Перевезення артилерійських підрозділів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Перевезення артилерійських підрозділів



103. Перевезення артилерійських підрозділів здійснюється залізничним, морським, річковим транспортом або комбінованим способом (одночасно або послідовно залізничним, морським, річковим транспортом). Для негайного перевезення артилерійських підрозділів на великі відстані можуть залучатися літаки транспортної авіації.

Командир та штаб дивізіону повинні мати готові варіанти розрахунків та формалізовані документи на перевезення різними видами транспорту. Розрахунки повинні передбачати можливість збереження організаційно-штатної цілісності підрозділів та їх готовності до виконання бойових завдань після розвантаження. Варіанти розрахунків необхідно уточнювати при змінах у бойовому та чисельному складі і технічних умов кріплення бойової техніки на транспортних засобах.

104. Для підготовки до перевезення артилерійському підрозділу вказують основний і запасний район перед завантаженням і райони після розвантаження, які включають залізничну станцію (порт, пристань, аеродром, майданчик тощо), а також вихідні райони і райони зосередження підрозділів.

Віддалення вихідного району і району зосередження від району завантаження і розвантаження повинно бути не менше 10-15 км. Коли райони розташування підрозділів знаходяться в безпосередній близькості (20-30 км) від району завантаження, вихідні райони можуть не призначатися.

Безпосередньо перед завантаженням підрозділ, що перевозиться одним ешелоном (кораблем, літаком, одним рейсом), виходить в райони очікування, а після розвантаження – в райони збору, які призначаються на відстані 3-5 км (при перевезенні повітряним транспортом – 10-15 км) від місця завантаження (розвантаження). Якщо в умовах місцевості вихідні райони призначаються на відстані менше 10 км, райони очікування можуть не призначатися.

Час перебування у районах очікування використо­вується для підготовки до завантаження (посадки) та наступних дій.

105. Під час перевезення залізничним або морським (річко­вим) транспортом командир дивізіону, призначений начальником військового ешелону, разом з військовим комендантом залізничної (водної) дільниці або станції (порту, пристані) уточнює розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки та майна підрозділів по вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях); складає план завантаження військо­вого ешелону; встановлює черговість завантаження (посадки) підрозділів, час початку та закінчення його; визначає порядок висуван­ня підрозділів до місць завантаження (посадки); проводить реког­носцировку району очікування, станції (порту, пристані) завантажен­ня (посадки) і маршрутів висування підрозділів до них і ставить завдання підрозділам.

План завантаження військового ешелону розробляється, як прави­ло, у вигляді таблиці. У ньому зазвичай вказують: номер військо­вого ешелону, підрозділи, кількість вагонів (платформ), номери (найменування) суден, бортові номери літаків (вертольотів); час початку і закінчення завантаження, район очікування, маршрути висування до нього і до місць завантаження; заходи щодо забезпечення перевезення.

З отриманням розпорядження на перевезення будь-яким із вказаних видів транспорту штаб артилерійського підрозділу уточнює розрахунки на перевезення і узгоджує питання завантаження з органами військових сполучень, а також з вищим штабом.

106. Після отримання завдання на перевезення повітряним тран­спортом командир дивізіону (батареї) спільно з командиром частини (підрозділу) повітряно-транспортної (армійської) авіації або ко­мандиром загону (групи) цивільної авіації та військовим комендан­том аеропорту уточнює: порядок завантаження (посадки), місця стоя­нок та бортові номери літаків (вертольотів); складає розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боє­припасів, пального та інших матеріальних засобів підрозділів в літаках (вертольотах); складає план завантаження (посадки) та списки особового складу військових команд на кожний літак (вер­толіт); визначає черговість, порядок виходу та завантаження під­розділів, час його початку і закінчення; проводить рекогносци­ровку району очікування, аеродрому (майданчиків), маршрутів виходу підрозділів до них і до місць стоянки літаків (вертольотів) та ставить завдання підрозділам.

