Стерилізація шовного матеріалу.

Підготовка операційного поля.

Уявлення про внутрішньолікарняну інфекцію.

Роль середнього медичного працівника в профілактиці хірургічної

Інфекції.

Асептика.

Асептика - це комплекс заходів, направлених на попередження проникнення мікроорганізмів в рану, та в організм в цілому. Асептика передбачає два головних методи - це стерилізація і дезинфекція. Під час стерилізації гинуть не лише вегетативні форми і але і спори, що вирізняються особливою стійкістю. Під час дезинфекції гинуть лише вегетативні форми мікроорганізмів. Тепер діє галузевий стандарт (ГОСТ 42 - 21 - 2 - 85), який визначає методи, засоби, режими стерилізації і дезинфекції медичного обладнання і інструментарію.

Наказ 720 від 1986 року дійсний на даний момент часу.

Асептичний метод проведення хірургічних втручань є основним і загальновизнаним у сучасній хірургії. Він надійно запобігає інфікуванню під час здійснення хірургічних втручань і лікування ран.

 

Шляхи проникнення інфекції в рану.

Зараження рани мікроорганізмами може відбуватися ендогенне і екзогенне.

Ендогенна інфекція (аутоінфекція) міститься в організмі хворого і може потрапити в операційну рану гематогенним, лімфогенним шляхом або езпосередньо під час проведення операції.

Для профілактики ендогенної інфекції слід уважно обстежувати хворих до операції. При наявності гнійних захворювань (фурункули, карбункули), тонзиліту, карієсу зубів, грипу тощо планову операцію робити не можна.

Екзогенною називають інфекцію, яка потрапляє в рану із зовнішнього середовища. Розрізняють повітряну, краплинну, контактну та імплантаційну екзогенну інфекцію.

Повітряна інфекція не має вирішального значення, бо повітря містить незначну кількість патогенних мікроорганізмів. Однак у кінці операцій забрудненість повітря операційних підвищується. Враховуючи це, слід старанно стерилізувати повітря бактерицидними лампами, своєчасно й ретельно прибирати, провітрювати і дезинфікувати операційні, суворо додержувати правил поведінки в операційному блоці. Обов'язковим є носіння спеціальної білизни і бахил. Необхідний систематичний бактеріологічний контроль для визначення ступеня забруднення повітря.

Краплинна інфекція потрапляє на рану із слиною і слизом при розмові, кашлі, чханні. Профілактика краплинної інфекції має дуже велике значення, бо в порожнині рота і носоглотці звичайно містяться різні мікроорганізми, в тому числі патогенні, нерідко стійкі до антибіотиків.

Щоб запобігти забрудненню повітря і ран краплинною інфекцією, працівники хірургічного відділення повинні носити маски; забороняються зайві розмови, не допускаються в операційну хворі на грип або гострою респіраторною вірусною інфекцією. Весь персонал хірургічного відділення повинен періодично проводити санацію порожнини рота і носоглотки.

Контактна інфекція передається предметами, які стикаються з раною під час операції (інструменти, перев'язний матеріал, рукавички та ін.).

Імплантаційна — шовним матеріалом, тампонами.

 

 

Стерилізація, її види.

Для знищення мікроорганізмів та їх спор у хірургії застосовують як фізичні, так і хімічні методи.

Стерилізації досягають:

- кип'ятінням у стерилізаторах (це дезінфекція)

- обробкою парою під тиском у парових стерилізаторах (автоклавах)

- обпалюванням і прожарюванням (сухо-жарові шафи)

- газова стерилізація

- радіаційний метод

- хімічна стерилізація

- світлова стерилізація (УФО та кварцові лампи).

Кип'ятіння — найпоширеніший метод стерилізації інструментів (за галузевим стандартом признаний тільки як метод стерилізації), гумових дренажів, скляних предметів. Воно проводиться в стерилізаторах-кіп'ятильниках.

Стерилізатори виготовляють з нержавіючої сталі або латуні. Вони складаються з металевого ящика різної конструкції і сітки, на яку кладуть предмети, що підлягають стерилізації. Стерилізатори заповнюють 1—2 % розчином натрію гідрокарбонату, дистилятрм чи бідистилятом. Електричний стерилізатор має спеціальний електронагрівальний пристрій, розрахований на напругу в мережі живлення 127 і 220 В.

