового пожвавлення економічної активності протягом 2006-2007 р.р. (у 2007 році зростання ВВП в РП становило 6,5 %, у 2006 році - 6,2% ), у 2008-2009 р.р. відбувалися процеси гальмування.Спостерігалися відносно високі темпи росту економіки Польщі протягом трьох кварталів 2008 р., втім вже з листопада 2008 р. спостерігалась слабка динаміка закордонного та внутрішнього споживання, що призвело до передкризових явищ в окремих галузях економіки Польщі. Натомість, підводячи підсумки 2009 року експерти позитивно оцінюють сьогоднішній стан польської економіки (приріст ВВП РП за підсумками 2009 р за попередніми даними Головного статистичного управління РП становить 1,7%), проте у 2009 р. темпи росту ВВП РП були повільнішими у порівнянні до підсумків 2008 р.

У 2009 році в структурі ВВП промисловість займала частку 31,7%, сільське господарство - 4,5%, послуги – 63,8%. Зростання ВВП РП у 2009 р. півріччі забезпечувалось за рахунок приросту будівельно-монтажної продукції (на 3,7% у 2009 р. у порівнянні з 10,9% у 2008 р.), а також темпів росту роздрібного продажу (на 2,7% у 2009 р. у порівнянні до 9,9% у 2008 р.). Приріст виробництва промислової продукції у Польщі за підсумками 2009 р. знизились на 3,2%, у 2008 р. – підвищення на 9,7%. Натомість, таке зниження відбувалось на фоні низької інфляції (протягом 2009 р. рівень інфляції в РП коливався у межах 3,1% - 3,5%) та помірних темпів зростання заробітної плати (середня заробітна плата у виробничому секторі склала 3 403,9 злотих (близько 1 220,0 дол. США).

Рівень безробіття за 2009 рік склав 11,9 %. Кількість зареєстрованих безробітних станом на кінець 2009 року склала 1 893,0 тис. осіб (підвищення в середньому на 30% у порівнянні з 2008 роком).

Середньорічний індекс цін на товари та послуги за 2009 рік склав 103,5%; на продану продукцію промисловості – 103,4%.

Виконання дохідної частини бюджету за попередніми даними у 2009 рік склало 91,9% (250,9 млрд. злотих або 89,9 млрд. дол. США)[1], тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2009 р. загальну суму доходів на рівні 272,9 млрд. злотих. Виконання видаткової частини бюджету за результатами 11 місяців 2009 р. склало 91,7% (275,3 млрд. злотих або 98,6 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2009 р. загальну суму видатків на рівні 300,1 млрд. злотих.

За результатами 11 місяців 2009 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП має тенденцію до зниження. Обсяг експорту за зазначений період склав 88 702,8 млн. євро (81,2% від аналогічного показника минулого року)[2], а обсяг імпорту – 96 204,9 млн. євро (72,5% від аналогічного показника минулого року). У результаті переваги рівня імпорту над експортом, спостерігається від’ємне сальдо торговельного балансу (-7 502,1 млн. євро).

За даними Національного банку Республіки Польща, прямі іноземні інвестиції за 10 місяців 2009 року склали 5 088 млн. злотих (1 600 млн. дол. США).

Зовнішній борг Республіки Польща за результатами 11 місяців 2009 р. склав 169 343,2 млн. злотих, тобто 62 719,7 млн. дол. США (станом на кінець 2008 р. - 149 743,8 млн. злотих, тобто 62 393,25 млн. дол. США)[3].

Уряд Республіки Польща ще наприкінці 2008 р. в умовах світової економічної кризи, прийняв перші кроки з метою мінімізації негативних наслідків світової економічної кризи на соціально-економічну ситуацію в країні. Уряд РП прийняв «План стабільності і розвитку», в якому передбачив наступні кроки: призначити 40 млрд. злотих на збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства РП для банків; виділити 20 млрд. злотих для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку РП профінансованого на суму 2 млрд. злотих); використати фінансові інвестиції з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих; сума вартістю 1,14 млрд. злотих буде становити т.зв. резерв суспільної солідарності для багатодітних сімей та старших осіб.

У цьому контексті головним завданням уряду РП, на відміну від практики США та більшості європейських держав, стало не допустити зростання бюджетного дефіциту, у тому числі за допомогою максимального обмеження видатків з державного бюджету, реструктуризації системи державного фінансування інфраструктурних проектів, заохочення іноземних та внутрішніх інвестицій, більш ефективного використання фінансових механізмів ЄС.

