Інфекційного епідидиміту баранів

8.1. При встановленні захворювання на інфекційний епіди­диміт вівчарське господарство, ферму, племінну станцію штучно­го запліднення, окрему отару оголошують неблагополучними і ус­тановлюють обмеження.

8.1.1. Забороняється:

- реалізация племінної продукції /сперма, племмолодняк, дорослі тварини/ за межі господарства.;

- використання баранів-плідників з неблагополучної отари для запліднення /докриття/ вівцематок або ярок;

- використання баранів-пробників або баранів для докриття з товарних отар, що утримують для одержання шерсті.

8.2. Оздоровлення неблагополучних отар проводять шляхом виявлення і забою клінічне хворих тварин /епідидиміт, орхіт, аборт, прохолостіння/, а також позитивно реагуючих тварин за РТЗК або РІД з бруцелаовіоним антигеном,

8.2.1. При встановленні захворювання серед племінних: ба­ранів-плідників або серед племінного молодняку додатково серо­логічно досліджують вівцематок у отарах, які мали контакт з цими баранами, або від яких було одержано позитивно реагуючий племмолодняк.

8.2.2. Серологічне і клінічне дослідження /пальпація сім'яних залоз та їх придатків/ баранів-плідників неблагопо­лучної отари проводять з інтервалом 20 днів до одержання двічі підряд негативних результатів. Клінічно хворих або позитивно реагуючих терміново ізолюють і здають на забій. Надалі отару утримують на контролі протягом 6 місяців, серологічне дослід­жуючи двічі з інтервалом 3 місяці.

Тільки при одержанні у контрольний термін негативних ре­зультатів дослідження отару баранів-плідників вважають оздо­ровленою і дозволяють використання тварин для запліднення.

8.2.3. При оздоровленні неблагополучних отар вівцематок діагностичні дослідження проводять серологічне за РТЗК двічі через 1 і 2 місяці після окоту, а також за один місяць до зап­ліднення.

Позитивно реагуючих тварин разом з приплодом здають на забій, вибраковують і також здають на забій тварин) що аборту­вали та холостих вівцематок.

Отару вівцематок вважають оздоровленою, якщо протягом ро­ку не було абортів бруцелаовісної етіології, а при дворазовому дослідженні сироватки крові овець після окоту не виявлено по­зитивно реагуючих тварин.

8.2.4. Ярок з 10-12 місячного віку досліджують у тіж строки, що і вівцематок, якщо вони утримуються в одних отарах. У разі формування окремих ремонтних отар ярок їх оздоровлення проводять шляхом щомісячного дослідження до одержання негатив­них результатів за РТЗК.

8.2.5. Молодих баранчиків від вівцематок неблагополучних отар товарних господарств для відтворення не використовують, у 2-3-х недільному віці каструють і надалі не досліджують.

8.2.6. Молодих баранчиків у племінних господарствах утри­мують у відокремлених отарах ізольовано від дорослих тварин і оздоровлюють як зазначено у п.8.2.2. Серологічні дослідження баранчиків за РТЗК проводять з 10-12 місячного віку. Вибракуваних баранчиків за зоотехнічними показниками каструють і утримують відокремлено від племінної отари.

8.2.7. Товарні отари баранів для одержання шерсті у неб­лагополучних господарствах розміщують відокремлено від основ­ного стада, не досліджують і поступово замінюють валухами. Ви­користання баранів з таких отар для докриття або як плідників категорично забороняється.

8.2.8. При виявленні серед отар /груп/ баранів-плідників або баранчиків.10-12 місячного віку 25% і більше хворих клінічно та позитивно реагуючих за РТЗК усю отару /групу/ здають на забій.

8.3. Відтворення стада у неблагополучній отарі вівцематок здійснюється штучним заплідненням після вилучення позитивно реагуючих та безплідних овець. Для докриття дозволяється вво­дити здорових баранів із благополучної отари баранів-плідни­ків. Загальний строк парувальної компанії не повинен бути більше 2-х місяців. Після закінчення парувальної компанії та­ких баранів утримують окремо від вівцематок та інших груп ба­ранів. Через 1-2 місяці їх досліджують клінічне і серологічно, реагуючих позитивно здають на забій, а решту досліджують як вказано у п. 8. 2.2. Використання цих баранів для запліднення в інших отарах вівцематок не дозволяється.

8.4. У неблагополучних господарствах, де штучне заплід­нення організувати неможливо /відгонне вівчарство/, для зап­ліднення використовують досліджених здорових баранів-плідни­ків, яких закріпляють за неблагополучними отарами вівцематок до повного їх оздоровлення. Після закінчення парувального се­зону баранів утримують відокремлено від вівцематок і досліджу­ють як зазначено у п. 8. 2.2. З'єднувати групи баранів, що зап­ліднювали різні отари вівцематок не дозволяється без попе­реднього дослідження.

8.5. У літній час неблагополучні отари виводять з кошар на табірне утримання. У приміщеннях проводять санітарне очи­щення і дезінфекцію.

8.6. М'ясо тварин, позитивно реагуючих на інфекційний епідидиміт при відсутності клінічних ознак /аборт, орхіт/ ви­пускають без обмежень. Від клінічне хворих м'ясо знезаражують проваркою.