Сполучення кісток вільної нижньої кінцівки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сполучення кісток вільної нижньої кінцівки



Сполучення вільної нижньої кінцівки: вели­ко-малогомілковий синдесмоз, міжкістко­ва перетинка гомілки і суглоби.

Суглоби вільної нижньої кінцівки - це головним чином суглоби, які дають змогу використовувати основні ланки вільної кінцівки як важелі. Суглоби стопи мають також велике амортизаційне значення.

Кульшовий суглоб (articulatio сохае)утворений головкою стегно­вої кістки і півмісяцевою поверхнею куль­шової западини, кулястою за формою (рис. 74, 75). Кон­груентність суглоба досягається хрящовою губою кульшової западини, яка над кульшовою вирізкою допов­нюється поперечною зв'язкою кульшової западини. Під цією зв'язкою міститься невеликий простір, заповнений пухкою колагеновою сполуч­ною тканиною, в якій проходять судини. У ділянці кульшової западини хрящовою гіаліновою тканиною (гіаліновим хрящем) вкрита тільки півмісяцева поверхня, решта площі, у тому числі й вирізка кульшової за­падини, вистелена синовіальною мембраною. Капсула кульшового суглоба прикріплена на тазовій кістці вздовж зовнішнього краю кульшової губи і поперечної зв'язки, а на стегновій кістці — уздовж міжвертлюгової лінії спереду і лінії, що не доходить до міжвертлюгового гребеня, ззаду.

Таким чином, головка і майже вся ший­ка стегнової кістки містяться в порожнині суглоба. Головка стегнової кістки вкрита гіаліновим хрящем до її оптимальної ок­ружності, решта її разом з шийкою - си­новіальною мембраною.

Зв'язки кульшового суглоба поділяють на внутрішньо- та позасуглобові. До перших належать поперечна зв'язка кульшо­вої западини і зв'язка головки стегнової кістки.

Зв'язка головки стегнової кістки фіксується уздовж країв вирізки і на поперечній зв'язці кульшової западини, а на головці стегнової кістки — в ділянці її ямки. Ця зв'язка у людини не бере участі в зміц­ненні суглоба, а є еластичною подушкою для головки стегнової кістки й містить кровоносні судини, які живлять прокси­мальний епіфіз стегнової кістки.

До позасуглобових зв'язок належать: клубово-стегнова, сідничо-стегнова і лоб­ково-стегнова зв'язки, а також коловий пояс.

Клубово-стегнова зв'язка- найпотужніша в тілі людини (витримує навантаження на розтягнення близько 300 кг). її походжен­ня і розвиток тісно пов'язані з функцією прямоходіння. Вона простягується від нижньої передньої клубової ості до міжвертлюгової лінії, міцно зростаючись з суглобовою капсулою. Основна функція зв'язки - запобігання падінню тіла на­зад під час стояння на випрямлених ниж­ніх кінцівках.

Сідничо-стегнова зв'язка фіксується на передній поверхні тіла сідничої кістки, звідки проходить косо вперед і вплітається в задній відділ сум­ки кульшового суглоба.

Лобково-стегнова зв'язка відносно слабка, натягнута між передньою поверхнею верхньої гілки лоб­кової кістки і нижнім відділом міжвертлюгової лінії. Міцно зрощена з суглобо­вою капсулою.

 
 

 


Рис. 74. Кульшовий суглоб (лобовий розпил):

1-суглобовий хрящ; 2-тазова кістка; 3-зв’язка головки стегнової кістки; 4-зв’язка кульшової западини; 5-суглобова капсула; 6-сідничний бугор; 7-коловий пояс; 8-губа кульшової западини.

 

Коловий пояс - це досить потужні циркулярно розташовані волокнисті пучки, міцно спаяні з капсу­лою та іншими позасуглобовими зв'язка­ми, особливо з клубово-стегновою.

