Спинномозкові нерви і ділянки їх іннервації

 

Кожний спинномозковий нерв утворюється завдяки злиттю перед­нього моторного (рухового) і заднього сенсорного (чутливого) корінця. На кожному задньому корінці розташоване по одному спинномозковому вузлу, в якому знаходяться тіла сенсорних нейронів.

За складом нервових волокон спинномозковий нерв є змішаним, так як в його утворенні приймають участь чутливі, рухові і вегетативні волок­на. По чутливим волокнам до спинного мозку поступають сенсорні імпульси від рецепторів шкіри, суглобів, м’язів і внутрішніх органів. По руховим волокнам передаються команди із спинного мозку до скелетних м’язів, а по вегетативним – до кровоносних судин і внутрішніх органів. Власний стовбур спинномозкового нерву занадто короткий і під час ви­ходу через міжхребцевий отвір він розгалужується на 4 гілки: передню (змішана ), задню (змішана), білу сполучну (вегетативна гілка, яка відхо­дить на рівні грудних і двох верхніх поперекових сегментів до симпатич­ного стовбуру) і менінгеальну (чутлива гілка, яка іде до оболонок спин­ного мозку) (мал. 62).

Задні (дорсальні) гілки спинномозкових нервів направляються назад між поперечними відростками хребців, проникають у товщу м’язів спини, де розгалужуються на кінцеві м’язові і шкірні гілки (мал. 62). Задні гілки іннервують глибокі власні м’язи спини, а також шкіру потиличної ділян­ки голови, задньої поверхні шиї, спини і частково сідничної ділянки. При цьому, у відповідності з їх метамерним розташуванням зберігається сег­ментарна іннервація шкіри і глибоких м’язів спини.

Передні гілки спинномозкових нервів побудовані дещо складніше. У грудному відділі тулуба добре виражене їх сегментарне розташування. Вони проходять у міжреберних проміжках, і називаються міжреберними нер­вами.

Мал. 62. Утворення спинномозкових нервів:

1-спинний мозок, 2-задній (чутливий) корінець спинномозкового н., 3-спин­номозковий вузол, 4-спинномозковий н., 5-задня гілка спинномозкового н., 6-перед­ня гілка спинномозкового н., 7-біла сполучна гілка, 8-менінгеальна гілка, 9-передній (руховий) корінець спинномозкового н. (мал. В.І. Козлова).

 

Міжреберних нервів 11 пар, нерви 12-ої пари називаються під­реберними. Вони розміщуються між зовнішніми і внутрішніми між­реберними м’язами і ідуть уздовж кожного ребра по його нижньому краю. Міжреберні нерви іннервують власні м’язи груді і живота, а також шкіру бокової і передньої поверхні тулуба (мал. 63).

Іннервація м’язів тулуба носить в основному сегментарний характер. При цьому, еферентні волокна, які складають моторну порцію спин­номозкового нерву проводять рухову інформацію від кожного сегменту спинного мозку до певної групи м’язів.

Задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів іннервують глибокі м’язи спини. Всі вони, за винятком 1 шийного нерва, поділяються на латеральні і медіальні гілки. До поверхневих м’язів спини (найширший м’яз спини, ромбоподібний м’яз і м’яз, який піднімає лопат­ку) направляються нерви, які ідуть від плечового сплетення. Така ін­нервація поверхневих м’язів спини обумовлена тим, що в процесі ембріо­генезу ці м’язи переміщуються з верхньої кінцівки в ділянку спини (найшир­ший м’яз спини) або, навпаки, з тулуба на пояс верхньої кін­цівки. При цьому, зберігається відповідна сегментарна іннервація цих м’язів. Деякі поверхневі м’язи (задні верхня і нижня зубчасті м’язи спини) в процесі розвитку переміщуються на спину з вентральної повер­хні тіла, тому іннервуються передніми гілками спинномозкових нервів (міжреберних нервів). Власні м’язи груді і живота іннервуються перед­німи гілками грудних і поперекових спинномозкових нервів.

 

 

 

 

3 4

 

 

 

 

Мал. 63. Іннервація шкірного покриву. А – зони сегментарної іннервації шкірного покриву, Б – зони іннервації шкіри гілками спинномозкових і черепних нервів:

А: 1-шкірні гілки шийного сплетення, 2-передні грудні шкірні гілки, 3-пахвовий н., 4-бокові грудні шкірні н.н., 5-медіальний шкірний н. плеча, 6-латеральний шкірний н. (гілка променевого н.) плеча, 7-медіальний шкірний н. передпліччя, 8-латеральний шкірний н. передпліччя, 9-передні черевні шкірні н.н., 10-бокові черевні шкірні н.н., 11-шкірні гілки ліктьового н., 12-шкірні гілки серединного н., 13-клубово-підчеревний н., 14-клубово-пахвинний н., 15-латеральний шкірний н. стегна, 16-передні шкірні гілки (стегновий н.), 17-шкірна гілка (замикальний н.), 18-загальний малогомілковий н., 19-гілки поверхневого малогомілкового н., 20-медіальний шкірний н. литки, 21-гілки глибокого малогомілкового н..

