Специфіка укладання заповіту

Заповіт – це документ, у якому викладено волевиявлення однієї особи (заповідача) щодо розпорядження майном, яке йому належить, на випадок смерті.

Заповіт, як правило, викладається в письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, підписується заповідачем і нотаріально засвідчується.

Якщо цих умов не дотримано, документ є недійсним. Складається він у 2 примірниках. Один із них залишається в нотаріальній конторі, а інший віддається заповідачеві.

Документ підписується в присутності нотаріуса самим заповідачем. Якщо ж останній не може власноручно підписати заповіт (через фізичні вади, хвороби або з інших причин), то за його дорученням і за присутності його та нотаріуса заповіт може підписати інша особа, за винятком того, на чию користь він складений. При цьому в документі треба зазначити причини, за якими заповідач не підписався власноручно.

Реквізити:

· назва виду документа;

· місце складання, дата, час;

· текст;

· кількість примірників;

· підпис заповідача;

· засвідчення підпису;

· печатка.

Посвідчення: групи, реквізити

Посвідчення – документ, що свідчить про факти діяльності, повноваження громадян.

Групи:

1. Посвідчення особи.

2. Посвідчення про надання громадянам певних повноважень.

3. Посвідчення про відрядження.

Посвідчення особи – документ, що підтверджує факт діяльності громадян в організації, закладі тощо.

Реквізити:

· назва установи, що видала посвідчення;

· назва виду документа, його номер;

· прізвище, ім’я, по батькові того, кому видано посвідчення, посада;

· термін дії;

· підпис керівника;

· печатка установи;

· дата видання.

Обов’язковою є наявність фотографії.

Посвідчення про відрядження – типовий документ, що свідчить про направлення працівника до того чи іншого пункту призначення.

Реквізити:

· кутовий штамп;

· печатка й підпис керівника установи;

· позначки про прибуття та вибуття службової особи.

Службова особа не пізніше ніж через три дні після повернення з відрядження зобов’язана подати письмовий звіт (доповідну записку) про результати відрядження й авансовий звіт про витрачені кошти.

 

питання для самоконтролю

1. Які документи відносяться до групи особистих офіційних?

2. Що таке доручення? Які бувають доручення за походженням?

3. Які складові містить заява про призначення пенсії?

4. Які факти можуть виступати змістом позовних заяв?

5. Які відомості подаються в позовній заяві про стягнення аліментів?

6. Які документи можуть бути додатками до позовних заяв?

7. Які дані зазначаються в заявах до ЖЕКу про обмін житла?

8. Які реквізити входять до складу розписки?

9. У чому полягають особливості укладання заповіту?

10. Які існують групи посвідчень?

Тестові завдання

1. Документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги, передають повноваження іншій особі щодо отримання документів, грошей, товарів, називаються:

а) організаційно-розпорядчі;

б) особисті офіційні;

в) довідково-інформаційні;

г) кадрово-контрактові.

 

2. Документ, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації надані їм права чи захищають свої інтереси, називається:

а) заявою;

б) заповітом;

в) дорученням;

г) посвідченням.

 

3. Документ, за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридично значущі дії або представницькі функції, називається:

а) заявою;

б) заповітом;

в) дорученням;

г) розпискою.

4. Документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою та установою, називається:

а) дорученням;

б) розпискою;

в) заповітом;

г) посвідченням.

 

5. Документ, у якому викладено волевиявлення однієї особи щодо розпорядження майном, яке йому належить, на випадок смерті, називається:

а) дорученням;

б) заповітом;

в) розпискою;

г) заявою.

 

6. Документ, що свідчить про факти діяльності, повноваження громадян, називається:

а) розпискою;

б) заявою;

в) дорученням;

г) посвідченням.

 

7. На які групи поділяються розписки:

а) приватні;

б) службові;

в) спеціальні;

г) генеральні?

 

8. Типовий документ, що свідчить про направлення працівника до того чи іншого пункту призначення, називається:

а) посвідченням особи;

б) посвідченням про надання громадянам певних повноважень;

в) посвідченням про відрядження.

