Дії артилерійських підрозділів в різних умовах

 

217. При наступі в смузі забезпечення дивізіон (батарея), який доданий батальйону (роті) першого ешелону або батальйону, що становить передовий загін (авангард), зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях уражає підрозділи противника на стримуючих позиціях і забезпечує успішну їх атаку загальновійськовими підрозділами. Застосовуючи різні види вогню, вони перешкоджають відходу і закріпленню противника на проміжних стримуючих позиціях, прикривають вихід загальновійськових підрозділів у фланг і тил силам прикриття противника.

218. У відриві від головних сил артилерійські підрозділи можуть діяти при їх включенні в передовий (рейдовий, обхідний, спеціальний) загін, а також у складі головних сил при дії загальновійськової частини в рейдовому загоні.

При діях в передовому (рейдовому, обхідному, спеціальному) загоні при підході загальновійськових підрозділів до вказаного рубежу (об’єкту) артилерійські підрозділи за наказом загальновійськового командира розгортаються в бойовий порядок і виконують наступні завдання: знищують і подавляють артилерійські і мінометні батареї (взводи) противника; уражають танки, живу силу і вогневі засоби, перш за все, протитанкові, радіоелектронні засоби і пункти управління; завдають ураження резервам противника.

Артилерійські підрозділи повинні бути постійно готові до відбиття атак противника з будь-якого напряму.

Діючи у складі головних сил рейдового загону, артилерійські підрозділи повинні бути в постійній готовності до висування вперед і негайного розгортання в бойовий порядок для забезпечення розгортання і вступу до бою підрозділів головних сил. При цьому вогнем артилерії насамперед знищуються або подавляються найбільш важливі цілі (елементи об’єкту): ракети, пускові установки на стартових позиціях, вертольоти на посадкових майданчиках, радіолокаційні станції, пункти і центри управління, їх вузли і засоби зв’язку.

219. При форсуванні водної перешкоди з ходу дивізіон (батарея) може діяти у складі передового загону або авангарду (головної похідної застави), а також у складі головних сил.

Артилерійські підрозділи і підрозділи артилерійської розвідки з складу головних сил висуваються до водної перешкоди за авангардом бригади першого ешелону або в голові колони головних сил.

Протитанкові артилерійські підрозділи зазвичай висуваються до водної перешкоди за авангардом.

220. У передбаченні форсування водної перешкоди з ходу командир дивізіону (батареї) зобов’язаний: поставити додаткові завдання з розвідки противника і місцевості, завдання підрозділам з підтримки загальновійськових підрозділів при виході їх до водної перешкоди, форсуванні і бої на протилежному березі; на підставі рішення командира батальйону, якому дивізіон (батарея) доданий, і розпорядження старшого артилерійського командира визначити порядок, час і місце переправи підлеглих підрозділів; організувати підготовку підрозділів до переправи, висування їх до водної перешкоди і переправу через неї.

221. Артилерійські підрозділи, що діють у складі передового загону, з підходом до водної перешкоди розгортаються в бойовий порядок і зосередженим вогнем дивізіону і вогнем батарей (взводів) по окремих цілях підтримують дії загальновійськових підрозділів із захоплення мостів, інших

переправ, при форсуванні ними водної перешкоди, із захоплення плацдарму на протилежному березі і утримання його до підходу головних сил.

222. Артилерійські підрозділи, що діють у складі авангарду (головної похідної застави), знищують противника, що прикриває підступи до водної перешкоди, а за сприятливих умов підтримують вогнем форсування її авангардом (головною похідною заставою) і розвиток наступу на протилежному березі. Якщо форсування водної перешкоди з ходу не вдалося, артилерійські підрозділи своїм вогнем завдають ураження противнику і забезпечують її форсування головними силами.

223. Артилерійські підрозділи, що виконують бойове завдання у складі головних сил на напрямку дій передового загону (авангарду) і тактичного повітряного десанту, переправляються на протилежний берег по переправах, захоплених ними, розгортаються в бойовий порядок і підтримують вогнем атаку загальновійськових підрозділів з розширення плацдарму і розвитку наступу в глибину.

Якщо артилерійські підрозділи зі складу головних сил виконують бойове завдання на ділянці, де передовий загін (авангард) не діє, то перед форсуванням водної перешкоди з ходу вони беруть участь у вогневій підготовці форсування і наступу, при цьому частина гармат може застосовуватися для стрільби прямим наведенням зі свого берега.

