Об’єктивна необхідність і сутність страхування, його функції та класифікація.

Обьєктивною передумовою виникнення страхування була необхідність суспільства вживання запобіжних заходів для забезпечення достатніх умов для відтворення робочої сили, розширення виробництва, компенсації збитків в умовах існування ризику.

Крім того необхідність страхового захисту викликана наступними обставинами: зміни чи перерви у виробничому процесі з технологічних причин; зниження врожаю сільгосп культур внаслідок несприятливих природних умов; загибель майна від пожежі, аварії.

Як економічна категорія – сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування стразового фонду та його використання для відшкодування збитків заподіяних за несприятливих обставин.

Як юридична – відображено в закону україни про страхування – вид цивільно-правових відносин, що до захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб у разі настання певних подій за рахунок коштів страхувальників.

Функції страхування – ризикова (полягає у передачі ризику страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого страховими подіями) Попереджувальна (полягає у здійсненні заходів щодо запобігання або мінімізації збитків в результаті страхових подій). Ощадна (полягає у накопичені коштів страховика внесками страхувальників) Контрольна (розповсюджується контроль на увесь спектор здійснення страхових операцій).

Страховий фонд може створюватися у наступних формах – фонд самострахування (ризику виробника) у натуральній або грошовій формі за рахунок власних коштів страхувальника у повному обсязі. Централізована страхова – забезпечення (за рахунок держави) Коллективний страховий фонд – створюють страхові компанії.

Страховик – той, хто страхує. Страхувальник – той, кого страхують. Застраховані – скористалися послугою страхування. Співстрахування – це страхування ризиків одразу кількома страховими компаніями. Перестрахування - передача договору страхування від одного страховика до іншого. Страхова сума – сума, у межах якої страховик зобов’язаний провести виплати. Страховий випадок – подія, що передбачена договором страхування. Поліс – договір страхування. Страхове відшкодування – гроші, що виплачуються страховиком за умовами майнового страхування та страхування відповідальності. Страховий платіж – плата за страхування. Франшиза – частина збитків страховика.

Класифікація страхування. Майнове – об’єктом вистпає майно фізичних та юридичних осіб. Особисте страхування – життя, здоров’я, працездатності людини. Відповідальності – відповідальність перед третіми особами, які можуть зазнати збитки внаслідок діяльності, чи бездіяльності страхувальника.

За формами виділяють обов’язкове та добровільне страхування. Обовьязкове – ВРУ і КМУ встановили порядок його здійснення і діє водо безстроково. Добровільне – на підставі договору між страховиком та страхувальником, умови встановлюються правилами, а конкретні – індивідуально.

Обовьязкове страхування – медичне, особисте страхування мед та фарм. працівників, працівників пожежної охорони, спортсменів вищих категорій,пасажирів залізничного транспорту, цивільної відповідальності.

Добровільне – життя від нещасних випадків, медичне, транспорту та майна, кредитів, ризиків.

Страховий ринок – це ринок, на якому формується попит на страхові послуги, та здійснюється акт їх купівлі-продажу. Організаційна структура страхового ринку включає:

1) Страховиків, які отримали ліцензію від державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг та створення у формі акціонерного товариства, товариства з додатковою відповідальністю повного або командного, 2)страхувальники 3) Страхові агенти.

Страхові агенти – є представниками страхових компаній і здійснюють частину його обов’язків. Страховий брокер – фізична або юридична особа, яка отримала ліцензію на страхову діяльність, та здійснює свою діяльність за свої кошти.