Зовнішні жіночі статеві органи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зовнішні жіночі статеві органи



До зовнішніх жіночих статевих органів належить жіноча соро­мітна ділянка, або вульва і клі­тор. Жіноча соромітна ділянка скла­дається з лобкового підвищення, великих і малих соромітних губ та присінка піхви (рис. 76).

Лобкове підвищення обмежоване зверху лобковою борозною, а з боків і знизу – тазо­стегновими борознами, рясно покрите волоссям, яке, на відміну від чоловіків, не переходить на ділянку живота. До­низу волосся продовжується на великі со­ромітні губи. В ділянці лоб­кового підвищення добре розвинена підшкірна жирова клітковина.

Великі соромітні губи– це дві пружні дугоподібні складки шкіри довжиною 7-8 см і шириною 2-3 см, що обмежовують з боків соро­мітну щілину. Товщу великих соромітних губ утворює підшкірна жи­рова клітковина, в якій містить­ся багато еластичних волокон та ве­нозних сплетень. У шкіру передньої ділянки великої соромітної губи вплітаються волокна круглої маткової зв’язки. Спереду та ззаду обидві великі соромітні губи з’єднуються між собою відповідно пе­редньою спайкою губ і задньою спайкою губ. Задня спайка губ про­довжується у шов промежини. Шкіра великих сороміт­них губ пігмен­тована, покрита багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Зов­нішня поверхня губ вкрита волоссям, шкіра містить численні сальні і потові залози. Внутрішня поверхня губ має тонкий роговий шар, міс­тить потові залози, волосяний покрив відсутній.

Малі соромітні губи – це парні тонкі поздовжні складки шкіри, що розташовані присередньо і дещо досередини від великих сороміт­них губ. Присередні поверхні обох малих соромітних губ обмежо­вують присінок піхви. Основа малих со­ромітних губ відділена від ве­ликих соромітних губ борознами, інколи їхні вільні краї виступають через соромітну щілину. Верхньопередній кінець кожної малої соро­мітної губи розділяється на дві ніжки, що спрямовані до клітора. Бічна ніжка, огинаючи клітор збоку і зверху, з’єднується з такою ж ніжкою проти­лежного боку і утворює передню шкірочку клітора. Ко­ротша присередня ніжка під­ходить до клітора знизу, з’єднується з протилежною присередньою ніжкою, і разом вони утворюють вуз­дечку клітора. Нижньозадні кінці малих соромітних губ з’єднуються між собою вуздечкою соромітних губ. Малі соромітні губи вкриті ба­гатошаровим плоским зроговілим пігментованим епітелієм. Їх основу скла­дає пухка сполучна тканина, у якій багато еластичних волокон і гладких міоцитів, а також нервів і крово­носних судин, зокрема веноз­них сплетень, що подіб­ні до печеристих тіл. У шкірі малих сороміт­них губ містяться численні сальні залози.

Присінок піхви – це човнопо­дібне заглиблення між малими со­ромітними губами, обмежоване попереду клітором, позаду – вуздеч­кою соромітних губ, з боків – присередніми поверхнями малих соро­мітних губ. Угорі через отвір піхви при­сінок сполучається з порожни­ною піхви. У задній ділянці присінка попереду вуздечки соромітних губ помітна ямка присінка піхви. Між клітором і отвором піхви на вершині невелико­го сосочка відкривається зовнішнє вічко сечівника. З боків від зовнішнього вічка сечівника відкриваються присечівникові протоки. Між отвором піхви і зовнішнім вічком сечівника по сере­динній лінії добре помітний сечівниковий кіль піхви. Присінок піхви вкритий багатошаровим плоским незроговілим епітелієм.

У присінок піхви відкриваються протоки великих і малих при­сінкових залоз.

