Робота командира парашутно-десантного (аеромобільно-десантного) батальйону

З ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЙДУ

 

Рейд батальйону може організовуватись при підготовці до десантування, якщо здійснення його передбачається найближчим завданням, або в ході бойових дій у тилу противника, коли рейд здійснюється для виконання знову поставленого завдання. Проте треба мати на увазі, що рейд, як правило виражає характер подальших дій батальйону. При цьому батальйон може захоплювати та знищувати об’єкти у новому районі, проводити рейдові дії, запобігати своєчасному маневру резервів противника, у складі головних сил бригади наносити удари назустріч військам, що наступають з фронту, або утримувати райони (рубежі) до їх підходу. Завдання ж на подальші дії ставиться у загальних рисах, без достатньої деталізації. Отже, організація рейду здійснюється командиром батальйону, як правило, після виконання найближчого завдання у районі збору. І лише в окремих випадках рейд може починатися відразу ж після закінчення висадки підрозділів. Цей варіант може мати місце за відсутності придатних для викидання десанту площадок приземлення поблизу об'єктів захоплення або при різкій зміні обстановки до моменту десантування.

Залежно від конкретних умов обстановки, в яких здійснюватиметься організація рейду, мінятимуться і способи доведення завдання на рейд. Завдання батальйону на здійснення рейду може бути поставлене у формі бойового наказу усно старшим командиром особисто або через заступників, у формі бойового розпорядження по радіо, а в деяких випадках бойовим графічним документом (бойовим розпорядженням на карті).

Рейдові дії батальйону в тилу противника через їх маневрений характер, різкі і несподівані зміни обстановки висувають високі вимоги до підготовки командира батальйону. Він повинен бути здатний організувати бій і управляти підрозділами, коли ті виконують завдання самостійно у відриві від головних сил. Недостатні відомості про противника та інші дані обстановки повинні компенсуватися зухвалістю, широким застосуванням маневру, швидким зосередженням основних зусиль на вибраному напрямку для знищення противника.

Командири рот (батареї), взводів повинні уміти в короткі терміни оцінювати обстановку, приймати рішення, чітко і стисло ставити підлеглим бойові завдання та твердо проводити прийняті рішення в життя.

Робота командира парашутно-десантного (аеромобільно-десантного) батальйону з організації рейду починається з отриманням бойового завдання від командира бригади (полку), у якому вказуються: відомості про противника, об'єкти захоплення (знищення); об’єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира (начальника) на напрямку дій батальйону; бойове завдання батальйону (напрямки (маршрути) руху, які об’єкти і до якого терміну знищити (вивести з ладу), у який район і до якого часу вийти); засоби посилення батальйону; час готовності до рейду. При організації рейду у складі головних сил бригади (полку) додатково можуть бути вказані: порядок виходу з бою; основні заходи щодо підготовки особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до рейду; порядок поповнення підрозділів ракетами, боєприпасами, іншими запасами матеріально-технічних засобів; час та способи постановки завдань й інші дані.

Якщо організація рейду проводиться в умовах ведення бою з противником, то командир батальйону намічає порядок та черговість виведення підрозділів з бою. В першу чергу з бою виводяться підрозділи, призначені для ведення розвідки та дій в бойовій рухомій охороні у напрямку рейду. У ряді випадків вибір підрозділів для призначення в розвідку та бойову рухому охорону залежатиме від ступеня зв'язаності їх боєм або займаного ними положення щодо напрямку майбутнього рейду.

Отже, послідовність та зміст роботи командира батальйону з організації рейду будуть залежати від умов обстановки. Найбільш типовим буде наступний порядок роботи: отримавши бойове завдання на здійснення рейду, командир батальйону усвідомлює його, віддає попередні розпорядження підрозділам на підготовку до рейду, виконує розрахунок часу, оцінює обстановку та приймає рішення, доповідає його командиру бригади (полку), висилає розвідку, ставить бойові завдання підрозділам, організовує взаємодію, всебічне забезпечення та управління.

