Парентеральне уведення лікарських препаратів

Парентерально можна ввести ліки шляхом ін'єкції. Ін'єкції —це уведення лікарських препаратів поза травним шляхом за допомо­гою шприца і голки. Ін'єкції бувають внутрішньошкірні, підшкірні внутрішньом'язові, внутрішньовенні, внутрішньоартеріальні. Шля­хом ін'єкції ліки можна вводити в плевральну або черевну порожнину, у серце, у порожнину суглобів, кістковий мозок, спинномозковий канал.

Переваги: миттєва дія, що є дуже важливим чинником при невід­кладних станах. Точність дозування та підтримання певної концент­рації ліків у крові. Ліки потрапляють у кров і надходять до органів і тканин у незміненому вигляді.

Застосування ін'єкцій потрібне в тих випадках, коли вживання ліків через рот неможливе (внаслідок непрохідності стравоходу, сте­нозу воротаря шлунка).

Недоліки: існують певні хворобливі стани, коли парентеральне уведення ліків стає утрудненим або неможливим, наприклад, при загостренні хвороб, що супроводжуються підвищеною кровоточивіс­тю і при опіковій хворобі тяжкого перебігу, коли охоплена опіком значна площа; при значних змінах у шкірі в ділянці ін'єкції (екзема, псоріаз); при різних психічних станах (психічне збудження, судоми, правець).

Для виконання ін'єкцій застосовують шприци одноразового ви­користання та ін'єкційні голки.

Шприц — це найпростіший насос, придатний для нагнітання та відсмоктування рідини. Шприц складається з порожнистого цилін­дра з нанесеними поділками і поршня. Один кінець у циліндра за­кінчується конусом для насадки муфти голки, другий відкритий для уведення поршня. Поршень вільно рухається в циліндрі, щільно прилягаючи до його стінок.

За ємністю шприци бувають від 1 до 20 мл (1, 2, 5, 10, 20 мл). Крім того, шприци бувають для уведення інсуліну, з градуюванням відповідним 1 мл 40 ОД інсуліну і 100 ОД.

Шприц Жане — це скляний циліндр, на вихідному кінці якого є металева трубка, на протилежному кінці — металевий обідок, а та­кож вигнута скоба, всередині якої є кільце з бічним прорізом, куди вставляється стержень поршня. Поршень — це короткий металевий Циліндр, на стержні якого знаходиться кільце.

Щоб набрати в шприц потрібну кількість лікувального препара­ту, необхідно визначити "ціну" поділки шприца, тобто кількість роз­чину, що знаходиться між двома найближчими поділками. Для цьо­го на циліндрі шприца знаходять найближчу до конуса для насадки голки цифру і ділять її на кількість поділок між конусом для насадки голки і цією цифрою. Наприклад, на циліндрі шприца ємністю 5 мл Найближча до конуса для насадки голки цифра 1, кількість поділок між конусом для насадки голки і цією цифрою — 5. Отже, "ціна" поділки шприца об'ємом 5 мл дорівнює 0,2 мл. Ціну поділки шприца ємністю 20 мл визначимо, поділивши 5 мл на 5 поділок, вона дорів­нює 1 мл.

При введенні сильнодіючих лікарських препаратів, сироваток вакцин, які потрібно більш точно дозувати, користуються шприцом ємністю 1,2 мл. Для внутріпіньошкірного уведення туберкуліну ви­користовують шприц ємністю 1 мл, "ціна" поділки якого дорівнює 0,01 мл.

Крім шприців для ін'єкцій у медицині використовують гортан­ний шприц, шприци Жане ємністю від 50 до 200 мл для промивання порожнин і відсмоктування із них вмісту.

Шприци одноразового використання виготовлені із пластмаси. У комплект шприца входить ін'єкційна голка. І шприц, і голка знахо­дяться в стерильній апірогенній упаковці. Вони придатні для вико­ристання в будь-яких умовах, якщо не закінчився їхній термін при­датності.

При відтягуванні поршня шприца, уведеного до циліндра, у циліндрі утворюється негативний тиск, внаслідок чого через нако­нечник або насаджену на нього голку шприц заповнюється рідиною. При натисканні на поршень рідина витискується зі шприца.

Шприц має бути абсолютно герметичним, тобто не пропускати ні повітря, ні рідини, оскільки інакше він стає непридатним для вико­ристання.

Набирання ліків

Лікарські препарати для парентерального уведення ви­пускають в ампулах та флаконах різного об'єму.

Ін'єкції виконують у маніпуляційному кабінеті. У палаті ін'єкції виконують тільки тяжкохворим.

У кожному маніпуляційному кабінеті повинна бути постійно уком­плектована відповідно до наказу МОЗ України № 120 "Про вдоско­налення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/ СНІД" аптечка "Анти-СНІД" для надання невідкладної допомоги в разі поранення використаною непродезінфікованою голкою або попадання біоматеріалу (крові) на шкіру чи слизові оболонки. Про випадок травмування або попадання біоматеріалу після надання до­помоги фіксують відповідні дані у "Журнал реєстрації аварій" та до­повідають зразу адміністрації лікувального закладу.

У маніпуляційному кабінеті стіни і стеля повинні бути пофарбо­вані емалевою фарбою, стіни можуть бути покриті кахлем, підлога вкрита лінолеумом. Із обладнання в кабінеті повинно бути: дві рако­вини (для миття рук і для промивання продезінфікованих шприців, голок), робочий стіл, маніпуляційні столи, шафи з ліками, холодиль­ник, металевий сейф, кушетки, бактерицидна лампа, достатня кіль­кість пінцетів, затискачів, стерилізаційних коробок, центрифуга, промарковані ємності для дезінфекційних розчинів, прибиральний інвентар, сміттєзбірник.

