Особливості та типи наукових

Психологічних досліджень

 

Психологічні наукові дослідження відрізняються від досліджень, що проводяться в інших галузях наук. Основними відмінностями є наступні:

1. Об’єктом психологічних досліджень є доволі складна реальність, яка відносно погано піддається визначенню. Переважна більшість психічних явищ (крім вербальних та невербальних поведінкових актів, окремих психофізіологічних реакцій) не можна об’єктивно спостерігати зі сторони. Тому не випадкова та ситуація, що в психологічній науці досі немає єдиних загальноприйнятих визначень багатьох феноменів (наприклад, є різні розуміння інтелекту, особистості тощо).

2. Психологічні феномени (психологічні властивості та стани індивіда, його поведінка та ін.) знаходяться у постійному розвитку та динаміці. Практично не існує явища, яке можна досліджувати статично, як певну незмінну константу. Не випадково одним з основних принципів вітчизняної психології є принцип розвитку (генетизму). Звідси випливає проблема «старіння» отриманих фактів, необхідність у систематичних (іноді лонгитюдних) дослідженнях.

3. Багато процедур та методів психологічних досліджень не лише вивчають те чи інше явище, але прямо чи побічно впливають на нього. Так, визначаючи показник IQ людини за допомогою тесту інтелекту, дослідник одночасно змінює інтелект досліджуваного (адже тест може виступати засобом розвитку інтелектуальних здібностей).

4. Після проведення психологічних досліджень може змінюватись не лише досліджуваний об’єкт, але й сам дослідник, оскільки, пізнаючи щось нове про інших людей, ця людина пізнає щось про себе. Тому російський психолог Ю.Гіппенрейтер не випадково зазначала, що психологія – це наука, яка не лише пізнає людину, але й створює (конструює) її.

5. Психологічне знання несе достатньо велике світоглядне (філософське) навантаження, оскільки воно торкається ряду важливих проблем людини – її цінностей, сенсу та місця у житті, ставлення до самої себе та світу тощо. Таким чином, відносно об’єктивне наукове знання стає тісно пов’язаним із суб’єктивними особливостями людини – її мораллю, характером тощо.

6. У психологічній науці використовується доволі широкий набір методів дослідження, від відносно суб’єктивних (опитувальні методи) до більш об’єктивних – спостереження та експерименту (хоча абсолютно надійного та повністю об’єктивного методу фактично не існує). У психологічних галузях, які сформувались на стику з іншими науками, використовують спеціалізовані методи останніх. Так, у медичній психології, психофізіології використовується спеціальна апаратура реєстрації фізіологічних показників (електроенцефало-графія, замір шкірно-гальванічних реакцій та ін.), в інженерній психології – методи фізичного та математичного моделювання тощо.

 

Типи психологічних досліджень. Всі дослідження, які проводять у психологічній науці, можна поділити на декілька типів. Так, у залежності від практичної значущості виокремлюють фундаментальні та прикладні дослідження.

Фундаментальні дослідження (ФД) проводяться в межах базових психологічних галузей (передусім, це загальна психологія) для виявлення певних фактів, закономірностей з метою розвитку самої науки (побудови нових або уточнення вже існуючих теорій). Практичної цінності для «людини з вулиці» (не науковців) результати таких досліджень не мають (не викликають інтересу). Прикладами ФД можуть виступати дослідження закономірностей людського сприймання німецьких гештальт-психологів, вивчення закономірностей розвитку психіки дітей, які проводились Л.Виготським або Ж.Піаже, психофізіологічні дослідження вищої нервової діяльності І.Павлова, Б.Теплова та В.Небиліцина тощо.

Особливостями ФД є наступні:

1. Вони завжди проводяться за чітко визначеним стандартним алгоритмом: теоретичний аналіз – висування гіпотез – емпірична перевірка – аналіз результатів – доповнення (або створення) теорії;

2. Вони здійснюються не в інтересах конкретної особи, а для всієї наукової спільноти (тобто це дослідження вчених для самих вчених);

3. Результати таких досліджень знаходять відображення у вигляді наукових робіт – монографій, дисертацій;

4. Основними критеріями ефективності ФД виступають присудження вчених ступенів та індекс цитування вченого в інших наукових джерелах.

 

Прикладні дослідження (ПД) здійснюються для вирішення конкретних практичних завдань, принесення безпосередньої користі людям. Прикладами можуть бути вивчення психологічних факторів працездатності працівників на підприємстві, визначення причин конфліктів в організаціях, особливостей сприйняття виборцями політичних лідерів тощо.

Можна виділити такі особливості ПД:

1. Такі дослідження, як правило, виконуються на замовлення певної організації, підприємства (це може буде промислове підприємство, фірма, навчальний заклад, урядова структура та ін.).

2. Оскільки замовник у більшості випадків не є фахівцем у галузі психології, з’являється необхідність перекладу наукових термінів на «звичайну» мову (або ретельного їх тлумачення) під час оформлення звіту. Наприклад, у заключному акті судово-психологічної експертизи психолог повинен детально пояснити всі використані психологічні терміни.

3. У ПД гіпотези можуть висуватись не лише традиційним шляхом (на основі теоретичного аналізу проблеми). Іноді джерелом гіпотез можуть стати життєвий (або професійний) досвід, суб’єктивна думка неспеціалістів. Наприклад, при інженерно-психологічному проектуванні системи «людина-машина» враховують не лише відомі наукові закономірності, але й оцінки та думки самого оператора (випробувача машини).

4. За результатами ПД необхідно розробляти конкретні практичні рекомендації, які дозволяють вирішити існуючу проблему (підвищити ефективність роботи, навчання, лікування та ін.). Відсутність таких рекомендацій часто знижує цінність всього дослідження і викликає незадоволення замовника.

5. У ПД існують власні критерії ефективності, основним з яких є вирішення конкретних завдань (проблеми).

У залежності від мети досліджень, останні можуть бути розподілені на:

1. Пошукові – метою яких є розв’язання відносно нової наукової проблеми;

2. Критичні – проводяться з метою критичного аналізу вже існуючих фактів, закономірностей або теорій, їх спростування;

3. Уточнюючі – організовуються для уточнення окремих фактів;

4. Відтворюючі – метою є точне повторення досліджень, які були організовані та проведені іншими вченими (наприклад, повторення класичних експериментів).

Залежно від галузевої належності, всі психологічні дослідження можна поділити на монодисциплінарні та міждисциплінарні. Перші носять суто психологічний характер і не виходять за межі психологічної науки (наприклад, вивчення структури інтелекту людини у когнітивній психології). Поряд з тим більшість наукових психологічних досліджень на даний момент за своєю сутністю є міждисциплінарними, тобто проводяться на стику психології та інших наукових галузей. Прикладами можуть бути дослідження в галузі педагогічної, медичної, інженерної, політичної психології тощо.