Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зовнішні жіночі статеві органи ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7
До зовнішніх жіночих статевих органів належить жіноча соромітна ділянка, або вульва і клітор. Жіноча соромітна ділянка складається з лобкового підвищення, великих і малих соромітних губ та присінка піхви (рис. 76). Лобкове підвищення обмежоване зверху лобковою борозною, а з боків і знизу – тазостегновими борознами, рясно покрите волоссям, яке, на відміну від чоловіків, не переходить на ділянку живота. Донизу волосся продовжується на великі соромітні губи. В ділянці лобкового підвищення добре розвинена підшкірна жирова клітковина. Великі соромітні губи– це дві пружні дугоподібні складки шкіри довжиною 7-8 см і шириною 2-3 см, що обмежовують з боків соромітну щілину. Товщу великих соромітних губ утворює підшкірна жирова клітковина, в якій міститься багато еластичних волокон та венозних сплетень. У шкіру передньої ділянки великої соромітної губи вплітаються волокна круглої маткової зв’язки. Спереду та ззаду обидві великі соромітні губи з’єднуються між собою відповідно передньою спайкою губ і задньою спайкою губ. Задня спайка губ продовжується у шов промежини. Шкіра великих соромітних губ пігментована, покрита багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Зовнішня поверхня губ вкрита волоссям, шкіра містить численні сальні і потові залози. Внутрішня поверхня губ має тонкий роговий шар, містить потові залози, волосяний покрив відсутній. Малі соромітні губи – це парні тонкі поздовжні складки шкіри, що розташовані присередньо і дещо досередини від великих соромітних губ. Присередні поверхні обох малих соромітних губ обмежовують присінок піхви. Основа малих соромітних губ відділена від великих соромітних губ борознами, інколи їхні вільні краї виступають через соромітну щілину. Верхньопередній кінець кожної малої соромітної губи розділяється на дві ніжки, що спрямовані до клітора. Бічна ніжка, огинаючи клітор збоку і зверху, з’єднується з такою ж ніжкою протилежного боку і утворює передню шкірочку клітора. Коротша присередня ніжка підходить до клітора знизу, з’єднується з протилежною присередньою ніжкою, і разом вони утворюють вуздечку клітора. Нижньозадні кінці малих соромітних губ з’єднуються між собою вуздечкою соромітних губ. Малі соромітні губи вкриті багатошаровим плоским зроговілим пігментованим епітелієм. Їх основу складає пухка сполучна тканина, у якій багато еластичних волокон і гладких міоцитів, а також нервів і кровоносних судин, зокрема венозних сплетень, що подібні до печеристих тіл. У шкірі малих соромітних губ містяться численні сальні залози.
Присінок піхви – це човноподібне заглиблення між малими соромітними губами, обмежоване попереду клітором, позаду – вуздечкою соромітних губ, з боків – присередніми поверхнями малих соромітних губ. Угорі через отвір піхви присінок сполучається з порожниною піхви. У задній ділянці присінка попереду вуздечки соромітних губ помітна ямка присінка піхви. Між клітором і отвором піхви на вершині невеликого сосочка відкривається зовнішнє вічко сечівника. З боків від зовнішнього вічка сечівника відкриваються присечівникові протоки. Між отвором піхви і зовнішнім вічком сечівника по серединній лінії добре помітний сечівниковий кіль піхви. Присінок піхви вкритий багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. У присінок піхви відкриваються протоки великих і малих присінкових залоз. Велика присінкова залоза– залоза Бартоліна, парна, розташована в пухкій сполучній тканині основи малої соромітної губи позаду цибулини присінка і цибулинно-губчастого м’яза промежини. Це складна альвеолярно-трубчаста залоза круглої або овальної форми діаметром 5-8 мм, виробляє слиз, що зволожує присінок піхви. Вивідна протока великої присінкової залози, що має довжину 1,5-2 см, відкривається невеликим отвором у присінок піхви на присередній поверхні малої соромітної губи – на межі між задньою і середньою її третинами. Велика присінкова залоза за будовою подібна до чоловічої цибулинно-сечівникової залози. Малі присінкові залози розташовані в товщі стінок присінка піхви, куди відкриваються їхні протоки. Ці залози також виробляють слиз. За будовою ці залози подібні до сечівникових залоз чоловіків. Цибулина присінка– це непарне печеристе утворення, що складається з густої сітки венозного сплетення і оточене сполучнотканинною капсулою (білковою оболонкою) і пучками гладких м’язів. За будовою цибулина присінка подібна до цибулини статевого члена, бо має венозні печеристі розширення. Цибулина присінка має підковоподібну форму, складається з правої та лівої часток, з’єднаних між собою проміжною частиною – спайкою цибулини, що залягає між клітором і зовнішнім вічком сечівника. Кожна частка має сплющену веретеноподібну форму, розташована в основі великої соромітної губи, прилягає своїм заднім стовщеним кінцем до великої присінкової залози. Зовні цибулина присінка покрита пучками цибулинно-губчастого м’яза промежини.
