Парашутно-десантна рота у бойовій рухомій охороні

Бойова рухома охорона призначається з метою не допущення проникнення наземної розвідки противника, забезпечення безперешкодного руху колони головних сил, а також попередження їх від раптового нападу противника і створення їм вигідних умов для вступу в бій.

На бойову рухому охорону в окремих випадках можуть покладатися завдання по захопленню перевалів, тіснин, мостів, переправ, вузлів доріг, а також з розвідки та знищення засобів масового ураження, елементів систем високоточної зброї, пунктів управління, вузлів зв'язку та інших важливих об'єктів противника на маршрутах руху і на флангах. При захопленні об'єктів підрозділами головних сил бойова рухома охорона може прикривати їх дії з загрозливого напрямку або атакувати разом з ними. У ряді випадків бойова рухома охорона, що діє на фланзі, може займати та утримувати вигідні рубежі, влаштовувати засідки і загородження на шляхах підходу резервів противника в цілях заборони виходу їх до головних сил.

Бойова рухома охорона висилається в напрямку руху, а за необхідністю й у бік флангів і в тил. В залежності від поставленого завдання та умов обстановки у склад бойової рухомої охорони може призначатися: вперед по маршруту руху ─ до посиленої парашутно-десантної роти на віддаленні 5 ─ 10 км від передового, рейдового загонів або від головних сил бригади (полку), у бік флангу ─ бойовий дозор (до посиленого взводу) або дозорне відділення.

При переході батальйону до оборонних дій, а також при його зупинках (в районі збору) для обслуговування бойової техніки, поповнення запасів матеріальних засобів, відпочинку особового складу та підготовки до виконання нових бойових завдань бойова рухома охорона виконує завдання бойової охорони.

У залежності від місця в бойовому порядку батальйону, характеру виконуваного завдання та інших умов обстановки роті можуть бути додані:

артилерійська (мінометна) батарея;

взвод ПТКР, СПГ-9, АГС-17;

інженерно-саперний взвод;

зенітно-ракетне відділення;

відділення радіаційної і хімічної розвідки.

Побудова колони роти повинна відповідати умовам обстановки, забезпечувати високу швидкість, швидке розгортання в бойовий порядок і виконання поставлених завдань, а також готовність до відбиття ударів повітряного і наземного противника з будь-яких напрямків.

Колона роти, що діє в якості бойової рухомої охорони, включає органи розвідки, охорони, а також головні сили.

Місця підрозділів у колоні визначаються, виходячи з порядку їхнього вступу в бій таким чином, щоб при розгортанні роти в бойовий порядок не було обгону чи перетинання маршрутів висування на рубежі переходу в атаку. Артилерійська (мінометна) батарея рушає ближче до голови колони головних сил роти, щоб підтримати розгортання і вступ у бій. Зенітні засоби розподіляються по колоні, додане протитанкове відділення вирушає за командиром роти, що знаходиться в голові колони роти. Додані інженерно-саперний підрозділ і хіміки ─ розвідники включають, як правило, до складу органів розвідки та охорони, що діють попереду колони основних сил роти. При розподілі засобів посилення по колоні необхідно враховувати також швидкість і прохідність засобів пересування цих підрозділів.

Для ведення розвідки в ході рейду і безпосередньої охорони колони роти, що діє в бойовій рухомій охороні, призначаються:

дозорні відділення;

дозорні;

спостерігачі.

Дозорне відділення висилається по маршруту руху й у сторони флангів на віддалення, що забезпечує спостереження і підтримку його вогнем. На дозорні відділення покладаються наступні завдання з розвідки:

розвідка місцезнаходження і характеру дій противника по маршруту руху, його склад, а при виконанні завдання з захоплення об'єкта системи його охорони та оборони;

стан маршруту, наявність загороджень і перешкод, шляхів їх обходу або подолання;

радіаційна і хімічна обстановка.

Дозорне відділення призначається в складі парашутно-десантного (аеромобільно-десантного) відділення, посиленого саперами і хіміками - розвідниками.

Від дозорного відділення, а іноді і від головних сил бойової рухомої охорони, при підході до об'єкта противника або перешкодах на маршруті руху, а також з виходом до призначеного району зосередження, можуть виділяться парні дозорні, що діють, як правило, у пішому порядку.

