Ігри та вправи для дітей зі складнощами у спілкуванні

«Знайди друга»

Вправа виконується серед дітей. Одній половині зав'язують очі, дають можливість походити по приміщенню і пропонують зна йти впізнати інших. Довідатися можна за допомогою рук, обмацуючи волосся, одяг, руки. Потім, коли друга знайдено, гравці міня ються ролями.

«Секрет»

Усім учасникам ведучий роздає по «секре ту» із красивої скриньки (ґудзик, намистин ку, брошку, старий годинник тощо), кладе в долоньку і затискає кулачок. Учасники ходять по приміщенню і знаходять способи умовити кожного показати йому свій секрет.

Зауваження: ведучий стежить за проце сом обміну секретами, допомагає боязким знайти спільну мову з кожним учасником.

«Добра тварина»

Учасники стають у коло і беруться за руки. Ведучий тихим голосом говорить: «Ми — одна велика добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає!» Усі прислухаються до свого подиху, подиху сусідів. «А тепер подихаємо разом!». Вдих — усі роблять крок уперед. Видих — усі роблять крок назад. Вдих — усі роблять 2 кроки вперед, видих — усі роблять 2 кроки назад. «Так не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б'ється її велико добре серце. Стукіт — крок уперед, стукіт — крок назад тощо».

«На що схожий настрій?»

Учасники гри по черзі говорять, на яку пору року, природне явище, погоду схожий їхній сьогоднішній настрій. Почати порівнян ня краще дорослому: «Мій настрій схожий на білу пухнату хмарину в спокійному бла китному небі, а твій?» Вправа проводиться по колу. Дорослий узагальнює — який сьо годні у всієї групи настрій: смутний, веселий, смішний, злий тощо. Інтерпретуючи відпові ді дітей, врахуйте, що погана погода, холод, дощ, похмуре небо, агресивні елементи свід чать про емоційне неблагополуччя.

 

Ігри та вправи на зняття страхів і підвищення впевненості в собі

«Намалюй свій страх, подолай його»

До вправи бажано поговорити з дитиною: «Чого ти боїшся, коли тобі буває страшно, чи було таке, коли ти сильно злякався». Потім дитині пропонують намалювати те, чого вона боїться. Необхідний великий аркуш паперу, олівці або фарби. Після малювання ще раз поговоріть, чого ж конкретно дитина боїть ся. Потім візьміть ножиці і попросіть дитину розрізати «страх» на дрібні шматочки, а дріб ні — ще на дрібніші, допоможіть дитині в цьому. Коли страх розсипається на малю сінькі шматочки, покажіть дитині, що тепер його зібрати неможливо. Загорніть ці дрібні шматочки у великий папір, підійдіть до сміт ника і викиньте туди, потім з дитиною схо діть і викинете все сміття — воно вам не потрібно, його відвезуть, спалять, а разом зі сміттям спалять і «страх», і більше його ніко ли не буде.

Зауваження: повторіть вправу через 1—2 тижні. Подивіться, що змінилося в зображен ні страху (колір, сюжет, композиція), і робіть це до того моменту, поки не побачите здиво ваний вираз обличчя дитини у відповідь на прохання: «Намалюй свій страх».

«Дизайнери»

Для гри необхідні тюбики губної помади. Грати можна всією родиною і з друзями дити ни. Кожний одержує по тюбику і йому дозво ляється підійти до будь-якого учасника і «при красити» його обличчя, руки, ноги. У резуль таті гри ви побачите зовсім інших гравців. Стежте, щоб «прикрашали» всіх, не забу вайте дозволяти «прикрашати» себе. Порада: після гри добре відмийтеся.

«Розкажи про свій страх».

Мінімальна кількість учасників — 2, чим більше, тим продуктивніша вправа. У тісному довірчому колі дорослий розповідає про дитя чі страхи: «А от коли я був таким, як ти, то...» Потім ставить запитання: «А у вас було таке?», «Хто чого боїться?» Діти за бажанням розпо відають про ситуації, коли їм було страшно.

Ведучий щоразу просить піднести руку тих, в кого було щось схоже.

Застереження: стежите, щоб сюжети роз повідей були несхожими, обговоріть усі мож ливі дитячі страхи: темряви, самітності, смер ті, чужих людей, тварин, злих казкових геро їв тощо.