 

 

 

 

 

 

 

 

Б: 1-задні шийні шкірні гілки, 2-шкірні гілки шийного сплетення, 3-задні грудні шкірні гілки, 4-пахвовий н., 5-бокові грудні шкірні гілки, 6-задній шкірний н. плеча (гілка променевого н.), 7-бо­ковий шкірний н. передпліччя (гілка шкірно-м’язового н.), 8-медіальний шкірний н. передпліччя, 9-бокові черевні шкірні н.н., 10-гілки променевого н., 11-гілки серединного н., 12-гілки ліктьового н., 13-задні поперекові шкірні гілки, 14-задні крижові шкірні гілки, 15-латеральний шкірний н. стегна, 16-задній шкірний н. стегна, 17-медіальні шкірні гілки стегна (замикальний н.), 18-гілки поверхневого малогомілкового н., 19-шкірна гілка (литковий н.), 20-підшкірний н. (гілка стегно­вого н.) (мал. В.І. Козлова і Т.А. Цехмистренко).

Сполучними гілками шийне сплетення зв’язано також з додатковим і під’язиковим нервами (XI i XII пари черепних нервів), з плечовим сплетенням, а також з верхнім шийним ганглієм симпатичного стовбура.

 

Мал. 64. Шкірні гілки правого шийного сплетення:

1-малий потиличний н., 2-великий вушний н., 3-грудинно-ключично-соскоподібний м., 4-додатковий н., 5-трапецієподібний м., 6-надключичні н.н., 7-підключичний м. шиї, 8 -зовнішня яремна в., 9-поперечний н. шиї (мал. Ф.В. Судзиловського).

 

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворено передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів і передньої гілкою першого грудного спинномозкових нервів (C V – VIII – ThI). Однак можливі також варіанти зміщення плечового сплетення (мал. 65).

 

Мал. 65. Надключична частина плечового сплетення:

1-під’язиковий н., 2-внутрішня яремна в., 3-діафрагмальний н., 4-грудні н.н., 5-під­ключичні а. і в., 6-довгий грудний н., 7-ліктьовий н., 8-серединний н., 9-пахвовий н., 10-м’язово-шкірний н., 11-надлопатковий н.(мал. Ф.В. Судзиловського).

 

У зв’язку із складністю формування мускулатури шиї, верхніх і ниж­ніх кінцівок в цих відділах між передніми гілками спинномозкових нервів відбувається обмін нервовими волокнами, в результаті чого утво­рюються шийне, плечове, поперекове і крижове сплетення. Ці сплетення представляють собою спеціальні утворення, які забезпечують перерозпо­діл нервових волокон різних сегментів. Причиною утворення сплетень є зміщення міотомів і дерматомів (зачатків м’язів і шкірного покриву) в процесі ембріонального розвитку кінцівок, що необхідно для узгодженої роботи численних м’язів як верхньої, так і нижньої кінцівок.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворюється передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів (мал. 64).

Воно розміщується на шиї під грудинно – ключично – соскоподіб­ним м’язом і дає гілки до шкіри потиличної частини голови, шкіри перед­ньої ділянки шиї (малий потиличний нерв, великий вушний нерв, попе­речний нерв шиї і надключичні нерви). А також іннервує мускулатуру шиї (м’язові гілки) і діафрагму ( діафрагмальний нерв).

Сплетення проходить в нижньому відділі шиї і спускається в пах­вову ямку. В ньому розрізняють надключичний відділ, який розташований на шиї над ключицею, і підключичний відділ – розміщується в пахвовій ямці. Надключична частина плечового сплетення дає короткі гілки (під­ключичний н., довгий грудний н., надлопатковий н., підлопатковий н., гру­доспинний н., пахвовий н., та інші нерви ) до глибоких м’язів шиї і пояса верхніх кінцівок.

Підключична частина плечового сплетення утворена довгими гіл­ками, які направляються до м’язів і шкірі вільної верхньої кінцівки (м’язово-шкірний, серединний і ліктьовий нерви, медіальні шкірні нерви плеча і передпліччя, променевий і ліктьовий нерви) (мал. 66).

