Технічні характеристики протипіхотних мін

Протипіхотні міни призначені для ураження живої сили противника. За характером вражаючої дії, вони розділяються на фугасні, осколкові та кульові. Осколкові міни, в свою чергу, діляться на міни стаціонарного встановлення і, що вистрибують. За способом приведення в дію протипіхотні міни підрозділяються на керовані і некеровані.

 

Мал. 4. Класифікація протипіхотних мін

Фугасні міни призначені для ураження живої сили противника дією продуктів вибуху при безпосередньому контакті міни з ціллю.

Осколкові міни призначаються для ураження живої сили противника осколками, що утворюються при роздрібненні вибухом металевого корпусу міни або можуть бути заздалегідь виготовлені при виробництві міни у виді кульок чи циліндрів.

Кульові міни призначені для ураження одного піхотинця вмонтованою в них кулею (через низьку ефективність вони не знайшли широкого застосування).

Осколкові міни можуть встановлюватися також у керованому варіанті (в цьому випадку вони підриваються електричним способом по проводах).

В залежності від характеру зони розльоту осколків вони діляться на міни кругового та спрямованого ураження.

Під час вибуху мін кругового ураження горизонтальний кут розльоту осколків складає 360º. Міни кругового ураження можуть підриватися безпосередньо на місці встановлення або викидатися за допомогою викидного заряду і в наступному вибухати на визначеній висоті над поверхнею грунту.

Під час вибуху мін спрямованого ураження осколки летять у визначеному напрямку. Горизонтальний кут розльоту осколків може складати від одиниць до декількох десятків градусів.

В залежності від бойової обстановки, умов місцевості і конструктивних особливостей протипіхотних мін, вони встановлюються в грунт, на поверхню грунту, в сніг або з підніманням над поверхнею грунту (на місцевих предметах).

 

Міни виробництва колишнього СРСР

Фугасні міни

Протипіхотна фугасна міна ПФМ-1С призначена для дистанційного мінування місцевості з метою ураження живої сили противника.

ПФМ-1С

Вона складається з корпусу, заряду вибухової речовини (ВР) і підривника. Корпус представляє собою поліетиленовий балон із стабілізованим крилом. Підривник закріплений у корпусі міни кільцем і складається з механізму зведення, системи запобіжника, запобіжно-детонуючого пристрою, механізму самоліквідації, корпусу і допоміжних деталей. Вільний об’єм в середині балону заповнений зарядом рідкої ВР. Після викидання міни ПФМ-1С із касетних боєприпасів розкривається стабілізоване крило, що забезпечує їй достатню стійкість у польоті. Після падіння міни ПФМ-1С її підривник переводиться в бойове положення. При навантаженні на міну спрацьовує детонатор і заряд ВР. У випадку відсутності впливу навантаження на міну протягом визначеного часу - спрацьовує механізм самоліквідації.