224. Перед початком форсування водної перешкоди проводиться артилерійська підготовка форсування і наступу, а під час форсування – артилерійська підтримка форсування і наступу. У період артилерійської підготовки форсування і наступу артилерійські підрозділи уражають призначені цілі вогнем із закритих вогневих позицій або прямим наведенням. У період артилерійської підтримки форсування і наступу артилерійські підрозділи можуть залучатися до ведення послідовного зосередженого вогню, а також можуть вести вогонь по артилерійських, мінометних батареях (взводах) та інших цілях.

Артилерійська підготовка форсування і наступу починається і закінчується у встановлений час. При форсуванні вузьких і середніх водних перешкод час її закінчення співпадає з часом виходу загальновійськових підрозділів на вихідний рубіж для форсування, а широких — початком форсування. В окремих випадках при форсуванні великих водних перешкод, коли передній край оборони противника знаходиться на значній відстані від протилежного берега артилерійська підготовка форсування і наступу закінчується з виходом загальновійськових підрозділів на рубіж переходу в атаку, який призначається на протилежному березі.

225. При підготовці артилерійських підрозділів до форсування водної перешкоди, окрім звичайних заходів, проводиться підготовка озброєння, бойової техніки і особового складу до переправи. При підготовці до форсування великих річок з особовим складом підрозділів можуть проводитися заняття з водіння бойової техніки на плаву.

Штаб дивізіону готує графік форсування з розрахунком розподілу сил і засобів дивізіону по переправах.

226. Командир артилерійського підрозділу, доданого батальйону (роті) або призначеного для його підтримки, переправляється на протилежний берег одночасно з командиром батальйону (роти), а його передовий спостережний пункт – з передовими підрозділами першого ешелону батальйону.

На протилежний берег переправляються, перш за все, протитанкові артилерійські підрозділи, а також підрозділи самохідної артилерії, здатні долати водні перешкоди на плаваючих машинах.

Батальйонна артилерія переправляється услід за ротами першого ешелону батальйону на переправно-десантних засобах.

Дивізіон, доданий батальйону або призначений для його підтримки, переправляється зазвичай побатарейно на плаваючих машинах і переправно-десантних засобах після оволодіння загальновійськовими підрозділами протилежного берега з таким розрахунком, щоб забезпечувалася безперервна підтримка підрозділів, що наступають, на протилежному березі. Завантаження гармат і іншої техніки на переправні засоби проводиться на березі водної перешкоди.

Інші дивізіони переправляються, як правило, всіма батареями одночасно по мосту або на поромах і переправно-десантних засобах після виконання завдань артилерійської підтримки форсування і наступу на протилежному березі.

У зимових умовах артилерійські підрозділи можуть переправлятися по крижаних переправах.

227. При наступі в місті (населеному пункті) дивізіон (батарея) може бути доданий батальйону (роті) першого ешелону або діяти у складі артилерійської групи (дивізіону). При штурмі міста (населеного пункту) дивізіон може діяти у складі штурмового загону, а батарея – у складі штурмової групи.

Батарея, яка додана роті першого ешелону або що входить до складу штурмової групи, виконує завдання під час наступу, як правило, стрільбою прямим наведенням.

При веденні наступу ротою (штурмовою групою) усередині кварталу, додана їй батарея може бути розподілена повзводно для посилення механізованих взводів.

Для руйнування міцних будівель, пристосованих до оборони, застосовують гармати великих калібрів, перш за все, самохідні. Для стрільби прямим наведенням можуть також застосовуватися бойові машини реактивної артилерії.

228. Командир дивізіону (батареї) заздалегідь вивчає місто (населений пункт) за великомасштабною картою (планом, аерофотознімками), особливості оборони противника в ньому і організовує розвідку.

229. При підході до міста (населеного пункту) артилерійські підрозділи уражають живу силу і вогневі засоби противника в опорних пунктах на підступах до міста (населеного пункту) і на його околицях. З виходом загальновійськових підрозділів до околиць міста (населеного пункту) артилерійські підрозділи переносять вогонь по будівлях і інших спорудах в глибині опорних пунктів і забороняють підхід резервів противника до об’єктів, що атакуються.