Велика присінкова залоза– залоза Бартоліна, парна, розташова­на в пухкій сполучній тканині основи малої соромітної губи позаду цибулини присінка і цибулинно-губчас­того м’яза промежини. Це складна альвеолярно-труб­часта залоза круглої або овальної форми діаметром 5-8 мм, виробляє слиз, що зволожує присінок піхви. Ви­відна протока великої присінкової залози, що має довжину 1,5-2 см, відкривається невеликим отвором у присінок піхви на присередній поверхні малої со­ромітної губи – на межі між задньою і середньою її третинами. Велика присінкова залоза за будовою по­дібна до чоловічої цибулинно-сечівникової залози.

Малі присінкові залози розташовані в товщі стінок присінка піхви, куди відкриваються їхні протоки. Ці залози також виробляють слиз. За будовою ці залози подібні до сечівникових залоз чоловіків.

Цибулина присінка– це непарне печеристе утворення, що скла­дається з густої сітки венозного сплетення і оточене сполучнотканин­ною капсулою (білковою оболонкою) і пучками глад­ких м’язів. За бу­довою цибулина присінка подібна до цибулини статевого члена, бо має венозні печеристі розширення. Цибулина присінка має підково­подібну форму, складається з правої та лівої часток, з’єднаних між собою проміжною частиною – спайкою цибули­ни, що залягає між клі­тором і зовнішнім вічком сечівника. Кожна частка має сплющену ве­ретеноподібну форму, розташована в основі великої соромітної губи, прилягає своїм заднім стовщеним кінцем до великої присінкової за­лози. Зов­ні цибулина присінка покрита пучками цибулинно-губчасто­го м’яза промежини.

Клітор, що є гомологом печеристих тіл чоловічого статевого члена, складається з парного печеристого тіла клітора, кожне з яких починається від окістя нижньої гілки лобкової кістки ніжкою клі­тора. Ніжки клітора, що мають циліндричну фор­му, під лобковим симфізом з’єднуються і утворюють тіло клітора довжиною при­близно 2,5-3,5 см, вкрите щільною сполучнотканинною білковою обо­лонкою. Між двома печеристими тілами клітора проходять перегород­ки печеристих тіл. Клітор закінчується стовщеною головкою клітора, що утворена печеристою тканиною і покрита багатошаровим плоским незроговілим епі­телієм. Головка клітора розміщена у верхній частині соромітної щілини і дещо виступає над краями малих соромітних губ. Над головкою клітора звисає передня шкірочка клітора. Зовні клітор вкритий, за винятком його головки, фасцією клітора. Печеристі су­динні структури забезпечують ерекцію клітора. Клітор підтримується підвішувальною зв’язкою клітора, яка при­кріплюється до передньої поверхні лобкового симфіза по серединній лінії, а також пращоподіб­ною зв’язкою клітора, яка прикріплюється до нижньої частини лобко­вого симфіза.

 

Ж і н о ч и й с е ч і в н и к

Сечівник (urethra feminina) у жінок значно коротший, ніж у чо­ловіків. Його довжина дорівнює 3-3,5 см. Він не розділяється на ді­лянки і відкривається у присінок піхви.

Стінка жіночого сечівника утворена зі слизової та м’язової оболонок.

Слизова оболонка утворює заглибини і поздовжні складки, серед яких на задній стінці сечівника є одна найтонша і найвища складка – сечівників гребінь. Слизова оболонка внутрішньостінкової частини сечівника вистелена перехідним епітелієм, більша частина сечівника вкрита багаторядним призматичним епітелієм, а в ділянці зовнішнього вічка – багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. У власній пластинці слизової оболонки є багато еластичних волокон, кінцевих відділів сечівникових залоз, вивідні протоки яких відкриваються на поверхні слизової оболонки, а також міститься тонкостінне венозне сплетення.

У м’язовій оболонці сечівника розміщуються внутріш­ній м’яз-замикач (недовільний) в ділянці внутрішнього отвору і зовнішній м’яз-замикач (довільний) в ділянці сечово-статевої діафрагми. Сечівник у жінок служить тільки для виведення сечі.

