Асиміляція і дисиміляція приголосних, відбиття цих явищ на письмі. Спрощення груп приголосних. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Асиміляція і дисиміляція приголосних, відбиття цих явищ на письмі. Спрощення груп приголосних.



 

Мовні звуки рідко вживаються ізольовано. Найчастіше вони використовуються у мовленнєвому потоці один за одним. Поєднуючись між собою, звуки починають впливати один на одного, взаємно пристосовуватись, внаслідок чого виникають певні модифікації, видозміни звуків (фонетичні чергування).

Фонетичних змін у мовленнєвому потоці зазнають як голосні, так і приголосні звуки.

Найсуттєвішою зміною в системі голосних звуків є якісна редукція (в перекладі з лат. м. - ослаблення звучання) Якісної редукції в сучасній українській мові зазнають лише три звуки: [е], [и], [о]. Суть цієї зміни полягає в тому, що ненаголошений [е] наближається у своЇй вимові до [и], ненаголошений [и] наближається у вимові до [е], а ненаголошений [о] в позиції перед складом з наголошеним [у] або [і] наближається своїм звучанням до [у].

У системі приголосних звуків найсуттєвішими є такі зміни, як: асиміляція, дисиміляція та спрощення груп приголосних.

Асиміляція - це пристосування одного звука до вимови сусіднього, в результаті чого виникає уподібнення за голосом, м’якістю, місцем і способом творення.

Розрізняється асиміляція повна і часткова. Повна асиміляція - один звук повністю ототожнюється з іншим, наприклад: безжурний - [беж: рний], зшити - [ш: ти]. Часткова асиміляціяполягає у неповному уподібненні звуків між собою.

За напрямом впливу приголосних розрізняємо регресивну(наступний звук впливає на попередній) і прогресивну (попередній звук впливає на наступний) асиміляції.

Регресивна асиміляція буває кількох видів:

за дзвінкістю (боротьба - [бород/б ], вокзал - [воrз л]) і глухістю (кігті - [к хт/і], з ким - [с к м], легко - [л хко]);

за м’якістю: безодня - [без д’н/а], літній - [л’ т’н/ій], могутній - [мог т’н/ій];

за місцем і способом творення; вона найчастіше виявляється у зміні проривних [д], [т] на свистячі і шиплячі африкати. Наприклад: двадцять - [дв ц/ат/], коритце - [кор ц:е], вмивається - [вмив йец/а].

Прогресивна асиміляція, як живе фонетичне явище в українській мові, поширена мало. В основному це стосується заміни звука [т/] на [т] (з призвуком [ц/]) під впливом попереднього [с], наприклад: повість - [п в/іс’ц/]. У більшості випадків маємо готові наслідки дії прогресивної асиміляції. Наприклад: сільський - [с/іл/с/к й], бджола з давньоруського бьчела; під впливом дзвінкого [б] наступний глухий [ч] уподібнюється до попереднього і вимовляється як дзвінкий [дж].

Дисиміляція - це заміна одного з двох однакових за способом творення приголосних звуків на інший звук, відмінний за способом творення (розподібнення, розходження). В українській мові маємо лише наслідки дисиміляції.

Розрізняється дисиміляція прогресивна: вищий - [в шчий], кращий - [кр шчий] та регресивна (рушник в давньоруській мові - ручник: [ч] уподібнився [ш]; мірошник, соняшник).

Вчені вивели таку закономірність у дисиміляції: проривний+проривний фрикативний + проривний; фрикативний (щілинний) + фрикативний фрикативний + проривний.

Виділяють ще так звану дистантну дисиміляцію, яка спостерігається у запозичених словах; найчастіше один з двох приголосних [р] або [л]замінюється іншим (срібло з сребро).

Спрощення - зменшення кількості приголосних звуків у групі приголосних внаслідок випадання деяких із них. Розрізняють кількк груп спрощень.

До першої групи спрощень, що закріплюються правописом, у сучасній українській літературній мові належать:

[жн] [ждн]: кожний (із кождьный), тижня;

[нц] [лнц]: сонце (із сълнце);

[зн] [здн]: пізно (із піздьно), виїзний;

[рц] [рдц]: серце (із сьрдьце);

[сн] [слн]: масний (із масльный), ремісник;

[нч] [рнч]: гончар (із гърньчарь);

[сн] [скн]: тиснути (із тискнути);

[скл] [сткл]: скло (із стькло).

[сц] [стц]: місце (із мъстьце).

Другу групу спрощень становлять такі, що охоплюють в усному мовленні всі випадки, а на письмі в деяких словах не передаються: [сн] [стн]: чесний (із чьстьный), корисний, вісник, але в словах іншомовного походження типу компостний, контрастний всупереч вимові пишуться неспрощені групи приголосних. Наявне спрощення [стн] [сн] і в слові шістнадцять/існ дц/ат/], але орфографією воно не закріплюється; [сл] [стл]: щасливий, улесливий, але кістлявий, пестливий;/к] [стс/к]: міський, але туристський.

Третю групу спрощень становлять слова, утворені за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- від іншомовних твірних основ з кінцевими групами приголосних. Звукосполучення в усному мовленні спрощується, а на письмі передаються повністю без винятків: [студ н/с/кий] - студентський, студентство, [аг нство] - агентство.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 1716; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.83.32.226 (0.009 с.)