Стаття 107 КК України. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

1. До осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого злочину.

2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.

3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття:

1) не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

4. До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.

5. У разі вчинення особою, щодо якої застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає Їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.

 

32. Розкрийте особливості здійснення профілактики правопорушень у загальноосвітній школі;

Первинна або переважно соціальна превенція спрямована на збереження і розвиток умов, що сприяють здоров’ю, збереженню життя дітей і на попередження несприятливого впливу на нього факторів соціального і

природного середовища. Основним завданням вторинної (ранньої) превенції є якомога раніше виявлення негативних змін в поведінці дитини з метою попередження їх подальшого розвитку. Третинна або цілеспрямована превенція включає сукупність заходів, спрямованих на попередження переходу відхилень у поведінці в більш важку стадію.

Педагогічна превенція (попередження) – це частина загального навчально-виховного процесу школи. Вона представлена двома основними групами засобів: загальною ранньою превенцією з усіма учнями і спеціальною превенцією з важкими учнями та їх батьками.

Для досягнення належного результату в роботі з підлітками педагогічний колектив школи залучає до виховного процесу батьків, громадські організації, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи. Така співпраця забезпечує стійкість і стабільність навчально-виховного процесу, сприяє усуненню психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх. Шкільним психологом і соціальним педагогом в загальноосвітніх закладах проводиться значна профілактична робота з неповнолітніми, схильними до правопорушень. Це, зокрема:

1.Шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними.

2.Відвідування неблагополучних, проблемних сімей (щотижня).

3.Спільні виступи на батьківських зборах, консиліумах, психолого-педагогічних семінарах.

4.Проведення виховних годин на морально-етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги.

5.Ведення картотеки:

неблагополучні сім’ї;

діти-інваліди;

o діти з послабленим здоров’ям;

o діти-сироти;

o обдаровані діти;

o важковиховувані;

o групи тренінгу.

6.Консультативна робота з учнями, батьками, вчителями.

7.Співробітництво з комісією в справах неповнолітніх.

8.Співробітництво з медичними закладами.

9.Співробітництво з центрами соціальних служб для молоді.

10. Робота з педагогічним колективом школи: (ознайомлення з новинками психолого-педагогічної літератури, бесіди, консультації з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх і т.д.).

Важливим напрямком в роботі шкільного психолога і соціального педагога є психокорекція (педагогічна корекція - соціальна педагогіка), а психодіагностика повинна носити лише прикладний характер. Основу психокорекційної діяльності складає робота з психокорекційними групами, в які входять підлітки, схильні до асоціальної поведінки, які вже скоїли незначні правопорушення, стоять на шкільному обліку важковиховуваних дітей або на обліку в комісіях в справах неповнолітніх.

Форми забезпечення групової корекції повинні базуватись на результатах діагностики, відповідати віковому рівню розвитку дітей.

 

 

33. Розкрийте основні завдання та особливості діяльності виховних колоній;

Для виконання покарань у виді позбавлення волі стосовно неповнолітніх в Україні функціонує 8 спеціальних виховних установ (далі - виховні колонії), з яких одна для тримання засуджених дівчат.

Станом на 1 січня 2012 року у виховних колоніях трималося 1420 засуджених.

З метою закріплення результатів виправлення та закінчення навчання засуджені можуть бути залишені для подальшого відбування покарання у виховній колонії до 22-х років.

Разом з тим, враховуючи, що причиною потрапляння у місця позбавлення волі, як правило, є проблеми соціальної та педагогічної занедбаності.

З урахуванням цього, основною метою ресоціалізації засуджених неповнолітніх є збереження їх здоров’я, гідності, формування у них почуття відповідальності та навичок, які сприятимуть їх поверненню у суспільство, допоможуть їм виконувати вимоги законів та задовольняти свої життєві потреби власними силами після звільнення.

· У всіх виховних колоніях проведено значну роботу з підготовки загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ.

· Проводилася робота щодо створення умов для максимального охоплення засуджених заходами соціально-корисної спрямованості у вільний від роботи та навчання час(Організовано роботу 212 гуртків соціально-корисної спрямованості, з яких 108 - шкільних предметних, 81 - прикладної творчості, художньої самодіяльності, спортивні та 23 - гуртки та факультативи професійної спрямованості.)