У кульшовому суглобі, як багатоосьовому (чашоподібному за формою), можли­ві такі рухи: згинання (105-110°) і роз­гинання (до 15° і більше) навколо лобо­вої осі, приведення (за серединну площи­ну - до 30-35°) і відведення (до 70-75°) навколо стрілової осі, обертання все­редину (пронація) й назовні (супінація) в межах 90° навколо вертикальної осі, а також колові рухи.

Таким чином, діапазон рухів у кульшо­вому суглобі менший, ніж у плечовому, що можна пояснити великою глибиною сугло­бової ямки, дуже розвинутим зв'язковим апаратом і потужними м'язами, які оточу­ють суглоб. Вивихи в цьому суглобі трап­ляються рідко.

 
 

 


Рис. 75. Зв’язковий апарат кульшового суглобу (вид спереду):

1-крижово-остиста зв’язка; 2-крижово-горбова зв’язка; 3-вертлюгова губа; 4-лобково-стегнова зв’язка; 5-затульна мембрана; 6-клубово-стегнова зв’язка.

 

Колінний суглоб (articulatio genus) - найбільший і найскладніший суглоб у людини (рис. 76, 77). Утворений суглобови­ми поверхнями обох виростків стегнової кістки, двома верхніми суглобовими повер­хнями виростків великогомілкової кістки і суглобовою поверхнею надколінка. Сугло­бова сумка в цілому тонка, вільна спереду і стовщена ззаду. На дистальному епіфізі стегнової кістки вона фіксується спереду вздовж лінії, що проходить на 1,5-2 см вище від краю суглобового хряща; з боків виростки залишаються в порожнині су глоба, а надвиростки — поза нею; ззаду — вздовж краю суглобової поверхні ви­ростків. На проксимальному епіфізі ве­ликогомілкової кістки капсула фіксуєть­ся нижче від суглобового хряща, але вище від її епіфізарної лінії. Надколінок своєю суглобовою поверхнею ніби вставлений в отвір передньої стінки суглобової капсу­ли, на зразок скла годинника. Капсула прикріплюється тут уздовж краю сугло­бового хряща. Така особливість фіксації капсули зумовлена утворенням кількох синовіальних сумок, які набагато збільшу­ють порожнину суглоба.

Волокниста мембрана капсули колінно­го суглоба вкриває сусідній міжгомілковий суглоб, проте їхні порожнини не спо­лучаються.

У колінному суглобі є багато внутріш­ньо- та позасуглобових утворів. До внутрішньосуглобових утворів належать ме­ніски, внутрішньосуглобові зв'язки, сино­віальні складки, синовіальні ворсинки.

Присередній і бічний меніски мають вигляд три­гранних зігнутих пластинок із волокнис­того хряща. Відповідно до конфігурації виростків великогомілкової кістки бічний меніск більше зігнутий і має форму не­замкнутого кільця. Присередній меніск має форму півмісяця.

 
 

 

 


Рис. 76. Колінний суглоб правий (вид спереду):

1-надколінкова поверхня; 2-задня схрещена зв’язка; 3-передня схрещена зв’язка; 4-медіальний меніск; 5-великогомілкова побічна зв’язка; 6-зв’язка надколінка; 7-надколінок; 8-сухожилок чотириголового м’язу; 9-міжкісткова мембрана; 10-головка малогомілкової кістки; 11-суглобова капсула; 12-латеральний меніск; 13-малогомілкова побічна зв’язка.

 


Рис. 77. Правий колінний суглоб (вид ззовні):

1-сухожилок чотириголового м’яза стегна; 2-надколінок; 3-зв’язка – зовнішній утримувач надколінка; 4-зв’язка надколінка; 5-міжкісткова перетинка гомілки; 6-малогомілкова колатеральна зв’язка; 7-суглобова капсула (рис. М.Ф.Іваницького).

