Л-6. Небезпеки об’єктів, що містять токсичні речовини 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Л-6. Небезпеки об’єктів, що містять токсичні речовини



Л-6. Небезпеки об’єктів, що містять токсичні речовини

1. Стан хімічної безпеки в Україні

2. Класифікація небезпечних хімічних речовин

3. Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

4. Токсичні властивості СДЯР

5. Характер можливих хімічних аварій

Стан хімічної безпеки в Україні

До основних факторів хімічної небезпеки в Україні відносяться такі суб‘єкти господарювання:

· хімічно небезпечні об‘єкти (ХНО), в тому числі і окремі установки та агрегати, які виробляють, використовують переробляють або знищують небезпечні хімічні речовини;

· промислові підприємства, які утримують на своїй території небезпечні хімічні речовини, що не використовуються у виробництві і потребують утилізації;

· заводи (комплекси) з переробки нафтопродуктів; підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують аміак або хлор (особливо – ізотермічні резервуари аміаку);

· залізничні станції і порти, в яких концентрується продукція хімічного виробництва, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення небезпечних хімічних речовин (НХР);

· транспортні засоби, контейнери і наливні залізничні та автомобільні цистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні речовини;

· магістральні аміакопроводи; склади та бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезінфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки;

· склади і бази із запасом отрутохімікатів для сільського господарства.

Загалом в Україні функціонує 931 об‘єкт, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності 308,07 тис. тонн небезпечних хімічних речовин, у тому числі 4,08 тис. тонн хлору, 202,66 тис. тонн аміаку та 101,33 тис. тонн інших небезпечних хімічних речовин. Ці об‘єкти розподілені за ступенями хімічної небезпеки та наведені в табл. 6.1:

Таблиця 6.1

Класифікація небезпечних хімічних речовин

Небезпечна хімічна речовина (НХР) – це використовувана у промисловості та/або сільському господарстві речовина, яка при розливі або викиданні забруднює довкілля і може спричинити ураження чи загибель людей, рослин і тварин.

Небезпечні хімічні речовини поділяють на: 1) аварійно хімічно небезпечні речовини або сильно діючі ядучі речовини (СДЯР); 2) бойові отруйні речовини; 3) речовини, що спричиняють переважно хронічні захворювання:

Сучасна наука має відомості про понад 60 мільйонів хімічних речовин. Серед них нараховується понад 6 мільйонів небезпечних хімічних речовин (НХР). Сучасна хімічна промисловість у великих кількостях виробляє близько 60 тисяч НХР.

Класифікацію НХР проводять за:

1) ступенем токсичності при інгаляційному і пероральному надходженні до організму;

2) ознакою переважного синдрому при гострій інтоксикації;

3) агрегатним станом;

4) температурою кипіння;

5) здатністю до горіння;

6) впливом на організм людини.

За ступенем токсичності всі хімічні речовини поділяють на:

· надзвичайно токсичні, з LC50 < 1 мг/л і LD50 < 1 мг/кг;

· високотоксичні, з LC50 = 1 –5 мг/л і LD50 = 1–50 мг/кг;

· сильнотоксичні, з LC50 = 6–20 мг/л і LD50 = 51–500 мг/кг;

· помірнотоксичні, з LC50 = 21–80 мг/л і LD50 = 501–5000 мг/кг;

· малотоксичні, з LC50 = 81–160 мг/л і LD50 = 5001–15000 мг/кг;

· нетоксичні, з LC50 > 160 мг/лмг/л і LD50 > 15000 мг/кг.

У системі стандартів безпеки праці за ступенем дії на організм людини НХР поділяються на чотири класи небезпеки:

I – надзвичайно небезпечні;

ІІ – високонебезпечні;

ІІІ – помірно небезпечні;

IV – малонебезпечні речовини.

Клас небезпеки НХР встановлюють за найбільш жорстким показником, характерним для даної речовини (таблиця 6.2).

Таблиця 6.2

Токсичні властивості СДЯР

Важливою характеристикою СДЯР є їх токсичність (грец. toxikon – отрута), тобто отруйність. Під токсичністю речовини розуміється її здатність викликати патологічні зміни в організмі, які приводять людину до втрати дієздатності або до загибелі.

Токсичність залежить від шляхів потрапляння СДЯР у людський організм:

ü при вдиханні з повітрям (інгаляційно, inhalo – вдихую),

ü при потраплянні у шлунок (перорально, per os – через рот),

ü при контакті зі шкірою (перкутанно, кутіс, cutis – шкіра),

ü через слизові оболонки і незагоєні поверхні ран (резорбтивно, resorbeo – поглинаю).