В операційних і перев'язочних встановлюють великі електричні стерилізатори, кришка яких відкривається при натискуванні педалі ногою. Інструменти кладуть на спеціальну сітку з отворами і ручками. Після закінчення стерилізації відкривають стерилізатор і виймають сітку з допомогою спеціальних стерильних гачків. Вода стікає через отвори в стерилізатор, і сітку разом з інструментами обережно переносять на стерильний стіл.

 

а) Передстерилізаційна підготовка

Одним із найважливіших питань асептики є питання передстерилізаційної очистки і контролю стерилізації інструментів.

Передстерилізаційна очистка забруднених гноєм, кров'ю інструментів розпочинається із знезараження:

- занурюванням в 3 % розчин хлораміну (30 хвилин) чи в 4% розчині перекису водню(80 хвилин), причому інструменти повинні бути повністю занурені в розчини;

- інструменти, які дуже забруднені кров'ю опускають в 1% розчин бензоату натрію при кімнатній температурі 17 - 27 град. напротязі 60 хвилин;

- після цього інструменти миють щітками під проточною напротязі 0,5- 1хв.;

- замочують інструменти напртязі 15 хв. в миючому розчині (склад його такий - води 978 г, порошку "Прогрес", "Лотос", 5 г, і 17 мл 33%розчину перекису водню) при температурі 45 - 55 град.;

- миють кожен інструмент окремо з допомогою тампона, йоржика в

миючому розчині;

- сполоснути в проточній воді;

- провести контроль якості передстерилізаційної обробки інструментів на наявність залишків миючого розчину і крові;

- сполоснути в дистильованій воді;

- висушити інструменти в сушильній шафі при температурі 85 град;

б) Контроль передстерилізаційної обробки інструментів;

Відсутність миючого розчину перевіряють при допомозі Фенолфталеїнової проби - на вимитий інструмент нанести 1-2 краплі 1% спиртового розчину фенолфталеїну і спостерігати чи не з'явиться рожеве забарвлення, що свідчить про наявність слідів миючого розчину.

Якість обробки інструментів від крові перевіряють при допомозі бензидинової, ортолідинової чи амідопіринової проб.

Бензидинова проба - на інструменти наносять піпеткою 3 краплі сірчанокислого бензидину і при наявності слідів крові з'являється синьо-зелене забарвлення.

Ортолідинова проба - наносять на інструменти 2 -3 краплі розчину і 1-2 краплі 20% розчину перекису водню і при наявності слідів крові з'являється яскраво-зелене забарвлення.

 

Стерилізацію хірургічного інструментарію кип'ятінням проводять протягом 45 хв. Рекомендується кип'ятити інструменти в 2 % розчині натрію гідрокарбонату. Воду необхідно спочатку стерилізувати протягом 3Охв, повторюючи це знову через 6 год.

Ріжучі інструменти (скальпелі та ножиці, голки - кип'ятять 30хв), які при тривалому кип'ятінні тупляться, необхідно кіп'ятити в дистильованій воді, після кип'ятіння протягом 3хв занурити в 96% етиловий спирт на 15— 20 хв. Скальпелі стерилізують також у повітряних стерилізаторах при температурі 160 °С протягом 60 хв.

Стерилізацію гумових виробів та апаратів з оптичною системою можна проводити ультразвуковим опромінюванням апаратом "Ультра-єйс" у комбінації із спеціальним дезинфекційним розчином. Для стерилізації апарати з оптичною системою обмивають 0,1 % розчином ртуті оксиціаніду з наступним обтиранням 70% р-н етилового спирту (без оптики) та ізотонічним розчином натрію хлориду. Оптичні інструменти для стерилізації можна занурювати в 0,02 % розчин діоциду на 3—4 год.

Набори інструментів для невідкладних операцій стерилізують у паровому медичному стерилізаторі (автоклаві) при тиску 1,5 атм протягом 45 хв. Після закінчення операції весь хірургічний інструментарій підлягає ретельній очистці.

Паровий стерилізатор (автоклав) — це металевий казан з подвійними стінками, в якому здійснюється стерилізація парою під тиском. Простір між зовнішьою і внутрішньою стінками парового стерилізатора частково заповнюють водою через лійку до рівня, вказаного на водомірному склі. Після закладання предметів, що підлягають стерилізації, кришку парового стерилізатора щільно закривають і пригвинчують гвинтами. Манометр на кришці показує тиск усередині парового стерилізатора в атмосферах. Цей тиск відповідає температурі пари. Так, тиск 1 атм відповідає температурі 120 °С; 2-2,5 атм — 134-138°С. Поряд з манометром є запобіжний клапан, який автоматично знижує тиск при перевищенні допустимого рівня. Допустимий тиск зазначено на манометрі червоною рискою.