107. У наказі на перевезення командир дивізіону вказує:

у першому пункті – відомості про противника;

у другому пункті – завдання дивізіону, номер військового ешелону (команди), назву судна (суден), бортові номери літаків (вертольотів), станцію (порт, пристань, аеродром або майданчики) завантаження (посадки), райони очікування та маршрути виходу до них; час початку і закінчення завантаження;

у третьому пункті – замисел на перевезення: розподіл осо­бового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів підрозділів по військових ешело­нах, вагонах, платформах (судових приміщеннях, літаках або вер­тольотах); черговість і порядок завантаження підрозділів; склад і місця спостережних постів або спостерігачів; чергові підрозділи, порядок їх чергування, відкриття та ведення вогню по по­вітряних (наземних, надводних) цілях; склад добового наряду і команд для завантаження (розвантаження); організацію забезпечення, управління, взаємодії з органами військових сполучень під час перевезення;

у четвертому пункті – після слова “НАКАЗУЮ” ставить завдання підрозділам: місця (кількість вагонів, платформ, норми військових команд, літаків, вертольотів, кают, палуб, трюмів та інших при­міщень) для розміщення особового складу, озброєння і техніки; черговість і порядок завантаження; маршрут, місце в похідній ко­лоні при висуванні з району очікування до місць завантаження (по­садки) та порядок дії після розвантаження; підрозділам, від яких виділяються вантажно-розвантажувальні команди та добовий наряд, ─ склад команд (наряду), їхні завдання і час готовності;

у п’ятому пункті ─ час готовності до висування з району очікування і до завантаження;

у шостому пункті ─ посадові особи ешелону, місце їхнього знаходження в ешелоні (на судні) або номер літака (вертольота), в якому вони прямують, старших військових команд, сигнали оповіщення і управління.

Командир батареї в бойовому наказі, аналогічному бойовому наказу командира дивізіону, при постановці завдань підрозді­лам на перевезення вказує: місця розміщення особового складу, озброєння і техніки взводів на військовому ешелоні (судні, літаку, вертольоті), черговість і порядок їх завантаження; побудову колони батареї при висуванні до місця завантаження і до району збору після розвантаження, заходи безпеки при завантаженні, під час перевезення та при розвантаженні; склад команд для завантаження (розвантаження), їх завдання, час і порядок виконання ними завдань; місце знаход­ження особового складу, не зайнятого завантаженням техніки і майна, до початку посадки. Окрім того, він призначає добовий наряд та визначає порядок його підготовки, вказує старших в вагонах і своє місце у поїзді (на судні) або номер літака (вертольоту), у якому він прямує.

Після віддання наказу на перевезення командир дивізіону (начальник військового ешелону) дає вказівки щодо способів і порядку закріплення озброєння і техніки на платформах (судні), організації охорони в ешелоні або на судні (уточнює склад добового наряду, час і порядок його зміни, місця постів, обов’язки вартових і порядок підтримання зв’язку з ними); вка­зує заходи безпеки при завантаженні (розвантаженні) і в ході пере­везення; порядок дій за сигналами оповіщення і управління, а також дає вказівки з організації всебічного забезпечення, захисту від запалювальної зброї, протипожежного захисту (аварійно-рятувальних робіт) та виховної роботи на період перевезення.

108. Під час перевезення на робочі карти командира дивізіону (батареї) наносять: положення дивізіону (батареї) на час отримання завдання; вихідний район, основний та запасний район завантаження (посадки), район очікування перед завантаженням (посадкою), час їх зайняття та маршрути виходу; вихідний пункт, побудову похідного порядку та розрахунки на висування; організацію комендантської служби; станцію (порт, пристань, пункт, аеродром) завантаження (посадки) та розвантаження (висадки); порядок розвантаження (висадки) і виходу в район зосередження, час зосередження і розташування підрозділів в ньому; черговість та час завантаження і відправлення; завдання і склад охорони; місця пунктів управління у вихідному районі, під час перевезення та в районі зосередження після розвантаження; схему зв’язку; сигнали оповіщення, управління та взаємодії; питання забезпечення завантаження (розвантаження).