При усвідомленні завдання командир батальйону повинен зрозуміти: замисел дій командира бригади в ході рейду; особливо порядок та способи виконання завдання; смугу (напрямок) і рубіж переходу до рейдових дій батальйону; глибину та тривалість рейду; які об’єкти і до якого терміну знищити (вивести з ладу), у який район і до якого часу вийти; бойові завдання рейдових (передових) загонів, які діють у напрямку дій батальйону (на флангах), порядок взаємодії з ними; які об'єкти (цілі) у напрямку дій батальйону уражаються засобами старшого командира (начальника); чим посилюється батальйон; час готовності до рейду; скільки часу відводиться на підготовку до рейду.

У попередніх розпорядженнях командир батальйону, не розкриваючи змісту отриманого бойового завдання і замислу майбутніх дій, орієнтує підлеглих про їх характер; повідомляє орієнтовну глибину рейду та його тривалість, загальний характер місцевості у напрямку рейду; ставить завдання на поповнення запасів матеріальних засобів, технічне обслуговування машин; встановлює час готовності до рейду, місце та час постановки завдань підрозділам.

При оцінці обстановки командир батальйону оцінює противника, стан та можливості штатних і доданих підрозділів, положення та характер дій сусідів у напрямку руху, на флангах і в тилу свого підрозділу; місцевість у напрямку рейду; радіаційну, хімічну і біологічну обстановку; враховує пору року, доби і стан погоди.

Зміст оцінки противника залежить від мети рейду. При організації рейду з метою захоплення та знищення (виведення з ладу) важливого об'єкта основну увагу командир батальйону звертає на склад та озброєння підрозділів охорони об’єкта противника; найбільш важливі елементи об’єкта, від яких залежить його живучість, також найбільш уразливі його місця (елементи об’єкта); місця знаходження найближчих резервів противника та напрямки їх висування; можливий характер дій підрозділів охорони та обслуговування об'єкта, найближчих резервів із зав'язуванням бою батальйоном.

У висновках з оцінки противника командир батальйону визначає склад і завдання розвідки, бойової рухомої (безпосереднього) охорони та підрозділів прикриття, замисел дій при зустрічі з противником, побудову бойового порядку батальйону в бою, завдання підрозділам артилерії, протиповітряної оборони, інженерно-саперному підрозділу.

Оцінюючи свої підрозділи командир батальйону повинен вивчити склад, положення, стан, можливості, забезпеченість та захищеність штатних і доданих підрозділів, а також можливості виділених для підтримки батальйону засобів старшого командира.

У висновках із оцінки стану та можливостей своїх підрозділів командир батальйону визначає місце кожному підрозділу при здійсненні рейду та при вступі до бою, орієнтовний об'єм бойового завдання кожному з підлеглих підрозділів, розподіл приданих підрозділів (засобів посилення) між підрозділами батальйону (елементами бойового порядку).

На підставі висновків з оцінки сусідів, командир батальйону уточнює завдання розвідки, бойової рухомої (безпосереднього) охорони, порядок прикриття на різних етапах рейду та порядок взаємодії.

При оцінці місцевості командир батальйону вибирає (уточнює) та вивчає маршрут руху; визначає рубежі можливої зустрічі з противником на маршруті та порядок дій при вступі до бою; при захопленні об'єктів визначає рубежі переходу в атаку, напрямки атаки та пункти збору підрозділів після захоплення та знищення (виведення з ладу) об'єкта; уточнює рубежі підрозділам прикриття, місця у бойовому порядку доданих підрозділів, резерву, місце командно-спостережного пункту, а також місця розташування підрозділів матеріально-технічного забезпечення батальйону. Маршрут руху в ході рейду не повинен проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, ділянки сильних руйнувань, пожеж і затоплень, зон зараження з високим рівнем радіації.