Чеська Республіка

16 лютого 2009 року Уряд ЧР, з метою подолання негативного впливу наслідків світової фінансової кризи та підтримки національного виробника, затвердил антикризові заходи, розроблені Національною економічною радою щодо протидії впливу світової фінансової економічної кризи в ЧР. Передбачено інвестувати в антикризові заходи 75 млрд. чес. крон (2 млрд. 679 млн. євро), майже 2% ВВП. З метою реалізації заходів Парламентом ЧР були внесені зміни до діючого законодавства.

Основні антикризові заходи

Підтримка підприємництва та інвестицій в економіку країни:

Боротьба з безробіттям, підтримка транспортної інфраструктури:

Підтримка екологічних і інфраструктурних проектів,

Підтримка науки, досліджень та інновацій:

Підтримка освіти

Підтримка експорту і збільшення кредитних потоків:

Підтримка процесу реструктуризації і оголошення банкрутства:

На 2007-2013 рр. Чехії з європейських фондів передбачається виділити 26,7 млрд. євро. У зв'язку з фінансовою кризою, Чехія планує використати їх, по окремих програмах, достроково.

Пріоритетними є проекти, метою яких є підвищення конкурентоспроможності, поліпшення інфраструктури і стану навколишнього середовища.

Щодо чеської економіки, тов 2009 р. на її стан продовжувала негативно впливати світова фінансова та економічна криза, спостерігався помітний спад інвестиційної активності, зв'язаний, в першу чергу, зниженням попиту на товари, що експортуються чеськими виробниками, небажанням інвесторів в умовах економічного спаду розширювати і модернізувати виробництво.

Зниження ВВП за перший квартал 2009 року, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, відбулося на 4,2%, у другому кварталі на 4,7%, у третьому на 4,1%, у четвертому на 4,2%. В цілому за минулий рік показник ВВП знизився на 4,1%. Це найгірший показник за існування з 1993 року Чеської Республіки. При затвердженні державного бюджету країни на 2009 рік передбачалося зростання економіки на 4,6%. Банківська рада Чеського національного банку оприлюднила прогнозний показник щодо зростання ВВП у 2010 р. на 1,3%, у порівнянні з минулим роком.

Спад промислового виробництва, який розпочався у листопаді 2008 року, продовжувався протягом звітного 2009 р. і склав 13,4%, у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Найбільше зниження спостерігається у галузі машинобудування, де виробництво машин і устаткування знизилося на 27,2%, виробництво легкових автомобілів скоротилося на 10,2%, металоконструкцій на 21,8%. Значне падіння спостерігається також у галузі металургії. Прибутки від реалізації промислової продукції зменшилися, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, на 15,1%, від експорту на 15,1%. Нові замовлення в промисловому секторі скоротилися на 16,4%, а на експортні постачання на 15,3%. У будівництві також сталося скорочення обсягів виробництва на 1,0%.

Внаслідок світової фінансової та економічної кризи експорт та імпорт ЧР на протязі року продовжував зменшуватися. У звітному періоді зовнішньоторговельний обіг скоротився на 24,9%.

Протягом 2009 року експорт чеських товарів скоротився на 24,2%, імпорт на 27,6%, у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Найбільше експорт знизився: на транспортні засоби, залізо та сталь, скло та вироби зі скла, пластмасові вироби, електроніку, меблі, папір, металовироби.

У 2009 р. зменшився імпорт до Чехії мінерального палива, масел на 26,4%, напівфабрикатів на 25,5%, сировини (за винятком палива) на 31,7%, руди (код 26) на 65,8%, чорних металів (код 72) на 51,1%.

Золотовалютні резерви Чеської Республіки на 1 січня 2009 року складали 38,0 млрд. дол. США, на початок 2010 р. 41,5 млрд. дол. США, збільшилися за рік на 3,5 млрд. дол. США.

Державний борг ЧР станом на 1 січня 2009 р. складав 51803 млн. дол. США, на кінець року 62959 млн., що на 11156 млн. дол. США більше. Державний борг на початок 2010 р. складає 36,7% ВВП.