Штаб дивізіону, як правило, на робочій карті командира дивізіону (начальника штабу) проводить розрахунки на перевезення і узгоджує їх з представниками відповідного виду транспорту та штабом загальновійськової (артилерійської) частини.

В розрахунках на перевезення залізничним транспортом вказується: номер військового ешелону, кількість вагонів (платформ) та порядок їх знаходження в ешелоні; розподіл підрозділів по вагонах (платформах) з розрахунками на розміщення особового складу, озброєння, військової техніки та майна по вагонах і платформах; час початку і закінчення завантаження. Під час формування залізничного військового потягу криті вагоні з особовим складом та діючими кухнями ставлять в середню частину потягу, а платформи та піввагони з озброєнням та військовою технікою – в головну та хвостову частину. Вагони з небезпечним вантажем відділяються спеціальним прикриттям від локомотива, вагонів з особовим складом, а у разі необхідності – один від одного.

У розрахунках на перевезення водним транспортом вказується: номер військового ешелону, порти, пристані завантаження; виділені десантно-транспортні засоби із зазначенням бортових номерів десантних кораблів, назв транспортних кораблів та порядок їх підходу до берега; розподіл підрозділів по кораблях (приміщеннях кораблів) з розрахунками на розміщення особового складу, озброєння, військової техніки та майна; час початку і закінчення завантаження (посадки).

В розрахунках на перевезення повітряним транспортом вказується: підрозділ, який перевозиться, кількість особового складу, маса та габарити вантажу; кількість та тип літаків (вертольотів), що залучаються для перевезення; розподіл особового складу, озброєння, військової техніки та майна по літаках (вертольотах); час початку і закінчення завантаження (посадки).

109. До початку висування на залізничну станцію (порт, пристань, аеродром, майданчик тощо) для завантаження командир дивізіону (батареї) перевіряє знання особовим складом заходів безпеки, правил завантаження та закріплення у вагонах і на платформах (на суднах, в літаках, вертольотах) озброєння і техніки, правил їх розвантаження та поведінки особового складу під час перевезення, готовність озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів до завантаження, а також побудову колони дивізіону відповідно до плану завантаження.

Перед завантаженням командир дивізіону (начальник військового ешелону) з посадовими особами прибуває на станцію (в порт, на пристань, аеродром, майданчик) завантаження, де перевіряє наявність рухомого складу (суден), організовує прийом вагонів (судових приміщень), військового обладнання та підготовку їх до завантаження, вносить у разі необхідності зміни до пла­ну завантаження і розрахунків на перевезення, дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця завантаження (посадки).

110. Висування з району очікування здійснюється в порядку та в терміни, встановлені старшим начальником.

Завантаження озброєння, техніки, матеріальних засобів та посадка особового складу проводиться точно в призначений час, потай, із додержанням заходів безпеки та запобігання поломок озброєння і техніки.

Перш за все завантажуються озброєння, техніка, запаси боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. При цьому озброєння і техніка розміщується з урахуванням черговості їх розвантаження. Боєприпаси та пальне, як правило, завантажуються в різні вагони (на різні судна, в різні літаки, вертольоти).

Посадка особового складу у вагони (на судна, у літаки, вер­тольоти) проводиться після закінчення завантаження озброєння, техніки та майна, як правило, безпосередньо перед відправкою військового ешелону (команди) або перед виходом судна у море, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправки.

Завантаження озброєння, техніки, вантажів і посадка особового складу в літаки (вертольоти) здійснюється за вказівками та під керівництвом командира авіаційної частини (підрозділу), літака, вертольоту.

