Зміст і напрями реалізації бюджетної політики

Зміст і напрями реалізації бюджетної політики

Бюджетна політика – це комплекс заходів, спрямованих на залучення, розподіл і використання коштів державного бюджету.

Зміст бюджетної політики полягає у визначенні курсу, завдань і напрямів діяльності держави у сфері формування і використання коштів бюджетного фонду. Відповідно до змісту вітчизняною фінансовою наукою сформульовані найважливіші завдання бюджетної політики:

— розроблення науково обґрунтованої концепції розвитку бюджету як важливого інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Ця концепція формується на основі вивчення потреб сучасного стану суспільного розвитку, всебічного аналізу стану розвитку економіки і соціальної сфери глобальних тенденцій соціально-економічного розвитку та стратегічних пріоритетів держави;

— визначення основних напрямів мобілізації й використання бюджетних ресурсів на перспективу і поточний період; при цьому виходять із шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною політикою, враховуючи зовнішні і внутрішні чинники, можливості зростання бюджетних ресурсів;

— здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Залежно від періоду і характеру завдань, що вирішуються, бюджетну політику ділять на бюджету стратегію та бюджетну тактику.

Бюджетна стратегія — тривалий курс бюджетної політики, розрахований на перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією. Такий курс передбачає прогнозування світових тенденцій розвитку бюджетного механізму, формування концепції створення і використання бюджетних ресурсів, окреслення принципів організації бюджетних відносин. Таким чином, бюджетна стратегія — цілісна система дій держави, спрямована на реалізацію мети, завдань та пріоритетів тривалого курсу бюджетної політики,розрахованого на тривалу перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією. Бюджетна стратегія має бути складовою економічної стратегії і корелювати з політичною, соціальною, гуманітарною, військовою та іншими стратегіями держави. Бюджетна тактика — форма реалізації бюджетної стратегії, комплекс адаптивних заходів впливу держави на стан функціонування конкретних бюджетних взаємовідносин з метою надання їм параметрів, визначених завданнями бюджетної стратегії. Головною функціональною характеристикою та критеріальною ознакою тактики є саме адаптивність. Межі та орієнтири такої адаптивності задаються стратегією.

 

Бюджетні позички та дотації

Фінансова підтримка з бюджету надається підприємствам, у яких частка державної власності перевищує 50%. Позички надаються під бізнес-план або проект санації підприємства.

Класифікаїція бюджетних позичок: Короткострокові (до 1 року). Довгострокові (2-5 років). Надаються лише тим підприємствам, які забезпечують ефективне функціонування економіки.

Безповоротна фінансова допомога надається державним підприємствам на таких умовах:

Підприємства отримали збитки внаслідок стихійного лиха, ромір яких перевищує страхові відшкодування.

Підприємства отримали збитки, відшкодування яких не передбачене чинним законодавством.

Підприємства здійснюють діяльність, яка пов'язана із над звичайними суспільними інтересами і відновлення їх платоспроможності неможливо здійснити за рахунок власних коштів.

В бюджетній практиці України застосовуються також інші форми фінансової підтримки підприємств:

Надання податкових кредитів. Надаються через фінансовий орган на підставі висновку державної податкової служби про фінансовий стан і стан розрахунків з бюджетом платника податків. Сума податкового кредиту визначається в межах надходжені відповідного бюджету.

Державні дотації - виділення коштів з бюджету на пок збитків, зумовлених фінансовою політикою держави (як правило, ціноутворення). Можуть повністю або частково компенсувати збитки залежно від збалансованості бюджету. Підставою для отримання дотації є планові чи фактичні розрахунки.

 

37.Операційні видатки на розвиток економіки

Операційні видатки - асигнування з бюджету на утримання виробничої інфраструктури.

Склад операційних видатків:

1. Фінансування геологорозвідувальних робіт. Джерелами їх фінансового забезпечення є бюджетні призначення та кошти підприємств. З бюджету фінансуються роботи з пошуку нових родовищ корисних копалин; за рахунок коштів підприємсті - роботи в межах існуючих родовищ.

Джерелом бюджетного фінансування є спеціальний компенсаційний дохід - відрахування на геологорозвідувальні роботи Обсяги фінансування і суми надходжень між собою врівноважені, але не збалансовані. Якщо надходжень недостатньо, видатки покрипаються із загального фонду бюджету.

Вартість геологорозвідувальних робіт визначається коштори­сом, який пікладається на підставі обсягів робіт та існуючих розцінок.

2. Утримання лісового та водного господарства. Фінансуються з бюджету оскільки є загальнонародною власністю. Цільовими доходами для фінансування вказаних витрат є: збір за спеціальне використання лісових ресурсів; плата за використання водних ресурсів.

