Оваріально–менструальний цикл. Піхва. Зовнішні жіночі статеві органи

Дозрівання і виділення яйцеклітини з пухирчасто­го яєчникового фолікула (пухирця Граафа) в очере­винну порожнину відбувається у жінок циклічно. Цей процес називається овуляцією. Овуляція супро­воджу­ється значними структурно-функціональними зміна­ми всієї ста­тевої системи жінки. Періодичні маткові кровотечі - менструації, що пов'язані з відторгненням поверхневого функціонального шару слизо­вої оболон­ки матки, називаються менструальним циклом.

Менструальний цикл торкається не лише функці­онального шару ендометрію, але й всього організму жінки і залежить від періодичних змін у яєчниках, які циклічно продукують естрогени і прогестерон. Такі щомісячні циклічні зміни в організмі жінки називають ова­ріально -менструальним циклом.

Менструальний цикл забезпечують і регулюють гормони гіпо­фіза. Звичайна тривалість менструаль­ного циклу становить 28 днів (можливі коливання від 21 до ЗО днів). У менструальному циклі виді­ляють три фази (рис. 75). При 28-денному циклі менструальна фаза триває приблизно чотири дні. Функціональний шар слизової оболонки матки відокремлюється. Пе­ред початком менструальної фази (фази десква­мації ендометрію) кровотік у звивистих артеріях сповіль­нюється, їхня м'язова оболонка тонічно скорочується, причому це відбувається неод­ночасно в різних арте­ріях. Настає ішемія (недостатність крово­постачання) різних ділянок функціонального шару ендометрію. Після періоду скорочення настає розслаблення м'язо­вої оболонки артерій - в артерії, артеріоли і капіляри знову надходить кров. У зв'язку з порушен­ням про­никності стінки капілярів, яке спричинила ішемія, кров проникає в сполучну тканину, а звідси в порож­нину матки. Зви­висті артерії знову скорочуються, а їх кінцеві відділи після ішемії некротизуються. Омертвілі ділянки функціонального шару ендомет­рію відокремлюються, при цьому пошкоджуються і вени. Кровотеча посилюється, некроз функціонального шару ендометрію наростає і він повністю відрива­ється. Цей процес супроводжується кровотечею і по­в'язаний зі зниженням рівня гормону прогестерону. Після закінчення менструації залишається базальний шар слизової оболонки матки, у якому зберігаються кінцеві відділи маткових залоз.

У післяменструальній фазі (фазі проліферації) під впливом гор­мону естрогену функціональний шар ендометрію регенерує і потов­щується, маткові залози відновлюються. Тому ця фаза називається проліферативною. Вона триває з п'ятого дня від початку менструації по 14-15-й день циклу. Епітелізація "ра­нової" поверхні слизової оболон­ки матки відбувається в результаті проліферації епітелію ба­зального шару кінцевих відділів маткових залоз, що залишилися після менструації. Упродовж декількох днів повністю відновлюється епіте­ліальна пластинка слизової обо­лонки матки. Епітелій базального шару проліферує, а новоутворені епітеліоцити гіпертрофуються. Епітелій стає псевдобагатошаровим завдяки збільшеним видов­женим ядрам.

У цей період під впливом фолітропіну (фолікулостимулюючого гормону - ФСГ) гіпофіза в яєчнику росте новий фолікул, що дозріває приблизно через 14 днів від початку менструації. В середині менст­руального циклу різко збільшується вироблення гіпофізом лютропіну (лютеїнізуючого гормону - ЛГ), що при­водить до прискорення дозріван­ня одного овоцита першого порядку, який швидко перетво­рюється в овоцит другого порядку. Одночасно дозріває і розривається фолікул - наступає овуляція. До моменту овуляції матка вже здатна прийняти запліднену яй­цеклітину (зародок).

 

 

Рис. 75. Оваріально-менструальний цикл (за В.Садлером).

У передменструальній (секреторній) фазі протя­гом 15-28-го дня маткові залози і слизова оболонка матки під впливом гормону жов­того тіла прогестерону (ПГ) ростуть, набухають, секреція маткових залоз різко зростає, товщина функціонального шару ендометрію швидко збільшується до 8 мм, ростуть і його судини, особливо зви­висті артерії. Слизова оболонка матки готується прийняти зародок. Про­гестерон сповільнює й розвиток фолікулів. Одночасно на жовте тіло впливає пролактин (лютеотропний гормон - ЛТГ) - гормон адено­гіпофіза. У секреторній фазі маткові залози розширюються, стають звивисти­ми і фестончастими. В епітеліоцитах базального шару нако­пичується глікоген. Процеси, що відбуваються в ендометрії під час секреторної фази, спрямовані на забезпечення живлення заплідненої яйцеклітини (зародка), яка потрапляє в порожнину матки через З дні після овуляції. Наприкінці секреторної фази апікальна частина епіте­ліоцитів стає куполоподібною і виступає в просвіт маткових залоз.

Одночасно у стромі слизової оболонки матки накопичується міжклітинна рідина і мукоїд. Великі фібробластоподібні клітини скупчуються навколо звивистих артерій, під епітелієм і перетво­рюються в децидуальні клітини, з яких у випадку імплантації заплід­неної яйцеклітини (зародка) розвиватиметься децидуальна оболонка. Якщо яйцеклітина не заплід­нюється, починається швидкий розвиток жовтого тіла, різко зменшується продукція прогестерону (ПГ) функ­ціональний шар ендометрію починає зморщува­тися, артерії інтен­сивно спіралеподібно закручуються, кровотік зменшується внаслідок їх спазмування. В результаті цього виникають ішемія і дегенеративні зміни ендометрію. Стінки судин втрачають елас­тичність, стають лам­кими, а функціональний шар ендометрію відокремлюється. При цьому також пошкоджуються вени, починається кровотеча і на­стає чергова менструація. У зв'язку з припиненням секреції прогестерону (ПГ), знову починають рости фолікули під впливом фолітропіну (фо­лікулостимулюючого гормону - ФСГ) - гормону аденогіпофіза. Цикл повторюється.

