Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості формування понять у олігофренів
У процесі мислення в людини формуються поняття. Поняття — це форма мислення, яка відображає об'єкт або клас об'єктів в їх істотних властивостях. Істотними є такі властивості предметів, які належать їм за будь-яких умов, виявляють їх природу і відрізняють від об'єктів іншого роду. Поняття виникають на основі чуттєвого пізнання предметів і явищ. Вони тісно пов'язані з відчуттями, сприйманнями, уявленнями і виникають, як наслідок їх узагальнень. Формування понять у розумово відсталих дітей — одна з основних і разом з тим складних задач допоміжної школи. У зв'язку із недорозвитком вищих форм пізнавальної діяльності цих дітей, їм важко заходити від конкретного, абстрагуватися від деталей, що сприймаються безпосередньо і узагальнювати їх. Формування абстрактно-загального (В.В.Давидов) поняття здійснюється за відповідних умов. У процесі навчання учні перш за асе знайомляться із низкою предметів, явищ або ж з їх описом, далі вони порівнюють ці предмети, виявляють схожі загальні ознаки, водночас абстрагуються від другорядних неістотних. Чим різноманітніші набори предметів, що порівнюються, тим повнішим, точнішим буде сформоване поняття. Отже, процес формування узагальнень знаходиться у певній залежності від сприймання та уявлення. Формування понять, їх правильність, точність, повнота залежать також від ступеня розвитку мислительних операцій: уміння аналізувати предмет, виділяти в ньому основне і другорядне, порівнювати ознаки, що виділені. Знайти тотожність і різницю можливо виділяючи певні якості, властивості різних об'єктів. Загальне в різних об'єктах краще усвідомлюється при багаторазовому повторенні. Щоб виділити істотні ознаки предметів потрібно відволікатися від неістотного. Отже, узагальнення нерозривно пов'язано з абстрагуванням. Абстрагування має дві функції: 1) виділення ряду істотних ознак — позитивне абстрагування; 2) відволікання від неістотних ознак — негативне абстрагування (Н.О.Менчинська). Ці дві функції нерозривно пов'язані, проте одна з них завжди виступає на перший план. Так, при формуванні нового поняття на перший план виступає позитивне абстрагування, оскільки діти повинні виділити і засвоїти основні, істотні ознаки. У випадках, коли засвоєне поняття використовується в конкретних умовах, на перший план виступає негативне абстрагування: діти відволікаються від конкретних, несуттєвих ознак, які сприймають, щоб знайти основне, суттєве.
Саме так на основі мислительних операцій у дітей формуються певні поняття. В одних випадках це дійсні понятійні узагальнення, в інших — лише узагальнення-комплекси (Л.С.Виготський [13]). Понятійне узагальнення ґрунтується на виділенні лише істотних ознак і абстрагуванні від конкретних, неістотних. Вирішальну роль при цьому відіграє слово як засіб, що спрямовує увагу дитини на загальну ознаку: вона називає групу предметів словом. Узагальнення-комлекс здійснюється на основі безпосереднього чуттєвого досвіду. При цьому будь-який зв'язок може виступати підставою для об'єднання об'єктів в один комплекс. В процесі комплексного узагальнення ознаки для об'єднання предметів у групи постійно змінюються. Тому один і той же об'єкт може бути віднесеним до різних комплексів в залежності від того, на яку саме ознаку дитина орієнтується у даний момент. Всі ознаки об'єктів при цьому є рівними за функціональною значущістю. Узагальнення-комплекси, за визначенням Л.С.Виготського [13], часто здійснюються у вигляді псевдопонять. За зовнішніми особливостями — це узагальнення-поняття, бо діти об'єднують однорідні предмети, за типом процесу — це комплекси, бо діти об'єднують предмети в одну групу за наочною ознакою, не враховуючи істотних ознак роду. Наприклад, діти об'єднують трикутники в одну групу за зовнішньою схожістю (три кути), але вони не виділяють, отже, не розуміють істотних ознак даної фігури, як геометричної. Механізмом створення таких псевдопонять Л.С.Виготський вважає спілкування дорослих і дітей. Дитина просто дізнається у дорослого про назву конкретних предметів. Дорослий при цьому зазвичай не пояснює, чому предмет називається саме так., Вивчення особливостей узагальнень у дітей, що розвиваються нормально, показало, що воно проходить складний шлях. У дітей молодшого шкільного віку спостерігаються різні рівні узагальнень від наочно-дійового до понятійного. Рівні ці залежать не лише від віку та інтелектуальних здібностей дитини, а й від методів навчання.
Своєрідність розвитку мислительних операцій у розумово відсталих, як виявлено спеціальними дослідженнями (А.І.Ліпкіна, Є.М.Кудрявцева, М.В.Зверєва, В.Г.Петрова, І.М.Соловйов, Н.М.Стадненко та інші), визначає особливості формування і якості понять про предмети і явища у цих дітей. Дитина, що має нормальний інтелект, аналізуючи предмет, спочатку виділяє основні його частини, а потім компоненти, що їх складають. Розумово відсталі виділяють лише ті частини, що впадають їм в очі і кожну з них сприймають як рівнозначну іншим. Хаотичність аналізу, що властива розумово відсталим, призводить до того, що одні деталі вони називають кілька разів, інші ж не помічають зовсім. Якщо ж непоміченими залишаються важливі, істотні деталі об'єкту, сприймання його і уявлення про нього виявляються значно збідненими. Для формування понять істотним є виділення в об'єкті не лише тих його властивостей, які сприймаються безпосередньо (величина, форма, колір, смак, температура та ін.), а й таких, що безпосередньо не сприймаються. Це функціональні ознаки, що визначають дії предмета, його застосування. Розумово відсталі діти, розглядаючи предмет, виділяють в основному колір, величину. Форму ж — лише за умов порівняння двох однорідних предметів. Функціональні ознаки розумово відсталі самостійно не виділяють. Недосконалість аналізу розумово відсталих позначається й на процесі порівняння. Не вміючи послідовно виділяти в предметах певні ознаки, вони, особливо на початку навчання, співставляють такі ознаки предметів, які не можна порівняти. Наприклад, в одному предметі виділяють величину, у другому — форму. Розумово відсталі часто схожість приймають за тотожність, не встановлюючи при цьому того різного, що є в схожому. Своєрідність простіших мислительних операцій розумово відсталих дітей негативно позначається на якості найвищої мислительної операції — узагальненні. Тривалі клінічні вивчення олігофренів (Б.В.Зейгарнік, В.І.Лубовський, М.С.Певзнер) показали, що діти, які поступають до школи, але не навчалися у дошкільних закладах, не вміють групувати предмети, а ті, що групують, роблять це за принципом ситуативного узагальнення. В учнів ІІ-III класів виникають вже узагальнення за категоріями (посуд, одяг, меблі), що спираються на родові назви. Проте принцип групування ще не досить осмислений, тому в одну групу включаються різнорідні предмети. Б.В.Зейгарнік [25] виявила, що олігофрени при визначенні окремих понять спираються на безпосередні уявлення про них, а не на загальні ознаки. Вони не вміють виділяти значущі, істотні ознаки, тому їх визначення бувають неповними або ж неправильними.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 200; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.235.148 (0.006 с.) |