Артилерійський дивізіон (батарея) в наступі.

 

184. Артилерійський дивізіон (батарея) в наступі у взаємодії з іншими вогневими засобами завойовує вогневу перевагу над противником, завдає ураження його основному угрупуванню, підготовлює і підтримує: атаку своїх військ при прориві (оволодінні) першою позицією, введенні в бій других ешелонів (загальновійськових резервів), дії загальновійськових частин (підрозділів) при прориві оборонних позицій в глибині оборони противника та під час форсування водних перешкод, відбитті контратак противника, з їх закріплення на захоплених під час наступу рубежах; забезпечує проліт та висадку повітряних (морських) десантів; бере участь у світловому забезпеченні бойових дій вночі та вирішує інші завдання.

Артилерійський дивізіон (батарея) в наступі уражає: засоби зброї масового ураження, системи високоточної зброї противника, пускові установки тактичних ракетних комплексів; артилерійські (мінометні) батареї, батареї (взводи) реактивних систем залпового вогню; пункти управління; радіоелектронні засоби; танки та інші броньовані машини; живу силу, протитанкові та інші вогневі засоби; засоби протиповітряної оборони; фортифікаційні споруди та інші об’єкти.

185. Вогневе ураження противника артилерійський дивізіон (батарея) здійснює під час участі в загальному та безпосередньому вогневому ураженні противника.

При участі у загальному вогневому ураженні противника дивізіон (батарея) у складі артилерійської групи виконує вогневі завдання в зосереджених та групових вогневих ударах, а також при ураженні найбільш важливих об’єктів противника. До участі у загальному вогневому ураженні противника, перш за все, залучаються дивізіони (батареї) корпусних артилерійських частин.

Під час безпосереднього вогневого ураження противника артилерійський дивізіон (батарея) виконує вогневі завдання у смугах наступу загальновійськових частин (підрозділів) за періодами вогневого ураження – артилерійська підготовка атаки та артилерійська підтримка військ, що наступають.

Під час виконання загальновійськовими частинами (підрозділами) тактичних завдань із закріплення на досягнутих рубежах та відбиття контратак противника вогневе ураження противника здійснюється відповідно до порядку його ведення в обороні.

186. Артилерійська підготовка атаки під час переходу в наступ проводиться на всю глибину бойового порядку противника, який протистоїть. Вона проводиться з метою завоювання вогневої переваги над противником, завдання ураження основному угрупуванню противника, який обороняється, прикриття розгортання в бойовий порядок частин (підрозділів) першого ешелону і забезпечення своєчасного переходу їх в атаку з мінімальними втратами від вогню противника. Артилерійська підготовка атаки починається у визначений час і проводиться до виходу загальновійськових частин (підрозділів) на рубіж переходу в атаку.

187. Артилерійська підтримка військ, що наступають, під час переходу в наступ починається із закінченням артилерійської підготовки атаки за сигналом командира бригади і продовжується до завершення ведення наступу або початку виконання наступного тактичного завдання в глибині оборони противника. Вона проводиться з метою забезпечення атаки частин (підрозділів) у високих темпах з мінімальними втратами від вогню противника, а також підтримання вогневої переваги над противником, заборони йому поновлення порушеної системи вогню і управління, протидії маневру резервами до ділянки прориву.

Залежно від характеру оборони противника, насиченості її протитанковими засобами, часу, який є на підготовку до наступу, наявності артилерії і боєприпасів артилерійська підтримка військ, що наступають, на ділянці прориву в межах першої позиції може проводитися методами вогневого валу (одинарного, подвійного, потрійного), послідовного зосередження вогню (одинарного, подвійного, потрійного), зосередженим вогнем, вогнем по окремих цілях.

Після оволодіння першою позицією вона продовжується веденням зосередженого вогню, вогнем по окремих цілях.

188. Під час виконання загальновійськовими частинами (підрозділами) тактичних завдань в глибині оборони противника залежно від умов обстановки можуть проводитися артилерійська підготовка атаки та артилерійська підтримка військ, що наступають, або тільки артилерійська підготовка атаки.

Артилерійська підготовка атаки під час виконання загальновійськовими частинами (підрозділами) тактичних завдань в глибині оборони противника розпочинається за сигналом командира бригади (батальйону), не пізніше виходу загальновійськових частин (підрозділів) на рубіж досяжності протитанкових засобів противника, і закінчується з їх виходом на рубіж безпечної відстані від розривів своїх снарядів (мін).