 

Кожен меніск має: два кінці (передній і задній), якими він прикріплений до відпо­відного горбка міжвиросткового підвищен­ня, два краї — тупий (стовщений), яким він зростається з суглобовою сумкою, і го­стрий, що вільно обернений до порожнини суглоба; дві поверхні — верхню, яка кон­тактує з виростком стегнової кістки, і ниж­ню, що прилягає до великогомілкової кістки. Передні кінці менісків з'єднані поперечною зв'язкою коліна. Таке при­кріплення менісків зумовлює кращу ру­хомість у суглобі, що разом з синовіаль­ними складками забезпечує підігнаність суглобових поверхонь кісток у будь-яких фазах руху. Одночасно меніски мають велике буферне значення.

Передня і задня схрещені зв'язки мають ви­гляд двох товстих косих пучків. Передня зв'язка натягнута між присередньою по­верхнею бічного виростка стегнової кістки і шорсткістю переднього міжвиростково­го поля, задня - між бічною поверхнею присереднього виростка стегнової кістки і шорсткістю заднього міжвиросткового поля. Схрещені зв'язки значно зміцню­ють суглоб. При випростаній нозі вони натягуються і гальмують перерозгинання, при зігнутій - розслаблюються і не пере­шкоджають згинанню та обертанню гоміл­ки навколо поздовжньої осі, а також рухи по колу.

Синовіальна перетинка суглоба з боків і дещо нижче надколінка утворює дві склад­ки, виповнені жировою тканиною. Крім внутрішньої поверхні капсули синовіаль­на перетинка вкриває внутрішньо-суглобові зв'язки, а спереду утворює ве­ликий заворот - надколінкову сумку, що тягнеться між передньою поверхнею стег­нової кістки і задньою поверхнею чотири­голового м'яза стегна догори. Верхня межа сумки в дорослої людини міститься на 5-6 см (іноді більше) вище від основи надколінка. У дітей сумка менш чітка.

Синовіальна перетинка в порожнині суглоба має багато синовіальних ворси­нок, які збільшують площу виділення си­новіальної рідини.

Позасуглобові утвори колінного сугло­ба такі. Малогомілкова по­бічна зв'язка - тонкий, але компактний волокнистий тяж, що йде від бічного надвиростка стегнової кістки до головки малогомілкової кістки. З капсулою суглоба зв'язка щільно не зростається. Великогомілкова побічна зв'язка починає­ться від присереднього надвиростка стег­нової кістки і фіксується на верхньому кінці великогомілкової кістки. Ця зв'яз­ка, на відміну від попередньої, міцно зрос­тається з капсулою суглоба і медіальним меніском. Зв'язка наколінка - потужний сухожилковий тяж, що йде від нижнього краю наколінка до горбистості великогомілкової кістки. Про по­ходження і функції цієї зв'язки див. ниж­че. Коса підколінна зв'язка розташована на зад­ній поверхні колінного суглоба і прохо­дить навкіс від присереднього виростка великогомілкової кістки до бічного виро­стка стегнової.

Крім наколінкової синовіальної сумки, що, як правило, широко сполучається з порожниною суглоба, в ділянці колінного суглоба є ще кілька синовіальних сумок, більшість з яких ізольовані від порожни­ни суглоба. До них належать: переднадколінкові сумки (підшкірна, підфасціальна й підсухожилкова; сумки, розташовані біля місця прикріплення зв'язки надколінка до горбистості великогомілкової кістки, - піднадколінкові (підшкірна, глибока - між великогомілковою кісткою та задньою поверхнею зв'язки надколінка) і сумки, розташовані біля місць прикріплення су­хожилків більшості м'язів, які оточують суглоб. Медіальна підсухожилкова сум­ка литкового м'яза часто сполучається з порожниною суглоба.