Щодо інфляції в ЧР. За даними Чеського статистичного управління та Чеського національного банку, в грудні 2009 року споживчі ціни в Чехії зросли на 1%. В цілому за 2009 рік зростання споживчих цін також склало 1%. Ці показники рівня інфляції є найнижчими починаючи з 1989 року. У 2008 р. вона складала 6,3%.

Щодо рівня безробіття

Економічна криза повною мірою відбилася на рівні безробіття в ЧР, якій продовжує зростати. У грудні 2008 р. він складав 6,0%, у грудні 2009 р. – 9,2%.

Наприкінці минулого року в країні налічувалося понад 539 тисяч осіб, які втратили роботу при кількості вакансій менше, ніж 31 000. В країні на одне вільне місце претендує 17 осіб.

Словацька Республіка

Протягом 2009 р. відбувалось значне зниження темпів економічного розвитку Словаччини, обумовлене дією світової фінансової та економічної кризи: за даними Статистичної адміністрації СР, ВВП за 9 місяців 2009 р. у поточних цінах знизився на 6,7% порівняно з відповідним періодом 2008 р. і склав 46,828 млрд. євро. У структурі ВВП частка промисловості становила 27,8%, оптової та роздрібної торгівлі – 15,2%, транспорту та телекомунікацій – 11,0%, будівництва – 8,5%. Зниження ВВП відбулось внаслідок загального спаду виробництва у більшості сфер національної економіки СР, зменшення обсягів експорту та імпорту товарів і послуг, зниження споживання населенням внаслідок падіння купівельної спроможності. Загальний спад словацької економіки в умовах глобальної економічної кризи підсилювався фактором високої залежності економіки СР від іноземного капіталу.

Обсяг випуску промислової продукції за 2009 рік склав 85,4% по відношенню до попереднього року.

Індекс споживчих цін за 2009 р. по відношенню до 2008 року склав 101,6%. Найбільше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби (на 8,0%), комунальні послуги, постачання води, електроенергії та газу (на 6,6%), медичні послуги (на 6,6%), освітні послуги (5,5%), послуги готелів та ресторанів (на 5,0%). При цьому помітно знизились ціни на транспортні послуги – на 6,4%, а також на харчові продукти та безалкогольні напої – на 3,2.

Індекс цін виробників промислової продукції за січень-грудень 2009 року склав 93,4%, сільськогосподарської продукції – 75,4%.

Середньомісячна заробітна плата в СР у 2009 році становила 751,27 євро, найбільша – у працівників інформаційно-телекомунікаційної галузі (1541,91 євро), найнижча – у сфері обслуговування готелів і ресторанів (341,16 євро). Індекс номінальної середньомісячної зарплати за 2009 рік склав 102,2%, а реальної – 100,6%.

Рівень зареєстрованого безробіття на кінець січня 2010 року становив 12,9%.

Державний бюджет 2009 р. виконаний по доходах на 96,1%, по видатках – на 94,4%. Доходи державного бюджету СР склали 10540,8 млн. євро, видатки – 13332,0 млн. євро; таким чином, дефіцит держбюджету СР за 2009 р. склав 2791,2 млн. євро.

Золотовалютні резерви Національного банку Словацької Республіки станом на 31.12.2009 склали 1371,7 млн. євро.

Зовнішній борг СР станом на кінець жовтня 2009 року складав 69,565 млрд. дол. США.

Загальне зовнішньоторговельне сальдо Словаччини на кінець листопада 2009 р. було позитивним і складало 1313,4 млн. євро. При цьому загальний обсяг експорту за 11 місяців досяг величини 36 463,4 млн. євро (зменшення на 21,8% у порівнянні з відповідним періодом 2008 року), а імпорту – 35 150,0 млн. євро (зменшення на 25,2%).

Аналіз зовнішньої торгівлі Словацької Республіки за територіальною направленістю протягом 11 місяців 2009 р. показує, що найбільші обсяги зовнішньоторговельного обігу Словаччини (93,1% експорту та 71,7% імпорту) припадають на Європу. В аспекті основних економічних угрупувань, найбільшим зовнішньоекономічним партнером СР є: ОЕСР – 86,4% словацького експорту та 70,4% імпорту, а також Європейський Союз-27: 85,1% словацького експорту і 67,4% словацького імпорту. Серед країн світу найбільшим партнером Словацької Республіки за зовнішньоторговельним обігом є Німеччина, в якій зосереджено 20,2% словацького експорту та 16,3% імпорту. З країн СНД – Російська Федерація: 4,1% словацького експорту і 9,1% імпорту, що цілком обумовлено імпортом до СР російських енергоносіїв.