Артилерійська підтримка військ, що наступають під час виконання загальновійськовими частинами (підрозділами) тактичних завдань в глибині оборони противника розпочинається із закінченням артилерійської підготовки атаки та проводиться до завершення ведення наступу або початку виконання наступного тактичного завдання в глибині оборони противника.

189. Під час вогневого ураження противника використовуються високоточні і звичайні боєприпаси. При цьому більша частина високоточних боєприпасів застосовується на напрямі зосередження основних зусиль для ураження об’єктів, що перешкоджають наступу загальновійськових підрозділів, перш за все, малорозмірних і високозахищених, ураження яких потребує значної витрати звичайних боєприпасів. Для застосування високоточних боєприпасів у всіх періодах вогневого ураження може виділятися окремий період часу.

В кожному випадку вогонь артилерії із закритих вогневих позицій, зокрема високоточними боєприпасами, доповнюється вогнем засобів, виділених для стрільби прямим наведенням.

На флангах ділянки прориву, за сприятливих умов, можуть створюватися осередки пожеж, а також здійснюватися задимлення різних об’єктів.

190. Дивізіон, як правило, діє у складі артилерійської групи (частини) і призначається для підтримки батальйону (частини), що діє в першому ешелоні або залишається у безпосередньому підпорядкуванні командира групи (частини). Він може додаватися загальновійськовому підрозділу (частині), що діє в першому ешелоні, рейдовому або передовому загоні, авангарді.

Батарея, як правило, діє у складі дивізіону. Вона може залишатися підручною у командира дивізіону, призначатися для підтримки загальновійськової роти або додаватися їй.

Мінометна батарея батальйону, як правило, залишається у безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і використовується для підтримки рот на напрямку зосередження основних зусиль батальйону.

191. Артилерійські підрозділи під час наступу переміщаються по черзі з таким розрахунком, щоб забезпечувалася безперервна вогнева підтримка загальновійськових підрозділів, що наступають.

192. Під час підготовки наступу з висуванням з глибини (з ходу) дивізіон (батарея) розташовуються в указаному йому районі побатарейно в порядку, який забезпечує організоване висування в призначений район вогневих позицій.

З прибуттям в цей район командир дивізіону (батареї) вказує райони (місця) батареям (взводам), організує безпосередню охорону і самооборону, інженерне обладнання, маскування, підготовку озброєння, техніки та особового складу до бойових дій, поповнення запасів матеріальних засобів, а з отриманням завдання організовує бойові дії.

Розвідка, топогеодезична прив’язка та інженерне обладнання вогневих позицій, прокладка ліній дротового зв’язку, балістична і технічна підготовка, а також підготовка боєприпасів здійснюються зазвичай заздалегідь, до початку висування дивізіону (батареї) до району вогневих позицій.

193. При підготовці наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником дивізіон (батарея) може бути розгорнутий в бойовий порядок, знаходячись у складі військ, що обороняються, або розгортаються після висування з глибини.

Дивізіон (батарея) зі складу військ, що займають положення для наступу, з висуванням з глибини розгортається в бойовий порядок в нічний час або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів маскування.

Для проведення перегрупування з положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, що обороняються, дивізіон (батарея) може займати новий бойовий порядок із завданням забезпечення вогневого прикриття перегрупування (зміни) загальновійськових підрозділів або виконувати ці завдання з раніше займаного бойового порядку.

На дивізіон (батарею), що входить до складу військ, що обороняються, може покладатися завдання з підготовки вогневих позицій для артилерійських підрозділів, які до початку наступу будуть висуватися з глибини.

194. Командир дивізіону (батареї) під час підготовки до наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником основну частину роботи з організації бойових дій проводить на місцевості. Під час наступу з висуванням з глибини (з ходу) він зазвичай приймає рішення і доводить його до підлеглих по карті у вихідному районі.

В обох випадках у встановлений час командир дивізіону (батареї) бере участь в рекогносцировці, яку проводить старший артилерійський командир. Командир дивізіону (батареї), яка доданий або призначений для підтримки загальновійськової частини (підрозділу), бере участь в рекогносцировці, яку проводить командир частини (підрозділу).