Доходи і видатки за вказаними напрямами неврівноважені й незбалансовані, тому покриваються із загального фонду бюджету.

3. Видатки на землевпорядкувальні роботи. Включають бюджетні асигнування на підвищення родючості грунтів.

4.Фінансування заходів з боротьби із шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями.

5.Утримання насіннєвих станцій і племінних господарств

35. Бюджетні інвестиції реалізуються у вигляді державних капітальних вкладень.Механізм виділення бюджетних капіталовкладень здійснюється в такій послідовності:1. На підставі певних критеріїв –терміну окупності, рентабельності, мінімізації ризиків, соціальної значимості, економічної ефективності – здійснюється конкурсний відбір інвестиційних проектів; 2.проводиться тендер серед виконавців того чи іншого проекту.Бюджетні капіталовкладення фінансуються за певними ознаками: нове будівництво; розширене відтворення; реконструкції, технічне переоснащення; капітальний ремонт; придбання устаткування та інвентаря. Бюджетні капіталовкладення належать до бюджету розвитку. Процес їх фінансування здійснюється через головних розпорядників бюджетних коштів по мірі надходження доходів. За умови невиконання дохідної частини бюджету видатки на капіталовкладення фінансуються за залишковим методом.

38. Фінансування науки в Україні з Державного бюджету здійснюється за трьома рівнями. Розглянемо заклади економічного напряму діяльності. I. Заклади Академії наук України.Це наукові установи, які виконують державні фундаментальні дослідження. До них відносять: Інститут економічного прогнозування, Інститут економіки, Інститут економіки промисловості, Національний інститут економічних програм, Науково-дослідний інститут моделювання та інформатизації та ін. II. Відомчі заклади.При Президентові України, Верховній Раді України, міністерствах і відомствах функціонують наукові установи, які виконують наукові дослідження, що є актуальними для конкретного напряму діяльності. До них належать: Національний інститут стратегічних досліджень, Академія управління (при Президенті України), Науково-дослідний економічний інститут (Міністерство економіки), Українська академія банківської справи (НБУ) та ряд інших. III. Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки.У цих закладах поряд із навчанням студентів виконуються замовлення з окремих загальнодержавних проблем з відповідним фінансуванням із Державного бюджету.Фінансування науково-дослідних установ з бюджету здійснюється через головних розпорядників бюджетних коштів. Крім того, передбачено стимулювання установ, підприємств, які залучають для досліджень власні кошти. Однак, зважаючи на не досить розвинутий економічний стан суб'єктів господарювання, вплив цих важелів є недостатнім для виконання вагомих досліджень.

39. Основну частину видатків бюджетів на освіту складає фінансування середніх загальноосвітніх шкіл. В основі визначення обсягів фінансування лежать такі показники:

вихідний - кількість учнів;

похідний - кількість класів. Кількість класів визначається, виходячи з граничної наповнюваності одного класу. Остання встановлюється на ті рівні:

1-9 класи - 30 учнів;10-11 класи - 35 учнів. Показники контингенту відображаються окремо станом на 01.01 та 01.09 планового бюджетного року, оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним. Для розрахунку річного фонду оплати праці вчителів застосовують такі показники: кількість педагогічних ставок на всі класи. Розраховується шляхом ділення загальної суми навчальних годин за тиждень на норму навчального навантаження вчителя за тиждень. Кількість педагогічних ставок на 1 клас - відношення загальної кількості педставок до середньорічньої кількості класів. Середньомісячна ставка вчителя. Визначається як співвідно­шення місячного фонду оплати праці, визначеного на основі тарифікаіційного списку, до загальної кількості педагогічних ставок на всі класи. Річний фонд оплати праці. Порядок розрахунку має вигляд: к-сть посад з січня по серпень бюджетного року * 8,5 (8) * середньомісячна ставка заробітної плати + кількість посад з вересня по грудень бюджетного року * 3,5 (4) * середньомісячна ставка заробітної плати.

Фонд заробітної плати адміністративного і допоміжного персоналу визначається множенням кількості посад на середню ставку заробітної плати. Кількість посад встановлюється на основі чинних нормативів. Ставки заробітної плати диференціюються залежно від кількості учнів в школі.

