Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Асиміляція і дисиміляція приголосних, відбиття цих явищ на письмі. Спрощення груп приголосних.
Мовні звуки рідко вживаються ізольовано. Найчастіше вони використовуються у мовленнєвому потоці один за одним. Поєднуючись між собою, звуки починають впливати один на одного, взаємно пристосовуватись, внаслідок чого виникають певні модифікації, видозміни звуків (фонетичні чергування). Фонетичних змін у мовленнєвому потоці зазнають як голосні, так і приголосні звуки. Найсуттєвішою зміною в системі голосних звуків є якісна редукція (в перекладі з лат. м. - ослаблення звучання) Якісної редукції в сучасній українській мові зазнають лише три звуки: [е], [и], [о]. Суть цієї зміни полягає в тому, що ненаголошений [е] наближається у своЇй вимові до [и], ненаголошений [и] наближається у вимові до [е], а ненаголошений [о] в позиції перед складом з наголошеним [у] або [і] наближається своїм звучанням до [у]. У системі приголосних звуків найсуттєвішими є такі зміни, як: асиміляція, дисиміляція та спрощення груп приголосних. Асиміляція - це пристосування одного звука до вимови сусіднього, в результаті чого виникає уподібнення за голосом, м’якістю, місцем і способом творення. Розрізняється асиміляція повна і часткова. Повна асиміляція - один звук повністю ототожнюється з іншим, наприклад: безжурний - [беж: рний], зшити - [ш: ти]. Часткова асиміляціяполягає у неповному уподібненні звуків між собою. За напрямом впливу приголосних розрізняємо регресивну(наступний звук впливає на попередній) і прогресивну (попередній звук впливає на наступний) асиміляції. Регресивна асиміляція буває кількох видів: за дзвінкістю (боротьба - [бород/б ], вокзал - [воrз л]) і глухістю (кігті - [к хт/і], з ким - [с к м], легко - [л хко]); за м’якістю: безодня - [без д’н/а], літній - [л’ т’н/ій], могутній - [мог т’н/ій]; за місцем і способом творення; вона найчастіше виявляється у зміні проривних [д], [т] на свистячі і шиплячі африкати. Наприклад: двадцять - [дв ц/ат/], коритце - [кор ц:е], вмивається - [вмив йец/а]. Прогресивна асиміляція, як живе фонетичне явище в українській мові, поширена мало. В основному це стосується заміни звука [т/] на [т/ц] (з призвуком [ц/]) під впливом попереднього [с], наприклад: повість - [п в/іс’ц/]. У більшості випадків маємо готові наслідки дії прогресивної асиміляції. Наприклад: сільський - [с/іл/с/к й], бджола з давньоруського бьчела; під впливом дзвінкого [б] наступний глухий [ч] уподібнюється до попереднього і вимовляється як дзвінкий [дж].
Дисиміляція - це заміна одного з двох однакових за способом творення приголосних звуків на інший звук, відмінний за способом творення (розподібнення, розходження). В українській мові маємо лише наслідки дисиміляції. Розрізняється дисиміляція прогресивна: вищий - [в шчий], кращий - [кр шчий] та регресивна (рушник в давньоруській мові - ручник: [ч] уподібнився [ш]; мірошник, соняшник). Вчені вивели таку закономірність у дисиміляції: проривний+проривний фрикативний + проривний; фрикативний (щілинний) + фрикативний фрикативний + проривний. Виділяють ще так звану дистантну дисиміляцію, яка спостерігається у запозичених словах; найчастіше один з двох приголосних [р] або [л]замінюється іншим (срібло з сребро). Спрощення - зменшення кількості приголосних звуків у групі приголосних внаслідок випадання деяких із них. Розрізняють кількк груп спрощень. До першої групи спрощень, що закріплюються правописом, у сучасній українській літературній мові належать: [жн] [ждн]: кожний (із кождьный), тижня; [нц] [лнц]: сонце (із сълнце); [зн] [здн]: пізно (із піздьно), виїзний; [рц] [рдц]: серце (із сьрдьце); [сн] [слн]: масний (із масльный), ремісник; [нч] [рнч]: гончар (із гърньчарь); [сн] [скн]: тиснути (із тискнути); [скл] [сткл]: скло (із стькло). [сц] [стц]: місце (із мъстьце). Другу групу спрощень становлять такі, що охоплюють в усному мовленні всі випадки, а на письмі в деяких словах не передаються: [сн] [стн]: чесний (із чьстьный), корисний, вісник, але в словах іншомовного походження типу компостний, контрастний всупереч вимові пишуться неспрощені групи приголосних. Наявне спрощення [стн] [сн] і в слові шістнадцять [ш/існ дц/ат/], але орфографією воно не закріплюється; [сл] [стл]: щасливий, улесливий, але кістлявий, пестливий; [с/к] [стс/к]: міський, але туристський. Третю групу спрощень становлять слова, утворені за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- від іншомовних твірних основ з кінцевими групами приголосних. Звукосполучення в усному мовленні спрощується, а на письмі передаються повністю без винятків: [студ н/с/кий] - студентський, студентство, [аг нство] - агентство.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 1716; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.83.32.226 (0.009 с.) |