 

9. Залежно від обсягу та змісту повноважень, що надаються представникові, доручення поділяються на:

а) особисті, офіційні;

б) разові, спеціальні, генеральні.

 

10. Які з перерахованих заяв не належать до групи особистих офіційних:

а) заява про вступ до університету;

б) заява про стягнення аліментів;

в) заява про призначення пенсії;

г) заява до ЖЕКу про обмін житла?

ТЕМА 7. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ. ПРИЙМАННЯ, ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД І РЕЄСТРАЦІЯ СЛУЖБОВИХ ДОКУМЕНТІВ

МЕТА: з’ясувати особливості приймання й реєстрації документів у державних установах; визначити основні ознаки спеціалізованих ділових паперів, розвивати навички укладати їх; виховувати в студентів володіння правописними, лексичними, граматичними й етичними нормами діловодства.

ПЛАН

 

1. Документація з питань оформлення трудової зайнятості:

а) реєстрація в службі зайнятості;

б) реєстрація підприємницької діяльності.

2. Документи з господарсько-договірної діяльності.

3. Загальне поняття про приймання документів, які надходять до

підприємства.

4. Мета попереднього розгляду ділових паперів.

5.,,Інструкція з діловодства” про реєстрацію службових документів.

6. Автоматизована та журнальна форми для реєстрації ділових паперів та порядок їх заповнення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Глущик С.В. та інші. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. для вищ. та серед. спец. навч. закладів. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: А.С.К., 2005.

2. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник для студентів аграрних вищих навчальних закладів та коледжів. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

3. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2000.

4. Ділова українська мова: Навч. посіб. / За ред. О.Д. Горбула. – 5-те вид., стер. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 2006.

5. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний курс. Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

6. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. посібник. – 4-те вид. – К.: Либідь, 2000.

7. Плотницька І.М. Ділова українська мова. Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

8. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. посіб. – 5-те вид., стереотип. – К.: МАУП, 2002.

9. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – 2-ге вид., доп. і випр. – К.: Довіра: УНВЦ „Рідне слово”, 1999.

10. Хоменко М.В., Грабарь О.В. Посібник з діловодства. – Вид-ня друге, випр. і доп. – К.: Ґенеза, 2003.

11. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2003.

 

1. Документація з питань оформлення трудової зайнятості:

а) реєстрація в службі зайнятості

Служба зайнятості – це установа, що здійснює реєстрацію громадян України з метою пошуку роботи, професійної перепідготовки, обліку безробітних.

Реєстрація громадян, які шукають роботу, проводиться при пред’явленні ними:

ü паспорта або документа, що його замінює;

ü трудової книжки або документа, що його замінює;

ü документа про освіту.

Загалом для реєстрації у службі зайнятості, оформлення допомоги по безробіттю, для вироблення напрямку в пошукові роботи можуть вимагати такі документи:

1. Паспорт.

2. Свідоцтво про народження (громадяни до 16 років).

3. Військовий квиток.

4. Трудова книжка.

5. Диплом чи посвідчення про закінчення навчального закладу.

6. Довідка з ЖЕКу (органів місцевого самоврядування) про склад сім’ї.

7. Довідка про середньомісячну заробітну плату за два останні місяці роботи.

8. Довідка про сукупний дохід сім’ї.

9. Пенсійне посвідчення.

10. Посвідчення про інвалідність.

11. Довідка про звільнення з місць позбавлення волі або з лікувально-трудового профілакторію.

12. Листок непрацездатності (довідка).

13. Довідка з ЖЕКу із зазначенням місця постійного проживання.

14. Довідка про самостійне працевлаштування.

15. Довідка про відселення або самостійне переселення з території радіоактивного забруднення.

16. Довідки, що підтверджують належність до категорії,,діти-інваліди”,,,діти, які залишилися без піклування батьків”.