Внаслідок орієнтації економіки СР на поглиблення інтеграції країни до загальної економіки ЄС, на неї вирішальний вплив чинить економічна ситуація в Євросоюзі в цілому. На сучасному етапі розвитку внутрішня економічна діяльність Уряду СР значною мірою пов'язана із впровадженням спільних заходів ЄС по послабленню та подоланню наслідків світової фінансової та економічної кризи, по підвищенню рівня спільної енергетичної безпеки, по частковій консолідації фінансових фондів.

З 2007 р. Уряд СР успішно реалізовував державну стратегію розвитку на 2007-2014 рр., досягнувши бурхливого економічного росту. Позитивна динаміка економічного росту країни була перервана з останнього кварталу 2008 р. глобальною фінансовою та економічною кризою, що вимусило керівництво СР здійснити певний відхід від зазначеної стратегії та впровадити так званий "Сукупний план дій" – пакет антикризових заходів, спрямований на підтримку словацької економіки в умовах фінансової і економічної кризи. Зазначеним планом передбачались інтенсивне використання єврофондів, підтримка інновацій та доступність до фінансових джерел, що мало реально допомогти національній економіці та зменшити вплив на неї фінансової кризи без перегляду держбюджету на 2009 рік. Одним з ключових пунктів плану антикризових дій стало інтенсивніше використання коштів єврофондів. На фінансовому ринку головні заходи Уряду СР мали концентруватись на підтримці малого та середнього підприємництва, а також на доступності для нього капіталу шляхом як зниження відсоткових ставок по кредитам Словацького банку гарантій та розвитку (після збільшення основних активів цього банку приблизно на 33 млн. євро), так і за допомогою фінансування експортних кредитів Ексімбанком СР.

· Інші антикризові дії спрямовувались на покращення підприємницького середовища, підтримці інновацій та запровадженню у виробництво новітніх технологій. Заходи пакету антикризових дій запроваджувались і в області внутрішнього споживання з власних джерел, зокрема, зниження енергетичної залежності та підвищення енергетичної ефективності (що набуло підвищеної актуальності внаслідок "газової кризи" початку 2009 року).

З початку 2010 р. у Словацькій Республіці продовжуються процеси поступового виходу з економічної кризи, які розпочались в останньому кварталі попереднього року. Даними Статистичної адміністрації СР підтверджується, що темп економічного відновлення нарощується і перевищує прогнозовані наприкінці 2009 р. показники. За даними Міністерства фінансів СР, у січні вже зареєстрований профіцит державного бюджету, який склав 23 млн. євро. Згідно з прийнятим держбюджетом СР на 2010 р., річний дефіцит держбюджету повинен скоротитися на 5,5 відсотка у порівнянні з 2009 р. Головними галузями, які забезпечують економічне зростання, залишаються автомобільна промисловість та суміжні виробництва, а також приладобудування. Але, у той же час, у країні продовжується повільний ріст рівня незайнятості населення, припинення якого очікується аналітиками лише у 2011 році. Згідно з актуальними прогнозами, рівень безробіття протягом 2010 року зростатиме до 13-14 відсотків. На кінець лютого він становить 12,9 відсотка. З огляду на те, що високий рівень безробіття у поточний період є основним чинником негативного впливу на соціально-економічний розвиток Словаччини, Уряд СР пішов на збільшення видатків державного бюджету, лібералізувавши умови визнання прав громадян на одержання допомоги по безробіттю.

Литовська Республіка

Зазнавши відчутного впливу світової фінансової кризи, економічна ситуація в Литві протягом 2009 року погіршувалася. З метою мінімізації негативного впливу фінансової кризи на литовську економіку керівництво Литви реалізувало ряд заходів по стабілізації соціально-економічної ситуації в країні.

Відповідно до прийнятого Плану заходів по виходу з кризи у Литві були внесені зміни до законодавчих актів та змінені тарифи трьох головних податків – ПДВ (з 18 до 21%), податку на прибуток (з 20 до 15%), податку на дохід з населення (з 24 до 15%), а також підвищені акцизи на пальне та тютюн.