Підігрівати воду в паровому стерилізаторі можна електронагрівальними приладами, газом або на вогні. У великих операційних блоках встановлюють спеціальні парові стерилізатори.

Стерилізація білизни, перев'язного матеріалу, інструментарію проводиться при 1атм 120 °С протягом 1 год, 1,1атм. тиску і температурі 121град.— 50-55 хв., при 1,5атм 127 °С— 45хв, при 2атм134 °С—2Охв., при 2,5атм138 °С—15 хв.

У паровому стерилізаторі стерилізують операційну білизну (халати, простирадла, рушники), перев'язний матеріал (салфетки, тампони, вату, бинти та ін.), інструменти, за винятком тих, що мають оптичну систему. Перев'язний матеріал і білизну кладуть перед стерилізацією в спеціальні металеві барабани (бікси), що мають дрібні отвори, через які гаряча пара проникає всередину.

У великі бікси кладуть халати і простирадла, в середні—рушники, перев'язний матеріал, у маленькі бікси звичайно вміщують кульки, тампони, рукавички. Перев'язний матеріал і білизну слід укладати не дуже щільно. Для амбулаторії спочатку на дно бікса кладуть перев'язний матеріал, потім простирадла, халати і рушники.

Стерилізацію в парових стерилізаторах можна також проводити в подвійних наволочках. До ручки барабана прикріплюють етикетку з зазначенням строку стерилізації і назвою вмісту (білизна, перев'язний матеріал тощо).

Заправку парового стерилізатора проводять у такій послідовності:

а) закривають спускний кран водопарової камери, відкривають кришку стерилізатора;

б) наливають через лійку воду до 2/3 рівня водомірного скла;

в) в робочу камеру кладуть матеріал у біксах з відкритими отворами;

г) щільно закривають кришку та ретельно загвинчують болти;

д) після перевірки на герметичність вмикають підігрів і протягом 15—20 хв випускають пару;

е) закривають кран і піднімають тиск до необхідного рівня.

Стерилізацію в парових стерилізаторах не слід проводити довше належного часу, тому, що це призводить до псування білизни і перев'язного матеріалу. Недоліком стерилізації є також підвищена вологість і намокання білизни, яке може статися при надмірному наповненні стерилізатора водою. Мокру білизну не можна застосовувати для операцій.

Після закінчення стерилізації:

а) відключають підігрів стерилізатора (в електричному — вимикають струм);

б) обережно відкривають спускний кран, поступово випускають пару, знижують тиск до 0;

в) відкривають кришку стерилізатора, щоб не обпектись парою;

г) витягують бікси і негайно закривають отвори в них;

д) закривають кришку стерилізатора.

В закритих біксах стерильність зберігається 72 години, причому на біксах встановлюють бірки, де вказують що саме стерилізувалось і дату стерилізації, відділ якому належить бікс.

Цим видом асептики користуються для стерилізації хірургічної білизни, перев'язного матеріалу, гумових трубок. Причому набори інструментів звичайно стерилізують при 1,1 атм. тиску і температурі 121 град. напротязі 15 хвилин, текстильні вироби в цьому самому режимі. але 30 хвилин. А чутливі до висок ї температури матеріали (гумові рукавички. живильні середовища) автоклавують при більш низькому тиску (0,4 -0,5 атм., 112 гр.), а стійкі до температури - при 2,5 атм. і 138 гр. тиску 30 хв.

Сухоповітряну стерилізацію проводять у спеціальних повітряних стерилізаторах (СС-200, СС-1, ШСС-80, АЛВ-ІV та ін.). Повітря в них нагрівається до 140—1 200 °С. При t=200 °С інструменти стерилізують 40 хв.

Найбільш поширений електричний повітряний стерилізатор СС-1, який складається з корпуса, кришки, підставки та стерилізаційної камери, в якій є дві сітки для розміщення інструментів. На корпусі є 2 термометри, один з них електроконтактний для автоматичної підтримки температури, необхідної для стерилізації.

Послідовність стерилізації:

а) встановлюють ручку тумблера в середнє положення;

б) встановлюють гайку електроконтактного термометра на необхідну температуру;

в) вмикають електричний струм і підігрівають стерилізатор протягом 10хв;

г) відкривають кришку та кладуть інструменти.