У маніпуляційному кабінеті перед початком роботи здійснюють прибирання з використанням дезінфекційного розчину (вологе прибиран­ня роблять 2 рази на день (перед початком і наприкінці робочого дня) із застосуванням де­зінфекційних засобів, а у разі потреби проводять і поточне прибиран­ня, раз на тиждень здійснюється генеральне прибирання), квартування протягом 40 хв і провітрювання.

Перед початком роботи процедурного кабінету медична сестра здійснює гігієнічне миття рук, надягає маску, перевіряє наявність усього необхідного для роботи, перевіряє дату стерилізації перев'язувального матеріалу у стерилізаційній ко­робці, наявність відповідних лікарських засобів, стерильних прости­радл, пелюшок, затискачів, пінцетів, ниркоподібних лотків, двічі з інтервалом 15 хв дезінфікує поверхню маніпуляційного стола. Обробляє руки 70 % етиловим спиртом, надягає стерильні гумові рукавички і накриває стерильний маніпуляційний стіл в асептичних умовах. Спочатку кладе на стіл допомогою стерильних пінцетів стерильне простирадло у 2 шари таким чином, щоб воно звисало на 20—ЗО см нижче панелі стола. Зверху кладе складене в четверо друге простирадло. Отже, виходить, до знизу розміщується 4 шари стерильного простирадла, а зверху 2 щари. Скріпляє двома затискачами ззаду верхнє простирадло з ниж­нім і спереду скріпляє по краям верхніх два шари простирадла двома затискачами, за допомогою яких піднімає і складає, ніби гармош­кою, верхніх два шари. Таким чином, відкриває стерильний маніпуляційний стіл і складає на нього все необхідне для роботи: стерильні пінцети, шприци, системи, накриває маніпуляційний стіл. До одно­го із передніх затискачів прикріплює етикетку, в якій вказує дату, години накривання стерильного стола і ставить свій підпис.

Використовувати стерильний стіл можна протягом 6 год. Сте­рильну маску необхідно змінювати кожні 4 год.

Перед тим, як набрати в шприц ліки, потрібно переконатися, чи відповідають вони призначенню, перевірити напис на ампулі чи ети­кетку на флаконі.

Перед набиранням ліків із ампули її легко струшують, щоб весь розчин знаходився у широкій нижній частині. Протирають шийку ампули стерильною ватною кулькою, змоченою 70 % етиловим спир­том, надпилюють її пилочкою, повторно протирають цим же зволо­женим спиртом тампоном і відламують кінець ампули, обгорнувши його сухою стерильною ваткою.

Визначають герметичність упаковки і терміни придатності сте­рильного одноразового шприца, розгерметизовують упаковку шля­хом розведення в протилежні сторони країв верхньої частини упаков­ки. Беруть шприц у руку, надівають голку, знімають поліетиленовий стерильний ковпачок з голки. Щоб набрати ліки з ампули, її беруть у ліву руку між II та III пальцями. Тримаючи шприц правою рукою, голку вводять в отвір ампули, перекладають шприц у ліву руку і, при­тримуючи шприц І та IV пальцями лівої руки, правою повільно відтя­гують поршень. Поступово піднімаючи дно ампули вгору, заповнюють шприц ліками. За допомогою стерильного пінцета змінюють голку. Шприц з голкою тримають вертикально, голкою догори, і помірними рухами поршня поступово виштовхують повітря із шприца і голки до появи краплі ліків з просвіту голки. При цьому необхідно стежити за тим, щоб аерозолі ліків не попадали в середовище, що оточує, тому що постійне вдихання аерозолів лікарських речовин може призвести до розвитку в медичних працівників різноманітних проявів алергійних реакцій. Якщо до стерильного шприца додається тільки одна стериль­на голка, то доцільніше набирати ліки у шприц без голки. Перед цим ампулу необхідно підпилювати і обламувати від краю на такій від­стані, щоб у просвіт ампули можна було вільно ввести конус шприца.

Якщо заповнений шприц потрібно доправити в палату, то його кладуть на стерильний ниркоподібний лоток, прикривши голку зверху стерильною марлевою серветкою, або доправляють у палату шрици на накритому стерильному міні-столику

Олійні розчини попередньо підігрівають на водяній бані до температури 38 °С, набирають ліки у шприц і вводять теплими.

Флакони з лікарськими препаратами заводського виготовлення закриті гумовим корком, а зверху — металевою (алюмінієвою) кришкою. У флаконах випускають ліки у порошкоподібному вигляді (на­приклад, антибіотики, які перед уведенням необхідно розвести) і в розчинах.

Перед набиранням ліків із флакона необхідно прочитати назву препарату, дозу, термін придатності та уточнити з призначенням лікаря. Знімають алюмінієвий корок у центрі ножицями або пінце­том. Гумовий корок спочатку в центрі, а потім по краю обробляють стерильним ватним тампоном, змоченим 70 % етиловим спиртом. Якщо ліки у флаконі знаходяться в порошкоподібному вигляді, то в шприц набирають необхідну кількість розчинника. Проколовши на невелику глибину корок, уводять розчинник у флакон. Після цього від'єднують флакон разом з голкою від шприца і струшуючи, стежать, щоб порошок повністю розчинився. Приєднують голку з флаконом до шприца і, тримаючи флакон між II і III пальцями лівої руки догори дном, набирають необхідну кількість ліків. Від'єднують шприц від голки, не виймаючи її з флакона. Якщо у флаконі зали­шились ліки, то їх можна набрати у другий стерильний шприц через цю ж голку для іншого хворого. Стерильним пінцетом насаджують і притирають голку для виконання ін'єкції. Перевіряють прохідність голки і кладуть шприц у стерильний лоток.