Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Цибулинно–сечівникова залоза. Зовнішні статеві органи. Будова статевого члена
Цибулинно-сечівникова залоза (glandula bulbourethralis), яку ще називають залозою Купера, є парною складною альвеолярно-трубчастою залозою, що за формою нагадує горошину. Ці залози розташовані між м'язами сечово-статевої ділянки промежини, позаду від проміжної (перетинчастої) частини сечівника над цибулиною статевого члена. Відстань між обома залозами дорівнює приблизно 0,6 см. Цибулинно-сечівникові залози мають кулясту форму, діаметр 0,3-0,8 см, щільну консистенцію і жовтувато-бурий колір, їхня поверхня дещо горбиста. Слаболужний в'язкий секрет цибулинно-сечівни-кових залоз нейтралізує залишки сечі в сечівнику, готуючи його для проходження сперми. Протока цибулинно-сечівникової залози має довжину приблизно З-4 см. Обидві протоки пронизують цибулину статевого члена і відкриваються на задній поверхні початкової ділянки губчастої частини сечівника. Вічка проток щілиноподібні і розміщені близько одне від одного. Зовнішні статеві органи К а л и т к а Калитка (scrotum) має вигляд невеликого відвислого донизу шкірно-фасціального мішка, розташованого за коренем статевого члена, що містить яєчка та над'яєчка (рис. 69, 70). Шкіра калитки тонка, ніжна, пігментована, утворює складки і легко розтягується, вкрита рідким волоссям, містить потові і сальні залози. Шов калитки проходить по її середині в стріловій площині, продовжується попереду на нижню (задню) поверхню статевого члена, а позаду доходить до відхідника. Калитка виконує функцію фізіологічного термостата, що підтримує температуру яєчка на дещо нижчому рівні порівняно з температурою тіла. Це необхідна умова нормального сперматогенезу. Стінка калитки складається з семи шарів, які прийнято називати оболонками яєчка, вони є похідними відповідних шарів передньої стінки живота: - шкіра; - м'ясиста оболонка, складається з м'ясистого м'яза і зростається зі шкірою; вона є похідною підшкірної сполучної тканини пахвинної і промежинної ділянок; - зовнішня сім'яна фасція, яка є похідною поверхневої обгортальної фасції живота; - фасція м'яза-підіймача яєчка, яка є продовженням власної фасції зовнішнього косого м'яза живота; - м'яз-підіймач яєчка, який є похідним внутрішнього косого і поперечного м'язів живота;
- внутрішня сім'яна фасція, яка є похідною поперечної фасції живота;
Рис. 69. Оболонки яєчка і сім’яного канатика.
- піхвова оболонка яєчка, яка складається з пристінкової і нутрощевої пластинок. Пристінкова пластинка зростається з внутрішньою сім'яною фасцією, а нутрощева пластинка - з білковою оболонкою яєчка і з над'яєчка. Піхвова оболонка яєчка є похідною очеревини. Калитка розділена на дві окремі камери перегородкою калитки, у кожній з яких міститься одне яєчко. Калитка у хлопчиків-немовлят маленька, шкіра зморщена завдяки добре розвинутій м'ясистій оболонці. Інтенсивний ріст калитки відбувається під час статевого дозрівання. Статевий член Статевий член (penis) – копулятивний орган. Всередині нього проходить сечівник, що у чоловіків одночасно слугує для виділення сечі і для викиду сім’яні. У чоловічому статевому члені розрізняють корінь, тіло і головку. Тіло члена має дві поверхні: верхню, більш широку, яка називається спинкою, і нижню, більш вузьку, уретральну, з боку якої знаходиться сечівник. Форма головки дещо конусоподібна. На ній знаходиться зовнішній отвір сечівника у вигляді поздовжньо розташованій щілини. Ззаду від головки є звужене місце – шийка. У ділянці головки шкіра статевого члена утворює складку, яка називається крайньою плоттю (рис. 70, 71).
Рис. 70. Статевий член і калитка (вигляд спереду). Статевий член утворений двома печеристими тілами і одним губчастим тілом, що оточує сечівник. Губчасте і печеристі тіла покриті фасцією і шкірою. Крім того, кожне тіло має власну білкову оболонку, від якої всередину нього відходять перекладини, які обмежують невеликі порожнини, що вистелені ендотелієм. Під час ерекції ці порожнини заповнюються кров’ю. В залежності від ступені їх наповнення щільність статевого члена та його величина змінюються. Губчасте тіло має розширення, з яких одне утворює головку члена, а інше, в ділянці кореня, - його цибулинну частину. Статевий член прикріплюється до лобкового симфізу за допомогою зв’язки. Друга зв’язка іде від білої лінії живота і охоплює печеристі тіла з боків.
Рис. 71. Будова статевого члена. С е ч і в н и к Сечівник (urethra masculina) має довжину до 18 см і розділяється на три частини: передміхурову, перетинчасту і губчасту. Передміхурова частина сечівника – це відділ сечівника, який проходить через передміхурову залозу. У передміхурову частину відкриваються сім’явипроскувальні протоки і численні протоки передміхурової залози. Перетинчаста частина сечівника є найкоротшою. Вона проходить через сечово-статеву діафрагму, яка утворена м’язовими волокнами, що розташовані між нижніми гілками лобкових і гілками сідничних кісток, і покрита ззовні та зсередини фасцією. Губчаста частина сечівника, як свідчить сама назва, закладена у губчастому тілі статевого члена. Це найдовша частина. Її слизова оболонка має численні залози. У зовнішнього отвору вона має розширення – човникову ямку. У початковий відділ губчастої частини відкриваються вивідні протоки залоз сечівника. Стінка сечівника складається із слизової, м’язової і адвентиціальної оболонок, що мають загальний характерний план будови. Сечівник має два м’язи-замикача. М’язова оболонка сечівника побудована з гладеньких міоцитів, які утворюють внутрішній поздовжній шар і зовнішній коловий шар. Поздовжній м’язовий шар у внутрішньостінковій частині сечівника потовщується, зростається з м’язовою оболонкою шийки сечового міхура і утворює недовільний внутрішній м’яз-замикач сечівника. Зовнішній м’яз-замикач утворений циркулярними поперечносмугастими м’язовими волокнами і розташований в ділянці проходження сечівника через сечово-статеву діафрагму і керується вольовими зусиллями людини.
Жіночі статеві органи Жіноча статева система складається з внутрішніх статевих органів – яєчники, маткові труби, матка і піхва, що розташовані в порожнині малого таза і зовнішніх статевих органів – жіноча соромітна ділянка (вульва) і клітор (рис. 75).
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 606; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.239.9 (0.022 с.) |