Однак, із збільшенням ПДВ більше податків не збирається, а економічне становище країни погіршується. Бізнесу все складніше заплатити податки, тому він іде «в тінь». За підрахунками Литовського інституту вільного ринку, у 2009 році кожен четвертий зароблений лит буде тіньовим.

На початку року Урядом Литви було затверджено підготовлений Міністерством господарства План стимулювання економіки, який передбачає надання допомоги бізнесу в розмірі 5,7 млрд. литів (1,7 млрд. євро).План складається з 5 частин: розширення можливостей фінансування бізнесу, підвищення енергетичної ефективності будинків, прискорення засвоєння допомоги з структурних фондів ЄС, поліпшення підприємницького середовища, заохочення експорту та інвестицій.

Завдяки програмам, які адмініструються Міністерством господарства, вже реалізовано коштів стимулювання економіки на суму 2 млрд. литів (0,58 млрд.євро). Ними скористались близько 2000 підприємств.

В рамках Плану стимулювання економіки наказом Міністра господарства Литви із структурних фондів Євросоюзу на 2007-2013рр. виділено 8 млн. литів (2,3 млн. євро) на заохочення конкурентоспроможності підприємств Литви. У 2009 році використано близько 2 млн.литів (0,58 млн. литів).

11.11.2009 постановою Уряду ЛР №1494 затверджена Стратегія розвитку експорту на 2009-2011 рр. та План дій по її здійсненню. Програма передбачає заходи, які стосуються фінансування та контролю підтримки експорту, виділення коштів із різних джерел для стимулювання експортоорієнтовних підприємств та впровадження інновацій.

У березні 2009 року Уряд Литви підписав договір з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) щодо надання у поточному році Литві кредиту у розмірі 1,132 млрд. євро. Кошти ЄІБ будуть надходити частинами та через комерційні банки виділятися на проекти в області транспорту, енергетики, захисту оточуючого природного середовища, інновацій тощо.

У першій половині 2009 р. відповідно до антикризових ініціатив Уряду, Сейм Литви двічі переглядав та уточнював держбюджет у бік скорочення його витратної частини. Скорочення було здійснено за рахунок зменшення соціальних виплат (скорочення виплат по догляду за дітьми на 10%), підвищення податків (зокрема ПДВ з 19 до 21%), зменшення пенсій та заробітних плат.

Впродовж звітного періоду в Литві спостерігалося падіння обсягів ВВП. За даними Департаменту статистики Литви реальний ВВП у 2009 році скоротився на 15 % і склав 26,75 млрд.євро. Найбільший спад доданої вартості спостерігався на підприємствах сфери будівництва, промисловості та виробничих послуг. Міністерство фінансів Литви прогнозує зростання ВВП у 2010 році на 1,6%, а експерти Інституту вільного ринку Литви прогнозують економічний спад країни на 1%.

З рекордною швидкістю в Литві росте рівень безробіття. За інформацією литовської Біржі праці, станом на початок 2010 року в Литві 285,8 тис. осіб мали статус безробітних, що складає 13,7% всіх литовців працездатного віку. На рівень безробіття вплинули: зростаюча кількість банкрутств підприємств, скорочення внутрішнього попиту та “застій” у будівельному секторі, що призвело до скорочення робочих місць. За прогнозами експертів Інституту вільного ринку Литви, у 2010 році рівень безробіття в Литві складе 17%. Число нових робочих місць у 2010 році, на відміну від минулого року, за прогнозами експертів, має збільшуватися. Найбільше нових робочих місць, на їх думку, буде створено в приватному секторі та на малих підприємствах.

За даними Департаменту статистики Литви у 2009 році річна інфляція в країні склала 1,3%, середньорічна – 4,2%. За останніми прогнозами аналітиків банків, середньорічна інфляція в Литві у 2010 році складе 3,3%.

Міжнародний валютний фонд позитивно оцінює дії Литви з оптимізації держбюджету та вважає, що це допоможе литовському Уряду впоратися із зростанням дефіциту бюджету, а збільшення з 01.09.09 ставки ПДВ та зменшення інших видатків будуть сприяти кращому фіскальному регулюванню.

Єврокомісія також заявила, що Литва “іде правильним шляхом”, знижуючи витрати суспільного сектору. Тому, є ознаки, що в 2014 році євро замінить лит. Комісія продовжила для Литви термін, коли вона повинна зменшити дефіцит бюджету (до кінця 2012 року).