П р о м е ж и н а

Промежина (perineum) у широкому значенні слова – комплекс м’яких утворів, що розташовані між лобковими кістками спереду, сідничними горбами з боків і верхівкою куприка ззаду.

Промежина умовно ділиться на два відділи, границею між якими слугує лінія, яка з’єднує сідничні горби. Передній відділ отримав назву сечово-статевої діафрагми, а задній – діафрагми таза (рис. 77, 78).

Через сечово-статеву діафрагму у чоловіків проходить тільки се­чівник, а у жінок крім нього ще піхва. Основу сечово-статевої діафрагми складає глибокий поперечний м’яз промежини. Цей м’яз розташований між кістками лобкової дуги, з обох боків покритий фасцією, волокна м’яза мають переважно поперечний напрямок. Час­тина м’язових волокон у тому місці, де через сечово-статеву діафраг­му проходить сечівник, переходить у круговий напрямок і називається зовнішнім м’язом-замикачем сечівника (довільним). У жінок волокна сфінк­тера сечівника охоплюють також піхву, закінчуються позаду нього в сухожилковому центрі промежини.

В ділянці сечово-статевої діафрагми розрізняють також м’язи, що пов’язані з печеристими і губчастими тілами.

 

 

       
   
 
 

 


Рис. 77. М’язи промежини чоловіка (вигляд знизу).

       
 
   
 

 

 


Рис. 78. М’язи промежини жінки (вигляд знизу).

Через діафрагму таза проходить кінцева ділянка прямої кишки. Тут розташований зовнішній м’яз-замикач відхідника. Найбільш великим м’язом діафрагми таза є м’яз-підіймач відхідника. Він починається від стінок малого таза і, прямуючи назад і вниз, охоплює пряму кишку, вплітаючись у зовнішній м’яз-замикач відхідника. Цей м’яз нагадує лійку, що звужується донизу. Назовні і всередині він вкритий фасціями. Його функція полягає переважно в утриманні внутрішній органів, які розташовані у малому тазу.

 

1. Назвіть органи, що належать до внутрішніх чоло­вічих статевих органів. 2. Опишіть зовнішню будову яєчка. 3. Які особливості будови паренхіми яєчка? 4. Опишіть процес сперматогенезу у звивистих сім'яних трубочках від сперматогоній до сперма­тозоїдів. 5. Назвіть послідовно всі анатомічні відділи сім'явиносних шляхів, по яких рухаються сперматозоїди від місця їх утворення до сім'явипорскувальної протоки. 6. Які особливості будови і топографії над'яєчка? 7. Опишіть будову і топографію сім'явиносної про­токи. 8. Опишіть будову і топографію пухирчастої залози. Куди відкривається її вивідна протока? 9. Які структури входять до складу сім'яного кана­тика, яка його топографія? 10. Як утворюється сім'явипорскувальна протока і куди вона відкривається? 11. Опишіть будову, топографію і функцію перед­міхурової залози. 12. Що проходить через передміхурову залозу? 13. Опишіть будову, топографію і функцію цибулинно-сечівникових залоз. 14. Назвіть органи, що належать до зовнішніх чоло­вічих статевих органів. 15. Які особливості будови калитки? 16. Назвіть всі оболонки яєчка. 17. Опишіть процес опускання яєчка в калитку. 18. З яких частин складається статевий член? 19. Опишіть будову і функцію печеристих тіл і губ­частого тіла статевого члена. 20. Які особливості будови передньої шкірочки ста­тевого члена? 21. До чого прикріплюються печеристі тіла і які зв'яз­ки має статевий член? 22. Назвіть органи, що належать до внутрішніх та зовнішніх жіночих статевих органів. 23. Опишіть зовнішню будову і топографію яєчників. 24. Які зв'язки має яєчник і де вони прикріплюються? 25. Які особливості будови паренхіми яєчника? Опишіть будову і розвиток жіночої статевої клітини (яйцеклітини). 26. Опишіть процес формування пухирчастого яєчникового фолікула (пухирця Граафа). 27. Які типи яєчникових фолікулів ви знаєте? Що відбувається в яєчнику під час овуляції? 28. Як утворюється жовте тіло і білясте тіло в яєчнику? Які типи жовтого тіла ви знаєте? 29. Назвіть придатки яєчника. Де вони розташовані? 30. Запишіть зовнішню будову матки та її положення у порожнині малого таза. 31. Яка функція матки? З якими органами межує матка? 32. Які шари має стінка матки і як вони побудовані? 33. Які зв'язки має матка і де вони прикріплюються? 34. Які особливості будови широкої маткової зв'язки? 35. Які отвори має матка і де вони відкриваються? 36. Які особливості будови слизової оболонки матки? 37. Розкажіть про фази менструального циклу і відповідні перетворення слизової оболонки матки. 38. Запишіть будову, функцію і топографію маткової труби. 39. Які отвори має маткова труба і де вони відкриваються? 40. Запишіть будову і топографію піхви. Які особливості будови склепіння піхви? Як побудована дівоча перетинка? 41. Опишіть будову і топографію великих і малих соромітних губ. 42. Опишіть будову і топографію присінка піхви. Які залози відкриваються в присінок піхви? 43. Опишіть будову і топографію великих і малих присінкових залоз. 44. Опишіть будову і топографію цибулини при­сінка. Опишіть будову і топографію клітора.