 

 

 

Мал. 66. Підключична частина плечового сплетення:

1-пахвовий а., 2-пахвова в., 3-плечове сплетення, 4-грудні н.н., 5-пахвовий н., 6-під­лопатковий н.. 7-довгий грудний н., 8-грудо-спинний н., 9-медіальний шкірний н. плеча, 10-променевий н., 11-ліктьовий н., 12-медіальний шкірний н. плеча, 13-середин­ний н.. 14-м’язово-шкірний н.(мал. Ф.В. Судзиловського).

 

Сполучні гілки плечового сплетення зв’язують його із середнім і нижнім гангліями шийної частини симпатичного стовбура. Більшість дов­гих гілок плечового сплетення складають змішані нерви, які іннервують і шкіру, і м’язи. На плече вони утворюють три нервових пучка (латераль­ний, медіальний і задній). Часто нерви ідуть разом з артеріями і венами. В цих випадках на кінцівках утворюються судинно-нервові пучки, що ото­чені єдиним сполучнотканинним футляром. Розглянемо найдовші нерви підключичної частини плечового сплетення.

 

 

Мал. 67. Схема променевого і пахвового нервів:

1-променевий н., 2-пахвовий н., 3-гілка до малого круглого м., 4-гілка до медіальної головки триголового м. плеча, 5-шкірні гілки, 6-поверхнева гілка променевого н., 7-гілки до шкіри тильної поверхні кисті і пальців, до довгого і короткого розгиначів великого пальця і до довгого відвідного м. великого пальця, 8-гілки до ліктьового м., до розгиначів пальців і до ліктьового розгинача зап’ястки, 9-гілки до промене­вого розгинача зап’ястки, плечо-променевого м. і до м. - супінатору, 10-гілки до триголового м. плеча, 11-гілки до дельтоподібного м. (мал. Ф.В. Судзиловського).

 

Пахвовий нерв разом з променевим нервом формується із заднього пучка. Він іннервує м’язи пояса верхньої кінцівки, а також шкіру задньо-латеральної поверхні плеча і плечовий суглоб (мал. 67).

Променевий нерв проходить по задній поверхні плеча і передпліччя. Він іннервує триголовий м’яз плеча, плечовий суглоб, а також шкіру зад­ньої поверхні плеча. На передпліччі променевий нерв ділиться на дві гіл­ки :поверхневу (шкірну) і глибоку (м’язову). Поверхнева гілка іннервує задню поверхню шкіри передпліччя, переходить на тильну поверхню кис­ті, де іннервує шкіру латеральної половини кисті і тильної поверхні пер­шого, другого і половини третього пальців. Глибока гілка променевого нерву переходить на тильну поверхню передпліччя, де іннервує всі м’язи-розгиначі кисті і пальців, м’яз-супинатор, плечо-променевий м’яз і про­менево-зап’ястковий суглоб (рис.67). Таким чином, променевий нерв ін­нервує м’язи, які забезпечують розгинання і супінацію верхньої кінцівки.

Мал. 68. Схема ліктьового нерву:

1-ліктьовий н., 2-гілка до ліктьового згинача зап’ястки, 3-гілка до глибокого згинача пальців, 4-гілки до м.м. п’ятого пальця, 5-гілки до двох червоподібних м.м., 6-гілки до всіх міжкісткових м.м., 7-гілка до м., який приводить великий палець (мал. Ф.В. Судзиловського).

 

Ліктьовий нерв формується із медіального пучка і проходить по внут­рішній поверхні верхньої кінцівки (мал. 68).

На передпліччі він лежить у ліктьовій борозні і далі переходить на долонну поверхню кисті. Шкірні гілки ліктьового нерву іннервують част­ково шкіру на тильній і долонній поверхнях кисті і пальців. На перед­пліччі він іннервує м’язи-згиначі зап’ястки і пальців, які розташовані уз­довж ліктьової кістки, а також частину м’язів кисті).

 

 

 

 

Мал. 69. Схема серединного нерву:

1-серединний н.. 2-гілка до глибокого згинача пальців. 3-ліктьова кістка, 4-квадрат­ний пронатор, 5-гілки до двох червоподібних м.м., 6-гілки до м.м. великого пальця, 7-променева кістка, 8-гілка до довгого згинача великого пальця, 9-гілка до поверх­невого згинача пальців, 10-гілки до довгого долонного м., 11-гілка до круглого про­натору (мал. Ф.В. Судзиловського).