Спостерігачі призначаються у всіх умовах обстановки.

Управління підрозділами роти в ході рейду здійснюється в основному сигнальними і рухомими засобами. Радіозв'язок до початку бою використовується тільки для оповіщення і передачі розпоряджень, команд і сигналів, коли неможливо в даній конкретній обстановці передати інформацію іншими засобами.

Успішні дії роти при здійсненні рейду значною мірою залежать від його організації.

Порядок роботи командира роти з організації рейду залежить від умов обстановки, отриманого завдання та наявності часу.

Роботу з організації рейду командир роти починає після отримання бойового наказу або після оголошення командиром батальйону рішення на рейд.

Отримавши бойовий наказ на здійснення рейду, командир роти:

усвідомлює його;

визначає заходи, які необхідно провести негайно для найшвидшої підготовки роти до здійснення рейду;

проводить розрахунок часу;

оцінює обстановку;

приймає рішення та доповідає його командиру батальйону для затвердження;

після затвердження рішення ставить бойові завдання підрозділам;

організує взаємодію, дає вказівки з організації всебічного забезпечення бою та управління;

керує безпосередньо підготовкою підрозділів до рейду (до десантування і рейду), перевіряє готовність особового складу, озброєння і техніки до здійснення рейду;

у встановлений час доповідає командиру батальйону про готовність роти до виконання бойового завдання.

Залежно від обстановки та наявності часу послідовність роботи командира роти з організації рейду може бути й іншою. У всіх випадках роботу щодо організації рейду він повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своєчасне прийняття рішення, постановку завдань і надати більшу частину часу підлеглим підрозділам на підготовку до виконання завдання.

Найвідповідальнішим моментом у роботі командира є прийняття рішення, яке є основою управління підрозділами та приймається на основі усвідомлення завдання, оцінки обстановки та проведених тактичних розрахунків.

За недостатністю часу (в ході бою) командир роти, усвідомивши завдання, виводить роту з підрозділами посилення на вказаний маршрут (напрямок), організовує безпосередню охорону та всю подальшу роботу з організації дій роти проводить у русі (організує розвідку противника та місцевості, оцінює обстановку, приймає рішення та ставить бойові завдання підлеглим по радіо).

При усвідомленні завдання командир роти повинен зрозуміти:

замисел командира батальйону та місце роти в похідному і бойовому порядку батальйону;

по якому маршруту (у якому напрямку) здійснює рота рейд;

глибину та тривалість рейду;

які бойові завдання, в якій послідовності та якими способами повинна виконати рота;

які об'єкти (цілі) у напрямку рейду роти уражаються засобами старшого командира;

засоби посилення роти;

скільки часу відводиться на підготовку до рейду, терміни виконання бойових завдань, в який район, до якого часу вийти після здійснення рейду.

час готовності до рейду.

Після усвідомлення завдання командир роти визначає заходи, які необхідно провести негайно та віддає попередні розпорядження, в яких вказує:

характер майбутніх дій (не розкриваючи отриманого завдання і замислу старшого командира);

загальну глибину і тривалість рейду;

характер місцевості;

завдання на підготовку особового складу і техніки до рейду;

час готовності до рейду;

місце і час постановки бойового завдання.

Визначивши необхідні заходи, командир роти проводить розрахунок часу, який і буде, по суті, планом роботи щодо підготовки до виконання бойового завдання. Вихідними даними для розрахунку часу є час отримання бойового завдання, час готовності підрозділів до його виконання та час доповіді рішення старшому командиру. Спочатку командир роти визначає загальну кількість часу на організацію рейду, у тому числі світлого і темного. Потім розподіляє його по намічених заходах, при цьому більшу частину часу необхідно надати для роботи підлеглим.

Під час оцінки обстановки послідовно вивчається:

склад, положення, стан, ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, система вогню і загороджень, сильні та слабкі сторони противника й можливий характер його дій;

склад, положення, стан, захищеність та забезпеченість своїх підрозділів;

склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;

характер місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також найбільш імовірні напрямки дій низьколітних літаків і вертольотів противника;

радіаційна, хімічна та біологічна обстановка;

пора року, час доби та погода з огляду їх впливу на виконання бойового завдання.

