ТОП 10:

Внутрішні чоловічі статеві органи



Я є ч к о

Яєчко (testis) є чоловічою статевою залозою, в якій виробляють­ся чоловічі статеві клітини – сперматозоїди. Це парний орган. Яєчко первинно розвивається в черевній порожнині, а потім переміщується вниз, проходить через пахвинний канал і опускається в калитку.

Ззовні яєчко має щільну волокнисту капсулу, що називається біл­ковою оболонкою, яка у заднього краю утворює потовщення – середостін­ня яєчка (рис. 66). Від середостіння всередину яєчка відходять від­ростки, які розділяють його паренхіму на часточки, кількість яких до­рівнює 100-250. Часточка яєчка містить звивисті і прямі сім’яні ка­нальці. У звивистих канальцях, що розміщуються в периферійних від­ділах кожної частки, відбувається утворення чоловічих статевих клі­тин.

У статевозрілих чоловіків стінка звивистих сім'яних канальців складається з трьох шарів - ба­зального, міоїдного і волокнистого. Ба­зальний шар вистелений зсередини сперматогенним епітелієм, що розташований на базальній мембрані товщиною 75-80 нм. Цей шар містить густу сітку колагенових волокон. Міоїдний шар побудований з міоїдних клітин, що містять активні мікрофіламенти. Ці клітини, що періодично скорочуються, забезпечують виведення сперматозоїдів зі звивистих сім'яних канальців. Зов­нішній волокнистий шар утворений з пухкої сполуч­ної тканини - густої сітки колагенових волокон. У зов­нішній частині цього шару є багато клітин фібробластичного ряду. В сполучній тканині, що оточує звивисті сім'яні канальці, є густа сітка гемокапілярів і лімфокапілярів, які забезпечують клітини сперма-тоген­ного епітелію поживними речовинами.

Клітини, що вистеляють звивисті сім'яні канальці, складаються з двох популяцій - підтримуючих клітин (сустентоцитів, або клітин Сертолі) і сперматогенних клітин. Клітини сперматогенного епітелію перебувають на різних стадіях розвитку. Підтримуючі клітини мають конусоподібну форму. Основи сустентоцитів розміщені на базальній мембрані; їх вершини (апікальні частини) досягають просвіту каналь­ців. У заглибині плазмолеми бічних поверхонь клітин Сертолі зану­рені сперматогенні клітин; що дозрівають. Між сусідніми підтри­мую­чими клітинами утворюються щільні замикальні контакти, які є ос­новним елементом гематотестикулярного бар'єра. Вони розмежо­вують вміст звивистих сім'яних канальців на два поверхи: зовнішній - базальний і внутрішній – алюменальний

       
   
 
 

 

 


Рис. 66. Будова яєчка, над’яєчка та звивистого канальця.

 

У базальному поверсі розміщені сперматогонії і прелептонемні сперматоцити, що генетично не відрізняються від інших клітин орга­нізму. Ці клітини отримують поживні речовини безпосередньо з ге­момікроциркуляторного русла. В алюменальному поверсі розташо­вані сперматогенні клітини на різних стадіях мейозу - сперматоцити першого і другого порядку, сперматиди, сперматозоїди. Ці клітини генетично відмінні від соматичних клітин і живляться сустентоци­тами (клітинами Сертолі). Отже, підтримуючі клітини утворюють мікрооточення для сперматогенних клітин. Окрім того, клітини Сер­толі здатні фагоцитувати неповноцінні статеві клітини та їх фраг­менти. Під впливом фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) гіпофіза (фолітропіну) підтримуючі клітини (сустентоцити) синтезують андро­гензв'язуючий білок (АЗБ), що переносить чоловічі статеві гормони до сперматогенних клітин. Окрім того, ці клітини продукують низку біологічно активних ре­човин (інгібін, трансферин, інсуліноподібний фактор росту, стимулятор проліферації сперматогоній тощо), які ре­гулюють процеси сперматогенезу.

Сформовані сперматозоїди відокремлюються від підтримуючих клітин (клітин Сертолі) і потрапля­ють у просвіт звивистих сім'яних канальців, заповне­них рідиною, що виробляється клітинами Сертолі. Сперматозоїди рухаються зі швидкістю приблизно 3,5 мм/хв. Рух сперматозоїда в жіночих статевих шляхах у напрямку до яйцеклітин обумовлений хемотаксисом на дію її гормонів. Сперматозоїди збе­рі­гають життєздатність у жіночих статевих шляхах упродовж 1-2 діб.

Тривалість сперматогенезу в людини складає приблизно 64-75 днів. Кількість сперматозоїдів, що утворюються, дуже велика. В 1см3 сперми міститься приблизно 100 млн. клітин, а під час одного сім'яви­порскування виділяється приблизно 300-400 млн. сперматозоїдів.

Всі звивисті канальці кожної часточки з’єднуються у загальну вивідну протоку – прямий каналець. Прямі канальці, після виходу з часточок, з’єднуються між собою і в ділянці середостіння утворюють сітку яєчка.

В яєчках виробляються також статеві гормони, які виводяться в кров і визначають розвиток вторинних статевих ознак організму.

Н а д ’ я є ч к о

Над’яєчко (epididymis) розташоване уздовж заднього краю яєчка. Тіло та хвіст над’яєчка утворює над’яєчкова протока, яка має ряд вигинів і переходить у сім’явиносну протоку.

Яєчко разом зі своїми оболонками і над’яєчком лежить у ка­литці, яка представляє собою мішкоподібний виріст шкіри переднього відділу промежини.

Отже, чоловічі статеві клітини – сперматозоїди утворюються тільки у звивистих сім’яних канальцях яєчка. Прямі сім’яні канальці яєчка і протока над’яєчка є сім’явиносними шляхами.

Важливу форму чоловічої неплідності являє собою випадки, коли сперма містить дуже мало (олігоспермія) або практично не міс­тить (азооспермія) живих сперматозоїдів. Метод лікування полягає у застосуванні інтрацитоплазматичної ін'єкції сперматозоїда. При цьому єдиний сперматозоїд, отримані з будь-якого сегмента чолові­чого сім'явиносного шляху, ін'єктується у цитоплазму яйцеклітини (метод внутрішньоплазматичної ін'єкції сперматозоїда). Такий підхід дає подружнім парам альтернативу застосування донорської сперми для екстракорпорального запліднення.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.51.69 (0.007 с.)