Природно-заповідний фонд України

Природно-заповідний фонд України - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

До природно-заповідного фонду України належать:

· природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

· штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на 2010-2011р.р. до його складу входять понад 7250 територій та об'єктів загальною площею 3,3 млн га, що становить 6,% території держави (в 1991 р. цей показник сягав лише 1,9%). Проте, площі заповідних земель на одну людину в Європі складають 2200м², а в Україні – лише 570м². Станом на 1 березня 2010 року в Україні, за даними Мінприроди, діяли: 19 природних та 4 біосферних заповідника, 47 національних природних парків, 55 регіональних ландшафтних парків, 3203 пам'яток природи, 2853 заказників, 27 ботанічних садів, 12 зоопарків, 54 дендропарки та 542 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 800 заповідних урочищ. Попри це, площа природно-заповідного фонду в Україні є недостатньою і залишаться значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 15 %.

Сучасні еколого-економічні розрахунки і моделі показують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе приумові, що не менше 10-15% його площі зайняті заповідними територіями рангу заповідника або заказника. Наявність розвинутої сітки територій – необхідна умова збереження біорізноманіття.

3. Проаналізуйте стан заповідної мережі Буковини на сучасному етапі. Сформулюйте висновок, як вона повинна розвиватися в найближче майбутнє?

Таблиця 10.

Динаміка мережі природно-заповідного фонду Чернівецької області до 2020 року згідно з Програмою розвитку заповідної справи Чернівецької області

Категорія територій і об’єктів ПЗФ	Мережа ПЗФ станом на 01.06.2010 р.	Мережа ПЗФ станом на 01.01.2020 р.
Кількість, од.	Площа, тис.га	Кількість, од.	Площа, тис.га
Національні природні парки		27,8		51,4
Регіональні ландшафтні парки		36,5		52,5
Заказники загальнодержавного значення		12,6		30,4
Заказники місцевого значення		42,8		29,4
Пам’ятки природи загальнодержавного значення		0,2		0,4
Пам’ятки природи місцевого значення		0,6		0,8
Ботанічні сади		0,01		0,01
Дендрологічні парки загальнодержавного значення		0,02		0,03
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення		0,3		0,4
Заповідні урочища		1,1		2,9
Разом:		121,93		171,8
Частка заповідності		14,9		21,2

Висновок ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Об’єднайтесь у групи.

Користуючись додатком 7 знайдіть біосферні та природні заповідники. Проведіть взаємоопитування.

Додаток 7.

Карто-схема «Заповідний фонд України»

4. Користуючись додатком 8, знайдіть на карті природоохоронні території Чернівецької області та заповніть таблицю 11, опрацювавши інформаційний матеріал.

Додаток 8.