У висновках з оцінки радіаційної, хімічної і біологічної обстановки командир батальйону визначає її вплив на хід рейду, уточнює завдання з розвідки зон (ділянок) зараження, визначає завдання підрозділам щодо захисту від зброї масового ураження та радіаційному, хімічному і біологічному захисту в ході рейду.

На підставі висновків з оцінки обстановки командир батальйону приймає рішення, в якому визначає:

замисел дій на висування та захоплення призначених об'єктів, знищення противника на маршруті руху, на рубежах вірогідної зустрічі з ним, в ході захоплення та знищення (виведення з ладу) об’єкта, побудову колони батальйону;

бойові завдання штатним та доданим підрозділам (вогневим засобам);

основні питання взаємодії та всебічного забезпечення;

організацію управління.

Штаб батальйону бере активну участь прийнятті рішення командиром батальйону.

Після оцінки обстановки та прийняття рішення командиром начальник штабу батальйону виконує розрахунок рейду та оформлює рішення на карті.

Послідовність нанесення рішення на рейд на карту рекомендується наступна: вказаний або вибраний самостійно маршрут руху виділяється коричневим олівцем та розбивається на ділянки (на карті масштабу 1:50 000 через 5 км, 1: 100 000 через 10 км, 1: 200 000 через 20 км); наноситься вихідний пункт та вказується час його проходження, місця запланованих зупинок і час знаходження в них, кінцевий пункт або район зосередження та час прибуття в нього; визначаються і наносяться рубежі та час можливої зустрічі з противником, замисел дій батальйону на них; наноситься рішення командира на захоплення об'єкта; район збору батальйону після виконання завдання. Маршрут розбивається на ділянки залежно від його прохідності; визначаються максимально можливі швидкості руху та час на подолання кожної ділянки; на вільній ділянці карти складається схема побудови колони рейдового загону, вказуються її довжина в русі, на зупинках та дистанції між машинами; наносяться орієнтири, призначені старшим командиром, при необхідності призначаються додаткові орієнтири, по яких в ході рейду контролюється місцезнаходження органів розвідки, бойової рухомої (безпосередньої) охорони та підрозділів прикриття.

Робоча карта командира з нанесеним рішенням служить основним документом при постановці завдань підлеглим.

У бойовому наказі на рейд командир батальйону ставить завдання парашутно-десантним (аеромобільно-десантним) ротам, резерву, артилерійському підрозділу та іншим вогневим засобам, підрозділу протиповітряної оборони, доданому підрозділу бойових вертольотів, інженерно-саперному підрозділу і підрозділу радіаційної та хімічної розвідки, бойовій рухомій охороні.

У бойовому наказі на рейд командир батальйону вказує:

парашутно-десантним (аеромобільно-десантним) ротам − засоби посилення, місця в колоні, які об'єкти захопити та знищити (вивести з ладу), порядок дій, порядок ведення вогню по повітряних цілях, пункт збору після виконання завдання;

резерву − місце в колоні та завдання, до виконання яких потрібно бути готовим;

артилерійському підрозділу й іншим вогневим засобам − місця в колоні, можливі райони розгортання, завдання з підтримки бою бойової рухомої охорони та підрозділів, що захоплюють об'єкт;

доданому підрозділу бойових вертольотів − завдання і порядок дій в ході рейду;

підрозділу протиповітряної оборони – місце в колоні, завдання з прикриття підрозділів батальйону, порядок переміщення і розгортання;

доданим інженерно-саперному підрозділу та підрозділу радіаційної і хімічної розвідки − місце в колоні, завдання по забезпеченню рейду батальйону;

бойовій рухомій охороні ─склад, маршрут руху і порядок дій, рубіж (пункт) для прикриття батальйону при розгортанні та веденні бою та час його утримання, час проходження вихідного пункту.

При неможливості поставити бойові завдання у формі бойового наказу одночасно всім підрозділам, вони доводяться у формі бойового розпорядження. Бойові завдання підрозділам розвідки, бойової рухомої охорони та іншим підрозділам, вихід з бою яких передбачається раніше початку рейду головних сил, можуть ставитися наперед.

