Класифікація гіпервітамінозу Д

 

Ступінь тяжкості і клінічні прояви	Період	Перебіг
Легкий (І ступінь). Без токсикозу. Зниження апетиту, пітливість, дратівливість, порушення сну, затримка збільшення маси, збільшення екскреції кальцію з сечею, проба Сулковича +++. Середній (II ступінь). Помірний токсикоз, зниження апетиту, блювання, затримка або втрата маси тіла, гіперкальціємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія. Проба Сулковича різко позитивна 4+++±. Тяжкий (III ступінь). Виражений токсикоз, значна втрата маси, наполегливе блювання, ускладнення (пневмонія, пієлонефрит, міокардит, панкреатит та ін.). Різкі зсуви біохімічних показників	Початковий   Розпалу   Реконвалесценції   Залишкові явища: кальциноз різних органів, їх склероз з розвитком коарктації аорти, стенозу легеневої артерії, уролітіазу, ХНН та ін.	Гострий – до 6 місяців   Хронічний – більше 6 місяців

Приклад діагнозу

Гипервітаміноз “Д”, II ступеня, період розпалу, гострий перебіг.

 

СПАЗМОФІЛІЯ – захворювання, що характеризується схильністю дітей раннього віку до тонічних, клоніко-тонічних судом і спастичних станів унаслідок пониження рівня іонізованого кальцію в сироватці крові на фоні алкалозу.

Класифікація

1 Прихована (латентна) форма.

2 Явна форма:

а) ларингоспазм;

б) карпопедальний спазм;

в) еклампсія (тетанія).

Критерії діагностики

Прихована форма – підвищена збудливість дитини, періодичний тремор підборіддя і кінцівок, сіпання окремих груп м’язів, нерівномірне дихання (диспное), нетривалий карпопедальний спазм на фоні рахіту. Характерні верхній і нижній симптоми Хвостека, Труссо, Люста, гіпокальціємія, гіперфосфатемія, алкалоз.

Явна форма.

а) Ларингоспазм голосової щілини, що виявляється гучним або хриплим вдихом при плачі і крику і зупиненням дихання на декілька секунд, блідістю, ціанозом, втратою свідомості, іноді клонічними судомами. Після нападу – глибокий гучний вдих.

б) Карпопедальний спазм – тонічні скорочення м’язів кистей і стоп (“рука акушера” і “кінська стопа” або “нога балерини”), які можуть тривати від декількох секунд до декількох діб і супроводитися спазмами жувальних, дихальних, окорухових та інших м’язів.

в) Еклампсія – напад клоніко-тонічних судом, що охоплюють всю довільну і мимовільну мускулатуру (починається з сіпання мімічних м’язів, потім ларингоспазм, розлад дихання, зупинення серця та ін.). Тривалість від декількох хвилин до декількох годин.

Приклад діагнозу

1. Спазмофілія, прихована форма.

2. Спазмофілія, ларингоспазм, карпопедальний спазм.

Робоча класифікація атопічного дерматиту

Стадії розвитку, періоди і фази захворювання	Клінічні форми залежно від віку	Поши-реність	Тяж-кість пербігу	Клініко-етіологічні варіанти
Початкова стадія. Стадія виражених змін: -гостра фаза, -хронічна фаза. Стадія ремісії: -неповна, -повна. Клінічне видужання	Раннього віку (2 міс.-2 роки)-ексудативна. Дитяча (2-12 роки): -еритематозно-сквамозна, -з ліхенифіка-цією. Підліткова і доросла: -ліхеноїдна, -прурігіноїдна	Обме-жений.   Поширений.   Дифузний	Лег-кий.   Серед-ньої тяжко-сті.   Тяж-кий	З перева-жанням: -харчової; -кліщової; -грибкової, -пилкової та ін. алергії. З повтор-ним інфі-куванням

Примітка. Раніше вживані діагнози “атопічна екзема”, дитяча екзема, “дифузний нейродерміт” та ін. входять в поняття атопічного дерматиту.

 

Приклад діагнозу: Атопічний дерматит, початкова стадія, дитяча форма, обмежена, легкий перебіг, з переважанням харчової алергії.