Експерти обережно прогнозують пожвавлення економіки Литви у другій половині 2010 року. Вони однозначно пов’язують ріст литовської економіки зі зростанням експорту.

З метою вирішення енергетичних проблем країни (у зв’язку з припиненням експлуатації Ігналінської АЕС), головним завданням уряду Литви на найближчу перспективу залишається: реалізація проекту побудови нової АЕС на території країни (Уряд Литви доручив Міністерству енергетики оголосити конкурс на пошук стратегічного інвестора для нової атомної станції); налагодження енергомостів з країнами Західної, Центральної та Північної Європи (у першу чергу з Швецією); приєднання до єдиної Європейської енергосистеми; пошуку партнерів у питанні отримання альтернативних джерел енергоносіїв.

За даними Департаменту статистики Литовської Республіки прямі іноземні інвестиції в економіку країни станом на 01.10.09 склали 9,91 млрд. євро (2971 євро на одного мешканця) і збільшились на 0,7% у порівнянні з обсягом інвестицій на 01.10.08.

Протягом 2009 року зовнішньоторговельний обіг Литви склав 24867,6 млн. євро, що на 32,9% менше порівняно з 2008 роком. Литовський експорт склав 11794,7 млн. євро, що на 26,6% менше порівняно з 2008 роком, а імпорт зменшився на 38,2% і склав 13072,9 млн. євро. Зовнішньоторговельний баланс Литви за цей період від’ємний та складає 1278,2 млн. євро.

У звітному періоді експорт основних товарних позицій був відмічений жирними мінусами (мінеральні продукти -36,7%, продукція хімічної промисловості – 31,1. Структура експорту виглядає таким чином: мінеральні продукти, у т.ч. продукти нафтопереробки – 21,5%, машини, обладнання та механізми – 10,0%, продукція хімічної промисловості – 9,1%,

Естонія

В умовах, що склалися, головні зусилля Уряду ЕР були спрямовані на подолання кризових явищ в економіці країни. Стратегія уряду полягала у скороченні дефіциту бюджетних видатків (протягом звітного періоду тричі скореговані в бік зменшення обсяги Державного бюджету ЕР. Загальна сума скорочення склала близько 1,8 млрд. дол. США).

Вжиті Урядом ЕР заходи допомогли економіці країни зберегти лідируючу позицію серед економік сусідніх прибалтійських країн (Литва, Латвія) та дозволили утримати дефіцит бюджету поточного року в рамках 3%, що сприяло наближенню до досягнення основної мети уряду - переходу на європейську валюту у 2011 році.

Станом на 01 січня ц.р. в країні фактично зареєстровано понад 90 тисяч безробітних, що складає 14,3% (142 місце у світі) від працездатного населення і цей показник має тенденцію зростання. У 2008 році рівень безробіття складав – 5,7%.

Рівень середньої заробітної плати скоротився у порівнянні з 2008 роком майже на 7% та склав близько однієї тис. дол. США.

За даними Банку ЕР валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року) складав мінус 14,2% (-2,4 млрд. дол. США), у тому числі перший квартал – мінус 15,0%, другий відповідно – мінус 16,1%, третій – мінус 15,6%, четвертий – мінус 9,4%. Причиною цього стало – зменшення обсягів інвестицій й споживання після краху на ринку нерухомості. Покращення ситуації з показниками ВВП у ІУ кварталі 2009 року пояснюються тим, що підприємства країни масово скупали акцизні товари, податки на які мали збільшитися. Показник ВВП на душу населення зменшився у порівнянні з минулим роком на 13%, склавши понад 18 тис. дол. США (62 місце у світі), залишившись найвищим серед країн колишнього СРСР. Інфляція (у відсотках до грудня попереднього року) склала 0,1%. Дефіцит зовнішньої торгівлі Естонії у 2009 році був найнижчим за останні 15 років. Його рівень впав до відмітки 1995 року – 1,2 млрд. дол. США. За даними Департаменту статистики ЕР обсяги експорту у 2009 році склали 9,4 млрд. дол. США, а імпорту відповідно 10,6 млрд. дол. США. За минулий рік експорт зменшився на 24%, а імпорт відповідно на 33%.