Гармати, виділені для стрільби прямим наведенням, і ПТКР висуваються на відкриті вогневі позиції в бойових порядках рот під прикриттям вогню артилерійських підрозділів із закритих вогневих позицій, аерозолів і димів, знищують вогневі засоби противника, руйнують будівлі і споруди, пристосовані до оборони.

З наближенням підрозділів до об’єктів атаки гармати відкривають вогонь по амбразурах, вікнах і проломах у верхніх поверхах будівель.

230. Перед початком штурму міста (населеного пункту) артилерійські підрозділи в період артилерійської підготовки атаки виконують вогневі завдання згідно з випискою з таблиці вогню артилерійської групи (дивізіону).

При виконанні завдань із закритих вогневих позицій в періоди артилерійської підготовки атаки і артилерійської підтримки військ, що наступають, частіше, ніж в звичайних умовах, застосовується вогонь по окремих цілях.

Вогневі завдання з подавлення цілей усередині міста (населеного пункту) артилерійські підрозділи виконують на найменших зарядах або мортирною стрільбою.

231. При веденні бою усередині міста (населеного пункту) дивізіон (батарея) діє, як правило, у складі штурмового загону (штурмової групи) і виконує завдання стрільбою прямим наведенням.

Безпосередньо перед штурмом артилерійські підрозділи в період артилерійської підготовки атаки знищують противника в будівлях, що атакуються, і сусідніх, проробляють проломи в стінах і проходи в інженерних загородженнях.

З початком атаки підтримка вогнем артилерії здійснюється до моменту проникнення загальновійськових підрозділів в будівлю, а потім вогонь переноситься для знищення противника в сусідніх будівлях і заборони підходу його резервів. Після захоплення будівлі або кварталу артилерійські підрозділи підтримують бій штурмового загону (штурмової групи) за подальші будівлі і квартали.

Командир дивізіону (батареї), що входить до складу штурмового загону (штурмової групи), знаходиться разом з його командиром в безпосередній близькості від підрозділів, що атакують найбільш важливу будівлю (об’єкт). Командир вогневого взводу знаходиться на вогневій позиції однієї із гармат, переміщається разом з нею і безперервно підтримує зв’язок з командиром загальновійськового підрозділу. Зв’язок з командиром батареї командир взводу підтримує по радіо і через посильного.

Розвідку противника ведуть офіцери артилерійських підрозділів, відділення розвідки і всі гарматні обслуги, виділені для стрільби прямим наведенням.

232. Закриті вогневі позиції обирають на міських площах, в парках, садах і на пустирях. Іноді батарея може розташовуватися на двох вогневих позиціях повзводно або дві-три батареї на одній вогневій позиції.

Гармати, що додані загальновійськовим підрозділам, для ведення вогню прямим наведенням під час наступу займають вогневі позиції в проломах стін, цегляних огорож, в розвалинах, будівлях, парках і великих дворах. Гармати переміщаються через двори, сади, пустирі, проломи в стінах і проїзди, уникаючи пересування прямолінійними вулицями. Шляхи для переміщення гармат повинні бути заздалегідь розвідані.

233. При наступі вночі артилерійські підрозділи, окрім звичайних завдань, виконують завдання зі світлового забезпечення дій загальновійськових підрозділів (частин) і стрільби артилерії, з ураження і засліплення приладів нічного бачення і засобів освітлення противника.

При виконанні завдань зі світлового забезпечення артилерійські підрозділи ведуть стрільбу освітлювальними боєприпасами для освітлення місцевості, цілей і постановки світлових орієнтирів (створів).

234. Підготовка підрозділів до бойових дій вночі проводиться в світлий час. Командир дивізіону (батареї) при підготовці до бойових дій вночі зобов’язаний: уточнити завдання підрозділам з розвідки; вказати командирам батарей (командиру взводу управління) видимі вночі орієнтири, порядок застосування приладів нічного бачення і радіолокаційних станцій відповідно до завдань, поставлених старшим командиром; поставити завдання батареям з освітлення місцевості і цілей, створення світових орієнтирів (створів), засліплення спостережних пунктів і вогневих засобів противника; уточнити на місцевості вогневі завдання дивізіону (батареї) і визначити порядок їх виконання; уточнити пізнавальні знаки своїх військ і порядок взаємодії із загальновійськовими підрозділами; довести до підрозділів сигнали взаємного пізнавання, а також порядок позначення рубежів, досягнутих підрозділами, що наступають; вказати за наявності у противника загороджень, місця і порядок позначення проходів; організувати, у разі необхідності, розвідку і підготовку вогневих позицій, місць розгортання командно-спостережних пунктів (постів, позицій); уточнити маршрут і порядок переміщення підрозділу; розподілити освітлювальні, димові засоби та забезпечити підрозділи освітлювальними і сигнальними засобами; перевірити справність приладів нічного бачення і засобів освітлення; організувати перевірку навігаційної апаратури; передбачити заходи щодо маскування джерел світла.