 

ХРОНІЧНІ РОЗЛАДИ ХАРЧУВАННЯ (ДИСТРОФІЯ)

ДИСТРОФІЯ – хронічний розлад харчування і трофіки тканин, що порушує правильний, гармонійний розвиток дитини.

Класифікація

Тип дистрофії (за співвідношенням маси і довжини тіла):

1 Гіпотрофія (відставання маси тіла від зросту).

2 Гіпостатура (рівномірне відставання в масі і зрості).

Ступінь тяжкості: І, II, III.

Період

1 Початковий.

2 Прогресування.

3 Стабілізації.

4 Реконвалесценції.

Походження

1 Пренатальне (невропатична, нейродистрофічна,нейро-ендокринна форми).

2 Постнатальне.

3 Пренатальне-постнатальне.

Етіологія

І Екзогенна

1 Аліментарна (недоїдання, перегодовування, незбалансоване годування та ін.);

2 Інфекційна через порушення режиму, дефектів виховання та ін.

3 Токсична.

II Ендогенна

1 Аномалії конституції (діатез).

2 Ендокринні і нейроендокринні розлади (гіпотиреоз, адреногенітальний синдром, гіпофізарний нанізм).

3 Вади розвитку центральної нервової системи, серцево-судинної та ін., шлунково-кишкового тракту (доліхосигма, пілоростеноз, пілороспазм та ін.).

4 Первинні (спадкові, вроджені) ензимопатії:

а) первинні порушення всмоктування;

б) первинні порушення обміну речовин.

Паратрофія:

а) з переважанням маси тіла над зростом;

б) з рівномірно надмірною масою тіла і зростом;

в) з нормальною масою і зростом.

Етіологія паратрофії змішана - екзогенно-ендогенна.

Приклад діагнозу:

1 Гіпотрофія II ст. змішаного генезу (пренатальна, аліментарна), період прогресування.

2 Гіпотрофія III ст. постнатальна, змішаної етіології (аліментарна на фоні муковісцидозу), період стабілізації.

3 Пренатальна гіпотрофія II ст., нейроендокринна форма, період реконвалесценції.

 

ТОКСИКОЗ – загальна неспецифічна полісиндромна реакція організму на патологічний процес, характерна для дитини раннього віку.

Класифікація

1 Стадія генералізованої реакції (неспецифічна полісиндромна реакція з неврологічними розладами, що призводять до порушень мікроциркуляції, енергетичного і водно-електролітного обміну, що триває від декількох годин до декількох діб).

2 Стадія локалізації патологічного процесу, коли у міру поліпшення неврологічних розладів, поліпшення периферичного кровотоку домінує недостатність того або іншого органу або системи.

За клінічними варіантами

1 Нейротоксикоз (токсикоз з енцефалолітичним синдромом, токсична енцефалопатія) – найбільш частий варіант токсикозу, при якому домінують неврологічні розлади на фоні прогресуючої недостатності периферичної гемодинаміки.

Виділяють періоди (продромальний, розпалу і зворотного розвитку) і тяжкість перебігу (легкий, середньої тяжкості і тяжкий).

Критерії діагностики:

- різний ступінь неврологічних розладів при ОРВІ в поєднанні з ознаками полісистемної поразки (легені, печінка, нирки, міокард);

- при явищі коми наявність клініко-лабораторних ознак набряку - набухання мозку;

- обов’язкова наявність клініко - лабораторних ознак недостатності периферичного кровообігу;

- стійкі гіпертермії, що погано піддаються терапії;

- зворотний розвиток неврологічної симптоматики тісно пов’язаний з ліквідацією розладів мікроциркуляції.

2 Гостра коронарна недостатність (токсикоз Кішша) – різке порушення венозного припливу і серцевого відтоку через надмірне скорочення діастоли при тахікардії.

Виділяють періоди (продромальний, розпалу і відновний), ступінь тяжкості (легкий, середньої тяжкості і тяжкий) залежно від тяжкості серцевої недостатності (І ступінь серцевої недостатності, компенсована, - зменшення часу діастоли і незначні ознаки застійної недостатності кровообігу по великому колу; II ступінь (декомпенсована) - гіпосистолія, артеріальна гіпотензія, набряк легенів, кома).

Критерії діагностики.