За формою колінний суглоб є двовиростковим. Його функція ускладнюється наявністю вели­кої кількості внутрішньосуглобових утво­рів. У суглобі можливе згинання великої амплітуди, розгинання -тільки до ви­прямленого положення. Крім того, під час згинання можливе обертання навколо по­здовжньої осі. Під час розгинання в суглобі встановлюється стійке положен­ня (що особливо виявляється під час сто­яння на одній нозі) за рахунок натягу­вання позасуглобових і внутрішньосугло­бових зв'язок та вилучення функції пев­них м'язів.

Велико-малогомілковий суглоб утворений плоскими суглобовими поверхнями бічного вирост­ка великогомілкової та головки малогоміл­кової кісток. Капсула добре натягнута й зміцнена щільними передньою і задньою зв'язками головки малогомілкової кістки.

Міжкісткова перетинка гомілки- щільна волокниста пластинка, яка з'єднує кістки гомілки між собою. Прикріплює­ться вздовж міжкісткових країв велико­гомілкової і малогомілкової кісток. Згори й знизу міжкісткова перетинка має отво­ри для проходження судин.

Велико-малогомілковий синдесмоз- зрощення дис­тальних кінців кісток гомілки. Укріпле­ний передньою і задньою великогомілко­вими зв'язками. Іноді тут є суглоб, сино­віальна щілина якого з'єднується з по­рожниною надп'ятково-гомілкового сугло­ба. Функціональне значення - збіль­шення стійкості надп'ятково-гомілкового суглоба.

Суглоби стопи мож­на розподілити на чотири групи: надп'ят­ково-гомілковий суглоб, міжзаплеснові та заплесно-плеснові, міжплеснові, суглоби пальців стопи (плесново-фалангові, міжфа-лангові) (рис. 78).

Надп'ятково-гомілковий суглоб (articulatio talocruralis)утворений суглобови­ми поверхнями дистальних кінців кісток гомілки зверху і блоком надп'яткової кістки знизу. Суглобова сумка прикріпле­на до країв суглобових поверхонь. Кра­ще натягнута з боків. Форма суглоба блокоподібна. Зв'язки натягнуті між дисталь­ними кінцями кісточок і бічними поверх­нями кісток заплесна. З присереднього боку суглоба розташована присередня побічна (дельтоподібна) зв'язка, яка почи­нається на присередній кісточці, прикріп­люється пучками на човноподібній, п'ят­ковій і надп'ятковій кістках. Збоку суглоба є три зв'язки: передня і задня надп'ятко­во-малогомілкові і п'ятково-малогомілко­ва.

 
 

 

 


Рис. 78. Суглоби і зв’язки правої стопи (А-вид ззаду; Б-вид з медіальної сторони):

1-задня великогомілково-таранна частина присередньої зв’язки; 2-великогомілково-п’яткова частина присередньої зв’язки; 3-задня таранно-п’яткова зв’язка; 4-п’ятково-малогомілкова зв’язка; 5-задня таранно-малогомілкова зв’язка; 6-задня між гомілкова зв’язка; 7-присередня (дельтоподібна зв’язка); 8-підошовна п’ятково-човникова зв’язка; 9-підошовна човниково-клиноподібна зв’язка; 10-підошовна передплесно-плеснова зв’язка; 12-тильні клино-човникові зв’язки; 13-таранно-човникова (тильна) зв’язка (рис. М.Ф.Іваницького).

 

Основні рухи в надп'ятково-гоміл­ковому суглобі - згинання і розгинання (60-70°). Крім того, у стані крайнього згинання (стояння на пальцях) можливі деякі бічні відхилення і навіть незначний коловий рух, що комбінується з відповід­ними рухами в інших суглобах стопи.

Міжзаплеснові суглоби: ніднадп'ятковий, надп'ятково-п'ятково-човноподібний, п'ятково-кубоподібний і клиночовнопо-дібний та ін.

Піднадп’ятковий суглоб утворений зад­німи суглобовими поверхнями п'яткової і надп'яткової кісток. Суглобова сумка фіксується вздовж краю суглобового хря­ща. Суглоб циліндричний, укріплений бічною і присередньою надп'ятково-п'ят­ковими зв'язками.

Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб утворюється сполученням головки надп'яткової, западини човнопо­дібної та суглобових поверхонь (передньої і середньої) п'яткової й надп'яткової кіс­ток. Капсула суглоба фіксується уздовж країв суглобових поверхонь і укріплена надп'ятково-човноподібною та підошвовою п'ятково-човноподібною зв'язками. Фор­ма суглоба наближена до кулястої.

 
 

 

 


Рис. 79. Зв’язки підошовної поверхні стопи:

1-підошовні плеснові зв’язки; 2-підошовні передплесно-плеснові зв’язки; 3-підошовні клино-човникові зв’язки; 4-підошовна п’ятково-човникова зв’язка; 5-довга підошовна зв’язка; 6-підошовна кубоподібно-човникова зв’язка (рис. М.Ф.Іваницького).

 

Обидва суглоби функціонально об'єд­нуються в один комбінований суглоб, який укріплений потужними міжкістковими зв'язками заплесна. У піднадп'ятковому й надп'ятково-п'ятково-човноподібному суглобах можливі невеликі ковзні рухи за типом пронації (в межах 12-13°) та супінації (в межах 13°).

П'ятково-кубоподібний суглоб утворений спло­щеними суглобовими поверхнями п'ятко­вої та кубоподібної кісток. Щільна сугло­бова капсула добре натягнута уздовж країв суглобових поверхонь, укріплена тильними і підошвовими зв'язками. Се­ред них найбільш розвинута підошвова п'ятково-кубоподібна. Форма п'ятково-ку­боподібного суглоба наближена до сідло­подібної. Рухи обмежені міцно натяг­нутими зв'язками і виконуються синхрон­но з рухами інших суглобів заплесна.

П'ятково-кубоподібний суглоб разом з надп'ятково-човноподібним відділом по­переднього суглоба дістав назву попереч­ного (шопарова) суглоба заплесна, укріпленого роз­двоєною зв'язкою. По­чавшись біля передньотильного краю п'ят­кової кістки, зв'язка розділяється на дві ніжки: п'ятково-човноподібну та п'ятко­во-кубоподібну зв'язки, що фіксуються на однойменних кістках.

Клино-човноподібний суглоб сформований про­ксимальними суглобовими поверхнями трьох клиноподібних, дистально суглобо­вою поверхнею човноподібної і частково медіальною суглобовою поверхнею кубо­подібної кісток. Капсула суглоба туго натягнута, прикріплюється уздовж країв суглобових поверхонь, укріплена тильни­ми, підошвовими та міжкістковими (клино-кубоподібною і міжклиноподібними) зв'язками. Суглоб плоский. Незначні ковзні зміщення в ньому пов'язані голов­ним чином з ресорною функцією.

Крім зв'язок, про які зазначено під час розгляду окремих суглобів заплесна, цей відділ стопи об'єднаний у єдине ціле ве­ликою кількістю міжкісткових, тильних і підошвових зв'язок. Серед них найбіль­ше значення мають підошвові зв'язки за-плесна, особливо довга підошвова зв'язка, натягнута між ниж­ньою поверхнею п'яткової, горбистістю кубоподібної та основами І-V плеснових кісток.

Заплесно-плеснові суглоби (суглоб Лісфранка)утворені основами плеснових кісток і дистальними суглобовими поверхнями трьох клиноподібних і кубоподібної кіс­ток. Суглобова капсула щільна, добре на­тягнута. Суглобова щілина заходить між бічними поверхнями суміжних плес­нових кісток, де утворюються міжплеснові суглоби. Спільна порожнина цих суглобів розді­лена на три ізольовані один від одного відділи: внутрішній (сполученням І плес­нової кістки з присередньою клиноподіб­ною кісткою); середній (сполучення II плеснової кістки з проміжною і бічною клиноподібною кістками) та зовнішній (сполучення IV і V плеснових кісток з кубоподібною кісткою). Суглоби укріплені короткими тильними, підошвовими та міжкістковими плесновими зв'язками. Це типові плоскі суглоби, незначні зміщення в яких збільшують еластичність стопи.