При підготовці до дій вночі для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості місцевості, озброєння і техніки. Особовий склад забезпечується спеціальними захисними окулярами.

Під час рекогносцировки, що проводиться загальновійськовим командиром, встановлюються порядок освітлення місцевості і об’єктів атаки, постановка світлових орієнтирів (створів) для позначення напряму наступу, освітлення цілей для забезпечення пусків ракет ПТКР і стрільби артилерії, освітлення противника, який контратакує, а також порядок освітлення місцевості при введенні в бій другого ешелону.

Гармати, виділені для стрільби прямим наведенням, якщо можливо, завидна наводяться в цілі. Для коригування вогню гармат використовують прилади нічного бачення або освітлюють цілі.

235. У період артилерійської підготовки атаки і під час наступу спеціально призначені батареї (взводи, гармати, міномети) освітлюють об’єкти атаки і цілі для пусків ракет ПТКР і стрільби артилерії. З підходом підрозділів, що атакують, до зони освітлення за сигналом командира загальновійськової частини (підрозділу) освітлення об’єктів атаки і цілей переноситься в глибину.

З початком артилерійської підтримки військ, що наступають, артилерійські підрозділи перепідпорядковуються батальйонам (ротам), що наступають в першому ешелоні. Сигнали про перенесення і припинення вогню подають командири батальйонів (рот).

236. Перед введенням в бій другого ешелону (загальновійськового резерву) артилерійські підрозділи, виділені для освітлення, освітлюють місцевість і цілі перед рубежем введення в бій, а з введенням в бій другого ешелону (загальновійськового резерву) – освітлюють об’єкти атаки.

У передбаченні контратаки противника проводиться періодичне освітлення місцевості із завданням своєчасного виявлення його висування і забезпечення стрільби по колонах.

При підході противника до підготовленого дальнього рубежу загороджувального вогню переходять до безперервного освітлення.

До освітлення чергового рубежу переходять після виходу основної маси противника, що контратакує, із зони розривів. Після відбиття контратаки освітлення проводиться за необхідності.

237. При переході від нічних бойових дій до денних командири артилерійських підрозділів уточнюють дані про противника, положення загальновійськових підрозділів, ставлять додаткові завдання з розвідки противника, уточнюють завдання підрозділам з прикриття флангів і закріплення захопленого рубежу, уточнюють порядок дій з боротьби з повітряним противником, організовують поповнення запасів боєприпасів.

У разі необхідності артилерійські підрозділи можуть змінити райони вогневих позицій.

238. При наступі в горах артилерійські підрозділи діють з урахуванням різкої пересіченості рельєфу, наявності перешкод, що важко долаються, обмеженої кількості доріг та труднощів руху по них, переважання твердих ґрунтів, можливості обвалів, тривалого застою отруйних речовин в ущелинах і глибоких долинах, різких змін погоди, впливу екрануючих властивостей гір на роботу радіостанцій.

Дивізіон (батарея) може додаватися або призначатися для підтримки батальйону (роти) першого ешелону, що діє в обхідному загоні

239. Вогневі позиції артилерійських підрозділів можуть розташовуватися вздовж доріг. У деяких випадках батарея може розгортатися на двох вогневих позиціях повзводно, або на одній вогневій позиції може розгортатися дивізіон на скорочених інтервалах між гарматами.

Для зменшення мертвих просторів вогневі позиції артилерійських підрозділів можуть обиратися на флангах. Для ведення флангового вогню вони можуть розташовуватися на ділянках сусідів, а для збільшення дальності стрільби прямим наведенням — на пануючих висотах.

Вогневі позиції не слід обирати поблизу гірських річок і струмків, а також поблизу обривів.