- поєднання неврологічних розладів з тахікардією до 200 і більше і ознаками застійної серцевої недостатності;

- співвідношення частоти пульсу і дихання більше 4:1;

- воскоподібний стан підшкірної клітковини на кінцівках і тулубі), періорбітальні набряки;

- низький АТ + перевантаження великого колу кровообігу на фоні пароксизмальної тахікардії;

- на ЕКГ порушення співвідношення в інтервалі Т-Р, злиття їх або збільшення інтервалу S-Т;

- гіпернатріємія, метаболічний ацидоз.

3 Гостра недостатність надниркових залоз (синдром Уотерхауса - Фрідеріксена) – найбільш злоякісний варіант перебігу періоду генералізованої реакції.

Виділяють періоди (продромальний, розпалу і зворотного розвитку), ступені тяжкості залежно від гемодинамічних розладів (шок – 3 ступенів - компенсований, субкомпенсований і декомпенсований).

Критерії діагностики:

- раптовість захворювання або критичне погіршення в стані вже хворої дитини;

- швидке підвищення температури до високих цифр протягом короткого часу, прогресуюче падіння АТ і наростання колапсу, шкірно - геморагічного синдрому;

- біохімічні зсуви: гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіперкаліємія (зміни на ЕКГ), метаболічний ацидоз, гіпоглікемія; ознаки гемоконцентрації і дані коагулограми, відповідні до стадій тромбогеморагічного синдрому.

4 Гемолітико-уремічний синдром (ГУС, синдром Гассера) – стан, клінічними ознаками якого, є гостро набута внутрішньосудинна анемія, тромбоцитопенія і гостра ниркова недостатність (ОНН).

Виділяють періоди: продромальний, період розпалу у вигляді ОНН і відновний.

 

Критерії діагностики:

- анеміязі зниженням гемоглобіну і гематокриту;

- фрагментоцитоз (поява фрагментованихеритроцитів більше 4%);

- негативні тести Кумбса;

- регенераторна тромбоцитопенія як вияв внутрішньосудинного споживання тромбоцитів при ДВС і обумовлені ними геморагічні вияви;

- наявність в сироватці крові вільного гемоглобіну, підвищення загального білірубіну і його фракцій (в основному непрямого), зниження рівня гаптоглобуліну;

- олігоанурія з лабораторними виявами уремії.

5 Кишковий токсикоз (інтестінальний токсикоз, токсикоз з ексикозом) - результат патології первинної відповіді на інфекційний агент унаслідок значних втрат води і електролітів з блювотою і рідким випорожненням, що поглиблює викликане інфекційним агентом порушення периферичного кровообігу, призводить до прогресуючих неврологічних і водно-електролітних розладів.

Виділяють періоди: продромальний, розпал кишкового токсикозу і зворотного розвитку.

Розпал токсикозу за видом дегідратації поділяють на:

- гіпертонічну дегідратацію (вододефіцитна, внутрішньоклітинна) - настає при переважанні проносу над блюванням, задишці, гіпертермії, коли переважно втрачається чиста вода;

- гіпотонічну дегідратацію (соледефіцитна, позаклітинна) - при переважанні блювання над рідким випорожненням;

- ізотонічну – при еквівалентних втратах води і солі.

Критерії діагностики:

- гостра дисфункція шлунково-кишкового тракту;

- клінічні і лабораторні ознаки обезводнення з оцінкою характеру обезводнення і ступеня декомпенсації.

6 Токсико-септичний стан – особливий вид токсикозу, що супроводжує гнійно-запальні захворювання в дітей раннього віку. В його основі покладено поєднання неспецифічної реакції організму на бактеріємію і специфічних змін, що залежать від первинної локалізації гнійного вогнища.

За формою виділяють локалізовану, токсичну і токсико-септичну.

Критерії діагностики:

- наявність одного або декількох гнійних вогнищ;

- уточнення етіологічного чинника за даними бактеріологічного дослідження вмісту з вогнища (бактеріоскопія, посів);

- наявність бактеріємії в поєднанні з гіперпротеїнемією, неврологічними розладами і ознаками порушення периферичного кровообігу.

Приклад діагнозу

1 ГРВІ, нейротоксикоз, період розпалу, тяжкий перебіг.