Під час рекогносцировки командир дивізіону (батареї) вивчає місцевість, орієнтири, накреслення переднього краю оборони противника, розташування його опорних пунктів і вогневих засобів, особливо протитанкових, з’ясовує на місцевості бойове завдання загальновійськової частини (підрозділу), місця проходів в загородженнях і переходів через перешкоди, способи їх позначення, маршрути висування загальновійськової частини (підрозділу), рубежі розгортання, переходу в атаку і безпечного віддалення, об’єкти і цілі, що уражаються засобами старших командирів (начальників), з’ясовує на місцевості цілі, що уражаються вогнем дивізіону (батареї), завдання артилерійської розвідки, обирає (уточнює) місця вогневих позицій (командно-спостережних (спостережних) пунктів, пункту управління вогнем дивізіону), визначає обсяг і терміни їх інженерного обладнання.

195. Командир дивізіону в бойовому наказі при постановці завдань батареям указує: кого підтримати (якщо батарея призначена для підтримки), вогневі завдання за періодами вогневого ураження противника, райони вогневих позицій, місця командно-спостережних пунктів, маршрути і порядок висування і здійснення маневру, час готовності до відкриття вогню. Якщо батарея застосовує високоточні боєприпаси, то їй додатково вказується: смуга (район) ведення вогню високоточними боєприпасами, витрата високоточних боєприпасів, порядок відкриття вогню, режим роботи засобів розвідки і наведення високоточних боєприпасів.

Командир батареї в бойовому наказі при постановці завдань вказує:

взводу управління – завдання і смугу (сектор, об’єкт, напрямок) розвідки, район особливої уваги, час і місце розгортання командно-спостережного (передового спостережного) пункту, час початку розвідки, нумерацію цілей, порядок переміщення в ході бою, порядок організації зв’язку, позивні і частоти, режим роботи радіостанцій;

вогневим взводам – вогневі завдання, час і порядок їх виконання, витрату боєприпасів по видах на період артилерійської підготовки атаки по кожній цілі, розрахунковий час ведення вогню і витрату боєприпасів по цілях на кожному рубежі послідовного зосередженого вогню (вогневого валу), загальна витрату боєприпасів на період артилерійської підтримки військ, що наступають, вогневі позиції, час розгортання в бойовий порядок і порядок переміщення під час бою. При виконанні завдань високоточними боєприпасами додатково указуються: витрата високоточних боєприпасів, порядок відкриття вогню.

196. Після узгодження питань взаємодії з командиром загальновійськової частини (підрозділу) і віддання бойового наказу командир дивізіону (батареї) доводить до підлеглих командирів порядок підтримки взаємодії з загальновійськовими підрозділами:

при зайнятті загальновійськовими підрозділами вихідного положення для наступу (при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником), при висуванні загальновійськових підрозділів до рубежу переходу в атаку, проходженні ними району вогневих позицій дивізіону (батареї) і розгортанні в бойовий порядок (при наступі з ходу);

під час переходу загальновійськових підрозділів в атаку і подоланні ними загороджень і перешкод;

при знищенні противника в опорних пунктах на передньому краю і в найближчій глибині оборони (порядок перенесення вогню і рубежі безпечного віддалення від розривів своїх снарядів);

при бої в глибині, особливо при знищенні його протитанкових засобів перед фронтом і на флангах підрозділів, що наступають, при відбитті контратак противника і введенні в бій другого ешелону (резерву).

Крім того, він вказує порядок переміщення командно-спостережних (спостережних) пунктів і підтримки зв’язку з командирами загальновійськових підрозділів, способи цілевказівки і сигнали позначення рубежів, досягнутих загальновійськовими підрозділами, сигнали оповіщення, управління і взаємодії. Командир дивізіону погоджує дії батарей з ураження протитанкових засобів і інших важливих цілей на флангах смуги наступу загальновійськової частини (підрозділу).

При організації взаємодії можуть узгоджуватися й інші питання, а також вказуватися її можливі зміни під час бою.

197. При підготовці бойових дій командир дивізіону (батареї) перевіряє готовність підлеглих до виконання вогневих завдань, забезпеченість всім необхідним для ведення бойових дій, виконання заходів всебічного забезпечення. Виявлені недоліки усуваються на місці.

Вибір, підготовка районів вогневих позицій проводиться приховано. До району вогневих позицій дивізіон (батарея) висувається, як правило, вночі по заздалегідь розвіданому маршруту. Для забезпечення прихованості висування і розгортання суворо дотримуються заходів маскування.