Клітор, що є гомологом печеристих тіл чоловічого статевого члена, складається з парного печеристого тіла клітора, кожне з яких починається від окістя нижньої гілки лобкової кістки ніжкою клітора. Ніжки клітора, що мають циліндричну форму, під лобковим симфізом з’єднуються і утворюють тіло клітора довжиною приблизно 2,5-3,5 см, вкрите щільною сполучнотканинною білковою оболонкою. Між двома печеристими тілами клітора проходять перегородки печеристих тіл. Клітор закінчується стовщеною головкою клітора, що утворена печеристою тканиною і покрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Головка клітора розміщена у верхній частині соромітної щілини і дещо виступає над краями малих соромітних губ. Над головкою клітора звисає передня шкірочка клітора. Зовні клітор вкритий, за винятком його головки, фасцією клітора. Печеристі судинні структури забезпечують ерекцію клітора. Клітор підтримується підвішувальною зв’язкою клітора, яка прикріплюється до передньої поверхні лобкового симфіза по серединній лінії, а також пращоподібною зв’язкою клітора, яка прикріплюється до нижньої частини лобкового симфіза.
Ж і н о ч и й с е ч і в н и к Сечівник (urethra feminina) у жінок значно коротший, ніж у чоловіків. Його довжина дорівнює 3-3,5 см. Він не розділяється на ділянки і відкривається у присінок піхви. Стінка жіночого сечівника утворена зі слизової та м’язової оболонок. Слизова оболонка утворює заглибини і поздовжні складки, серед яких на задній стінці сечівника є одна найтонша і найвища складка – сечівників гребінь. Слизова оболонка внутрішньостінкової частини сечівника вистелена перехідним епітелієм, більша частина сечівника вкрита багаторядним призматичним епітелієм, а в ділянці зовнішнього вічка – багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. У власній пластинці слизової оболонки є багато еластичних волокон, кінцевих відділів сечівникових залоз, вивідні протоки яких відкриваються на поверхні слизової оболонки, а також міститься тонкостінне венозне сплетення. У м’язовій оболонці сечівника розміщуються внутрішній м’яз-замикач (недовільний) в ділянці внутрішнього отвору і зовнішній м’яз-замикач (довільний) в ділянці сечово-статевої діафрагми. Сечівник у жінок служить тільки для виведення сечі. П р о м е ж и н а Промежина (perineum) у широкому значенні слова – комплекс м’яких утворів, що розташовані між лобковими кістками спереду, сідничними горбами з боків і верхівкою куприка ззаду. Промежина умовно ділиться на два відділи, границею між якими слугує лінія, яка з’єднує сідничні горби. Передній відділ отримав назву сечово-статевої діафрагми, а задній – діафрагми таза (рис. 77, 78).
