Організація системи фінансування бюджету.

Фінансування бюджету - надходження та витрати бюджету, пов'язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету. (згідно зі ст..2 Бюджетного кодексу України). Фінансування бюджету може здійснюватися за рахунок державного внутрішнього і зовнішнього запозичення та грошової емісії (використання грошової емісії як джерела покриття бюджетного дефіциту в Україні заборонено).

Згідно зі статтею 11 Бюджетного кодексу України класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету.

Фінансування бюджету класифікується за:

1) типом кредитора, що ха-є категорію кредитора або власника боргового зобов’язання. Джерела фінансування бюджету поділяються на внутрішні (надходження від сектору державного управління, надходження від органів грошово-кредитного регулювання і банківських установ та ін..) і зовнішні (позики, отримані від міжнародних організацій економічного розвитку; надходження від органів управління іноземних держав; позики, отримані від іноземних комерційних банків та ін..)

2) типом боргового зобов'язання, що ха-є вид фінансового інструменту запозичення коштів. Фінансові зобов’язання класифікуються за видами: облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики та інші державні цінні папери; довгострокові (від 5 до 10 років), середньострокові(від 1 до 5 років) та короткострокові (до 1 року) позики та кредити; замість обсягів готівкових коштів, депозитів і цінних паперів, що використ.для управління ліквідністю в розрізі внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування.

 

Основи бюджетного устрою.

Бюджетний устрій являє собою організацію та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетна система – це врегульована нормами права сукупність усіх видів бюджетів, які створюються в країні відповідно до її бюджетного устрою та адміністративно-територіального поділу.

Основами бюджетного устрою є:

Виокремлення видів бюджетів

Принципи побудови бюджетної системи

Розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної

Визначення форм і ха-ру взаємовідносин між ланками бюджетної системи.

Виокремлення видів бюджетів:

Створення єдиного бюджету, за яким передбачається централізація грошових коштів в одній казні і фінансування виключно з 1 бюджету

Створення окремих регіональних бюджетів

Створення кількох рівнів бюджетів (створення центральних і місцевих бюджетів).

Центральні бюджети: централізований бюджет країни; центральні бюджети федеральних утворень. Місцеві бюджети: централізовані; децентралізовані.

Принципи побудови бюджетної системи:

Принцип єдності (залежність вищестоящих бюджетів від трансфертів вищестоячих бюджетів та залежність планування делегованих повноважень від вищестоячого бюджету)

принцип автономності (незалежність місцевих бюджетів у плануванні та затвердженні доходів і видатків в межах власних повноважень)

Розмежування доходів і видатків:

Фінансування видатків залежить від функцій бюджету і делегування відбувається на основі принципів фінансування (принципу територіального розташування та принципу відомчого підпорядкування) та на основі видів функціональних повноважень.

Функціональні повноваження(права та обов’язки функціональних бюджетів, які передаються або не передаються на виконання нищестоячих бюджетів):

неделеговані - права та обов’язки, які не передаються на нищестоячі бюджети за для запобігання порушення державної цілісності (управління держ.боргом, оборона країни, економічна політика країни і т.д.)

делеговані – права та обов’язки, які передаються вищестоячими бюджетами на виконання нищестоячих бюджетів. Видатки на виконання делег.повноважень визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання місцевому самоврядування з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання. Такі видатки виконуються за рахунок місцевих бюджетів і бюджетних трансфертів.

Власні – права та обов’язки місцевих органів влади, до яких входять фінансування видатків на соц..сферу, економіку, екологію, управління місцевим боргом.

Доходи розмежовуються на:

Загальнодержавні податки та платежі (фінансуються делеговані повноваження)

Місцеві податки та збори (фінансуються власні повноваження)

Загальнодержавні податки:

Закріплені доходи (закріплюються за певним бюджетом і в певному обсязі і визначені в Бюджетному кодексі)

Регулюючі доходи (закріплені за централізованими бюджетами і розподіляються в певних пропорціях до потреб децентралізованих бюджетів)

Визначення форм і ха-ру взаємовідносин між ланками бюджетної системи.

Внутрішні потоки в бюдж.сис-мі можна поділити за ха-м взаємовідносин та за напрямом проведення.

За ха-м взаємовідносин:

Договірні:

Бюджетне субсидіювання: бюджетна субсидія (трансферт вищестоячого бюджету нищестоячому на виконання програм та заходів); бюджетна субвенція (аналог субсидії, який передбачає пайову участь вищестоящому бюджету: 40% місц./60%держ.); бюджетна дотація (нецільовий трансферт вищестоячого нищестоячому бюджету на погашення дефіциту бюджету)

Бюджетні позички. Позика – короткострокове безплатне надання коштів вищестоящого нищестоячому бюджету для погашення касового розриву (на квартал). Касовий розрив 0 не неспівпадання в часі доходів і видатків.

Обов’язкові

Взаємні розрахунки – передання бюджетних коштів з одного бюджета іншому по горизонталі в разі переміщення (міни підпорядкування) об’єкту бюджетного фінансування протягом бюджетного року.

Вилучення надлишку коштів – передача грошових коштів нищестоящого бюджета в вищестоящому, отриманих в результаті виконання бюджетного року в частині делегованих повноважень. Вилуч. доходи, отрим.з делегованих повноважень.

За напрямом проведення: горизонтальні та вертикальні.