Із зайняттям бойового порядку командир дивізіону (батареї) встановлює спостереження за цілями, призначеними для ураження.

Про готовність дивізіону (батареї) до ведення вогню доповідають старшому командиру (начальнику), а командир дивізіону (батареї), що доданий (підтримує) загальновійськовій частині (підрозділу), – відповідному загальновійськовому командиру.

У призначений час командир дивізіону доводить до начальника штабу і командирів підрозділів час початку артилерійської підготовки атаки, початку і закінчення вогневих нальотів і переходу до артилерійської підтримки військ, що наступають.

Вогонь по цілях відкривається за встановленим сигналом (командою) або в призначений час.

198. У період артилерійської підготовки атаки дивізіон (батарея) уражає призначені цілі відповідно до виписки з таблиці вогню.

До початку або під час артилерійської підготовки атаки на підставі останніх розвідувальних відомостей вогневі завдання можуть бути уточнені або частково змінені.

Командир дивізіону (батареї) подає команди на відкриття вогню по призначених цілях, спостерігає за результатами вогню дивізіону (батареї), коригує його, добиваючись надійного ураження цілей. Про відкриття вогню і виконання кожного вогневого завдання командир дивізіону (батареї) доповідає старшому артилерійському командиру (начальнику), а командир дивізіону (батареї), що доданий загальновійськовій частині (підрозділу), – відповідному загальновійськовому командиру.

199. У період артилерійської підтримки військ, що наступають, дивізіон (батарея) виконує вогневі завдання відповідно до виписки з таблиці вогню.

З початком артилерійської підтримки військ, що наступають методом послідовного зосередження вогню дивізіон (батарея) зазвичай продовжує вести вогонь по цілях, які він уражав в останньому вогневому нальоті артилерійської підготовки атаки. Перенесення вогню на призначені дивізіону (батареї) ділянки рубежу вогневого валу він здійснює в кінці останнього вогневого нальоту артилерійської підготовки атаки.

Командир дивізіону (батареї) веде спостереження за діями підрозділів, що наступають, у разі необхідності коригує вогонь, доповідає старшому артилерійському командиру (начальнику) про вихід підрозділів, що наступають, на рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів. Під час артилерійської підтримки військ, що наступають, дивізіон (батарея) переносить вогонь на подальші рубежі (цілі) за командами (сигналами) командира загальновійськової частини (підрозділу), якій він доданий (підтримує), або старшого артилерійського командира.

Безпечною відстанню від розривів своїх снарядів вважається: для механізованих підрозділів, що атакують в пішому порядку, – 400 м, на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) – 300 м; для танкових підрозділів – 200 м.

200. Під час наступу дивізіон, доданий батальйону, переміщається у повному складі або у складі батарей, а дивізіони, які входять до складу артилерійської групи, як правило, – у повному складі.

Дивізіон, доданий батальйону, зазвичай починає зміну вогневих позицій після оволодіння підрозділами, що наступають, опорними пунктами взводів на передньому краю оборони противника, а дивізіон, що підтримує батальйон, – після оволодіння опорними пунктами рот першого ешелону противника. Дивізіон, що залучається до ведення вогневого валу (послідовного зосередження вогню), починає зміну вогневих позицій зазвичай після виконання поставлених вогневих завдань.

Переміщення штатних і доданих артилерійських підрозділів здійснюється за розпорядженням командира бригади.

Під час переміщення вогневі взводи повинні бути готові до розгортання на непідготовленій вогневій позиції для виконання вогневих завдань, які виникають раптово, а особовий склад – в постійній готовності до відбиття нападу противника і ведення вогню зі стрілецької зброї, перш за все, по вертольотах противника.

Для відбиття раптового нападу противника вогневі взводи швидко розгортаються поблизу дороги або на дорозі і вогнем прямим наведенням знищують противника.

При постановці завдань на переміщення командир дивізіону вказує район вогневих позицій, основний напрямок стрільби, час початку переміщення, маршрут руху і час готовності до відкриття вогню. Переміщенням вогневих підрозділів керує начальник штабу дивізіону.

Командно-спостережний пункт дивізіону (батареї), доданого загальновійськовій частині (підрозділу) або що підтримує її, переміщається спільно з командно-спостережним (спостережним) пунктом цієї частини (підрозділу). Про початок переміщення командир дивізіону (батареї), який підтримує загальновійськову частину (підрозділ), доповідає старшому артилерійському командиру (начальнику).