Озброєння, техніка та інші матеріальні засоби, які заванта­жені на рухомий потяг (на судна, в літаки, вертольоти), надійно закріплюються, а машини, крім того, ставлять на гальма та найнижчу передачу. Поворотні пристрої башт самохідних гармат застопорюють, а стопори пломбують.

Відповідальність за завантаження, розміщення і кріплення оз­броєння і техніки, а також за посадку особового складу покладається на начальника військового ешелону, а під час перевезення повітряним транспортом ─ на командирів екіпажів, літаків (вертольотів).

Дивізіон, який перевозиться залізничним (річковим, морським) транспортом, забезпечується на весь час руху, крім військових запасів, дорожнім та розвантажувальним запасами продовольства.

Евакуація поранених та хворих із військового ешелону (із судна) здійснюється в найближчі медичні заклади.

111. Для гасіння пожеж під час руху призначається черговий підрозділ, який забезпечується необхідними засобами пожежогасіння і знаходиться в постійній готовності до дій. Під час перевезення морським (річковим) транспортом цей підрозділ приз­начається для посилення штатної судової аварійно-рятувальної команди і діє за вказівкою капітана судна.

112. Управління у військовому ешелоні (на судні) здійснює­ться з використанням дротових засобів зв’язку, особистим спілкуванням, за допомогою зв’язкових, а також світловими і звуковими сигналами.

Командир дивізіону (начальник військового ешелону) зі штабом під час перевезення залізничним транспортом розміщується, як правило, у середині ешелону, маючи дротовий зв’язок з начальником варти, спостережними постами, а також з машиністом тепловозу (електровозу). Під час перевезення морським (річковим) транспортом командир дивізіону (батареї) і штаб розміщується в одній із каюті або в окремому судовому приміщенні, а під час перевезення повітряним транспортом – у складі військової команди.

Для спостереження за повітряним противником та навколишньою місцевістю (акваторією) у військовому ешелоні (на судні) виставляються спостережні пости (пости повітряного спостереження, спостерігачі) та пост радіаційного, хімічного і біологічного спостереження. Під час перевезення дані повітряної, радіаційної, хімічної та біологічної (бактеріологічної) обстановки одержують також від військових комендантів залізничних (водних) дільниць, станцій (портів) та аеропортів.

113. За сигналом оповіщення про повітряного противника військовий ешелон (судно) продовжує рух. Двері, вікна (ілюмінатори) і люки вагонів (судових приміщень) зачиняються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення “напоготові“.

Вогневі засоби, виділені для відбиття повітряного против­ника, відкривають вогонь за командою начальника військового ешелону (капітана судна), а при раптовому нападі ─ самостійно, від­повідно до вказівок про порядок ведення вогню.

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне і біоло­гічне зараження особовий склад одягає протигази (респіратори), а у разі необхідності за наказом командирів підрозділів – й інші засоби індивідуального захисту.

При подоланні військовим ешелоном (судном) зон зараження особовий склад використовує засоби індивідуального захисту. Обслуги самохідних гармат, командирських та інших броньованих машин за вказівкою начальника військового ешелону можуть при цьо­му розміщуватися в машинах.

Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) проводиться часткова спеціальна обробка підрозділів. Повна спеціальна обробка підрозділів та повна санітарна обробка особового складу проводиться після розвантаження.

114. Під час перевезення залежно від обстановки дивізіон (батарея) повинен бути завжди готовим до розвантаження на непідготовлених місцях, прямувати маршем до місця призначення в обхід (з подоланням) зон зараження, районів зруйнувань, пожеж та затоп­лень і до розгортання в бойовий порядок для бойових дій.

З прибуттям у кінцевий пункт перевезення дивізіон (батарея) швидко розвантажується і виходить до району збору в готовності до здійснення маршу в район зосередження загальновійськової (артилерійської) частини (підрозділу) або до виконання бойового завдання.

 

 


Розділ п’ятий



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 161; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.22.51.241 (0.03 с.)