Література

1. Альберте Б., Брей Д., Льюиз Д. Молекулярная биология клетки. -М.: Мир, 1994.- Т. 1-3.

2. Борзяк Э.И., Бочаров В.Я., Сапин М.Л. и др. Анатомия человека. В 2-х томах /Под ред. И.Р. Сапина. – 4-е изд., стереотип. – М.: Медицина, 1997.-234 с.

3. Бобрик І.І., Черкасов В.Г. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. – Київ: НМУ, 2002. – 204 с..

4. Головацький А. С. і співавт. Анатомія людини (т.ІІ). – Вінниця: Нова книга, 2007. – 460 с.

5. Елисеев В.Г., Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. – М.: Медицина, 1970. – 634 с.

6. Индивидуальная анатомическая изменчивость органов, систем и формы тела человека / Под ред. Д.Б.Бекова. – Киев: Здоровья, 1988. – 293 с.

7. Козлов В.И. Анатомия человека. – М.: ФиС, 1978. – 452 с.

8. Кочетов А.Г. Рентгенологический метод в изучении нормальной анатомии человека. – НГМА, 2002. – 293 с.

9. Калмин О. В., Михайлов А.В., Степанов С.А., Лернер Л.А. Аномалии развития органов и частей тела человека. – Саратов: Изд-во Саратовского медицинского ун-та, 1999. – 278 с.

10. Морфология человека / Под ред. Б.А.Никитюка, В.П.Чтецова. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 301 с.

11. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Під ред. Ю.Б. Чайковського / Наук. перекл. з англ. А.А.Цегельського. – Львів: Наутілус, 2004. – 451с.

12. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека. – Гиппократ, Санкт-Петербург: Изд. дом СПбМАПО, 2004. – 327 с.

13. Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека: В 2 кн.: Кн.1: Внутренние органы: Учебник для медицинских вузов, Изд. 4-е, перераб.,доп.,2002.–462 с.

14. Сапін М. Р., Нікітюк Д.Б. Атлас анатомії людини кишеньковий. – М.: АПП «Джангар», 2006. – 736 с.

15. Свиридов О.І., Анатомія людини: Підручник / За ред. І.І.Бобрика. – К.: Вища школа, 2000. – 245 с.

16. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Москва: Медицина, 2004, т.1, т.ІІ, т. ІІІ, т. IV

17. Фениш Х. Карманний атлас анатомии человека на основе Международной номенклатуры. – Минск: ВШ, 1996. – 482 с.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 581; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.210.43 (0.042 с.)