Суглоби пальців стопи об'єднують плесно-фалангові та міжфалангові суглоби стопи.

Плесно-фалангові суглоби утворені го­ловками всіх плеснових кісток і суглобо­вими ямками основ проксимальних фаланг пальців. Капсули укріплені побічними і підошвовими зв'язками. Крім того, головки всіх плеснових кісток, у тому числі І плес­нової, з підошвового боку скріплені між собою глибокою поперечною зв'язкою плесна. У товщі підошвового відділу кап­сули плесно-фалангового суглоба І паль­ця містяться дві сесамоподібні кістки, що зумовлено одноосьовим (згинання й роз­гинання) та силовим характером рухів у цьому суглобі. В окремих плесново-фа­лангових суглобах крім згинання й розгинання часто спостерігається незначне розведення пальців. За формою ці сугло­би належать до кулястих.

Міжфалангові суглоби стопи за своєю будовою досить схожі на однойменні су­глоби кисті. Але рухи в міжфалангових суглобах стопи порівняно з рухами в однойменних суглобах кисті різко обме­жені, що спричинено меншими розмірами поверхонь сполучення та більшою масою сполучнотканинної і жирової основи паль­цьових і підошвових подушечок. Форма суглобів блокоподібна.

Стопа в цілому

 

Пристосування до опорно-локомоторної функції відбилося на своєрідності форми стопи людини (рис. 80, 81). Це забезпечило більшу її міцність і високі буферні властивості, що необхідні під час прямоходіння.

 

 

Рис. 80. Повздовжнє склепіння стопи:

1-великогомілкова кістка; 2-таранна кістка; 3-п’яткова кістка; 4-міжкісткова таранно-п’яткова зв’язка; 5-довга підошовна зв’язка; 6-сесамоподібна кістка; 7-проксимальна фаланга; 8-плесне-фаланговий суглоб; 9- 1-а плеснова кістка; 10-передплесно-плесновий суглоб; 11-медіальна клиноподібна кістка; 12-клино-човниковий суглоб; 13-човникова кістка; 14-таранно-п’ятковий суглоб (рис. В.М.Тонкова).

У положенні стоячи основними опорни­ми точками стопи є п'ятковий горб і голов­ки плеснових кісток. При різних позиціях тіла та в окремі фази руху ці точки зміню­ються. При цьому всі пальці стопи, особ­ливо II-V, перебувають у дещо розігнуто­му положенні щодо плеснових кісток і ледь торкаються грунту подушечками дисталь­них фаланг. Вони виконують роль тимча­сових підпорок під час балансування тіла.

Головною особливістю стопи людини є її дугова конструкція (склепінність), виз­начена формою та взаєморозташуванням кісток заплесна. Розрізняють поздовжню і поперечні дуги (склепіння) стопи. Утво­рення поздовжньої дуги стопи зумовлене похилим положенням (щодо опорної по­верхні) п'яткової кістки та висо­кою позицією головки надп'яткової кістки. У цій дузі умовно розрізняють присередню частину, найвища точка якої (над підло­гою 5-7 см) міститься на нижній поверхні головки надп'яткової кістки, і бічну, най­вища точка якої (над підлогою 2-3 см) відповідає нижньому рівню щілини п'ят­ково-кубоподібного суглоба.

Утворення поперечних дуг стопи (про­ксимальної і дистальної) пов'язане з фор­мою клиноподібних кісток. Вищий відділ цієї дуги з рівнем заплесно-плеснових суглобів.

Зміни форми поздовжньої дуги стопи наочно можна вивчати за допомогою плантографії – підошвових відбитків стопи.