 

40. 1130 "Видатки на придбання предметів і матеріалів". До вкаї групи видатків відносять бюджетні асигнування на забезпеч продуктами харчування, придбання канцелярського прил предметів для поточних потреб, медикаментів і перев'язувал матеріалів, обладнання та інвентаря, м'якого інвентар* обмундирування, оплату поштових, телефонних, поліграфі ї аудиторських, юридичних, інших послуг. Сума ви; розраховується на основі діючих цін, тарифів, норм видачі оперативно-сітьових показників.1.4.1140 "Видатки на відрядження". Враховують законе встановлений розмір добових (визначається п.п. 5.9 і України "Про оподаткування підприємств"), вартість іфі проживання, інших відрядних послуг. При бюджсі плануванні дана стаття видатків приймається на < середнього рівня, що склався за попередні роки з урахуиі змін законодавчо встановлених норм видатків

"Оплата комунальних послуг та енергоносіїв". Розраховується на основі площі, об'єму приміщень, кількості спожитої електроенергії в кВт/год тощо, а також діючих розцінок, цін.

"Дослідження і розробки, державні програми". Науководослідні установи за даною статтею отримують кошти на фінансування договірної бюджетної тематики. «Субсидії та інші поточні трансфертні виплати". В науково­-дослідних кстановах - це видатки на виплату матеріальної допомоги співробітникам та стипендії аспірантам.Капітальні вкладення: «Придбання основного капіталу» «Придбання нематеріальних активів та землі". Капітальні видатки фінансуються на основі кошторисів доходів та видатків.

 

41. Питому вагу у видатках на освіту займають видатки на фінансування шкіл-інтернатів. Особливості планування видатків за КЕК у школах-інтернатах:

Наповнюваність класів складає:

1-9 класи - 35 учнів, 10- 11 класи – 30учнів.

Ддатково планується штат вихователів із розрахунку: 1-9 класи - 2 ставки; 10-11 класи - 1 ставка. Ставка заробітної плати вихователя встановлюється за 5 годин роботи на день.

Заробітна плата директора збільшується на 0,4 мінімальної заробітної плати, а в інтернатах для розумово відсталих - на 1,33 мінімальної заробітної плати.

Додатково передбачаються посади лікаря, медсестри, працівників кухні. Число цих посад залежить від кількості учнів.

Значну суму складають видатки на придбання м'якого інвентаря та

обмундирування, які розраховуються за встановленими

нормами на одного вихованця. Норми диференціюються за роками перебування вихованців у школах-інтернатах.

Обов'язково плануються видатки на харчування. Сума таких видатків визначається множенням встановленої норми на кількість вихованців.

Додатковим джерелом фінансування є кошти батьків.

 

42.У фінансуванні дошкільних дитячих закладів існують певні особливості, які полягають у наступному:

Фонд оплати праці планується за спрощеною методикою: кількість посад множиться на середню ставку заробітної плати

Штат вихователів планується у розрахунку два вихователі + два помічники на одну групу при 12-годинному перебуванні дітей у дитячому садку.

Гранична наповнюваність груп складає:

діти віком до одного року - до 10 осіб;

діти віком 1-3 роки — до 15 осіб;

діти віком 3-7 роки - до 20 осіб;

різновікові - до 15 осіб;

з короткотривалим і Цілодобовим перебуванням у дошкільному закладів - до 10 осіб;

в оздоровчий період— до 15 осіб.

Видатки за статтями кошторису плануються за встановленими нормами на одну дитину _в день.

Додатково плануються кошти на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. їх сума визначається як добуток кількості днів відпустки на середньоденну заробітну плату заміщуваного працівника.

Додатковим джерелом фінансування є кошти батьків.

43. Узагальнюючим показником для планування видатків вищих навчальних закладів (ВНЗ) є контингент студентів. При бюджетному плануванні застосовується його середньорічний показник Ксер= К1 – 1\2В+1\3П Ксер - середньорічний контингент студентів; К1- контингент студентів на початок бюджетного року;В- випуск студентів;П- прийом студентів.

Порядок планування видатків на утримання ВНЗ за КЕК:

«Оплата праці". Фонд оплати праці включає оплату праці включає оплату праці категорій працівників: професійно-викладацького складу; адміністративно-управлінського персоналу; навчально-допоміжного персоналу; обслуговуючого персоналу;викладачів на умовах погодинної оплати праці.

Фонд оплати праці професорсько-викладацького складу визначається множенням кількості посад на середню ставку заробітної плати. Кількість посад встановлюється за нормативом числа студентів на одного викладача в розрізі форм навчання:

44. Видатки бюджетів на фінансування охорони здоров'я

Кошторисне фінансування медичних закладів грунтується на таких показниках контингенту: 1. У стаціонарних медичних закладах - кількість ліжок і число ліжко-днів. Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну і фактичну їх наявність. Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації на рік:Пн=ПхН\100хОде П_л - потреба в ліжках нормативна;П-відсоток госпіталізації; Н - чисельність населення;О - оборот ліжка. Фактична наявність характеризує кількість встановлених у медичному закладі ліжок. Середньорічний показник контингенту визначається: Ксер=К1+ВхМ\12,де Ксер - середньорічна кількість ліжок; К1 - кількість ліжок на початок року; В - планове ведення ліжок;

М - кількість місяців функціонування введених ліжок до кінця року. Якщо час введення ліжок визначити неможливо то вважається, що вони використовуються протягом півріччя.