 

Серединний нерв спрямовується до ліктьової ямки. На плечі гілок в нього не має. На передпліччі він проходить між м’язами, які згинають кисть, далі переходить на долонну поверхню кисті і першого, другого, третього і по­ловини четвертого пальців. Він іннервує м’язи – пронатори передпліччя, a також велику частину м’язів-згиначів кисті і пальців (мал. 69).

 

Мал. 70. Схема м’язово-шкірного нерву:

1-пахвова в., 2-серединний н., 3-м’язово-шкірний н., 4-гілка до дзьобоподібно-пле­чового м.. 5-гілки до двоголового м. плеча, 6-гілка до плечового м., 7-ліктьова кіс­тка, 8-променева кістка. 9-шкірні гілки м’язово-шкірного н., 10-плечова кістка, 11-акроміон, 12-ключиця (мал. Ф.В. Судзиловського).

 

М’язово-шкірний нерв на плечі розміщується ближче до латераль­ного краю. Він іннервує м’язи – згиначі плеча і передпліччя (двоголовий м. плеча, дзьобоподібно - плечовий м., плечовий м.), а також ліктьовий суглоб. На передпліччі він спускається у вигляді шкірного нерву, який іннервує шкіру передньо-латеральної поверхні передпліччя (мал. 70).

Крім змішаних нервів із плечового сплетення формуються два чут­ливих нерва: медіальний шкірний нерв плеча, який іннервує шкіру перед­ньо-медіальної поверхні плеча, і медіальний шкірний нерв передпліччя – іннервує шкіру внутрішньої поверхні передпліччя.

 

 

Мал. 71. Поперекове і крижове сплетення:

1-поперекова частина діафрагми, 2-двонадцяте ребро, 3-двонадцятий міжреберний н., 4-клубово-підчеревний н., 5-квадратний м. попереку, 6-латеральний шкірний н. стегна, 7-поперекове сплетення, 8-клубово-пахвинний н., 9-стегновий н., 10-великий і малий поперекові м.м., 11-замикальний н., 12-крижове сплетення, 13-сідничний н., 14-задній шкірний н. стегна, 15-соромний н., 16-клубовий м., 17-вузли симпатич­ного стовбуру (мал. Ф.В. Судзиловського).

 

Поперекове сплетення(plexus lumbalis) утворюють передні гілки XII грудного, І, ІІ, ІІІ і частково IV поперекових спинномозкових нервів. Воно лежить у поперековій ділянці і дає короткі і довгі гілки (клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви, стегново-статевий нерв, латераль­ний шкірний нерв стегна і замикальний нерв). Ці нерви ін­нервують частину мускулатури і шкіри нижніх відділів черевної стінки, шкіру і м’язи передньої і медіальної поверхні стегна і шкіру медіальної сторони гомілки (мал. 71, 72).

 

Мал. 72. Нерви стегна (передня і медіальна поверхні):

1-клубовий м., 2-стегновий н., 3-замикальний н., 4-довгий привідний м., 5-короткий привідний м., 6-великий привідний м., 7-тонкий м., 8-схований н., 9-прямий м. стег­на, 10-медіальний широкий м. стегна, 11-проміжний широкий м. стегна, 12-лате­раль­ний широкий м. стегна, 13-м’язові гілки стегнового н. до чотириголового м. стегна, 14-стегнова а., 15-кравецький м.(мал. Ф.В. Судзиловського).

Стегновий нерв – самий великий нерв поперекового сплетення, утворений нервовими волокнами, які ідуть від ІІ, ІІІ і IV поперекових сегмен­тів спинного мозку (мал. 72).

 

 

Мал.73. Нерви крижового сплетення:

1-середній сідничний м., 2-верхній сідничний н., 3-малий сідничний м., 4-великий вертлюг, 5-квадратний м. стегна, 6-великий сідничний м., 7-сідничний н., 8-двого­ловий м. стегна (коротка головка), 9-двоголовий м. стегна (довга головка), 10-загаль­ний малогомілковий н., 11-великогомілковий н., 12-півперетинчастий м., 13-півсухожилковий м., 14-задній шкірний н. стегна, 15-нижній сідничний н. (мал. Ф.В. Судзиловського).

 

З порожнини тазу він переходить на стегно і дає велику кількість шкірних гілок, які ідуть до передньої і внут­рішньої поверхні стегна. Найбільш довгий шкірною гілкою стегнового нерва є підшкірний нерв, який спускаючись по передньо-медіальній повер­хні гомілки доходить до стопи. Він іннервує шкіру внутрішньої по­верхні гомілки і стопи, в ділянці першого міжпальцевого проміжку. Від стегнового нерва ідуть м’язові волокна, які іннервують передню групу м’язів стегна, що забезпечують розгинання і згинання гомілки в колін­ному суглобі, а також згинання стегна в кульшовому суглобі.