201. При введенні в бій другого ешелону батальйону командир дивізіону, який йому доданий (підтримує), ставить (уточнює): завдання з розвідки противника на напрямку введення в бій другого ешелону; вогневі завдання з ураження вогневих засобів противника, що перешкоджають висуванню і розгортанню другого ешелону; додає (призначає для підтримки) роті другого ешелону батарею і вказує командиру цієї батареї місце і час зустрічі з командиром роти.

У встановлений час за сигналом (командою) командира батальйону дивізіон завдає ураження живій силі і вогневим засобам противника (перш за все, протитанковим) перед фронтом і на флангах рубежу введення в бій другого ешелону. Атаку і подальші дії другого ешелону дивізіон підтримує зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях.

Командир батареї, доданої (приданої) роті другого ешелону при введенні її в бій висувається в призначене місце зустрічі з командиром роти,

встановлює з ним особистий зв’язок і отримує від нього завдання, ставить (уточнює) завдання з розвідки і виконує вогневі завдання з ураження противника, що перешкоджає наступу роти.

202. Дивізіон може бути доданий або призначений для підтримки батальйону другого ешелону при введенні його в бій. До початку введення батальйону в бій дивізіон повинен бути розгорнутий в бойовий порядок.

Отримавши завдання від старшого артилерійського командира, командир дивізіону уточнює завдання з розвідки противника перед рубежем введення в бій, ставить завдання на підготовку вогню дивізіону, встановлює особистий зв’язок з командиром батальйону, призначає батареї для підтримки рот і далі здійснює вогневу підтримку дій батальйону.

203. При відбитті контратаки противника дивізіон може виконувати завдання з ураження засобів зброї масового ураження, артилерійських і мінометних батарей (взводів), резервів противника, що висуваються.

Виявивши резерви противника, що висуваються, командир дивізіону доповідає старшому артилерійському командиру і командиру загальновійськового підрозділу, якому дивізіон доданий або який підтримує, зосередженим вогнем уражає противника в колонах і на рубежах розгортання. Надалі рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем у взаємодії з іншими вогневими засобами дивізіон відбиває контратаку танків і піхоти противника.

204. Під час введення в бій другого ешелону або відбитті контратак противника від дивізіону, який доданий другому ешелону або його підтримує, може виділятися батарея для знищення танків та інших броньованих машин противника веденням вогню прямим наведенням.

Командиру батареї при постановці завдання командир дивізіону вказує маршрут висування, район вогневої позиції, смугу вогню, вогневі завдання та порядок їх виконання, час готовності до відкриття вогню і порядок дій після виконання завдання. Висування і розгортання батареї прикривається вогнем дивізіону з закритих вогневих позицій.

205. При успішному розвитку наступу і переслідуванні противника дивізіон (батарея), доданий батальйону (роті) першого ешелону, що складає передовий (рейдовий) загін, забороняє відхід підрозділів противника, підхід його резервів для проведення контратаки або зайняття проміжних оборонних позицій, підтримує свої загальновійськові підрозділи і повітряні десанти, що висаджуються в тилу противника, виконує завдання із закріплення захопленого рубежу.

Артилерійські підрозділи при переслідуванні противника діють рішуче і швидко. Вогневі позиції, як правило, обираються поблизу доріг і на невеликому віддаленні від командно-спостережного пункту. Батареї (взводи) і окремі гармати можуть висуватися вперед для знищення противника, що відходить, вогнем з відкритих вогневих позицій.

З отриманням даних про відхід противника і перехід до його переслідування командир дивізіону (батареї), доданого батальйону (роті) першого ешелону або що становить передовий (рейдовий загін), висилає підрозділи артилерійської розвідки спільно з розвідкою батальйону (роти), ставить завдання батареям (взводам), контролює своєчасне переміщення батарей (взводів) або входження їх в колони загальновійськових підрозділів.

Підрозділи артилерійської розвідки діють спільно з розвідкою загальновійськової частини (підрозділу). Основні зусилля розвідки при переслідуванні спрямовують на виявлення: напрямку відходу основних сил противника, складу і характеру дій його ар’єргардів; підготовки оборонних позицій в глибині і зайняття їх військами; місць розташування резервів; наявності і характеру перешкод і загороджень на напрямах переслідування; зон зараження засобами масового ураження.