Для подолання важко прохідних ділянок місцевості при переміщенні артилерійські підрозділи повинні бути забезпечені блоками, тросами, гальмівними колодками й іншими пристосуваннями.

240. Наявність великої кількості мертвих просторів, значна різниця у висотах розташування вогневих позицій, командно-спостережних пунктів і цілей, різноманітність кутів зустрічі і метеорологічних умов вимагають ретельної підготовки стрільби і управління вогнем. Для забезпечення надійного зв’язку з урахуванням екрануючих властивостей гір можуть виділятися проміжні радіостанції.

Командири підрозділів повинні враховувати, що зі збільшенням висоти знижується потужність двигунів самохідних гармат, тягачів і автомобілів.

241. У період артилерійської підготовки атаки дивізіон може виконувати завдання з одночасного ураження декількох окремих цілей, розташованих на різних висотах. Найбільш надійно артилерійські підрозділи уражають опорні пункти, які прилягають до доріг і напрямів наступу підрозділів. Підрозділи гаубичної артилерії і мінометів уражають противника, як правило, на зворотних схилах висот. З артилерійського підрозділу, доданого загальновійськовим підрозділам, можуть виділятися гармати (взводи, батареї) для знищення (руйнування) цілей вогнем прямою і напівпрямим наведенням.

У період артилерійської підтримки військ, що наступають, артилерійські підрозділи зазвичай уражають противника зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях. При наступі в широкій долині вони можуть залучатися до ведення послідовного зосередження вогню.

242. При наступі підрозділів по вузькій гірській долині артилерійські підрозділи, додані загальновійськовим підрозділам або призначені для їх підтримки, насамперед уражають вогневі засоби противника на прилеглих висотах, з яких прострілюється долина, і підтримують підрозділи при оволодінні цими висотами.

При атаці висоти з багатоярусним розташуванням вогневих засобів противника артилерійські підрозділи з підходом атакуючих підрозділів до висоти переносять вогонь по вогневих засобах на подальші яруси, особливо по тих, що ведуть фланговий вогонь.

При оволодінні перевалом артилерійські підрозділи, перш за все, уражають противника на перевалі і командних висотах, прилеглих до перевалу, і підтримують підрозділи при оволодінні цими висотами, підтримують вихід підрозділів у фланг і тил противника, що безпосередньо обороняє перевал, далі підтримують атаку підрозділів при закріпленні ними захопленого перевалу і забороняють підхід резервів противника.

243. Під час наступу командирам артилерійських підрозділів надається велика самостійність у вирішенні завдань.

Командно-спостережний пункт артилерійського підрозділу переміщається разом з командно-спостережним (спостережним) пунктом загальновійськового командира, якому він доданий або який підтримує. Для підтримки взаємодії з підрозділами загону, що обходить противника, ведення розвідки, своєчасного виклику і коригування вогню командир дивізіону (батареї), що підтримує цей загін, зазвичай висилає з ним начальника розвідки дивізіону (командира взводу управління батареї) з необхідними засобами розвідки і зв’язку.

244. Зміна вогневих позицій здійснюється з урахуванням безперервної підтримки загальновійськових підрозділів (частин), що наступають. За відсутності доріг в смузі наступу з дозволу старшого загальновійськового командира допускається переміщення артилерійських підрозділів у смузі дій сусідів.

З метою ураження противника, що намагається вийти на фланги або в тил підрозділів, що наступають, артилерійські підрозділи повинні бути готові до розгортання в бойовий порядок під час переміщення, для чого при організації переміщення оцінюється місцевість і намічаються райони, в яких можливе розгортання в бойовий порядок, а під час наступу проводиться їх розвідка артилерійською розвідувальною групою.

При закріпленні захоплених під час наступу перевалів, проходів через ущелини (каньйони) і окремих важливих висот артилерійські підрозділи можуть призначатися для стрільби прямою і напівпрямим наведенням.

245. При діях в морському десанті артилерійський підрозділ може знаходитися у складі передового загону або головних сил десанту, а при наступі вздовж морського узбережжя він може бути доданий батальйону, що діє як самостійний морський десант.

При виділенні від передового загону штурмової групи до її складу може входити батарея (взвод).

