Норма захисту інтелектуальної власності на митному кордоні 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Норма захисту інтелектуальної власності на митному кордоні



Питанням захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності на митному кордоні присвячені Статті 51-60 Розділу 4 “Особливі вимоги щодо заходів на митному кордоні” Частини ІІІ Угоди TRIPS.

Положення Угоди TRIPS передбачають:

· прийняття процедури, що дозволяє власнику прав, який має обґрунтовані підозри щодо імпорту товарів із фальсифікованим знаком для товарів і послуг або виготовлених з порушенням авторського права і суміжних прав, подавати заяву до компетентних органів про призупинення введення таких товарів в оборот;

· надання відповідних доказів з боку власника прав про порушення його прав відповідно до законодавства шляхом детального опису товару, стосовно якого передбачається правопорушення;

· надання власником прав застави або рівноцінної гарантії, достатньої для запобігання зловживання правами;

· надання повідомлень про призупинення введення товарів в оборот;

· встановлення терміну призупинення переміщення товарів через митний кордон;

· компенсування шкоди імпортеру або власнику товарів;

· право на інспектування та інформацію;

· заходи щодо усунення умов для здійснення правопорушень.

Положення Директиви Ради Європейського Співтовариства від 22 грудня 1994 р. № 3295/5 щодо заходів по забороні введення в оборот, експорту, реекспорту або введення процедури затримки контрафактних та піратських товарів є детальнішими ніж положення Статей 51-60 Угоди TRIPS, але в основному ґрунтується на цих положеннях. Директива Ради ЄС передбачає розширення заборонних заходів на експорт та реекспорт контрафактних і піратських товарів.

У цій Директиві йдеться про:

· умови, згідно з якими митні органи застосовують заходи у випадках, коли існує підозра, що товари є контрафактними або піратськими, або вони насправді є такими і ці товари:

· поступають на митну територію, а також для експорту або реекспорту;

· виявлені під час перевірок товарів, наданих для процедури, що здійснюється під наглядом митних органів стосовно зупинення сплати митного збору;

· дії, які повинні бути здійснені компетентними органами щодо товарів, відносно яких було встановлено, що вони дійсно є контрафактними або піратськими;

· умови щодо заборони ввезення на митну територію, експорту, реекспорту контрафактних або піратських товарів, або товарів, щодо яких є обґрунтована підозра, що вони є такими;

· правила подання заявки на проведення митними органами заходів, пов’язаних з призупиненням переміщення контрафактних або піратських товарів через митний кордон;

· умови, які визначають дії митних органів та компетентного органу щодо прийняття рішення по суті справи;

· правила поводження з товарами, визнаними контрафактними або піратськими;

· заключні положення.

Враховуючи необхідність захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, що містяться в товарах, які переміщуються через митний кордон, Всесвітня митна організація (ВМО) ще в 1988 р. розробила проект Модельного закону з метою надання державам зразка, який вони могли б використовувати при розробці національного законодавства, якщо вирішать надати своїм митним органам відповідні повноваження допомагати у боротьбі з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності, зокрема порушень авторського права і суміжних прав та прав на знаки для товарів і послуг.

Під час Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів щодо Генеральної угоди з тарифів і торгівлі уряди, бажаючи зменшити негативні сторони та перепони в сфері міжнародної торгівлі та беручи до уваги необхідність забезпечення ефективного та адекватного захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, визнали потребу у розробці нових правил і норм у міжнародній торгівлі за гарантії, що нові засоби та процедури щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності самі не перетворяться у бар’єри для законної торгівлі.

ВМО підготувала нову редакцію згаданого Модельного закону з урахуванням положень Угоди TRIPS з метою допомоги країнам, які вступають до СОТ, у розробці національних нормативно-правових актів, які б відповідали вимогам Угоди TRIPS.

Структура та зміст Модельного закону визначались, враховуючи деякі основні положення, які необхідно брати до уваги при розробці національного законодавства.

По-перше, хоча визнано, що митні органи можуть ефективно сприяти боротьбі з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності, роль митниці повинна бути визначена дуже конкретно, щоб втручання митної служби не перешкоджало нормальному ходу торгівлі товарами. Стурбованість тим, що митні заходи можуть створювати перешкоди в міжнародній торгівлі, висловлювалась представниками багатьох держав. Враховуючи це, Модельний закон точно визначає роль митних організацій.

По-друге, саме власники прав на знаки для товарів і послуг, а також власники прав на об’єкти авторського права і суміжних прав несуть основну відповідальність за вжиття заходів щодо захисту своїх прав. Такі заходи встановлюють, наприклад, реєстрацію знаків для товарів і послуг відповідно до чинного законодавства та повідомлення митниці щодо прав, які повинні бути захищені. Роль митних служб обмежується сприянням у забезпеченні захисту прав власників на об’єкти інтелектуальної власності.

По-третє, ступінь та ефективність участі митниці залежить від доступних митним службам засобів. Модельний закон надає альтернативні рівні можливої участі митниці в захисті прав на об’єкти інтелектуальної власності таким чином, що країни можуть обирати той рівень, який найбільш відповідає їх національному законодавству.

Нарешті, визнається, що будь-яке порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності шляхом виготовлення контрафактного або піратського товару повинно бути покарано так само, як і виготовлення контрафактного або піратського товару в межах митної території.

Модельний закон, розроблений ВМО, містить розділи, в яких:

· надаються визначення термінів: інтелектуальна власність, власник прав, контрафактні або піратські товари, зареєстрований знак для товарів і послуг, товар з фальсифікованим знаком для товарів і послуг, митниця, митне законодавство, митна територія, імпортування, експортування тощо;

· наведено правила звернення до митних органів власників прав на об’єкти інтелектуальної власності, умови, які регулюють такі звернення, дії, які здійснює митна служба, правила взаємодії митних органів, власників прав, імпортерів та експортерів товарів;

· наведено повноваження митних органів стосовно заходів щодо припинення порушень прав на об’єкти інтелектуальної власності, зокрема надання митним органам права за власною ініціативою зупиняти переміщення товарів через митний кордон у випадках, коли є обґрунтована підозра щодо порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, що містяться в цих товарах;

· наведено правила розпорядження контрафактними та піратськими товарами. Модельний закон пропонує надати митним органам право знищувати піратський та контрафактний товар під офіційним наглядом, або розпорядитися цим товаром іншим, некомерційним шляхом, якщо це не завдасть шкоди власнику прав на об’єкт інтелектуальної власності;

· наведено положення щодо міжнародного співробітництва стосовно обміну інформацією про товари, які виготовлені з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності;

· містяться відомості про обов’язкову публікацію офіційною мовою нормативно-правових актів щодо переміщення через митний кордон товарів, які містять об’єкти інтелектуальної власності.

Зупинимося на питаннях захисту прав на такий нетрадиційний об’єкт інтелектуальної власності як комерційна таємниця.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 100; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.252.14 (0.008 с.)