Форфейтинг як форма міжнародного бізнесу.

Форфейтинг (франц. a forfait - цілком, загальною сумою) - купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникли з товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом (форфейтером) за готівковий розрахунок без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення.

Міжнародний форфейтннг є таким видом послугової діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому експортер продає форфейтеру (форфейтинговій компанії) без права регресу боргове зобов'язання іноземного покупця, яке виступає у формі комерційного переказного або простого векселя з авалем [ 6, c. 123]. Фактично форфейтер (комерційний банк або спеціалізована компанія) бере на себе такі ризики, як ризик неплатежу, ризик переказування коштів, валютний, процентний ризик та ін.

Основними документами, які застосовуються при форфейтингу, є векселі. Однак об'єктом форфейтингу можуть бути інші види цінних паперів (але вони обов'язково повинні містити абстрактне зобов'язання) або рахунки дебіторів та розстрочки платежів, що є наслідком використання акредитивної форми розрахунків. Пріоритетне використання векселів пов'язане з простотою їх оформлення, а також із давнім використанням як інструментів фінансування міжнародної торгівлі.

Ініціатором форфейтингової операції є, як правило, експортер чи його банк. Це пов'язано з тим, що для дисконтування подаються або переказні векселі, виписані експортером, або прості векселі, одержувачем коштів за якими він є.

Удаючись до форфейтингу, експортер отримує можливість додатково мобілізувати кошти та скоротити дебіторську заборгованість. Звернення експортера до форфейтера відбувається, зокрема, в таких випадках: власне фінансове становище експортера не дає йому змоги надовго вилучати власні кошти зі свого обороту, імпортер, тобто зовнішньоторговельний контрагент експортера, недостатньо кредитоспроможний, експортеру не вдається отримати першокласну гарантію.

Здійснюючи придбання боргових вимог, форфейтер може зберігати їх у себе, в цьому разі витрачені ним грошові кошти можна вважати інвестиціями. Якщо форфейтер не бажає тримати свої кошти в такій формі, він може продати ці інвестиції іншій особі, котра також стає форфейтером. Унаслідок такого наступного перепродажу боргів виникає вторинний форфейтинговий ринок.

Форфейтингу властиві такі характерні ознаки: взаємозв'язок із зовнішньоторговельними операціями, договори форфейтингу укладаються переважно у вільно конвертованих валютах, основними документами, що застосовуються при здійсненні форфейтингових операцій, є векселі - прості та переказні, кредитування експортера здійснюється шляхом купівлі векселів або інших боргових вимог на дисконтній основі, кредитування здійснюється на середньостроковій основі, як правило, на строк від шести місяців до п'яти років, а в деяких випадках - до семи років, дисконтування відбувається на основі фіксованої процентної ставки, здебільшого форфейтинг пов'язаний з реалізацією машин, обладнання та інших товарів інвестиційного призначення.

Форфейтування використовується для мобілізації капіталів на середній термін кредитно-фінансовими установами на вторинному ринку шляхом перерахунку експортних векселів, термін яких ще не закінчився. Цей ринок дістав назву "а форфе". Для роботи на вторинному ринку банки створюють дочірні форфейт-інститути. Учасники ринку "а форфе" (форфейтування) - форфейт-інституції і банки - укладають угоди переважно по телефону з наступним підтвердженням.

 

1. Сутність, об’єкти та суб’єкти МЕВ.

2. Форми та принципи МЕВ.

3. Особливості розвитку сучасних МЕВ.

4. Національні економіки та їх систематизація.

5. Міжнародний ринок і його структура.

6. Теорія порівняльних витрат виробництва та її сутність.

7. МПП та його форми.

8. Міжнародна спеціалізація та її напрямки.

9. Міжнародна кооперація виробництва та її сфери.

10. Сучасні теорії міжнародного поділу праці.

11. Сутність меркантилістської теорія міжнародної торгівлі.

12. Теорія абсолютних та порівняльних переваг.

13. Теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна.

14. Теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна-Самуельсона.

15. “Парадокс” Леонтьєва як модель міжнародної торгівлі.

16. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі.

17. Моделі торгової політики та їх сутність.

18. Принципи та етапи міжнародної економічної інтеграції.

19. Європейська економічна інтеграція.

20. Моделі міжнародної економічної інтеграції.

21. Модель міжнародної конкурентоспроможності.

22. Показники масштабів та динаміки міжнародної торгівлі.

23. Види та форми міжнародної торгівлі.

24. Біржова торгівля, міжнародні аукціони та тендери.

25. Ціноутворення в міжнародній торгівлі та види цін.

26. Тарифне регулювання міжнародної ЗЕД.

27. Нетарифне регулювання ЗЕД.

28. Україна на міжнародному ринку товарів та послуг.

29. Причини та форми міжнародної міграції.

30. Регулювання міжнародних міграційних процесів.

31. Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили.

32. Сучасні напрямки міграції робочої сили у світі.

33. Сутність та форми міжнародного руху капіталу.

34. Міжнародний кредит та принципи кредитування.

35. Прямі та портфельні іноземні інвестиції.

36. Світовий фінансовий ринок, його структура та тенденції розвитку.

37. Україна в процесах міжнародного руху капіталу.

38. Поняття валюти, валютний паритет та валютний курс.

39. Еволюція світової валютної системи.

40. Система золотого стандарту.

41. Система золотодивізного стандарту.

42. Характеристика Бреттон-Вудської валютної системи.

43. Характеристика Ямайської валютної системи.

44. Європейська валютна система.

45. Валютні операції на світовому валютному ринку.

46. Платіжний баланс, його структура та методика його зведення.

47. Сутність та фактори міжнародної економічної інтеграції

48. Інтеграція західноєвропейських країн.

49. Інтеграція східноєвропейських країн.

50. Північноамериканська економічна інтеграція.

51. Економічна інтеграція у Латинській Америці.

52. Потенціал та особливості регіональної інтеграції країн Азії.

53. Інтеграційні процеси в Арабських країнах.

54. Економічні зв’язки країн Африки.

55. ВЕЗ як фактор відкритості національних економік.

56. Шляхи інтеграції України у сучасну світогосподарську систему.

57. Система регулювання ЗЕД в Україні.

58. Неекономічні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

59. Економічні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

60. Сутність та форми міжнародного бізнесу в Україні.

61. Міжнародні корпорації та їх роль в світовій торгівлі.

62. Міжнародний лізинг як форма міжнародного бізнесу.

63. Характеристика франчайзингу як форми міжнародного бізнесу.

64. Факторинг як форма міжнародного бізнесу.

65. Іноземна та зарубіжна інвестиційна діяльність в Україні.

66. Міжнародні економічні організації та їх роль в економічних відносинах країн.

67. Стандартна класифікація країн в міжнародній економіці.

68. Міжнародні економічні розрахунки та їх форми.

69. Наслідки міжнародної міграції робочої сили для країн.

70. Структура та моделі регулювання платіжного балансу.

71. Механізм міжнародних розрахунків та розрахункові засоби.

72. Результативні показники держави у світовій торгівлі.

73. Форфейтинг як форма міжнародного бізнесу.