Хлопчик 12-ти років під час гри у футбол при падінні отримав травму. Встановлено попередній діагноз: закритий вивих правого передпліччя. Який об’єм допомоги повинен надати лікар на місці пригоди.

1. Знеболювання, спроба вправлення вивиху

2. Знеболювання, транспортна іммобілізація косинкою

3. * Знеболювання, транспортна іммобілізація шиною

4. Восьмиподібна повязка на правий ліктьовий суглоб

5. Косинкова повязка на праву верхню кінцівку

Хворий, 38 років, був збитий автомобілем. Скаржиться на біль в обох стегнах і гомілці. Об’єктивно: відмічається патологічна рухомість і крепітація кісткових уламків в середній третині правого стегна і гомілки. Яку транспортну іммобілізацію для профілактики травматичного шоку слід застосувати?

1. *Шину Дітерихса.

2. Шину Крамера

3. Дві шини Крамера.

4. Прибинтувати одну кінцівку до іншої.

5. Шину Крамера і прибинтувати хвору ногу до здорової.

25. Потерпілий після ДТП (лобове зіткнення) - водій автомобіля. Скарги на болі в грудній клітці, головний біль, у правій стопі. При огляді, пошкоджень опорно-рухового апарату не виявлено. Необхідно провести іммобілізацію:

1. *шийного відділу хребта

2. Стегна

3. Гомілки

4. Передпліччя

5. Все вище перераховане

26. Метод іммобілізації (для транспортування) перелому тазу:

1. *вкладання хворого на жорсткі носилки в положення "поза жаби" - зігнуті в колінних і тазостегнових суглобах під кутом 40⁰ нижні кінцівки

2. циркулярна фіксація тазу простирадлом або рушником

3. накладення шини Крамера, як при переломі стегна

4. накладання шини Дітеріхса

5. накладання пневмошини

27. Вкладання потерпілого з переломом тазу в "позу жаби" досягається шляхом:

1. *підкладанням валика під колінні суглоби

2. накладення шини Крамера

3. підкладанням валика під гомілки

4. накладання шини Дітеріхса

5. накладання пневмошини

У постраждалого відкритий перелом правої гомілки. Ваша тактика?

1. *Уведення знеболюючих препаратів, накладання асептичної пов’язки, іммобілізація кінцівки без попередньої репозиції відламків

2. Вправлення кісткових відламків, іммобілізація кінцівки, асептична пов’язка

3. Уведення знеболюючих препаратів, асептична пов’язка

4. Іммобілізація кінцівки, введення знеболюючих засобів

5. Все вище перераховане

ТЕМА 5. Перша медична допомога при найпоширеніших невідкладних станах

 

Базові тестові завдання:

1. Раптова короткочасна втрата свідомості та м’язового тонусу, що виникає внаслідок транзиторної гіпоперфузії мозку – це:

1. Кома

2. *Непритомність

3. Клінічна смерть

4. Судоми

5. Інсульт

2. Яка норма серцебиття дорослої людини у стані спокою:

1. 40-50 ударів у хвилину

2. *60-80 ударів у хвилину

3. 90-100 ударів у хвилину

4. 100-110 ударів у хвилину

5. 110-120 ударів у хвилину

3. Найвищий ступінь патологічного пригнічення ЦНС, котрий характеризується повною втратою свідомості, пригніченням рефлексів у відповідь на зовнішні подразники та порушення регуляції життєвоважливих функцій організму – це:

1. Кома

2. *Непритомність

3. Клінічна смерть

4. Судоми

5. Інсульт

4. Постраждалий Н. не відповідає на запитання, свідомість і довільні рухи відсутні, захисні реакції адекватні, рогівковий і сухожилкові рефлекси, а також реакція зіниць на світло збережені, дихання і геодинаміка не порушені. Вкажіть глибину коматозного стану.

1. Термінальна (позамежова) кома

2. Глибока кома

3. Виражена кома

4. *Легка кома

5. Все вище вказане

 

Постраждала К. без свідомості, захисні реакції відсутні, відсутній рогівковий рефлекс, атонія м’язів, арефлексія, гіпотермія, тяжкі порушення дихання, кровообігу, функцій внутрішніх органів. Вкажіть глибину коматозного стану.