 

 

Мал. 74. Нерви задньої поверхні гомілки:

1-двоголовий м. стегна, 2-медіальний шкірний н. литки, 3-загальний мало­гомілковий н., 4-латеральний шкірний н. литки, 5-підколінна а., 6-малогомілкова а., 7-довгий згинач великого пальця, 8-довгий малогомілковий м., 9-н. литки, 10-п’ятковий сухожилок, 11-задній великогомілковий м., 12-задня великогомілкова а., 13-довгий згинач пальців, 14-великогомілковий н., 15-камбалоподібний м., 16-лате­ральна головка литкового м., 17-медіальна головка литкового м., 18-сідничний н. (мал. Ф.В. Судзиловського).

Замикальний нерв починається також як і стегновий нерв від ІІ, ІІІ і IV поперекових сегментів спинного мозку. Після виходу замикального нерву із порожнини тазу від нього відходить шкірна гілка, яка іннервує шкіру медіальної поверхні стегна. Задня гілка замикального нерву ін­нервує медіальну групу м’язів стегна, які приводять стегно у кульшовому суглобі.

Латеральний шкірний нерв стегна утворюється із поперекового сплетен­ня і іннервує шкіру латеральної поверхні стегна і латеральної частини сіднич­ної ділянки.

Крижове сплетення (plexus sacralis) утворено передніми гілками чет­вертого і п’ятого поперекових, гілками всіх крижових і куприкових нервів. Воно розташоване в малому тазі, на тазовій поверхні крижі. З крижового сплетення здійснюється іннервація м’язів сідничної ділянки, м’язів і шкіри задньої поверхні стегна, а також гомілки і стопи. Розріз­няють короткі (верхній і нижній сідничні нерви, статевий нерв і м’язові гілки) і довгі гілки (задній шкірний нерв стегна, сідничний нерв) (мал. 73).

Сідничний нерв – змішаний, самий товстий і довгий нерв організму людини. Він виходить із порожнини тазу і йде по задній поверхні стегна. Сідничний нерв іннервує задню групу м’язів стегна, які згинають гомілку в колінному суглобі і розгиначів стегна в кульшовому суглобі. Він віддає невеликі гілки до двоголового м’язу стегна, півсухожилкового і півпере­тинчастого м’язам стегна, а також до кульшового суглобу.

Як правило, в нижній треті стегна сідничний нерв ділиться на дві великі гілки: великогомілковий і малогомілковий нерви (мал. 74).

 

 

Мал. 75. Нерви стопи (підошовна поверхня):

1-великогомілковий н., 2-п’ятковий бугор, 3-латеральний підошовний н., 4-короткий згинач пальців, 5-гілки латерального підошовного н., 6-загальні підошовні н.н., 7-власні підошовні пальцеві н.н., 8-перший загальний підошовний пальцевий н., 9-су­хожилок довгого згинача пальців, 10-м’язові гілки медіального підошовного н., 11-медіальний підошовний н. (мал. Ф.В. Судзиловського).

 

 

Великогомілковий нерв проходить в підколінній ямці, а потім пере­ходить на підошовну поверхню стопи, де ділиться на свої кінцеві гілки – медіальний і латеральний підошовні нерви (мал. 74, 75). Велико­гомілковий нерв та його гілки іннервують м’язи задньої поверхні гомілки, які згинають стопу, а на стопі – всі м’язи підошовної поверхні. Його чут­ливі гілки іннервують шкіру задньої поверхні гомілки і шкіру підошовної поверхні стопи.

Загальний малогомілковий нерв проходить по зовнішньому краю під­колінної ямки і ділиться на дві гілки: поверхневий малогомілковий нерв і глибокий малогомілковий нерв.

Поверхневий малогомілковий нерв проходить по зовнішній поверхні гомілки, іннервує малогомілкові м’язи, які згинають, пронують і відво­дять стопу. Далі він опускається на стопу, де іннервує шкіру великої час­тини її тильної поверхні (мал. 75).

Глибокий малогомілковий нерв проходить в товщі м’язів на передній поверхні гомілки. Він іннервує м’язи-розгиначі стопи і пальців. На стопі він іннервує м’язи тильної поверхні, а також гомілкостопний суглоб. Від злиття невеликих гілок великогомілкового і загального малогомілкового нервів на задній поверхні гомілки утворюється шкірний нерв литки, який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки.

Таким чином, сідничний нерв своїми гілками іннервує шкіру задньої і зовнішньої поверхні гомілки і шкіру всієї стопи, а також задню групу м’язів стегна і всі м’язи гомілки і стопи.