В укріпленні дуг стопи велику роль відіграють довга підошвова та міжкісткова зв’язки плесна, підошвовий апоневроз (пасивні затяжки), а також м’язи (активні затяжки), які не тільки зміщують кістки, а й напружують зв’язки до яких вони частково прикріплюються.

 

 
 

 


Рис. 81. Відбиток стопи:

1-дуже склепінна стопа; 2-, 3- нормальна стопа; 4-плоска стопа.

 

Форма й розміри дуг стопи у людини можуть змінюватися навіть протягом одного дня під впливом різних чинників, що залежить від здатності її кісток зміщуватись одна відносно одної. Під час стояння внаслідок деякого розтягнення зв’язок стопа може дещо сплощуватися, про що свідчить видовження (на кілька міліметрів) та розширення її.

Склепінність стопи збільшується аж до настання статевої зрілості. Часто трапляється зменшення її дуг, що пов’язано з перевантаженням нижніх кінцівок (тривале стояння, швидке збільшення маси тіла, посилені заняття деякими видами спорту) тощо). У разі значного послаблення зв’язкового апарату та хронічної перевтоми м’язів нижніх кінцівок іноді може виробитись стійке сплощення дуг стопи – плоскостопість.

Чималий вплив на форму стопи має також взуття. Особливо шкідливим може бути нераціональне взуття для дитячої стопи, де ще не закінчилось скостеніння і не сформувались основні апофізи. Зокрема, до 10 років, тобто поки не скостеніє п’ятковий горб, п’ятка потребує міцної фіксації. Якщо цього немає (носіння босоніжок), п’яткова кістка може втрачати нормальне розташування, внаслідок чого виникає стійка плоскостопість.

 

1. Будова кісток поясу верхньої і нижньої кінцівок. 2. Будова кісток вільної верхньої і нижньої кінцівок. 3. Назвіть найбільш виступаючі частини кісток верхньої кінцівки: відростки, виростки, наростки, гребені, горбки. Вкажіть призначення кожного з них. 4. Назвіть суглобові поверхні на кістках верхньої кінцівки. 5. Які відділи кісток кисті вам відомі? Скільки кісток входить до складу кожного з них? 6. Як називається кожна зап’ясткова кістка? Який порядок їх розташування? 7. Назвіть виступи (горби, ості, лінії) на кульшовій і стегновій кістках, а також на кістках гомілки, що є місцями прикріплення м’язів. 8. Назвіть суглобові поверхні на кістках нижньої кінцівки. З якою сусідньою кісткою з’єднується кожна така поверхня? 9. Скільки кісток входить до складу стопи? Які відділи утворюють ці кістки? 10. Назвіть кожну заплеснову кістку. Як вони розташовані? 11. У якому віці закінчується зрощення окремих кісток таза в єдину кульшову кістку? 12. Чи всі кістки верхньої і нижньої кінцівок проходять хрящову стадію розвитку? 13. Назвіть терміни появи скостеніння в довгих трубчастих кістках верхньої кінцівки і час зрощення наростків (епіфізів) цих кісток із їх тілами (діафізами). 14. Назвіть терміни появи центрів скостеніння в довгих трубчастих кістках нижньої кінцівки і час зрощення наростів (епіфізів) цих кісток із їх тілами (діафізами). 15. Будова суглобів верхньої і нижньої кінцівок. Які рухи в них можливі? 16. Будова, топографія і функція кісток мозкового і лицевого черепа. 17. Шви черепа. 18. Будова зовнішньої і внутрішньої поверхні основи черепа. 19. Які кістки лицевого черепа є повітроносними? 20. Дайте характеристику повітроносним пазухам. Куди вони відкриваються? 21. Які отвори має клиноподібна кістка? Що проходить через кожен отвір? 22. Назвіть борозни на внутрішній (мозковій) поверхні потиличної кістки 23. Назвіть отвори на поверхні скроневої кістки. Що проходить через кожний отвір? 24. Назвіть отвори і канали верхньої та нижньої щелепи. Що проходить через ці отвори і канали? 25. Назвіть кістки, які видно на зовнішній основі черепа, покажіть їх межі. 26. Назвіть кістки, які видно на внутрішній основі черепа, покажіть їх межі. 27. Які отвори і канали можна побачити на зовнішній основі черепа? Що проходить через ці отвори і канали? 28. Які отвори і канали можна побачити на внутрішній основі черепа? Що проходить через ці отвори і канали? 29. Назвіть і покажіть кістки черепа, які утворюють присередню стінку очної ямки. Які отвори є в цій стінці, куди вони відкриваються і що проходить через них? 30. Назвіть і покажіть кістки черепа, які утворюють стінки кісткової носової порожнини. 31. Які кістки черепа утворюють стінки крило-піднебінної ямки? Через які отвори ця ямка сполучається із сусідніми порожнинами черепа? 32. Які краніометричні точки ви знаєте, де вони розташовані і для чого їх потрібно знати? 33. Що таке черепний індекс? Як він визначається і що характеризує? 34. Які бувають форми черепа? 35. Назвіть статеві відмінності черепа. 36. Які ви знаєте тім’ячка черепа у немовляти? Де вони розташовані і якими кістками обмежені? Назвіть терміни заростання тім’ячок. 37. Які ви знаєте періоди в розвитку черепа після народження дитини? Якими ознаками кожний з них характеризується?

