Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Способи створення напруженого тексту.⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14
Оптимальна семантична завантаженість надає викладу структурну напругу; мала концентрація інформації – свідоцтво викладу ненапруженого. Можна вирізнити такі способи створення напруженого тексту: - Стрибки у тематичних послідовностях (концентрація відбувається за рахунок включення нової інформації у тему повідомлення, внаслідок чого інформаційний ланцюг переривається); - Поєднання декількох повідомлень в одне речення; - Нульова репрезентація суб’єкта дії, а також нульовою репрезентацією самої дії або стану (відсутність дієслів зорового, слухового сприймання, дієслів думки, почуття: почув, побачив, зрозумів); - Відсутність повторної номінації (в останньому реченні); - Більш компактним, ніж складним, виявляється речення із другорядними предикатами. Наприклад: «Герман застал Лизу в слезах», порівняйте «Герман пришел и увидел, что лиза плакала». - Репрезентація причинно-наслідкових або умовно-часових зв’язків не за допомогою сполучників, позиційним розташуванням міжфразової єдності. Напруженість тексту можна підвищити або понизити, виходячи з призначення самого тексту. Сама міра напруженості/ненапруженості викладу може бути стилетворчим чинником. Наприклад, в текстах наукових, особливо - науково-навчальних, бажане словесне заповнення смислових лакун, оскільки перенапружений текст може привести до невизначеності сприйняття. Ненапружений текст - логічно розгорнутий текст, без пропуску смислових ланок, без стрибків в тема-рематичних послідовностях. Проте завжди є прагнення в розумних межах скоротити виклад без втрати сенсу, тобто бажання підвищити в тій чи іншій мірі напруженість тексту (незалежно від виду тексту). 59 питання. Особливості класичного, реалістичного, модерністського і постмодерністського текстів У тексті класичного, реалістичного твору читачеві виключно пропонується авторська точка зору, а позиція суб’єкта акту висловлювання (читацька інтерпретація) заперечується. Автор класичного художнього тексту наслідує принципи, які забезпечують читачеві можливість ефективного розуміння, тому класичний та реалістичний тексти повинні мати ознаки локальної/глобальної зв’язності, які б дозволяли читачеві здійснювати однозначне ототожнення.
Розвиток класичного, реалістичного тексту, зорієнтованого на зміст, сприяв виникненню літературної критики, завданням якої була допомога читачеві у сприйманні авторської позиції та задуму. У тексті модерністському порушується стабільність читача (йому дозволяється інтерпретація в певних межах). Основна ознака класичного, реалістичного тексту – принципова лінійність, внаслідок чого показ художньої реальності відбувається в межах певної хронології, однозначно й несуперечливо. Модерністський текст руйнує цілісну єдність, ускладнює сприймання й заважає однозначній ідентифікації. При цьому позиція автора, якщо вписується у текст, виглядає сумнівною/суперечливою. Він руйнує принципову лінійність і стає більш багатоплановим. У якості окремого прийому організації текстової єдності використовують модерністський колаж. Постмодерністський текст є принципово нелінійним і багатошаровим, багатовекторним. Означений текст може рідко поширювати й порушувати комунікаційні права читача, надаючи йому не лише повну свободу інтерпретації, а й можливість участі у створенні текстового смислу, пропонуючи читачеві роль інтелектуального спаринг-партнера. Автор надає псевдобагатозначущі натяки, приховані «ключі», створює систему двійників, ігнорує комунікаційні права читача, робить неможливим процедуру несуперечливого ототожнення персонажів. Така поведінка визначається як «знущання над читачем». У якості організації ТЄ використано постмодерністський колаж як нагромадження хаотичного, уривчастого, авторська маска, інтертекстуальність як основоположні прийоми. Постмодерністський колаж стає універсальним засобом організації як: - конструкція цитат, гра яких утворює семантичний простір; - поєднання різних мовленнєвих практик, стилів, співвідношень у тексті уривків різних жанрів.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 184; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.83.176.101 (0.003 с.) |