В контексті літератури ХХ століття

1. Ідейно-художні, стильові особливості української поезії 10–30-х рр. ХХ ст.

2. Художньо-стильові домінанти ранньої лірики П. Тичини.

3. Поетичний світ збірки “Сонячні кларнети”:

– гармонійне злиття людини зі світом природи;

– інтимна лірика.

4. Національна тема в поезії П. Тичини.

5. Художнє відтворення героїки революції у збірці “Плуг”.

6. Гуманістичний пафос збірки “Замість сонетів і октав”.

7. П. Тичина в контексті української літератури ХХ ст.: значення, художнє новаторство.

Художні тексти

Тичина П. Сонячні кларнети. – К., 1990.

Збірка “ Сонячні кларнети”: Арфами, арфами; Ой не крийся, природо; Там тополі у полі; Гаї шумлять; Енгармонійне; Пастелі; О, панно Інно; Подивилась ясно; У собор; Одчиняйте двері; Скорбна мати; Дума про трьох вітрів; Десь надходила весна; З кохання плакав я; Цвіт в моєму серці; Не Зевс, не Пан...

Збірка “ Плуг”: Плуг; Сійте; І Бєлий, і Блок; На майдані; Як упав же він; Зразу ж за селом; На могилі Шевченка; Листи до поета; Псалом залізу.

Збірка “Замість сонетів і октав.

Збірка “ Вітер з України”: Вітер з України; Три сини; З мого щоденника; Голод; Повстанці; Осінь така мила; Ярославна; Фауст.

Збірка “ Панахидні співи ”: Знаю: мене не любила вона; Кохана, чом серце твоє не таке; Ах, а серце і досі ще плаче.

Поза збірками 1907–1929 рр.: Блакить мою душу обвіяла; Розкажи, розкажи мені поле; Ви знаєте, як липа шелестить; Коли в твої очі дивлюсь; І явився мені Господь; Дівчина на призьбі; До кого говорить; Молодий я, молодий; Десь на дні мого серця; Гей вдарте в струни, кобзарі; Пам’яті тридцяти; Загупало в двері прикладом; Чистила мати картоплю; Хоч би світало; Голод; Хто ж це так із тебе насміятися смів.

Поеми: Золотий гомін; В космічному оркестрі; Сковорода; Похорон друга.

Література

1. Зеров М. “Вітер з України”: Третя книжка П. Тичини // Зеров М. Твори: В 2-х т. – К., 1990. –Т. 2.

2. Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х років. Мікропортрети в художніх стилях та напрямах. – К., 1991.

3. Новиченко Л. Тичина і його час: незайві доповнення // 20-ті роки: літературні дискусії, полеміки. – К., 1991.

4. Барка В. Відхід Тичини // Слово і Час. – 1992. – № 2. – С. 14–17 // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. – Кн. 1.

5. Лавріненко Ю. Клярнетичний символізм // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. – К., 1994. – Т. 1.

6. Яровий О. “Офіційний” Тичина як ідеологема радянської епохи // Слово і Час. – 1994. – № 11–12.

7. Ніковський А. Vita nova // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. – 2001. – Т. 1.

 

* * *

1. Клочек Г. “Душа моя сонця намріяла…”. Поетика “Сонячних кларнетів”. – К., 1986.

2. Коцюбинська М. Корозія таланту // Рад. літературознав. – 1989. – № 1.

3. Білецький О. Павло Тичина // Білецький О. Літературно-критичні статті. – К., 1990.

4. Жулинський М. Павло Тичина // Жулинський М. Із забуття в безсмертя (сторінки призабутої спадщини). – К., 1990.

5. Лисенко В. “Лиш слово наше й пам’ять наших вчинків...” Тичина в оцінці Є. Маланюка // Слово і Час. – 1992. – № 10.

6. Шалата М. Талант красен, та нещасен: Тичина у сучасному прочитанні // Дивослово. – 1994. – № 12.

7. Даниленко В. Павло Тичина // Історія України в особах ХІХ–ХХ ст. – К., 1995.

8. Діброва В. “Чернігів” Павла Тичини // Сучасність. – 1995. – № 11.

9. Солод Ю. Трагедія великого таланту: короткий огляд ідейно-художньої еволюції Павла Тичини // Українська література: конспект / Ю. Солод. – К.: Козаки, 1996.

10. Стус В. Феномен доби. Твори: У 4-х т. – Л., 1994–1996. – Т. 4.

11. Грабович Г. Диптих про Тичину // Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. – К., 1997.

12. П’янов В. Дивосвіт музичної ріки. Музичність поезії П. Тичини // Жива вода. – 1997. – № 1.

