Нерозрізнення слів-паронімів

Змістова точність тексту – одна з головних умов, яка забезпечує правову та практичну цінність документа. Неправильно підібране слово може перекрутити фразу й зміст висловлювання, породжує двозначність, тому що ці слова відрізняються значеннями, а також може надати тексту небажаного відтінку. Помилкою, пов'язаною із незнанням значення слова, є нерозрізнення слів-паронімів.

Використання паронімів відповідно до їх значення особливо важливо юристам, тому що до їх мовлення ставиться вимога граничної точності.

Проте часто пароніми не розрізняються. Наприклад, змішуються пароніми обумовлювати – зумовлювати в таких реченнях: Зумовлені в договорах строки не було порушено; Охолод­ження організму обумовлює захворювання. Паронім обумов­лю­вати має значення "встановлювати певні умови, строки, показники в договорах, угодах і т. д.", а паронім зумовлювати – "спри­чиняти, викликати що-небудь". Таким чином, слід писати: Обумовлені в договорах строки не були порушені; Охолодження організму зумовлює захворювання.

Часто змішуються пароніми завдання – задача, хоча вони розрізняються значенням. Паронім завдання має значення "те, що визначено або заплановано для виконання", а задача – "питання, переважно математичного характеру, яке роз­в'я­зується за допомогою обчислень за визначеною умовою". Правильно буде " Його пер­ше бойове завдання ", а не " Його перша бойова задача ".

Помилковими є конструкції типу: Злочинці загрожували розстріляти заручників; Позивач прохає оплатити йому 5 тисяч гривень; Воєнні маневри; Військова загроза; Дискваліфікація лікаря; Підсудний не виправдав довіреності свого батька; Він пояснив, що вчинив злочин через неправильне поняття закону; Ослаблення міжнародного напруження. Необхідно: Злочинці погро­жували розстріляти заручників (слово загрожувати має значення "становити небезпеку, створювати небезпеку", а слово погрожувати – "залякувати чим-небудь, нахвалятися, грозити покаранням); Позивач прохає заплатити йому 5 тисяч гривень (оплатити має значення "платити, вносити плату за що-небудь; платити кому-небудь за роботу, послуги, вносити певну суму грошей, погашаючи борг, позику тощо"); Воєнна загроза і Військові маневри (слово воєнний має значення "той, що стосується війни", а військовий – "який стосується, встановлений у війську"); Підсудний не виправдав довіри (довір'я) свого батька (слово довіра, довір'я мають значення "ставлення до кого-небудь, що виникає на основі віри в чиюсь правоту, чесність, щирість"; довіреність – "письмове повноваження, що видається уста­новою, окремою особою іншій при вчиненні будь-яких юридичних дій, отриманні певних грошових сум, матеріальних цінностей"); Він пояснив, що вчинив злочин через неправильне розуміння закону (поняття має значення "одна із форм мислення", "сукупність поглядів на що-небудь"; розуміння – "знання, досвід у чому-небудь", "зміст, значення чого-небудь"); Ослаблення між­народної напруженості (слово напруженість має значення "влас­тивість, стан чого-небудь стосовно значення прикметника напружений "; напруження – "вищий ступінь вияву, дії чого-не­будь"); Декваліфікація лікаря (слово декваліфікація означає "втрату професійних знань, навичок", а слово "дис­квалі­фі­ка­ція" – "позбавлення спорт­смена або команди права брати участь у змаганнях").

Як бачимо, змішування паронімів в юридичних документах призводить до перекручення інформації, до мовленнєвих помилок. Нерозрізнення слів-паронімів є одним із найбільш грубих по­рушень норм літературної мови. Якщо є сумніви у вживанні слів, краще уточнити їх значення за такими словниками: "Слов­ник труднощів української мови" (1986, 1996), "Новий тлумачний словник української мови" у 4-х томах (1999, 2001).

Слід запам'ятати значення паронімів, які дуже часто плутають:

а) адресант (той, хто пише листа, телеграму тощо) – адресат (той, кому пишуть);

б) відносини (зв'язки між державами або групами людей – дипломатичні відносини) – відношення (взаємозв'язок між предметами, явищами, величинами; аспект, погляд, діловий лист – слід надіслати відношення);

в) виключати (усувати зі складу чого-небудь, позбавляти чогось – виключати з університету) – вимикати (припиняти дію чого-небудь – вимикати світло);

г) замісник (той, хто тимчасово виконує чиїсь обов'язки) – заступник (офіційна назва особи, яка постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником або з керівником, а також заступає в разі відсутності свого керів­ни­ка чи начальника – заступник директора школи з виховної робо­ти);

ґ) нажива (збагачення шляхом махінацій, нагромадження матеріальних цінностей – погоня за наживою) – пожива (1. Те, що живить організм, – шукати для птахів поживи; 2. Те, що дає матеріал для роздумів, збагачує духовний світ, – духовна пожива; 3. Здобич – шукати легкої поживи);

д) на протязі (на з іменником протяг у значені "різкий струмінь повітря, що продуває" – сидіти на протязі біля дверей) – протягом (уживається в конструкціях на позначення часу тривання, існування чогось – протягом року);

е) особистий (який належить окремій особі, призначений для індивідуального користування – особистий автомобіль; який здійс­нюється певною особою безпосередньо, а не через інших – хворий був під особистим наглядом лікаря) – особовий (який стосується окремої людини – особове посвідчення, особова справа, особовий склад);

є) писемний (написаний; виражений за допомогою графічних знаків; властивий пам'яткам писемності – писемна мова) – письмовий (написаний переважно в діловому й науковому мовленні – письмове розпорядження);

ж) приводити (коли називають причину чого-небудь – приводити до збільшення продукції) – призводити (коли йдеться про небажані, негативні наслідки – призвести до втрат, призвести до бійки);

з) спір (взаємні домагання щодо володіння чим-небудь, які вирішуються переважно судом – адміністративний спір, трудові спори) – суперечка (словесне змагання між двома або декількома особами, в якому кожна зі сторін обстоює свою правоту, свою думку; дискусія, полеміка – вступати в суперечку);

и) свідоцтво (офіційний документ, що підтверджує, свідчить якийсь факт або містить відомості про кого-небудь – свідоцт­во про народження) – свідчення (факт, обставина, що підтверджують що-небудь; повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем або обізнаною у певній справі людиною; показання свідка на суді – за свідченням очевидців).