ЛІТЕРАТУРА

1. Алешин Б.В. Гистология. – М.: Медицина, 1983. – 465 с.

2. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. – СПб.: Петрополис, 1992. – 89 с.

3. Аршавский И.А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития. – М.: Наука, 1982. – 270 с.

4. Бронштейн А.Ф. Здоровье человека и здоровье общества. – М.: Мир, 1981.– 276 с.

5. Вилли К., Детье В. Биология (биологические процессы и законы).– М.: Мир., 1974. - 345 с.

6. Завадський В.І. Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів: Монографія. – Луцьк: Настир’я, 1994. – 152 с.

7. Козлов В.И. Анатомия человека. – М.: ФиС, 1978. – 464 с.

8. Иваницкий М.Ф. Анатомия человека. – М.: ФиС, 1985. – 544 с.

9. Казначеев В.П. Биосистема и адаптация. – Новосибирск: Наука, 1980.–191 с.

10. Кемп П., Армс К. Введение в биологию. – М.: Мир, 1988. – 435 с.

11. Козлов В.И., Гладышева А.Л. Основы спортивной морфологии. – М.: ФиС, 1977. – 103 с.

12. Кубатько Б.И. Физиология человека и животных. – Херсон: ХДУ, 2000.– Ч. I - 2. – 244 с.

13. Мак-Комас А.Дж. Скелетные мышцы. – К.: Олимпийская литература, 2001. – 408 с.

14. Мартиросов Э.Г. Методы исследования в спортивной антропологии. – М.: ФиС, 1982. – 199 с.

15. Никитюк Б.А. Интегративные подходы в возрастной и спортивной антропологии. – М.: Институт психологии РАН, 1999. – 219 с.

16. Туманян Г.С., Мартиросов Э.Г. Телосложение и спорт.–М.: ФиС, 1976.–240 с.

17. Фомин Н.А. Морфофункциональные основы адаптации школьников к физическим нагрузкам. - Челябинск: ЧГПИ, 1984. – 88 с.

18. Чайченко Г.М., Цебенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин: Підручник. – К., Вища школа, 2003. – 442 с.

19. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология и школьная гигиена. – М.: Просвещение, 1990. – 319 с.

20. Шварц В.Б., Хрущев С.В. Медико-биологические аспекты спортивной ориентации и отбора. – М.: ФиС, 1984. – 151 с.

 

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 696; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.46.120 (0.067 с.)