 

П і х в а

Піхва (vagina) - це м'язово-во­локниста трубка довжиною 8-10 см і діаметром 2-3 см. Піхва розташована в порожнині малого таза, про­стя­гається від матки до соромітної щілини, проходячи через сечово-статеву ділянку промежини (рис. 76). Піхва відкривається в присінок піхви от­вором піхви. Цей отвір у незайманих жінок (до по­чатку статевого життя) закритий дівочою перетинкою, яка відмежовує піхву від її присінка. Дівоча перетинка є своєрідною складкою слизової оболон­ки, має вигляд півмісяцевої чи продірявленої пластинки. Під час пер­шого статевого акту дівоча перетинка роз­ривається, після чого від неї залишаються сосочки дівочої перетинки.

Піхва має передню і задню стінки. Передня стінка у верхній третині прилягає до дна се­чового міхура, а нижче зрощена зі стінкою жіно­чого сечівника. Верхня частина задньої стінки покрита очеревиною, а нижня частина прилягає до передньої стінки прямої кишки. Верхня частина піхви, що охоплює піхвову частину шийки матки, називається склепінням піхви і має вигляд жолобоподібного простору. Склепіння піхви має передню, задню і дві бічні частини. Передня час­тина обме­жована передньою стінкою піхвової частини шийки матки. Задня частина значно глибша, ніж передня, обмежована задньою стінкою піхви і задньою стінкою піхвової частини шийки матки. Бічні частини обмежовані бічними частинами стінки піхви і бічними поверхнями піхвової частини шийки матки.

Стінка піхви товщиною приблизно 3 мм склада­ється з трьох оболонок: слизової, м'язової і зовніш­ньої - губчастої, у якій відсутні залози.

Слизова оболонка відносно товста - до 2 мм, вона безпосередньо зростається з м'язовою оболонкою і утворює численні поперечні піх­вові зморшки. Піхвові зморшки на передній і задній стінках піхви, ближче до серединної лінії, потовщуються та підвищуються і разом утво­рюють відповідно передній і задній стовпи зморщок. Передній стовп зморщок виражений краще, ніж задній, і внизу утво­рює виступ - сечівниковий кіль піхви. У цьому місці до зовнішньої поверхні стінки піхви прилягає жіночий сечівник, утворюючи кіль. Жіночий сечівник оточений волокнистою сполучною тканиною товщиною приблизно 8-10 мм. Стовпи зморщок утворені стовщеною слизовою оболонкою, що містить пучки гладких міоцитів і підслизове ве­нозне сплетення, тому стовпи зморщок щільні, а на розтині мають губчасту будову.

Слизова оболонка піхви вкрита багатошаровим плос­ким незроговілим епітелієм висотою приблизно 200 мкм, у якому виділяють базальний, проміжний і поверхневий шари. Поверхневий шар епітелію ще нази­вають функціональним шаром, бо його структура періодично змі­нюєть­ся залежно від фази менструального циклу.

Під час овуляції, коли значно збільшується концен­трація естро­гену, в поверхневих епітеліоцитах зростає вміст глікогену. Одночасно в цих клітинах збільшу­ється кількість зерен кератогіаліну а також то­нофіламентів. Окремі поверхневі епітеліоцити злущуються. Глікоген епітеліальних клітин піхви в результаті ферментативних процесів пе­ретворюється в молочну кислоту, тому піхвовий слиз має кислу реак­цію, що запобігає розвитку інфекцій. Крім того, глікоген необ­хідний для підтримки нормальної життєдіяльності сперматозоїдів. Залоз у стінці піхви немає.

 

 

 

Рис. 76. Зовнішні жіночі статеві органи.

 

Під базальною мембраною розташована власна пластинка сли­зової оболонки піхви, вона формує сосочки, які вростають в епітелій. Власна пластинка інфільтрована лімфоцитами і поліморфноядерними лейкоцитами, кількість яких значно зростає в мен­струальний період. Еластичні волокна власної плас­тинки утворюють поверхневу та гли­бокі сітки.

М'язова оболонка піхви утворе­на переважно поздовжніми пуч­ками гладких міоцитів, між якими розміщені тонші колові пучки. Зверху м'язова оболонка піхви переходить у мускулатуру матки. В нижньому відділі піхви м'язова оболонка потужніша, її пучки зв'язані з поперечнопосмугова-ними м'язами промежини, що утворюють нав­коло нижнього кінця піхви і жіночого сечівника своєрідний м'яз-за­микач.

Зовнішня оболонка піхви побудована з пухкої сполучної тка­нини, в ній розташоване потужне піхвове венозне сплетення, тому її на­зивають губчастою оболонкою.

Під час вагітності й особливо перед пологами стінка піхви змі­нюється. Міоцити гіпертрофуються, досягаючи в довжину 250-350 мкм (у невагітної жінки довжина міоцитів становить 60-80 мкм). Роз­пушується сполучна тканина стінок піхви, від­бувається гіпертрофія і гіперплазія колагенових і еластичних волокон.