13. Сверстюк Є. Прощання з Мадонною (П. Тичина – життя і творчість) // Сверстюк Є. На святі надій: Вибране. – К., 1998.

14. Єрмоленко С. Поетова мова – співучий струмок (про стиль П. Тичини). // Єрмоленко С. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). – К. – 1999.

15. Павленко М. Павло Тичина: “Замість сонетів…”, “Плуг” // Дивослово. – 2000. – № 10.

16. Шумейко Т. Ерос у Тичини // Сучасність. – 2000. – № 9.

17. Рибчинська З. Трансформація символу Мадонни у ранній творчості П. Тичини // З його духа печаттю…: Зб. наук. пр. на пошану Івана Денисюка. – Л., 2001. – Т. 1.

18. Штонь Г. “Сонячні кларнети” – твір духомовця: (П. Тичина) // Слово і Час. – 2001. – № 1.

19. Мошка О. Музичність як основа стильового синтезу ранньої поезії П. Тичини (на прикладі збірки “Замість сонетів і октав”) // Києво-Могилянська академія. Наук. зап. – К., 2002. – Т. 20: Спецвипуск, ч. 1.

20. Ольшевський І. Молюсь не самому духові – та й не матерії…: Вплив світових релігійно-філософських систем на духовну еволюцію Павла Тичини // Слово і Час. – 2002. – № 7.

21. Ольшевський І. У глибинах інтимного космосу: кохання в житті і творчості П. Тичини // Філол. студії. – Луцьк, 2002. – № 3.

22. П’янов В. Дзвін пам’яті // П’янов В. Визначні, відомі й “та інші”. – К., 2002.

23. Астаф’єв О. Міфопоетика П. Тичини та її архаїчні джерела // Слово і Час. – 2003. – № 9.

24. Шестопалова Т. Міфологеми поезії Павла Тичини: спроба інтерпретації. – Луганськ: Альма-матер, 2003.

25. Агашкова Н. Ономасіологічне вираження концептів життя і смерті у поезії П. Тичини періоду Великої Вітчизняної війни // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Карабіна: Сер. “Філологія”. – Х., 2004. – № 607, Вип. 39.

26. Барчан В. Експресіонізм і поетична творчість П. Тичини 10–20-х років ХХ ст. // Ужгород. ун-т. Наук. вісн. Сер. “Філологія”. – Ужгород, 2004. – Т. 1.

27. Драч І. Як співає соловейко, або Інтим поета: (штрихи до портрета П. Тичини) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Л., 2004. – Вип. 12: Ювіл. зб. на пошану члена-кор. НАН України М. Ільницького.

28. Ковальчук О. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети”: У пошуках принципу єдності // “Найголовніше… – момент істини”. Пам’яті академіка Леоніда Новиченка: Зб. – К., 2004.

29. Коцюбинська М. Корозія таланту: болючі роздуми про поезію П. Тичини і не тільки про неї // Коцюбинська М. Мої обрії: В 2 т. – К., 2004. – Т. 1.

30. Осадко Г. Порівняльний аналіз знакового символу Сонця у поезії П. Карманського і П. Тичини // Studia metodologia. – Т., 2004. – Вип. 14.

31. Поляруш О. “Вслухався я в той гомін золотий…”: Поема П. Тичини “Золотий гомін” // Дивослово. – 2004. – № 2.

32. Гуменюк В. Творчість Павла Тичини в контексті мистецьких віянь його доби // Дивослово. – 2005. – № 5.

33. Ольшевський І. Павло Тичина. Таїна життя і творчості. – Луцьк: Терен, 2005.

34. Ковалів Ю. Павло Тичина // Бібліотечка “Дивослова”. – 2006. – № 7.

35. Осадчий В. “Животворив душею давній міт…” (Павло Тичина) // Літ. Україна. – 2006. – 2 лют. (№ 4).

36. Поляруш О. Поетика апокаліпсису Павла Тичини і Тодося Осьмачки // Укр. мова і л-ра. – 2006. – січ. (№ 3/4).

37. Харкун В. “Митець у каноні”: соцреалістична поезія Павла Тичини 1930–1960-х років // Слово і Час. – 2006. – № 10.

38. Пастушенко Л. Поетична містифікація століття // Літ. Україна. – 2007. – 21 черв.

Завдання самостійної роботи

1. Вивчити напам'ять поезії П. Тичини “О, панно Інно”, “Не Зевс, не Пан...”, “Скорбна мати”.

2. Виписати зі збірки “Замість сонетів і октав” афористичні вислови.

3. Виписати зі збірки “Сонячні кларнети” тропи (епітети, метафори, яскраві образи) на підтвердження музичності та колористики.