Зміст етичного кодексу медіатора.

Медіатор – посередник, який надає сторонам кваліфіковану допомогу щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів.

Сторони (сторона) – сторони (чи одна з сторін), які бажають вирішити суперечку за участі Медіатора (посередника).

Цей кодекс складається з таких розділів: – особиста етика, II – професійна етика, III – організаційна етика.

Розділ I. Особиста етика.

1. Принципи етики медіатора базуються на етичних нормах життя суспільства та дотриманні гідності людини.

2. Порушенням гідності медіатора є кожний вчинок, який порушує гідність його/її як людини та негативно впливає на авторитет і довіру до виконуваної професійної діяльності як медіатора.

3. Медіатор виконує свої обов’язки з дотриманням прав та свобод людини, незважаючи на стать, вік, расу, політичні переконання, займані посади та інші існуючи відмінності.

Медіатор Українського Центру Порозуміння в своєму житті та діяльності керується наступними базовими цінностями та ідеями щодо природи людини, сутності конфліктів та пошуку шляхів їх розв’язання, відновлення душевної рівноваги:

3.1 віра у взаємозв’язок всіх речей і загальної людяності;

3.2 віра у важливість присутності посередника та його тісний контакт зі сторонами для сприяння ефективному вирішенню конфлікту;

3.3 віра у цілющу функцію посередництва, що втілюється через діалог та взаємодопомогу людей;

3.4 віра у потребу більшості людей жити в злагоді;

3.5 віра у бажання більшості людей змінюватись на краще під час набуття життєвого досвіду;

3.6 віра в здатність більшості людей знайти джерела внутрішньої сили для подолання ворожості, для особистісного зростання та допомоги іншим людям у схожих ситуаціях;

3.7 віра у притаманні всім людям почуття гідності та самовизначення, які супроводжують відповідальне ставлення до вирішення конфлікту.

Розділ II. Професійна етика.

Стаття 1. Добровільність.

a. Процес медіації розпочинається тоді, коли всі сторони добровільно висловили згоду на участь в ньому. Як сторони, так і медіатор, мають право відмовитись від даної процедури на будь-якому з її етапів.

b. Сторони мають право обирати кандидатуру медіатора чи просити замінити його/її на будь-якій стадії процесу.

Стаття 2. Конфіденційність.

Як сторони, так і медіатор не можуть розголошувати, цитувати, переказувати третім особам, чи як-небудь інакше використовувати інформацію (письмову, усну, пряму чи опосередковану), що стала їм відома під час процесу медіації. Положення цього пункту не розповсюджуються на випадки:

1) коли сторони дали на це свою згоду;

2) коли інформація використовується в безособовій формі в середовищі професіоналів з метою навчання та обміну досвідом;

3) коли отримана інформація свідчить про реальну загрозу нанесення шкоди; в такому випадку

медіатор повинен поінформувати відповідні органи, часто правоохоронні (в деяких випадках можна поінформувати осіб, яких це стосується).

Стаття 3. Неупередженість.

3.1 Медіатор діє однаково в інтересах обох сторін, незважаючи на вік, стать, соціальний статус, расу, колір шкіри, мову, релігію, політичні чи інші переконання, національне та соціальне походження, майнове, соціальне чи інше становище.

3.2 Медіатор під час участі в процесі переговорів повинен уникати внутрішнього конфлікту інтересів, коли його/її соціальні чи професійні стосунки з будь-яким учасником конфлікту чи його представником, що також бере участь в процесі, можуть вплинути на об’єктивність та призвести до появи упередженого ставлення.

Стаття 4. Нейтральність.

Медіатор не повинен мати особистої зацікавленості в певному варіанті вирішення конфлікту. Відповідно, медіатор не нав’язує сторонам свої судження чи будь-які варіанти вирішення спору.

Стаття 5. Взаємовідносини з клієнтом.

Медіатор зобов’язаний:

5.1 Поважати самовизначення сторін (самостійність, волевиявлення) – здатність учасників досягти добровільної згоди.

1.1 Підтримувати право учасників на особисте життя та конфіденційність, на відповідальне використання інформації, на взаємостосунки, що базуються на довірі.

1.2 Сприяти розумінню учасниками процесу медіації та особливої ролі медіатора в цьому процесі.

1.3 Забезпечити справедливу та неупереджену організацію та перебіг кожного з етапів процесу.

1.4 За вимогою учасників надавати їм інформацію щодо своєї кваліфікації, знань та досвіду.

1.5 Надавати консультації всім учасникам процесу за їх проханням з питань, що належать до його компетенції.

Розділ III. Організаційна етика.

Стаття 1. Взаємостосунки з колегами.

Медіатор зобов’язаний:

5.2 Поважати досвід, професійну підготовку та ефективність роботи колег та професійних працівників інших сфер, поширювати будь-яку необхідну співпрацю з метою підвищення якості послуг.

5.3 Поважати різні точки зору та практичний досвід колег, а також інших професійних працівників, нести індивідуальну відповідальність за публічну критику щодо їхньої роботи.

5.4 Уникати неконструктивної критики в щодо своїх колег.

5.5 Сприяти отриманню знань та досвіду шляхом обміну інформації з колегами та іншими

професіоналами з метою підвищення кваліфікації.

5.6 Уникати участі в процесі врегулювання конфлікту якщо інший медіатор (медіатори) вже беруть участь в ньому, без попередньої згоди ведучого медіатора та сторін