1. Термінальна (позамежова) кома

2. *Глибока кома

3. Виражена кома

4. Легка кома

5. Все вище вказане

Якщо постраждалий без свідомості, виникають некоординовані рухи, можливі стовбурові симптоми (порушення ковтання), розлади дихання (патологічні ритми), порушення гемодинаміки, функції тазових органів. Вкажіть глибину коматозного стану.

1. Термінальна (позамежова) кома

2. Глибока кома

3. *Виражена кома

4. Легка кома

5. Все вище вказане

Якщо постраждалий без свідомості, захисні реакції відсутні, арефлексія, розширення зіниць, критичні порушення життєвоважливих функцій (рівень АТ не визначається або мінімальний, апное), що потребує спеціальних заходів підтримки життєдіяльності. Вкажіть глибину коматозного стану.

1. *Термінальна (позамежова) кома

2. Глибока кома

3. Виражена кома

4. Легка кома

5. Все вище вказане

8. За шкалою Глазго клінічні ознаки диференційовані за ступенем їх вираженості, що відображено в балах. Для отримання інформації про ступінь зміни свідомості бали підсумовують. Якщо сума балів 15 –

1. *кома відсутня;

2. оглушення;

3. сопор;

4. кома;

5. смерть мозку.

9. За шкалою Глазго клінічні ознаки диференційовані за ступенем їх вираженості, що відображено в балах. Для отримання інформації про ступінь зміни свідомості бали підсумовують. Якщо сума балів 13-14 –

1. кома відсутня;

2. *оглушення;

3. сопор;

4. кома;

5. смерть мозку.

10. За шкалою Глазго клінічні ознаки диференційовані за ступенем їх вираженості, що відображено в балах. Для отримання інформації про ступінь зміни свідомості бали підсумовують. Якщо сума балів 10-12 –

1. кома відсутня;

2. оглушення;

3. *сопор;

4. кома;

5. смерть мозку.

11. За шкалою Глазго клінічні ознаки диференційовані за ступенем їх вираженості, що відображено в балах. Для отримання інформації про ступінь зміни свідомості бали підсумовують. Якщо сума балів 4-9 –

1. кома відсутня;

2. оглушення;

3. сопор;

4. *кома;

5. смерть мозку.

12. За шкалою Глазго клінічні ознаки диференційовані за ступенем їх вираженості, що відображено в балах. Для отримання інформації про ступінь зміни свідомості бали підсумовують. Якщо сума балів 3 –

1. кома відсутня;

2. оглушення;

3. сопор;

4. кома;

5. *смерть мозку.

13. Мимовільне скорочення скелетних або гладких м’язів різної інтенсивності, тривалості й поширеності, що мають характер нападів – це:

1. Кома

2. Непритомність

3. Клінічна смерть

4. *Судоми

5. Інсульт

14. Назвіть причини розвитку судомного синдрому:

1. механічні ушкодження мозку, крововилив в мозок;

2. гіпоксичний стан (інсульт, набряк головного мозку, клінічна смерть, шок), токсична дія лікарських засобів;

3. епілепсія, зловживання алкоголем, еклампсія;

4. пухлини мозку, гіпо- або гіперглікемія, інфекції ЦНС (менінгіт, енцефаліт), абсцес головного мозку;

5. *все вище вказане

15. Швидкість розвитку і специфічність клінічної картини болю визначаються:

1. тривалістю впливу травмуючого агента,

2. рівнем та обсягом залучення в процеси передачі болю різних соматичних (або/ і вісцеральних) структур,

3. конституціональними особливостями,

4. відмінностях у відповідній руховій поведінці (стилях купування емоціогенного і фізіологічного стресу)

5. *все вище перераховане

16. Для оцінки інтенсивності гострого болю найбільш широко використовуються:

1. *шкала NPS

2. шкала AVPU

3. шкала ГЛАЗГО

4. шкала CABC

5. шкала ABCC`