Якщо будуть створені групи руйнувань та захоплення, то їм вказуються склад, місце у похідному (бойовому) порядку та завдання, до вирішення яких потрібно бути готовими.

Взаємодію командир батальйону організовує за наступними етапами:

витягування колони до вихідного пункту (рубежу);

дії бойової рухомої охорони та головних сил у ході рейду, при зустрічі з противником;

забезпечення та вступ у бій головних сил для виконання поставленого завдання;

вогневе ураження противника, захоплення та знищення об'єкта;

вихід з бою та здійснення маневру до іншого об'єкта.

При організації взаємодії командир батальйону погоджує дії підрозділів по завданнях, напрямках, рубежах та часу. При цьому він вказує: порядок ураження призначених та знову виявлених об'єктів засобами старших командирів, штатних і приданих підрозділів; порядок дій та взаємної підтримки підрозділів бойової рухомої охорони і головних сил при захопленні та знищенні (виведенні з ладу) об'єктів, відбитті контратак наземного та ударів повітряного противника; порядок дій підрозділів після знищення (виведення з ладу) об'єктів; сигнали оповіщення, управління та взаємодії. Також командир батальйону вказує середню швидкість руху на окремих ділянках маршруту, дистанції між машинами, порядок дій екіпажів при виході з ладу машин з технічних причин; визначає порядок буксирування несправних машин; вказує терміни та способи уточнення завдань підрозділам.

Проте необхідно мати на увазі, що в ході рейду обстановка може часто і різко змінюватися, а раніше організована взаємодія порушуватися, тому командир батальйону зобов'язаний постійно підтримувати безперервну взаємодію. З цією метою він повинен своєчасно уточнювати або ставити нові завдання підрозділам, корегувати терміни виконання завдань, знову погоджувати дії елементів бойового порядку між собою та із засобами посилення.

Організовуючи протиповітряну оборону, командир батальйону доводить вірогідний характер дій авіації противника; встановлює сигнали оповіщення про повітряного противника та порядок дій підрозділів щодо них; ставить завдання зенітним засобам; призначає підрозділи для ведення вогню із стрілецької зброї по низьколітних повітряних цілях; указує порядок ведення вогню по ним з озброєння бойових машин.

Рейдові дії припускають велику розрізненість елементів бойового порядку; відрив окремих підрозділів від головних сил рейдового загону може бути дуже значним, що утруднює забезпечення зв’язку радіозасобами. Крім того, противник має практично необмежені можливості для електронного придушення радіозасобів десанту. Дані обставини вимагають від командирів всіх ступенів та особового складу високої навченості в роботі на радіозасобах в умовах інтенсивних радіоперешкод, суворого дотримання правил скритого управління військами.

При організації рейду, що здійснюється вночі, ретельно вивчається місцевість в районі майбутніх дій, чітко, по видимих вночі орієнтирах визначаються маршрут (азимут) руху та місця підрозділів при пересуванні і розгортанні; встановлюється порядок освітлення місцевості, противника та його об'єктів; призначаються необхідні сигнали управління, взаємодії та взаємного розпізнавання; визначаються заходи зі світломаскування.

 

Питання для самоконтролю

1. Послідовність та зміст роботи командира батальйону з організації рейду.

2. Що повинен зрозуміти командир батальйону при усвідомленні завдання?

3. Що вказує командир батальйону у попередніх розпорядженнях?

4. Зміст оцінки обстановки.

5. Що визначає командир батальйону в рішенні.

6. Що вказує командир батальйону у бойовому наказі на рейд.

7. Етапи та зміст організації взаємодії командиром батальйону на рейд.

8. Що доводить командир батальйону, організовуючи протиповітряну оборону?

9. Особливості організації рейду, що здійснюється вночі.

 

Розділ 3