Зміст оцінки противника та місцевості залежить від мети рейду. При організації рейду з метою захоплення та знищення (виведення з ладу) важливого об'єкта основну увагу командир роти приділяє: при оцінці противника ─ на склад та озброєння підрозділів противника, найуразливіші елементи об'єкта, місця знаходження його найближчих резервів, можливий характер дій підрозділів охорони та обслуговування об'єкта та найближчих резервів із зав'язуванням бою ротою; при оцінці місцевості особливу увагу слід приділити вивченню місцевості на рубежах можливої зустрічі з противником з метою визначення замислу дій щодо них, а також можливим районам руйнувань, загороджень і зонам заражень місцевості з метою визначення обходу, оцінює рубежі вигідні для стримування противника і місць для влаштування засідок, загороджень та руйнувань, пункт збору роти після виконання бойового завдання.

У висновках з оцінки противника командир роти визначає:

склад і завдання розвідки та охорони (прикриття);

побудову похідного порядку;

порядок дій при зустрічі з противником.

Основною метою оцінки своїх військ є: установити бойові можливості штатних та доданих підрозділів роти, визначити моральний стан і знайти шляхи їхнього використання для виконання поставленого завдання.

У висновках з оцінки своїх підрозділів визначає:

місця підрозділів у колоні та у бойовому порядку роти;

розподіл засобів посилення;

обсяг бойових завдань підрозділам.

Головна мета оцінки сусідів полягає у визначені їхнього впливу на виконання ротою поставленого завдання та деталізації порядку спільних дій з ними для розгрому противника.

На підставі оцінки сусідів командир роти у своїх висновках визначає:

порядок взаємодії;

уточнює завдання розвідки та охорони;

У висновках з оцінки радіаційної і хімічної обстановки визначаються:

завдання з розвідки зон (ділянок) зараження;

завдання взводам і доданим підрозділам по захисту від зброї масового ураження та радіаційному, хімічному, біологічному забезпеченню рейду.

Пора року, час доби та погода враховуються з огляду їхнього впливу на виконання бойового завдання.

На підставі висновків з оцінки обстановки командир роти приймає рішення, в якому визначає:

побудову похідного порядку;

порядок дій роти при зустрічі з дрібними та переважаючими підрозділами противника, при подоланні зон зараження, руйнувань і загороджень;

бойові завдання взводам, їх місця у похідному порядку та при розгортанні у бойовий порядок, організацію спостереження; завдання доданим підрозділам – місця у похідному порядку та при розгортанні у бойовий порядок, завдання на підтримку бою роти;

завдання дозорній машині – швидкість руху та віддаленість, порядок дій при зустрічі із дрібними групами противника (одинокими машинами) та переважаючими силами.

Після прийняття рішення та доповіді його старшому командиру, командир роти проводить розрахунок рейду та оформлює його на карті.

Послідовність нанесення рішення щодо рейду на карту рекомендується наступна:

вказаний маршрут руху виділяється коричневим олівцем по всій його протяжності та розбивається на ділянки на карті масштабу 1:50 000 через 5 км, 1: 100 000 через 10 км, 1: 200 000 через 20 км;

наноситься вихідний пункт та вказується час його проходження, місця запланованих зупинок (привалів) та час перебування в них, кінцевий пункт або район зосередження, час прибуття в нього;

визначаються та наносяться рубежі та час можливої зустрічі з противником, замисел дій роти на них;

замисел на дії в бойовій охороні на привалах, зупинках, розташуванні на місці;

район збору батальйону, пункт збору роти після виконання завдання;

маршрут розбивається на ділянки залежно від його прохідності з вказівкою середньої швидкості і часу руху на них;

визначаються максимально можливі швидкості руху та час на подолання кожної ділянки.

На вільній ділянці карти наноситься:

схема побудови колони з вказівкою дистанцій між машинами, віддалення органів розвідки та охорони і загальну глибину колони;

наносяться орієнтири, кодовані найменування об'єктів і місцевих предметів, таблиця позивних посадових осіб, сигналів управління, взаємодії й інші дані.

Робоча карта командира з нанесеним рішенням служить основним документом при постановці завдань підлеглим.

