Засади розмежування доходів між бюджетами 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Засади розмежування доходів між бюджетами



Основу самостійності місцевого бюджету складають власні та закріплені доходи,

Власні доходи - це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади. Вони мобілізуються місцевими органами влади самостійно, на підставі власних рішень та за рахунок визначених ними джерел. До власних доходів належать місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевій владі та інші.

Закріплені доходи також є основою самостійності місцевих бюджетів. Вони передаються центральною владою або органами влади вищого територіального рівня і закріплюються за певним бюджетом на частковій або довгостроковій основі. Згідно з Бюджетним кодексом до місцевих бюджетів зараховуються прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам, плата за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності, плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності та інші.

Певну частину доходів місцевих бюджетів становлять регулюючі доходи, які розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України.

Регулювання доходів місцевими бюджетами дає можливість забезпечити відповідність між повноваженнями на здійснення видатків, закріпленими законодавчими актами України за бюджетами та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Самостійною статтею доходів місцевих бюджетів є міжбюджетні трансферти у формі дотацій і субвенцїй.
71.Засади фінансування архівної справи і засобів масової інформації.

З метою висвітлення державної діяльності за рахунок коштів Державного бюджету України фінансуються державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, кни­говидання інформаційних агентств тощо.

Відповідно до фун­кціональної класифікації видатків до них належать витрати на утримання засобів масової інформації, у тому числі телеба­чення і радіомовлення, пресу, книговидання тощо, а також на дослідження і розробки у сфері духовного та фізичного розвитку.

На місцевому рівні за кошти бюджетів місцевого самовряду­вання, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок висвіт­лення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», фінан­суються програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення. Такі видатки бюджету місцевого

самоврядування не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.Згідно з статтею 5 цього Закону-порядок фінансування засобів масової інформації по висвітленню діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, визначається в договорах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і редакціями засобів масової інформації, а також у статутах редакцій цих засобів масової інформації.

Видатки на фінансування засобів масової інформації щодо висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачаються у Державному бюджеті України та в місцевих бюджетах окремо.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов'язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації.

Особливість фінансування витрат на телебачення та радіомов­лення полягає в тому, що з переходом до ринкових відносин де­далі більша їх частина працює на змішаних джерелах фінансу­вання, серед яких основним стає самоокупність та доходи від діяльності, основаної на приватній власності.

Сучасний стан телерадіомовлення України сформувався шля­хом трансформації системи державного мовлення і доповнення її новими ресурсними можливостями та технологіями створення і поширення телерадіоінформації. На кінець 2007 року в Україні налічується телерадіоорганізацій, які отримують бюджетні асиг­нування: 14 загальнонаціональних телемереж; 3 регіональних; 12 загальнонаціональних радіомереж (10 ТРО); 11 регіональних. Трансляцію телерадіопрограм за державним замовленням та для державних потреб здійснює Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, який входить до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації.

Державні програми телебачення та радіомовлення, які одер­жують бюджетні асигнування, також фінансують значну частину своїх видатків за рахунок власних коштів, отриманих переважно від надання рекламних послуг. Тобто фінансування телебачення та радіомовлення відбувається за рахунок бюджетних коштів та за рахунок самофінансування,бюджетні кошти на основі неделегованих та делегованих повноважень надаються через бюджет відповідного рівня в залежності від замовлених годин трансляції інформації державного значення.Генеральним державним замовником на розповсюдження телепрограм є державний комітет телебачення та радіомовлення України. Виконавцем державного замовлення з розповсюдження телерадіопрограм є оператори кабельного і фірмового зв’язку,визначеного на конкурентній основі.Оперативно-сітьовим показником є кількість годин мовлення або трансляції державної інформації.

Обсяг бюджетного фінансування телебачення та радіомовлен­ня розраховується виходячи з вартості розповсюдження теле- та радіопрограм і визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік. Показниками державного замовлення з розповсюдження теле- та радіопрограм є обсяги трансляції у годинах на рік у вартіс­ному виразі (згідно з п. 6 затвердженого Кабінетом Міністрів України Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм).

Фінансування редакції газет та журналів, що належать органам місцевого самоврядування, частково фінансуються з місце­вих бюджетів. Зокрема, право місцевих органів на заснування власних засобів масової інформації, призначення і звільнення їх­ніх керівників закріплено в ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Фінансування архівної справи відбувається за рахунок коштів державного бюджету,а саме неделегованих повноважень,регулюється Законом України «Про інформацію» та фінансується на основі кошторису.Оперативно-сітьовим показником фінансування архівної справи є чисельність архівних фондів; також передбачається збереження документів державного значення та історичних архівів(передусім державні та історичні документи).Фінансування державних архівних установ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а інших архівних установ - за рахунок коштів їх засновників або власників.

Архівні установи мають право залучати на утримання споруд і приміщень архівів, для зміцнення своєї матеріально-технічної та соціальної бази, розвитку довідкового апарату, ведення наукових досліджень у сфері архівної справи і діловодства кошти з інших надходжень, не заборонених законом. (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 164; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.204.204.14 (0.017 с.)