Через сечово-статеву діафрагму у чоловіків проходить тільки сечівник, а у жінок крім нього ще піхва. Основу сечово-статевої діафрагми складає глибокий поперечний м’яз промежини. Цей м’яз розташований між кістками лобкової дуги, з обох боків покритий фасцією, волокна м’яза мають переважно поперечний напрямок. Частина м’язових волокон у тому місці, де через сечово-статеву діафрагму проходить сечівник, переходить у круговий напрямок і називається зовнішнім м’язом-замикачем сечівника (довільним). У жінок волокна сфінктера сечівника охоплюють також піхву, закінчуються позаду нього в сухожилковому центрі промежини. В ділянці сечово-статевої діафрагми розрізняють також м’язи, що пов’язані з печеристими і губчастими тілами.
Рис. 77. М’язи промежини чоловіка (вигляд знизу).
Рис. 78. М’язи промежини жінки (вигляд знизу). Через діафрагму таза проходить кінцева ділянка прямої кишки. Тут розташований зовнішній м’яз-замикач відхідника. Найбільш великим м’язом діафрагми таза є м’яз-підіймач відхідника. Він починається від стінок малого таза і, прямуючи назад і вниз, охоплює пряму кишку, вплітаючись у зовнішній м’яз-замикач відхідника. Цей м’яз нагадує лійку, що звужується донизу. Назовні і всередині він вкритий фасціями. Його функція полягає переважно в утриманні внутрішній органів, які розташовані у малому тазу.
Література
1. Альберте Б., Брей Д., Льюиз Д. Молекулярная биология клетки. -М.: Мир, 1994.- Т. 1-3. 2. Борзяк Э.И., Бочаров В.Я., Сапин М.Л. и др. Анатомия человека. В 2-х томах /Под ред. И.Р. Сапина. – 4-е изд., стереотип. – М.: Медицина, 1997.-234 с. 3. Бобрик І.І., Черкасов В.Г. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. – Київ: НМУ, 2002. – 204 с.. 4. Головацький А. С. і співавт. Анатомія людини (т.ІІ). – Вінниця: Нова книга, 2007. – 460 с. 5. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. – М.: Медицина, 1970. – 634 с. 6. Индивидуальная анатомическая изменчивость органов, систем и формы тела человека / Под ред. Д.Б.Бекова. – Киев: Здоровья, 1988. – 293 с.
7. Козлов В.И. Анатомия человека. – М.: ФиС, 1978. – 452 с. 8. Кочетов А.Г. Рентгенологический метод в изучении нормальной анатомии человека. – НГМА, 2002. – 293 с. 9. Калмин О. В., Михайлов А.В., Степанов С.А., Лернер Л.А. Аномалии развития органов и частей тела человека. – Саратов: Изд-во Саратовского медицинского ун-та, 1999. – 278 с. 10. Морфология человека / Под ред. Б.А.Никитюка, В.П.Чтецова. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 301 с. 11. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Під ред. Ю.Б. Чайковського / Наук. перекл. з англ. А.А.Цегельського. – Львів: Наутілус, 2004. – 451с. 12. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека. – Гиппократ, Санкт-Петербург: Изд. дом СПбМАПО, 2004. – 327 с. 13. Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека: В 2 кн.: Кн.1: Внутренние органы: Учебник для медицинских вузов, Изд. 4-е, перераб.,доп.,2002.–462 с. 14. Сапін М. Р., Нікітюк Д.Б. Атлас анатомії людини кишеньковий. – М.: АПП «Джангар», 2006. – 736 с. 15. Свиридов О.І., Анатомія людини: Підручник / За ред. І.І.Бобрика. – К.: Вища школа, 2000. – 245 с. 16. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.1, т.ІІ, т. ІІІ, т. IV 17. Фениш Х. Карманний атлас анатомии человека на основе Международной номенклатуры. – Минск: ВШ, 1996. – 482 с.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 581; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.210.43 (0.042 с.) |