Українські електронні термінологічні словники.

Електрóнний словн́ик — комп'ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словникові статті, що дозволяють здійснювати швидкий пошук потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм і з можливістю пошуку поєднань слів (прикладів вживання), а також з можливістю зміни напряму перекладу (наприклад, українсько-російський або російсько-український). Термінологічні словники, відображаючи лексику спеціальної сфери, мають чітко окреслене функційне призначення – відображати поняттєво-термінологічний апарат різних галузей науки й техніки та забезпечувати наукову, навчальну, виробничу діяльність. Це зумовлює критерій відбору термінологічного матеріалу за читацькою адресою.Завдання сучасних електронних словників. Динамічність розвитку науки та техніки притаманна нашому часу, спричинила до створення мультимедійних або електронних словників, які певним чином є «систематизованою лексичною інформацією, що зберігається в пам'яті комп'ютера, а також комплексом програм для обробки цієї інформації і показу її на екрані. Електронний навчальний словник поєднує в собі функції пошуку потрібної інформації, демонстрації мовних закономірностей і можливості засвоєння навчального матеріалу за допомогою спеціальної системи вправ» [1]. За останні роки електронні словники отримали декілька різновидів: CD-ROM і DVD словники.

Словники таких категорій можуть бути одномовними, двомовними або багатомовними. Серед одномовних словників найважливішим типом є словник тлумачний. У ньому засобами рідної мови розкривається (витлумачується) значення слова, характеризуються його граматичні й стилістичні властивості, подаються типові словосполучення (речення) і фразеологічні звороти та наводяться зразки вживання кожного слова у відповідному значенні.

Проте найбільшої ваги набувають двомовні словники, хоч є й багатомовні. Двомовні словники - словники перекладні. Конкретне завдання двомовного словника - бути посібником під час перекладу, а також правописним та акцентологічним довідником. Двомовний словник має допомагати також у справі вивчення мов, їх братнього взаємозв'язку, сприяти подальшому розвитку літературної мови. Двомовні словники, у тому числі словники нових термінів, необхідні для перекладу і, відповідно, більш широкого використання зарубіжної фахової літератури

Якщо раніше кількість багатомовних перекладних словників була нечисленною, то за останні десять років подання термінів-відповідників трьома й більше мовами стало характерною рисою термінологічної лексикографії. Серед багатомовних словників найпоширенішу групу становлять тримовні, у яких до українських і російських рядів додано здебільшого англійський, рідше німецький, французький, латинський або польський [4].

Як стверджує дослідник з теми про електронні словники - Кульчицький І. М. [6], особливої уваги заслуговує автоматизація лексикографічної діяльності. Саме за допомогою електронних словників можна вирішувати такі завдання: 1. Своєчасно слідкувати за змінами вживання лексики у текстах, генерувати тексти і текстові комплекси для їх багатократного та різнопланового вживання. 2. Робити деякі теоретичні узагальнення та проводити різноманітні лексикографічні роботи в автоматичному режимі при втіленні та моделюванні традиційних словників на комп'ютерах. 3. Проводити комплексний аналіз раніше виданих словників та створювати необхідні авторські словники, чим забезпечується лексична повнота реєстру загальномовних тлумачних словників та підвищується якість виправлення при перевиданні всього спектру словників. 4. Створювати науко обґрунтовану базу лексики певної мови з класифікацією її належності до типу словника і проводити багатокритеріальний аналіз для формування реєстру словника у перекладному словництві та узгоджувати реєстри двомовних словників одного типу для різних мов. 5. У термінографії: укладати словники, що найповніше відбивають суть понять, повністю відповідають нормам і правилам сучасної української літературної мови; уніфікувати терміносистеми з дотриманням вимог цілісності, експлікованості, повноти та несуперечливості; Створювати автоматизовані банки термінів. 6. Уніфікувати та впорядкувати існуючі величезні масиви фактологічних даних для підготовки різних видань енциклопедичного характеру [6].

Отож, актуальними залишаються проблеми розробки сучасних комп'ютерних технологій у лексикографії. Особливістю електронних словників є те, що вони неможливі без технічної підтримки. Зокрема, завдання які виконують такі видання формують їх переваги, через що вони відповідають читацьким потребам.

10 Українізація іншомовних термінів. Калькування окремих термінів з інших мов.

зрідка в українській лінгвістичній термінології спостерігаємо появу кальок. Калька означає слово, яке виникло дослівним перекладом з іншої мови (словотворчі кальки), або слово, побудоване на підставі чужого прикладу. В рамках лінгвістичної термінології та нами аналізованого матеріалу зустрічаємо тільки окремі випадки кальок. Словотворчими кальками вважаємо терміни прислівник, який виник дослівним перекладом латинського терміна adverbium; термін обставина, який є калькою французького слова circonstance або німецького слова Umstand; азбука, утворена від двох перших кириличних літер «аз» та «буки» аналогічно до алфавіт від назв перших літер грецької абетки, та термін підмет, калькуванням латинського слова subjectum.

Запозичення термінів з інших мов

На сучасному етапі розвитку української лінгвістичної термінології найважливіше місце в словотворі нових слів займає запозичення іншомовних термінів. В аналізованому матеріалі запозичені слова представляють 72,3 % із простих термінів. Основними для запозичування в лінгвістичній термінології стали грецька та латинська мови, терміни яких творять більш, ніж 60 % усіх простих термінів. Менший вплив потім становлять західноєвропейські мови – точніше французька, німецька та англійська. Приблизно у 7,7 % простих термінів не було з’ясовано походження чи вони були запозичені по одному з різних мов (нагуатль, санскрит, африканс). До цієї групи ми також включили терміни, які складаються з компонентів різних мов, тобто неможливо їх занести до конретних груп (протоформа, макролінгвістика, метатекст, монолінгвізм).