2 Двобічна полісегментарна вірусно-бактеріальна пневмонія, токсична форма, гострий перебіг, ДН II ст., гемолітико-уремічний синдром, відновний період.

3 Гострий ентероколіт з кишковим токсикозом середньої тяжкості, вододефіцитна дегідратація.

 

Ознаки різних видів дегідратації

 

Система, орган, показник	Вид зневоднення
вододефіцитний	ізотонічний	соледефіцитний
Нервова система	Загальна збудливість, сильна спрага	Млявість, сомнолентність	Сопор, кома, судоми
Температура тіла	Гіпертермія	Субфебрильна	Нормальна, тенденція до гіпотермії
Шкіра	Еластичність збережена, шкіра тепла	Холодна, суха	В’яла, холодна, і зниженою еластич-ністю, ціанотичним відтінком
Слизові оболонки	Дуже сухі, запеклися	Сухі	Нерідко покриті слизом
М’язи	Без характерних змін	М’які, тістоподібні	М’язові сіпання, низький тонус
Артеріальний тиск	Довго залишається нормальним	Знижений або підвищений	Низький тиск
Дихання	Гіпервентиляція, раптове зупинення	Без особливостей	Повільне дихання, в легенях вологі хрипи
Шлунково-кишковий тракт	Часте, рідке випорожнення, зрідка блювання	Відсутність апетиту зрідка блювання, випорожненнязі слизом	Часте блювання кавовою гущею, водянисте рясне випорожнення, па-рез кишок
Діурез	Спочатку нормальний	Зменшений	Зменшений
Відносна щільність сечі	Спочатку 1,001-1,018, потім 1,025-1,035	Нормальна або злегка збільшена	Спочатку висока (вище 1,025), потім 1,010 і нижче
Можлива причи-на загибелі ди-тини	Різке підвищення осмотичного тиску, блокада внутрішньоклітинних дихаль-них ферментів	Недостатність кровообігу	Недостатність кровообігу

ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

 

1 Бронхіти (гострий бронхіт, гострий обструктивний бронхіт, бронхіоліт, рецидивний бронхіт).

2 Пневмонії (гострі, хронічні).

3 Дифузний пневмосклероз.

4 Бронхіальна астма (астматичний бронхіт).

5 Плеврити.

6 Вади розвитку бронхів, легких, легеневих судин.

 

Класифікація бронхітів

БРОНХІТ - запальне захворювання бронхів різної етіології (інфекційній, алергічній та ін.).

Критерії діагностики: кашель, сухі і різнокаліберні вологі хрипи, рентгенологічно - відсутність осередкових і інфільтративних змін у легеневій тканині; може спостерігатися двобічне посилення легеневого малюнка і коренів легені.

За формою:

Гострий бронхіт (простий) – частіше буває виявом або ускладненням гострої респіраторно-вірусної або вірусно-бактеріальної інфекції. Діагноз правомірний за умови, якщо клінічними симптомами ГРВІ є ознаки ураження слизової оболонки бронхів. Тривалість хвороби 6-7 днів, у дітей з обтяженим преморбідним фоном – може затягуватися більше ніж на 2-3 тижні.

Гострий обструктивний бронхіт – варіант гострого бронхіту, що супроводиться шумним диханням і подовженим видихом, свистячими хрипами, які вислуховуються на відстані, і нав’язливим кашлем (сухим або вологим). Дихальна недостатність нетяжка. При тяжкому варіанті захворювання у дітей перших років життя правильніше ставити діагноз бронхіоліту, для якого типовими є дрібно пухирчаті вологі хрипи.

Гострий бронхіоліт – захворювання переважно дітей раннього віку, що характеризується генералізованим обструктивним ураженням бронхіол і дрібних бронхів.

Рецидивний бронхіт – бронхіт, що повторюється 3 рази і більше за рік; рецидиви бронхіту характеризуються тривалістю клінічних виявів (2 тиж. і більше). Періоди захворювання: загострення (рецидиви), зворотного розвитку (неповна ремісія), повна ремісія.

Приклад діагнозу

1 Гострий бронхіоліт.

2 Рецидивний бронхіт, період загострення.

 

ГОСТРА ПНЕВМОНІЯ – полієтіологічне і полісиндромне інфекційне захворювання, що найбільш часто спостерігається у дітей до 3 років.