При вдиханні з повітрям СДЯР безпосередньо стикаються із дуже великою площею поверхні легень (площа легеневої поверхні дорослої людини майже дорівнює площі футбольного поля!). Тому всмоктування СДЯР у кров із легенів відбувається дуже швидко. При цьому такий важливий захисний бар’єр як печінка виявляється виключеною із процесу знезараження організмом СДЯР.

Кількісно токсичність СДЯР оцінюється дозою. Доза речовини, що викликає певний токсичний ефект, називається токсичною дозою (D). Токсична доза, що викликає однакові за тяжкістю ураження, залежить від властивостей СДЯР, шляхів її проникнення в організм, від виду організму і умов викиду.

Для речовин, що проникають в організм у рідкому або аерозольному стані через шкіру, шлунково-кишковий тракт або через рани, вражаючий ефект для конкретного виду організму в стаціонарних умовах залежить тільки від кількості СДЯР.

Токсичні властивості речовин визначають експериментальним шляхом на різних лабораторних тваринах, тому частіше користуються поняттям питомої токсодози - дози віднесеної до одиниці живої маси тварини. Токсичність однієї й тієї ж речовини, навіть при однакових умовах, різна для різних видів тварин, а для конкретного виду тварини помітно відрізняється в залежності від способу надходження в організм. Тому після чисельного значення токсодози вказують вид тварини і спосіб введення речовини. Наприклад, запис: «Зарін, Dсмерт = 0,017мг/кг (кролики, внутрішньовенно)» означає, що доза зарину 0,017 мг/кг, що введена кролику в вену, викликає у нього смертельний наслідок.

Розрізняють порогові; такі, що виводять з ладу; і смертельні токсодози.

Порогова токсодоза (primary dose –PD) - кількість речовини, що викликає початкові ознаки ураження організму з певною ймовірністю або, що те ж саме, у певного відсотка людей або тварин. Імовірність проставляється внизу праворуч, наприклад PD50 - середня порогова токсодоза.

Токсодоза, що виводить з ладу (incapacitating dose –ID) - кількість речовини, що викликає при потраплянні в організм вихід з ладу певного відсотка уражених як тимчасово, так і зі смертельним результатом, наприклад ID50 - середня токсодоза, що виводить людину з ладу, робить її недієздатною.

Смертельна токсодоза (letalis dose – LD) - кількість речовини, що викликає при потраплянні в організм смертельний результат з певною ймовірністю, наприклад LD50 - середня смертельна токсодоза.

У дозах, менших за LD50 СДЯР викликають ураження різного ступеня тяжкості: тяжкі – при 0,3...0,5 LD50; середні – при 0,2 LD50; легкі приблизно при 0,1 LD50.

Величини PD50, ID50, LD50 - є шкірно-резорбтивними токсодозами, окрім них використовуються також інгаляційні токсодози, тобто токсодози для СДЯР, що заражають атмосферу парою або тонкодисперсним аерозолем і викликають ураження людини і тварин через органи дихання.

Для розрахунку цих токсодоз використовується рівняння:

, (6.1)

де: С – концентрація СДЯР у повітрі, мг/л;

τ – тривалість вдихання зараженого повітря, хв;

V – інтенсивність дихання, л/хв;

G – маса тіла людини, кг.

Німецький хімік Фріц Габер (1868 – 1934) запропонував спростити цей вираз. Прийнявши допущення, що для людей, котрі знаходяться в однакових умовах, відношення V/G постійно і розділивши на нього обидві частини рівняння, він отримав вираз

, (6.2)

Добуток С·τ Ф. Габер назвав коефіцієнтом токсичності та прийняв його за постійну величину. Ця величина дозволяє порівнювати різні СДЯР за інгаляційною токсичністю. Часто цей коефіцієнт називають інгаляційною токсодозою і позначають РСτ50, IСτ50, LCτ50, хоча правильніше його називати відносною токсичністю при інгаляції.

Відносна токсичність СДЯР при інгаляції залежить від фізичного навантаження на людину. Для людей, зайнятих важкою фізичною роботою (V = 40 л/хв) вона буде менше, ніж для людей, які знаходяться у спокої (V = 10 л/хв).

Токсодози деяких СДЯР наведені у табл. 14.

Чим меншою є токсодоза, тим більшою є токсичність речовини.

Таблиця 6.4

Л-6. Небезпеки об’єктів, що містять токсичні речовини

1. Стан хімічної безпеки в Україні

2. Класифікація небезпечних хімічних речовин

3. Зони хімічного забруднення та осередки хімічного ураження

4. Токсичні властивості СДЯР

5. Характер можливих хімічних аварій



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 106; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.223.5.218 (0.017 с.)