Якщо особа зареєстрована в службі зайнятості, то вона повинна:

Ø відвідувати центр зайнятості в призначені строки;

Ø сприяти своєму працевлаштуванню – виконувати всі рекомендації працівників центру;

Ø у випадку самостійного працевлаштування негайно повідомити службу зайнятості;

Ø при відмові керівника підприємства, організації прийняти вас на роботу за направленням центру зайнятості повідомити про це службу зайнятості.

Якщо в семиденний строк після реєстрації громадянина він не буде працевлаштований, на восьмий день йому надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. Для цього додатково потрібно представити:

а) довідку про середній заробіток за останні два місяці роботи;

б) довідку з податкової інспекції про те, що громадянин не займається підприємницькою діяльністю;

в) довідку із районного відділу соціального забезпечення про те, що громадянин не отримує пенсії.

 

б) реєстрація підприємницької діяльності

Підприємницька діяльність може бути пов’язана/не пов’язана зі створенням юридичної особи.

Юридична особа – організація, підприємство, установа, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді.

Підприємець — особа, наділена правом займатися індивідуальною трудовою діяльністю в матеріальних інтересах із дотриманням юридичних прав та обов’язків у трудовому праві.

Для того, щоб стати суб’єктом підприємницької діяльності зі створенням юридичної особи, треба підготувати такі документи:

1. Рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (окрім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференцій) у випадках, передбачених законом.

2. Статут, якщо відповідно до законодавства, це необхідно.

3. Реєстраційну картку встановленого зразка, що є одночасно заявою про державну реєстрацію.

4. Довідку банківської установи, що свідчить про внесення статутного фонду суб’єкта частки, передбаченої законодавством.

5. Документ, що засвідчує внесення сплати за державну реєстрацію.

6. Заяву на ім’я заступника голови держадміністрації міста (району) з проханням про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності.

7. Якщо засновником (одним із засновників) є іноземна юридична особа, то нею подається документ, що свідчить про її реєстрацію (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру). Цей документ повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни його видання, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі Україні; зазначений документ може бути також засвідчений у посольстві відповідної держави в Україні та легалізований у Міністерстві закордонних справ.

8. Якщо власником (або одним із власників) суб’єкта підприємницької діяльності є юридична особа, додатково подається нотаріально посвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

9. Два швидкозшивачі.

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають такі документи:

1. Реєстраційну картку (яка водночас є заявою про державну реєстрацію).

2. Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів.

3. Документ, що засвідчує внесення сплати за державну реєстрацію (квитанцію або платіжне доручення).

4. Дві фотокартки.

Реєстрація проводиться протягом п’яти робочих днів з дня надходження документів.

Після реєстрації підприємницької діяльності слід:

1. Стати на облік в міському управлінні статистики.

2. Нотаріально засвідчити статут та установчий договір із відміткою держадміністрації району (міста).

3. Стати на облік у пенсійному фонді.

4. Стати на облік у центрі зайнятості.

5. Стати на облік у податковій інспекції району (міста).

6. Відкрити розрахунковий рахунок у банківській установі.

7. Одержати дозвіл на виготовлення печатки в районному (міському) відділі внутрішніх справ.

8. Повідомити орган державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності про присвоєння міськстатом ідентифікаційного коду.

У разі скасування державної реєстрації до відділу реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності подають:

1. Заяву на ім’я заступника голови держадміністрації району (міста) з проханням скасування державної реєстрації шляхом виключення його суб’єкта з Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.

2. Акт ліквідаційної комісії.

3. Довідку аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу.

4. Довідку з установи банку про закриття рахунку.

5. Довідку з податкової установи про зняття з обліку.

6. Довідку з органу внутрішніх справ про здавання печаток і штампів.

7. Публікацію в пресі про ліквідацію суб’єкта підприємницької діяльності.

8. Довідку з архіву про прийняття документів, що підлягають довгостроковому зберіганню.

9. Свідоцтво про державну реєстрацію (оригінал).

10. Свідоцтво міськстату про державну реєстрацію (оригінал).

11. Статут (оригінал).

12. Установчий договір (оригінал).