Кількість ліжко-днів - це добуток кількості ліжок (Ксер) і кількості днів використання ліжка у році. Вказаний показник розраховується з метою планування видатків на придбання предметів і матеріалів, насамперед таких його складових, як видатки на харчування та видатки на медикаменти і перев'язувальні матеріали

У поліклініках - кількість лікарських відвідувань. Визначається як добуток чисельності жителів у районі на середню кількість відвідувань лікарні на рік. Загальна к-сть відвідувань диференціюється в розрізі окремих лікарських спеціальностей.

45. Порядок планування видатків за КЕК: Оплата праці медичних працівників. Система заробітної плати встановлюється у розрізі категорій:лікарі, середній медичний персонал;молодший медичний персонал;

адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал. Розмір заробітної плати лікарів залежить від посадового окладу (встановлюєгься на основі атестаційної категорії) та системи і доплат.Кваліфікаційною категорією також визначається заробітна середнього і молодшого медичного персоналу. Для адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу минім гверді ставки заробітної плати.

Кількість посад лікарів визначається в розрізі стаціонару та поліклініки:

1.По стаціонару - виходячи з нормативу кількості ліжок на одного лікаря, який диференціюється за відділеннями: терапевтичне - 1 посада на 20-25 ліжок, хірургічне - 1 посада на 20-25ліжок, гінекологічне - 1 посада на 15 ліжок, урологічне - 1 пос. на 15-20 ліжок, дермовенерологічне - 1 посада на 30 ліжок.

У поліклініці - на основі кількості лікарських відвідувань у розрізі спеціалістів і встановлених нормативів прийому на одного лікаря.

Кількість посад середнього медичного персона стаціонару розраховується, виходячи з кількості цілодобових постів. Кількость постів, у свою чергу, встановлюється відповідно до нормативів кількості ліжок на один пост, які диференціюються в розрізі відділень і встановлюються окремо для денних і годин

 

 

Зміст і напрями реалізації бюджетної політики

Бюджетна політика – це комплекс заходів, спрямованих на залучення, розподіл і використання коштів державного бюджету.

Зміст бюджетної політики полягає у визначенні курсу, завдань і напрямів діяльності держави у сфері формування і використання коштів бюджетного фонду. Відповідно до змісту вітчизняною фінансовою наукою сформульовані найважливіші завдання бюджетної політики:

— розроблення науково обґрунтованої концепції розвитку бюджету як важливого інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Ця концепція формується на основі вивчення потреб сучасного стану суспільного розвитку, всебічного аналізу стану розвитку економіки і соціальної сфери глобальних тенденцій соціально-економічного розвитку та стратегічних пріоритетів держави;

— визначення основних напрямів мобілізації й використання бюджетних ресурсів на перспективу і поточний період; при цьому виходять із шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною політикою, враховуючи зовнішні і внутрішні чинники, можливості зростання бюджетних ресурсів;

— здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Залежно від періоду і характеру завдань, що вирішуються, бюджетну політику ділять на бюджету стратегію та бюджетну тактику.

Бюджетна стратегія — тривалий курс бюджетної політики, розрахований на перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією. Такий курс передбачає прогнозування світових тенденцій розвитку бюджетного механізму, формування концепції створення і використання бюджетних ресурсів, окреслення принципів організації бюджетних відносин. Таким чином, бюджетна стратегія — цілісна система дій держави, спрямована на реалізацію мети, завдань та пріоритетів тривалого курсу бюджетної політики,розрахованого на тривалу перспективу, що передбачає вирішення глобальних завдань, визначених економічною стратегією. Бюджетна стратегія має бути складовою економічної стратегії і корелювати з політичною, соціальною, гуманітарною, військовою та іншими стратегіями держави. Бюджетна тактика — форма реалізації бюджетної стратегії, комплекс адаптивних заходів впливу держави на стан функціонування конкретних бюджетних взаємовідносин з метою надання їм параметрів, визначених завданнями бюджетної стратегії. Головною функціональною характеристикою та критеріальною ознакою тактики є саме адаптивність. Межі та орієнтири такої адаптивності задаються стратегією.