Ухвалений Парламентом ЕР в грудні ц.р. Державний бюджет на 2010 рік залишається дефіцитним і передбачає дефіцит у 0,5 млрд. дол. США (доходна частина складає – 8,5 млрд. дол. США, видаткова – 9,0 млрд. дол. США). Дефіцит Державного бюджету 2010 року Уряд ЕР планує покривати за рахунок коштів стабілізаційного фонду та зовнішніх кредитів.

Прогнозні показники розвитку країни за розрахунками Банку Естонії виглядають наступним чином:

Обсяги ВВП (млрд. ЕЕК)
Зростання експорту	-12%	5%	10%
Зростання ВВП	-14%	1%	5%
Інфляція	0%	0%	2%
Баланс бюджету (у % до ВВП)	-3%	-3%	-1%

Поліпшення економічної ситуації в Естонії експерти пов'язують переважно з успіхами на зовнішньому ринку - насамперед з позитивним розвитком обстановки у Фінляндії й Швеції. Це є головною передумовою того, що в найближчі місяці почнеться зростання попиту на експортну продукцію Естонії. Інфляція в найближчі місяці залишиться низкою і процентні ставки не піднімуться.

Угорщина

В 2009 р. постійно знижуватися темпи росту ВВП, зростали споживчі ціни на основні види товарів, збільшувалася зовнішня заборгованість країни. Згідно з даними ЦСУ УР в 2009 р. ВВП країни зменшився на 6,3% в порівнянні з 2008 р. Приріст спостерігався виключно в сільському господарстві, яке збільшило виробництво на 0,8%. У всіх інших галузях спостерігалося зниження виробництва. Так, в промисловості спад склав 17,7%. Подібне падіння виробництва було в 1990 р. – 18,4%. Рівень безробіття досяг показника 10,5% (442 тис. осіб, кількість зайнятих – 3 783 тис. осіб). Вперше за останні роки розпочалося вагоме падіння обсягу експорту країни, в 2009 р. він скоротився на 18,7%, а імпорт на 25,2 (обсяг експорту становив 59 693,5 млн. євро, обсяг імпорту – 55 123,8 млн. євро). Обсяг державної заборгованості збільшився до 78% від ВВП.

В бюджеті 2010 р. заплановано спад ВВП в розмірі 0,6% та інфляцію на рівні 3,9%. Прибуткова частина бюджету становить 12 662,68 млрд. фор. (46,046 млрд. євро), видаткова - 13 533,026 млрд. фор. (49,211 млрд. євро), дефіцит – 870 346,2 млн. фор. 3 164,9 млн. євро). Згідно із Законом про державний бюджет на 2009 р., який прийняли 15 грудня 2008 р., прибуткова частина бюджету становила 8 300,2 млрд. фор. (31,923 млрд. євро), видаткова – 8 961 млрд. фор. (34,465 млрд. євро). Дефіцит становив 660,8 млрд. фор. (2,541 млрд. євро) – 2,6%, інфляція – 3,2%. Показники держбюджету на 2008 р.: Доходи - 7,899 млрд. фор. (31,347 млрд. євро), витрати – 9 017 млрд. фор. (35,782 млрд. євро), дефіцит – 1 118 млрд. фор. (4,435 млрд. євро) - 4%, інфляція – 4,8%.

На 2010 р. скорочено фінансування міністерств на 150 млрд. форинтів (545 млн. євро), Угорської державної залізниці на 40 млрд. форинтів (145 млн. євро), органів місцевого самоврядування на 110 млрд. форинтів (400 млн. євро). Значні скорочення видатків отримано за рахунок прийнятих урядом заходів по ліквідації виплат 13-ї пенсії та 13-ї зарплати працівникам бюджетної сфери, виплат за лікарняними, дотацій на придбання житла та оплату рахунків за спожитий населенням природний газ. Передбачено зменшення податкового тягарю, 700 млрд. фор. (2,5 млрд. євро) податків перенесено з навантаження на робочу силу до податків на споживання та матеріальних благ. Уряд розраховує на скорочення доходів від податків на 400 млрд. фор. (1,5 млрд. євро) у зв’язку із збитками підприємництва через загальний економічний спад та скороченням споживання. Бюджет визначив стабілізаційний резерв в розмірі 98,6 млрд. фор. (360 млн. євро), а також резерв ризику облікової процентної ставки – 50 млрд. фор. (181 млн. євро).