Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Види боргових зобов’язань держави.
Основною формою державного кредиту є державні позики, які прийнято класифікувати за певними ознаками. За правовим оформленням розрізняють: — державні позики, що надаються на підставі угод (безоблігаційні). Як правило, угодами оформляються кредити від урядів інших країн (міжурядові позики на двосторонній основі), а також кредити від міжнародних організацій (зовнішні позики на багатосторонній основі); — державні позики, забезпечені випуском цінних паперів, за допомогою яких мобілізуються кошти на фінансовому ринку. Позики формулюються 2 видами ЦП – облігаціями та казначейськими зобов’язання-ми (векселями). Облігація – це боргове зобов’язання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу. Вони можуть буди знеособленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). Казначейські зобов’язання мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Казначейські зобов’язання можуть бути: а) довгострокові – від 5 до 10 років; б) середньострокові – від 1 до 5 років; в) короткострокові – до 1 року. В Україні дефіцит державного бюджету найчастіше покривається за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Активне використання ОВДП як форми державного кредиту розпочалося в Україні у 1995 р. За місцем розміщення позики поділяються на: — внутрішні (облігації, казначейські зобов'язання), що розміщуються в певній країні на внутрішньому фінансовому ринку і зазвичай у національній валюті; — зовнішні (облігації, фідуціарні позики), які розміщуються на міжнародному фінансовому ринку переважно в іноземній валюті чи безоблігаційні позики, що надаються на підставі угод і надходять ззовні від урядів інших країн, міжнародних організацій та нерезидентів. За характером виплати доходу державні позики поділяються на: ü процентні (дохід встановлюється у вигляді позикового проценту) ü виграшні (виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів) ü безпроцентні (не передбачають виплату прибутку власникам облігацій, але гарантують одержання відповідних товарно-матеріальних цінностей). ü Види бюджетів та їхня характеристика
Згідно з історичним досвідом та міжнародною практикою виділяють 3 варіанти виокремлення видів бюджетів: а) створення єдиного бюджету для всієї країни. Поз.риса – такий варіант дає можливість сконцентрувати всі ресурси в одному бюджеті й спрощує управління ним. Нег.риса – невілюється автономність місцевих органів влади, що в подальшому, викликає ризик їх скасування; б) створення окремих регіон. бюджетів. Поз.риса – загальнодержавні видатки можуть фінансуватися за рахунок відрахувань на централізовані потреби. Нег.риса – такий варіант виклткає ризик втрати контролю за бюджетними коштами та вимагає посилення бюджетної дисципліни; в) створення кількох рівнів бюджету на основі поєднання на кожному рівні централізованих і децентралізованих бюджетів. Такий варіант ураховує загальнодержавні й місцеві потреби та вважається загальноприйнятим у світі. Це, у свою чергу, передбачає поділ бюджетів на: · центральні бюджети, до яких належить централізований бюджет країни (в Україні – Державний бюджет) і центральні бюджети федеративних утворень (в Україні – Республіканський бюджети АР Крим); · місцеві бюджети, які за рівнями адміністративно-територіального поділу поділяються на централізовані відповідно до певної адміністративної одиниці (обласні, районні, міські) та децентралізовані (міст, сіл, селищ і районів у містах – бюджети місцевого самоврядування).
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 267; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.57.9 (0.018 с.) |