У бойовому наказі командир роти вказує:

відомості про противника;

бойове завдання роти, маршрут руху та порядок дій, рубіж (пункт) для прикриття батальйону при розгортанні і веденні бою та час його утримання, побудову колони, дистанцію між машинами, швидкість руху, вихідний пункт та час його проходження;

об’єкти та цілі, які уражаються засобами старших командирів на напрямку рейду роти, порядок підтримки дій роти, відомості про сусідів та органи розвідки, якщо вони діють перед ними і на флангах;

бойові завдання парашутно-десантним взводам, доданим підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам, підрозділу протиповітряної оборони, підрозділам роти по боротьбі з повітряним противником, іншим підрозділам посилення, дозорному відділенню ─ завдання і віддалення;

розподіл боєприпасів та пального на виконання бойового завдання;

час готовності до рейду, своє місце та заступника.

Після постановки завдань взводам і доданим підрозділам командир роти організовує взаємодію штатних та доданих підрозділів. Питання взаємодії розв’язуються протягом усієї роботи з організації рейду; основи взаємодії закладаються під час усвідомлення завдання та оцінки обстановки. Основні питання взаємодії відображаються в рішенні командира і під час постановки бойових завдань. Головна робота з організації взаємодії проводиться командиром роти відразу після постановки бойових завдань та організовується, як правило, на місцевості на глибину видимості, а по карті (на макеті місцевості) – на всю глибину бойового завдання.

При організації взаємодії командир роти узгоджує дії взводів, засобів підсилення та дозорних машин при висуванні і вступу в бій, встановлює порядок дій за сигналами оповіщення та управління. Проте необхідно мати на увазі, що в ході рейду, обстановка може часто і різко змінюватися, а раніше організована взаємодія порушуватися, тому командир батальйону зобов'язаний постійно підтримувати безперервну взаємодію. З цією метою він повинен своєчасно уточнювати або ставити нові завдання підрозділам, корегувати терміни виконання завдань, знов погоджувати дії елементів бойового порядку між собою та із засобами посилення.

При віддачі вказівок по взаємодії, командир роти вказує:

середню швидкість руху по ділянках маршруту;

дистанцію між машинами;

порядок дій екіпажів при виході машин з ладу;

погоджує дії розвідки, охорони (підрозділів прикриття), підрозділів основних сил роти і вогневих засобів при вступі в бій;

способи і терміни уточнення завдань підрозділам.

У ході рейду взаємодія здійснюється безперервно, постійно уточнюється, а за різних змін обстановки організовується заново.

Всебічне забезпечення рейду організовується командиром роти в усіх умовах обстановки з урахуванням заходів, які проводяться старшим командиром. Всебічне забезпечення рейду включає бойове, технічне та тилове забезпечення. Завдання з всебічного забезпечення рейду доводяться до підлеглих окремими вказівками, обсяг і зміст яких у кожному конкретному випадку буде різний. Частина вказівок може бути подана в попередніх розпорядженнях, інша частина – після постановки бойових завдань і організації взаємодії.

Організовуючи управління, командир роти визначає: порядок підтримання зв’язку та радіообміну, місцезнаходження КСП в ході рейду, бою по захопленню та знищенню об’єкта, напрямок переміщення.

Управління підрозділами в ході здійснення рейду – це безперервний вплив командира на хід пересування та бою підрозділів, спрямування їх зусиль на виконання поставленого завдання в зазначенні строки та з найменшою витратою сил.

Про готовність роти до дій у бойовій рухомій охороні командир роти доповідає командиру батальйону.

Парашутно-десантна рота, яка призначена в бойову рухому охорону, виславши вперед дозорне відділення, починає рух, у встановлений час проходить вихідний пункт і продовжує рух по зазначеному маршруті з установленою швидкістю.

У разі потреби, крім дозорного відділення, що висувається по маршруту роти, командир роти може додатково висилати дозорні відділення на фланги. У бойовій рухомій охороні організується спостереження за наземним та повітряним противником, підтримується постійна готовність до відбиття нападу противника з будь-якого напрямку.

Командир роти знаходиться в голові колони, стежить по карті за маршрутом руху та особисто веде розвідку спостереженням, а також використовує розвідувальні відомості, які добуті дозорним відділенням, (дозорними) і які діють попереду БРД (РД) батальйону.

Про зустріч з противником, загородженнями, зараженими чи зруйнованими ділянками на маршруті командир бойової рухомої охорони доповідає командиру батальйону.