246. Командир дивізіону (батареї), отримавши завдання на дії у складі морського десанту, з’ясовує завдання морського десанту і свого підрозділу, оцінює характер протидесантної оборони противника в районі пункту висадки десанту і намічає основні завдання розвідки, з’ясовує місце і порядок завантаження дивізіону (батареї), завдання загальновійськового підрозділу, якому артилерійський дивізіон (батарея) доданий або який підтримує, порядок висадки підрозділів на берег і порядок дій їх в бою за оволодіння

пунктом висадки і узбережжям, порядок вивантаження дивізіону (батареї) на берег, ставить завдання підлеглим і організовує їх підготовку до дій.

247. Завантаження озброєння, техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів проводиться з урахуванням забезпечення їх якнайшвидшого вивантаження і ведення бойових дій на березі. Послідовність завантаження повинна бути зворотною порядку вивантаження. Посадка особового складу проводиться після завантаження озброєння, військової техніки і запасів матеріальних засобів.

З початком завантаження дивізіону (батареї) на десантно-транспортний засіб і до закінчення вивантаження його командир переходить в підпорядкування командира корабля (транспорту), на якому дивізіон (батарея) здійснює перехід морем.

При підході транспортного засобу до пункту висадки командир дивізіону (батареї), уточнює підлеглим командирам місця і порядок вивантаження, місця вогневих позиції і командно-спостережних пунктів, завдання з подавлення протидесантної оборони противника.

Особовий склад дивізіону (батареї) за командою своїх командирів готує озброєння і техніку до вивантаження.

Вогневі взводи (гармати), що призначені для виконання завдань стрільбою прямим наведенням, якщо дозволяють умови вивантаження (глибина і стан дна), вивантажуються спільно із загальновійськовими підрозділами першого ешелону.

Вивантаження дивізіону (батареї), що входить до складу передового загону, починається услід за загальновійськовими підрозділами першого ешелону, коли вони захоплять узбережжя на глибину, що забезпечує розгортання артилерійських підрозділів в районі вогневі позиції.

Гармати, тягачі і машини можуть вивантажуватися у воду в місцях, де глибина і грунт дна дозволяють їм рухатися до берега своїм ходом.

248. Вогневе ураження противника при висадці і веденні бою десантом на березі артилерія починає після висадки на берег.

Артилерійська підтримка висадки десанту проводиться, як правило, зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях, у тому числі високоточними боєприпасами. На етапі висадки передових загонів основні зусилля зосереджуються на ураженні противника безпосередньо на березі і найближчій глибині його оборони.

249. З виходом на берег вогневі підрозділи дивізіону (батареї) розгортаються в бойовий порядок, швидко готуються до ведення вогню прямим наведенням і за командою своїх командирів знищують вогневі засоби противника, що заважають просуванню підрозділів передового загону. Далі з просуванням підрозділів десанту вогневі підрозділи за командою старшого артилерійського командира переміщаються в призначений район і розгортаються на закритій вогневій позиції.

Командир дивізіону (батарей) з виходом на берег встановлює особистий зв’язок з командиром підрозділів, яким дивізіон доданий (підтримує), організовує управління вогнем, уточнює батареям (взводам) вогневі завдання і порядок взаємодії із загальновійськовими підрозділами.

250. Артилерійські підрозділи зі складу головних сил десанту висаджуються на берег після захоплення передовим загоном пункту висадки.

При переході морем на транспорті висадка артилерійських підрозділів може здійснюватися з перевантаженням підрозділів на засоби, що призначені для висадки.

Після висадки артилерійські підрозділи розгортаються в бойовий порядок і відповідно до отриманого завдання підтримують введення в бій головних сил десанту.

251. При наступі взимку артилерійські підрозділи діють з урахуванням важко прохідної місцевості і обмеженої кількості доріг, труднощів виконуваних завдань з інженерного обладнання позицій,

складності орієнтування і маскування, крім того, глибокого снігового покриву, низької температури, підвищеної стійкості отруйних речовин, складних метеорологічних умов.

252. Командир дивізіону (батареї) при підготовці до бойових дій, окрім питань, що вирішуються при наступі в звичайних умовах, зобов’язаний: вжити заходів для безвідмовної дії озброєння, техніки і приладів в умовах низьких температур; визначити порядок подолання важко прохідних ділянок при переміщенні; організувати безперервну артилерійську розвідку на відкритих флангах загальновійськового підрозділу, який підтримується; створити додаткові запаси боєприпасів, у разі необхідності організувати прийом боєприпасів, що доставляються вертольотами; попереджати підлеглих про небезпечні явища погоди, організувати пункти обігріву і вжити інших заходів із захисту особового складу від переохолодження і обмороження; організувати зафарбовування техніки під фон місцевості (зазвичай у білий колір); забезпечити підрозділи дивізіону маскувальними засобами, засобами підвищення прохідності тягачів і машин; підсилити безпосередню охорону і самооборону підрозділів, особливо в період завірюх і туманів.

При наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником командир дивізіону (батареї) вживає заходів до підготовки вогневих позицій, командно-спостережних пунктів, приділяючи особливу увагу обладнанню місць для обігріву особового складу.

Під час артилерійської підготовки атаки для знищення і руйнування окремих цілей ширше застосовуються гармати, ПТКР, виділені для стрільби прямим наведенням.

253. Для забезпечення безперебійного управління підрозділами і своєчасного відкриття вогню при різких змінах температури передбачається оновлення установок для стрільби, прогрівання гармат окремими пострілами на зменшених зарядах, вживають заходів, що забезпечують готовність до ведення вогню під час завірюх, сильних снігопадів, туманів.

Топогеодезична прив’язка здійснюється, як правило, за картою (аерофотознімком) за допомогою апаратури командирських машин і топоприв'язчиків. Орієнтування проводиться зазвичай астрономічним, а якщо можливо, гіроскопічним способами.

254. При наступі на важко прохідній місцевості вздовж доріг або по окремих напрямах артилерійські підрозділи повзводно, а протитанкові – і по відділеннях можуть додаватися ротам (взводам), що діють на найбільш важливих напрямах.

Артилерійський підрозділ, доданий обхідному загону, пересувається в його похідному або передбойовому порядку.

При зустрічі з противником під час здійснення маневру з обходу або охвату противника артилерійські підрозділи зазвичай розгортаються в бойовий порядок, уражають вогневі засоби і живу силу противника, підтримують підрозділи, що здійснюють обхід (охват).

255. При наступі в лісі артилерійські підрозділи ведуть бойові дії з урахуванням складності вибору, зайняття і топогеодезичної прив’язки елементів бойового порядку, ведення розвідки противника, складності підтримки безперервної взаємодії із загальновійськовими підрозділами, небезпеки лісових пожеж, можливості тривалішого зараження повітря і утворення значних районів лісових завалів, необхідності ретельнішої організації безпосередньої охорони.

256. Дивізіон може бути доданий батальйону, а батарея – роті першого ешелону. Штатні артилерійські підрозділи батальйону, як правило, залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Командно-спостережні пункти артилерійських підрозділів максимально наближають до загальновійськових підрозділів першого ешелону, широко застосовують бокові і передові спостережні пункти на високих деревах і спеціально побудованих вежах.

257. Вогневі позиції обирають на лісових прогалинах, узліссях лісу, широких просіках і галявинах. У необхідних випадках розчищають сектори обстрілу і спостереження. Під час наступу артилерійські підрозділи, додані загальновійськовим підрозділам, діють безпосередньо в їх бойових порядках і переміщаються переважно вздовж доріг і просік.

258. При наступі в степовій (пустельній) зоні артилерійські підрозділи діють з урахуванням труднощів маскування і орієнтування, високої температури в літній час, сильних вітрів з переміщенням пилу, що обмежує можливості ведення оптичної розвідки і коригування вогню, обмеженої кількості джерел води, пального і будівельних матеріалів, несприятливого санітарно-епідеміологічного стану районів, а також можливості сильнішого і тривалішого зараження повітря і місцевості радіоактивними речовинами.

Для знищення і подавлення вогневих засобів противника, особливо протитанкових, широко застосовуються гармати і ПТКР, виділені для стрільби прямим наведенням.

Вогневі позиції артилерійських підрозділів обирають в складках місцевості (в ярах, руслах висохлих річок) і готують до кругової оборони.

Топогеодезична прив’язка, як правило, проводиться за картою (аерофотознімком) з широким використанням апаратури командирських машин дивізіону і батарей, топоприв’язчиків, гіроскопічного і астрономічного орієнтування. При малій щільності контурних точок можлива прив’язка в умовній системі координат.

Артилерійська підготовка наступу проводиться зазвичай по окремих осередках оборони і опорних пунктах.

 

Розділ сьомий