При зустрічі з одинокими машинами або невеликими групами солдат противника рота знищує їх вогнем дозорної машини з ходу або захоплює у полон. Підрозділи розвідки та похідної охорони виділені від резервів противника, що висуваються, знищуються атакою з ходу частиною сил або всією ротою.

Тіснини, мости та інші вузькі місця рота проходить безупинно. Зруйновані мости, заміновані чи заражені ділянки на маршруті бойова рухома охорона обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками.

При зустрічі з переважаючими силами противника командир роти організує захоплення вигідного рубежу, який забезпечує умови для розгортання у бойовий порядок і організований вступ у бій головних сил батальйону, або вихід їх на новий маршрут. Вогнем усіх засобів рота наносить ураження противнику, сковує його дії з фронту, забезпечує атаку головних сил батальйону у фланг противнику.

З початком розгортання на рубежі командир роти організує розвідку на флангах, щоб не допустити обхід противником позиції роти з флангів.

При спробі противника перейти до оборони на вигідному рубежі рота вогнем й атакою з ходу наносить йому ураження, захоплює рубіж і продовжує виконувати поставлене бойове завдання.

Під час виходу колони головних сил батальйону на новий маршрут рота утримує захоплений рубіж до вказаного їй часу або до отримання сигналу на відхід, після чого рота за рішенням командира батальйону, може перейти до дій в якості бойової рухомої охорони з тилу.

При діях роти у бойовій рухомій охороні з тилу поодинокі машини і невеликі групи солдат, які намагаються вести розвідку, знищуються вогнем дозорної машини або захоплюються у полон. Якщо противник намагається переслідувати батальйон більшими силами, рота розгортається на вигідному рубежі, наносить противнику максимальних втрат, утримуючи рубіж протягом часу, який визначено старшим командиром, або до отримання сигналу на відхід.

Відхід роти здійснюється під прикриттям одного із взводів вогнем підтримуючої артилерії, димів, руйнуванням дорожніх споруд, улаштуванням мінно-вибухових загороджень.

З виходом роти до зазначеного об'єкта захоплення командир роти на основі розвідувальних даних уточнює або ставить нові завдання підрозділам, організує його захоплення з ходу з різних напрямків. Перед атакою може бути проведений короткий вогневий наліт по об'єкту противника.

З підходом до зазначеного рубежу командир роти уточнює завдання, подає сигнал на атаку противника, захоплює його та утримує до підходу головних сил батальйону.

Після виконання поставленого завдання рота з дозволу або за командою командира батальйону виходить у призначений пункт збору, або район зосередження для підготовки до виконання подальшого завдання.

В ході рейду від роти, призначеної у бойову рухому охорону, на загрозливий фланг може призначатись бойова рухома охорона у складі до взводу. Бойова рухома охорона висувається по паралельному маршруту на рівні голови колони головних сил, ведучи безперервну розвідку у напрямку руху та в сторону загрозливого флангу.

При виявленні висування резервів противника на фланг колони, що охороняється, бойова рухома охорона займає вигідний рубіж та утримує його, а також діями із засідок, улаштуванням загороджень і перешкод на шляхах висування противника не допускає його нападу колону, що охороняється з флангу.

Взвод, призначений у бойову рухому охорону для прикриття батальйону з тилу, слідує за колоною, що охороняється. Невеликі групи противника взвод знищує вогнем із засідок. При загрозі виходу переважаючих сил противника до колони, що охороняється, він займає вигідну позицію (рубіж) та вогнем усіх засобів наносить ураження противнику, затримує його просування та не допускає виходу на фланг та у тил батальйону.

Питання для самоконтролю

1.Бойова рухома охорона: призначення, склад, завдання, відділення.

2.Побудова колони роти, призначеної у бойову рухому охорону.

3.Порядок роботи командира роти з організації рейду у БРО.

4.Що повинен зрозуміти командир роти при усвідомленні завдання?

5.Зміст розрахунку часу.

6.Що повинен вивчити командир роти в ході оцінки обстановки?

7. Що визначає командир роти в рішенні?

8. Послідовність нанесення рішення на рейд на карту.

9. Що вказує командир роти у бойовому наказі?

10. Зміст організації взаємодії командиром роти на дії у БРО.

11. Зміст організації управління на дії у БРО.

Розділ 4